ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
м. Київ
28.05.2026Справа № 910/6053/26
Господарський суд міста Києва у складі судді Лиськова М.О., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали
за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична
компанія "УКРЕНЕРГО"
вул. Симона Петлюри, 25, м. Київ, 01032
код ЄДРПОУ 00100227
до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності
"УКРІНТЕРЕНЕРГО"
вул. Кирилівська, 85, м. Київ, 04080
код ЄДРПОУ 19480600
про стягнення заборгованості у розмірі 1 956 659 240, 09 грн.,
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 1 956 659 240, 09 грн., з яких: основа заборгованість у розмірі 1 902 073 100, 26 грн., 3% річних у розмірі 9 647 183, 27 грн., інфляційні втрати у розмірі 44 938 956, 56 грн.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.
Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.
Вимоги щодо форми та змісту позовної заяви закріплені у статті 162 Господарського процесуального кодексу України.
Суд зазначає, що позовну заяву подано без додержання вимог ст. 162 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору.
Проте, всупереч наведеного, позивачем не визначено у позовній заяві відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору.
Статтю 162 Господарського процесуального кодексу України доповнено частиною сьомою згідно із Законом №4833-ІХ від 07.04.2026, який набрав чинності в частині, зокрема, щодо внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, 24.04.2026.
Відповідно ч. 7 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України у разі пред'явлення юридичною особою позову про стягнення грошових коштів у позовній заяві зазначаються реквізити рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг.
Проте, при дослідженні позовної заяви та доданих до неї документів, судом встановлено, що всупереч ч. 7 ст. 162 ГПК України, позивач не вказав своїх реквізитів рахунку банку, небанківському надавачі платіжних послуг.
Водночас суд зазначає, що у разі зазначення в позовній заяві реквізитів рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг до заяви додається документ, що підтверджує наявність такого рахунку (ч. 7 ст. 164 ГПК України).
Статтею 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують:
1) відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів;
2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя, від 14.05.1981 N R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).
Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України, що має беззаперечно виконуватись сторонами в разі необхідності реалізації цього права.
Згідно статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно п.п. 2 п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (зі змінами) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3328 грн. 00 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України “Про судовий збір» судовий збір перераховується в безготівковій або готівковій формі.
При цьому, відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, позивач подаючи даний позов у електронній формі наділений правом застосувати коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Суд зауважує, що з 01 жовтня 2019 року змінені реквізити рахунків для оплати судового збору та реквізити для зарахування інших платежів відповідно до стандарту IBAN (в перехідному режимі в строк до 31.10.2019 року) судовий збір з позовних заяв, що подаються до Господарського суду міста Києва, сплачується на наступні реквізити: отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA918999980313191206083026001; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом __________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Господарський суд м. Києва (назва суду, де розглядається справа).
Судом встановлено, що в якості доказу сплати судового збору до позовної заяви додано платіжне доручення № AU.GV-9533 від 15.04.2026 на суму 931 840,00 грн.
Як вбачається з платіжного доручення № AU.GV-9533 від 15.04.2026 на суму 931 840,00 грн, зазначена сума судового збору сплачена за наступними реквізитами на рахунок НОМЕР_1 ; тобто, судовий збір в сумі 931 840,00 грн., сплачений платіжним дорученням №AU.GV-9533 від 15.04.2026 перераховано за невірними реквізитами для сплати судового збору до Господарського суду міста Києва.
Отже, заявником сплачено судовий збір за невірними реквізитами, а вказане платіжне доручення не є доказом сплати судового збору до Господарського суду міста Києва.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Нормами частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
З огляду на позовну заяву, позивач на першій сторінці не зазначив ціну позову, разом з тим, позивач в прохальній частині позовної заяви просить суд стягнути з відповідача основу заборгованість у розмірі 1 902 073 100, 26 грн., 3% річних у розмірі 9 647 183, 27 грн., інфляційні втрати у розмірі 44 938 956, 56 грн.
Відтак, позивач повинен вказати повну ціну позову.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 162, 163, 164 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позивачу слід усунути вказані недоліки шляхом - приведення позовної заяви у відповідність до вимог статті 162, 164 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи наведене, дана позовна заява підлягає залишенню без руху.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 164, ст. 172, ст. 174, ч. 2 ст. 232, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (частина 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя М.О. Лиськов