ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про виправлення помилки у виконавчому документі
м. Київ
28.05.2026Справа № 910/3881/26
За заявою Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
про виправлення помилки у виконавчому документі
За заявою Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
до боржника Приватного акціонерного товариства «Українська Міжбанківська Валютна Біржа»
про видачу судового наказу за вимогою про стягнення 296 753, 35 грн
Суддя Бондаренко-Легких Г. П.
Без виклику представників сторін.
Департамент культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Господарського суду міста Києва з заявою про видачу судового наказу до Приватного акціонерного товариства «Українська Міжбанківська Валютна Біржа» про стягнення 296 753, 35 грн.
13.04.2026 Господарським судом міста Києва видано відповідний наказ та копія якого разом з заявою про видачу судового наказу згідно статті 156 Господарського процесуального кодексу України направлено боржнику засобами поштового зв'язку.
20.05.2026 засобами поштового зв'язку від Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшла заява про виправлення помилки у виконавчому документів.
Заявник зазначає, що в описовій частині судового наказу від 13.04.2026 №910/3881/26 допущено помилку, а саме вказано: Заява про видачу судового наказу обґрунтована неналежним виконання боржником власних зобов'язань за Охоронно-орендним договором від 23.04.1996 в частині відшкодування вартості земельного податку за серпень-грудень 2025 року у загальному розмірі 296 753, 35 грн».
В той час, як в дійсності заява обґрунтована тим, що боржник не сплатив орендну плату за зазначеним договором та у вказаний період.
Суд, здійснивши перевірку, зазначає, що дійсно під час виготовлення судового наказу була допущена помилка в зазначеній заявником частині.
Питання виправлення помилки у судовому наказі регулюється статтею 160 Господарського процесуального кодексу України, яка відсилає до статті 328 вказаного процесуального закону (виправлення помилки у виконавчому документі).
Таким чином, згідно приписів статті 328 Господарського процесуального кодексу України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі. Така заява розглядається у судовому засіданні з повідомлення сторін, проте їх неявка не перешкоджає розгляду заяви.
Однак, суд констатує, що помилка в судовому наказі допущена в описовій частині, а не в наказній частині та помилка у зазначеній частині ніяким чином не вплине на виконання наказу.
Відтак, вказані обставини фактично відтерміновують можливість виконання судового наказу, який набрав законної сили та є обов'язковим до виконання.
Разом з тим, стаття 243 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки без повідомлення учасників справи, тобто без проведення судового засідання.
Інститут аналогії закону і аналогії права первісно був доктринально обґрунтований і застосовувався судами задовго до часткового відображення цього інституту в законодавстві.
Необхідність інституту аналогії (аналогії закону та аналогії права) випливає з того, що закон призначений для його застосування в невизначеному майбутньому, але законодавець, встановлюючи регулювання, не може охопити всі життєві ситуації, які можуть виникнути. Крім того, життя перебуває у постійному русі, змінюється і розвивається, внаслідок чого виникають нові життєві ситуації, які законодавець не міг передбачити під час ухвалення закону.
Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні.
Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права. Велика Палата Верховного Суду неодноразово застосовувала аналогію у процесуальному праві, зокрема у постановах від 26.06.2019 у справі №905/1956/15 (пункт 6.27), від 26.06.2019 у справі №905/1956/15 (пункт 6.27), від 27.11.2019 у справі №629/847/15-к, від 16.06.2020 у справі №922/4519/14 (пункт 6.19), від 13.01.2021 у справі №0306/7567/12 (пункт 28), від 28.09.2021 у справі №761/45721/16-ц (пункт 105).
Тому відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії. Вказана позиція висловлена в тому числі в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №2-591/11.
Відповідно до частини 10 статті 11 Господарського процесуального кодексу України, якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).
Враховуючи все вищезазначене, суд, з урахуванням принципу процесуальної економії, дійшов висновку про необхідність застосувати процесуальну аналогію, керуючись частиною 8, 9 статті 8 Господарського процесуального кодексу України для виправлення помилки в описовій частині судового наказу від 13.04.2026 №910/3881/26 на підставі статті 243 Господарського процесуального кодексу України.
Виходячи з вищевикладеного, керуючись статтями 233, 234, 235, 243, 328 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Задовольнити заяву Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про виправлення помилки в описовій частині виконавчого документу.
2. Виправити допущену помилку в описовій частині (абзац 2) судового наказу від 13.04.2026 №910/3881/26 шляхом заміни речення «… в частині відшкодування вартості земельного податку…» на «… в частині сплати орендної плати…».
3. Дана ухвала є невід'ємною частиною судового наказу Господарського суду міста Києва від 13.04.2026 №910/3881/26.
4. Згідно частиною 2 статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Г.П. Бондаренко-Легких