ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
28.05.2026Справа № 910/4477/26
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОКАР-СЕРВІС"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "АвтоМув"
про стягнення 148 364,69 грн
Суддя Гумега О.В.
Представники: без виклику учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю "ВОКАР-СЕРВІС" (далі - позивач, ТОВ "ВОКАР-СЕРВІС") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АвтоМув" (далі - відповідач, ТОВ "АвтоМув") про стягнення 148 364,69 грн, з яких: 140 715,00 грн основного боргу, 1 940,23 грн 3% річних, 5 709,46 грн інфляційних втрат.
Позовні вимоги обгрунтовано порушенням відповідачем умов Разового договору перевезення вантажу автомобільним транспортом № 61416301 від 01.10.2025 щодо оплати виконаного позивачем міжнародного перевезення за маршрутом Київ (Україна) - Антверпен (Бельгія).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2026 позовну заяву ТОВ "ВОКАР-СЕРВІС" залишено без руху, встановлено позивачу спосіб та строк усунення недоліків позовної заяви.
07.05.2026 до суду від позивача надійшли дві заяви про усунення недоліків однакового змісту та з однаковим переліком додатків, за виключенням копії міжнародної товарно-транспортної накладної, яка зазначена у якості додатку лише до однієї заяви про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.05.2026 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 910/4477/26, розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).
13.05.2026 до суду від позивача надійшло клопотання, яке на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 24.04.2026 містить посилання на висновок щодо застосування відповідної норми права у подібних правовідносинах, викладений в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду.
21.05.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів.
25.05.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи оригіналу нотаріально засвідченого перекладу українською мовою міжнародної товарно-транспортної накладної CMR 132580.
26.05.2026 до суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Згідно даного клопотання відповідач просить суд перейти до розгляду справи № 910/4477/26 за правилами загального позовного провадження, розгляд справи проводити в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (далі - клопотання). В обгрунтування клопотання відповідач посилався на таке:
- особлива складність предмета доказування (наявність відкладальної обставини), що, на думку відповідача, вимагає детального аналізу правової природи взаємовідносин сторін, їхньої поведінки та дій третіх осіб, що неможливо повноцінно здійснити виключно на підставі письмових заяв по суті справи, без надання додаткових пояснень у судовому засіданні;
- специфіка та значний обсяг доказової бази, зокрема, окремі документи містять суперечливі відмітки, які потребують детального дослідження, співставлення та надання пояснень безпосередньо в судовому засіданні;
- необхідність вчинення процесуальних дій, притаманних загальному провадженню, зокрема, для об'єктивного розгляду справи відповідач планує скористатися правом на витребування додаткових доказів у третіх осіб для підтвердження обставин справи.
Розглянувши клопотання відповідача, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи:
1) про банкрутство;
2) за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство;
3) у спорах, які виникають з корпоративних відносин, та спорах з правочинів щодо корпоративних прав (акцій);
4) у спорах щодо захисту прав інтелектуальної власності, крім справ про стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) у спорах, що виникають з відносин, пов'язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, крім випадків, передбачених статтею 252-1 цього Кодексу;
6) у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних такою посадовою особою юридичній особі її діями (бездіяльністю);
7) у спорах щодо приватизації державного чи комунального майна;
8) в яких ціна позову перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
9) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 3-8 цієї частини.
Відповідно до ч. 3-4 ст. 12 ГПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Приписами ч. 5 ст. 12 ГПК України передбачено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 247 ГПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Дослідивши матеріали позовної заяви при відкритті провадження у даній справі, суд дійшов висновку, що дана справа має бути розглянута в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки є справою, у якій ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (332 800,00 грн), та є справою незначної складності, визнаною судом малозначною. При цьому судом враховано, що дана справа не входить до переліку справ, зазначених у частині 4 ст. 247 ГПК України, які не можуть бути розглянуті у порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно приписів частини 6 статті 252 ГПК України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:
1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Доводи відповідача про те, що з метою дотримання принципу змагальності та рівності всіх учасників судового процесу, всебічного та належного дослідження обставин справи розгляд даної справи має відбуватися саме за правилами загального позовного провадження (зі стадії відкриття провадження у справі) з обов'язковим викликом учасників справи, суд оцінює критично.
Відповідно до частин 1, 2 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Суд звертає увагу відповіча, що при розгляді справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, сторони наділені повним обсягом передбачених законом процесуальних прав та можливостей, пов'язаних з розглядом спору.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, повне і всебічне встановлення обставин справи не поставлене у залежність від форми господарського судочинства та безпосередньої участі учасника справи у судових засіданнях.
Додатково суд звертає увагу, що клопотання відповідача не містить зазначення: які саме документи містять суперечливі, на думку відповідача, відмітки; які саме докази відповідач має намір витребувати у третіх осіб, при цьому не зазначено обставини, які перешкоджали вчиненню відповідачем таких дій станом на час виникнення спірних правовідносин, а рівно станом на час подання до суду даного клопотання.
Крім того, станом на час постановлення даної ухвали суду не подано відзив на позовну заяву, у якому відповідач викладає заперечення проти позову.
Отже, наведені обставини та приписи ГПК України, які підлягають застосуванню судом при вирішенні питання щодо обґрунтованості поданого позивачем клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, з урахуванням при цьому ціни заявленого позову, яка не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, характеру спірних правовідносин та предмету доказування у даній справі, обсягу та характеру доказів у справі, дозволяють суду дійти висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Таким чином, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Керуючись ст. 12, 14, 74, 80, 86, 232-235, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "АвтоМув" про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
2. Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 28.05.2026 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Оксана ГУМЕГА