ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
28.05.2026Справа № 910/7786/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Пюбе Глобал» (Pube Global LLC)
про ухвалення додаткового рішення
у справі № 910/7786/25
за первісним позовом Державного підприємства “Медичні закупівлі України»
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Пюбе Глобал» (Pube Global LLC)
про стягнення 130 829,37 грн.
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Пюбе Глобал» (Pube Global LLC)
до Державного підприємства “Медичні закупівлі України»
про стягнення 390 036,93 грн.
Без повідомлення (виклику) сторін.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.05.2026 первісний позов задоволено повністю на суму: 130 829,37 грн пені, зустрічний позов задоволено частково на суму: 44 426,83 грн 3% річних та 336 418,35 грн інфляційних втрат, проведено зустрічне зарахування грошових сум та судових витрат, що підлягають стягненню за первісним і зустрічним позовами, стягнуто з Державного підприємства “Медичні закупівлі України» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Пюбе Глобал» (Pube Global LLC) 252 163,57 грн.
20.05.2026 представником Товариства з обмеженою відповідальністю “Пюбе Глобал» (Pube Global LLC) подано заяву про ухвалення додаткового рішення, в обґрунтування якої позивач зазначає, що судом не вирішено питання відшкодування понесених ТОВ “Пюбе Глобал» (Pube Global LLC) витрат на професійну правничу допомогу.
20.05.2026 представником Державного підприємства “Медичні закупівлі України» подано заперечення на заяву про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
В свою чергу, відповідно до ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Відтак, оскільки позивач просить ухвалити додаткове рішення про судові витрати, вирішення питання щодо яких, згідно наведених приписів здійснюється судом без повідомлення учасників справи, суд не призначає судове засідання для розгляду заяви позивача про ухвалення додаткового рішення.
Розглянувши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення про розподіл витрат на правничу допомогу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).
Таким чином, відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів, або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду. Тобто стороні надано право подати відповідні докази як до закінчення судових дебатів, так і протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
Згідно із ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано Договір про надання правової допомоги - адвокатських послуг № 3 від 29.08.2025, рахунок-фактуру № 29.08.25 від 29.08.2025 на суму 55 000,00 грн, платіжну інструкцію № 20 від 29.08.2025 на суму 55 000,00 грн, Акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 03.09.2025 на суму 55 000,00 грн.
Державне підприємство “Медичні закупівлі України» в свою чергу, заперечуючи проти заявленого Товариством з обмеженою відповідальністю “Пюбе Глобал» (Pube Global LLC) розміру витрат на професійну правничу допомогу, зазначає, що заявлені витрати в розмірі 55 000,00 грн на професійну правничу допомогу адвоката не відповідають вимогам щодо розумності їх розміру, співмірності, необхідності, обґрунтованості та пропорційності до предмету спору, а тому вказана сума підлягає зменшенню, а об'єктивна вартість наданих послуг ТОВ «Пюбе Глобал» не перевищує 7 000,00 грн.
Також, Державне підприємство “Медичні закупівлі України» зазначає, що представником Товариства з обмеженою відповідальністю “Пюбе Глобал» (Pube Global LLC) до закінчення судових дебатів не було зроблено заяву у порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України.
Разом з тим, у даному випадку заява про ухвалення додаткового рішення подана не у порядку ч. 8 ст. 129 та ст. 221 ГПК України, а виключно у порядку п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України, оскільки докази понесених судових витрат були додані до відзиву на первісний позов, а відтак судом відхиляються посилання ДП “Медичні закупівлі України» на те, що заявником не було зроблено заяв у порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України.
В свою чергу, за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині п'ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини п'ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 ГПК України).
Така правова позиція викладена в постанові об'єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Законом України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" (далі - Закон) встановлено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ст. 26 Закону).
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону, згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до частини третьої статті 27 Закону до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Згідно зі ст. 30 Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Така правова позиція Верховного Суду викладена, зокрема, в постанові від 16.02.2023 у справі № 916/1106/21.
Суд звертає увагу на те, що надані учасником справи документи на підтвердження розміру понесених ним витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному ним розмірі за рахунок іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію, зокрема, розумної необхідності таких витрат.
Аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 910/2170/18 та постанові Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 922/3787/17.
Так, при визначенні суми відшкодування, суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
У пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 Європейським судом з прав людини також зауважено, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.
Таких висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, в постанові від 18.05.2021 у справі № 918/917/19.
Згідно зі ст. 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
З урахуванням наведеного, не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.04.2021 у справі № 910/9243/20.
Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а їх розмір є розумним та виправданим. Тобто суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
В свою чергу, з наданого заявником Акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 03.09.2025 на суму 55 000,00 грн вбачається, що у вартість 55 000,00 грн входить представництво інтересів заявника адвокатом як відповідача за первісним позовом так і позивача за зустрічним позовом, і включає в себе: ознайомлення з матеріалами справи, надання консультацій; аналіз підстав та предмету позову, обрання правової позиції (доказів) спрямованих на спростування аргументів позивача; складання та подання процесуальних документів до суду; складання, подання зустрічного позову. Також, в означеному акті узгоджено, що період надання послуг: з дати укладення договору по дату на яку припадає ухвалення рішення Господарським судом міста Києва.
З урахуванням наведеного в сукупності, з огляду на спірні правовідносини, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених і поданих до суду заявником документів, їх значення для вирішення спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) і розумності їхнього розміру з огляду на предмет позову, значення справи для сторін, суд дійшов висновку, що заявлена сума судових витрат за представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю “Пюбе Глобал» (Pube Global LLC), як відповідача за первісним позовом так і позивача за зустрічним, є обґрунтованою, розумною, співмірною та пропорційною до предметів спору.
В свою чергу, оскільки заявлена Товариством з обмеженою відповідальністю “Пюбе Глобал» (Pube Global LLC) сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 55 000,00 грн, включає в себе представництво за первісним позовом, за результатами якого заперечення відповідача викладені у відзиві на позовну заяву не призвели до відмови в задоволенні первісного позову, і за зустрічним позовом, який задоволено судом частково, суд дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу, пов'язаних з розглядом даної справи у відповідності до приписів ст. 129 ГПК України у розмірі 26 851,93 грн.
Поряд з цим, як встановлено судом, невирішеним залишилось і питання відшкодування позивачу за первісним позовом витрат пов'язаних із залученням перекладача в розмірі 12 175,77 грн.
Відповідно до статті 127 ГПК до судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, також належать витрати, пов'язані, зокрема із залученням перекладачів.
Згідно з частинами 5-7 статті 127 ГПК розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.
Позивачем за первісним позовом на виконання вимог ухвали суду та з метою належного повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю “Пюбе Глобал» (Pube Global LLC), як відповідача за первісним позовом, надано переклад на польську мову ухвали Господарського суду міста Києва від 07.07.2025 та позовної заяви з додатками до неї, у трьох примірниках; переклад засвідчено перекладачем, підпис і особу перекладача засвідчено нотаріально.
Так, на підтвердження обґрунтованості таких витрат до матеріалів справи надано Замовлення № 3 до Договору про надання послуг № 09/11-04/2025 від 11.04.2025, Акт здачі-приймання наданих послуг №БП-203 від 01.08.2025 на суму 12 175,77 грн та платіжну інструкцію № 10987 від 04.08.2025 на суму 12 175,77 грн
Таким чином, надавши оцінку поданим позивачем за первісним позовом доказам на підтвердження понесених ним витрат на послуги перекладача та нотаріуса при перекладі та посвідченні документів, пов'язаних з розглядом цієї справи, суд дійшов висновку про доведеність таких витрат на загальну суму 12 175,77 грн, які підлягають відшкодуванню позивачу за первісним позовом за рахунок відповідача за первісним позовом у порядку, визначеному ст. 129 ГПК України.
При цьому, з огляду на приписи ч. 11 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, які були враховані судом при ухваленні рішення у даній справі, наявні процесуальні підстави для зустрічного зарахування таких сум 26 851,93 грн - 12 175,77 грн та стягнення різниці між ними в розмірі 14 676,16 грн на користь позивача за зустрічним позовом.
Керуючись ст.ст. 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Стягнути з Державного підприємства “Медичні закупівлі України» (01001, місто Київ, Кловський узвіз, 7; ідентифікаційний код: 42574629) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Пюбе Глобал» (Pube Global LLC) (00-867, Польща, Варшава, вулиця Яна Павла ІІ, будинок 27; ідентифікаційний код: 363197263) 14 676 (чотирнадцять тисяч шістсот сімдесят шість) грн 16 коп.
2. Після набрання додатковим рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) додаткове рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне додаткове рішення складено: 28.05.2026.
Суддя О.А. Грєхова