ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
28.05.2026 м. Івано-ФранківськСправа № 909/486/26
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндера П. А. , розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу
за позовом: Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк "Львів"
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Капко Оксани Василівни
про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 118268,65 грн.
встановив, що Акціонерне товариство Акціонерно-комерційний банк "Львів" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до фізичної особи-підприємця Капко Оксани Василівни про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 118268,65 грн.
14.04.2026 суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду, відкриття провадження у справі та здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановив сторонам процесуальні строки.
Відповідно до ч. 5 ст. 176 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи в порядку, встановленому ст. 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч. 4 ст. 120 цього Кодексу.
Ухвалу про відкриття провадження від 14.04.26 надіслано позивачу - Акціонерному товариству Акціонерно-комерційний банк "Львів" в його електронний кабінет та доставлений до електронного кабінету 14.04.26 о 12:59, а відповідачу - ФОП Капко О. В.- засобами поштового зв'язку та отримано нею 29.04.26 ( вх. № повідомлення 4004/26 від 01 травня 2026 р.).
Позиція позивача.
Позовні вимоги мотивовані тим, що у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань із повернення суми отриманого кредиту згідно з умовами Кредитного договору №273/В/2025 станом на 01.04.2026р. заборгованість останнього перед позивачем по основному боргу, відсотках становить 118268 грн 65 коп., з яких заборгованість за кредитом - 109683,62 грн, заборгованість по процентах - 8585,03 грн. Позивач обґрунтував позов приписами ст.525, 526, 530, 1048, 1054 ЦК України. Заперечив щодо клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду, про що подав через підсистему "Електронний суд" відповідну заяву вх.№8455/26 від 05.05.26, у якій вказав на те, що перебування ФОП Капко О. В. у відпустці по догляду за дитиною є прогнозованою життєвою обставиною; відповідач, приймаючи на себе кредитні зобов'язання, мала усвідомлювати ризики та здатність виконувати їх у майбутньому; підприємницька діяльність за своєю природою є ризиковою, що передбачає повну відповідальність суб'єкта за наслідки своїх рішень та здатність прогнозувати свій фінансовий стан.
Позиція відповідача.
Відзиву на позов відповідач не подав, однак 24.04.26 електронною поштою (без КЕП) направив суду клопотання вх.№7632/26, у якому не заперечив щодо позовних вимог та просив суд розстрочити виконання рішення суду на 36 місяців у зв'язку з перебуванням у відпустці по догляду за дитиною.
Оскільки зазначене клопотання не відповідає приписам п.5 ч.1 та ч.2 ст.170 ГПК України (не містить підстав (доказів на підтвердження викладених у клопотанні обставин) та кваліфікаційного електронного підпису відповідача)), зазначене клопотання залишене судом без розгляду.
Враховуючи те, що клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.
За приписами ч.2 ст.252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Частиною 3 статті 252 ГПК України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Фактичні обставини справи, встановлені судом. Оцінка доказів.
При встановленні фактичних обставин справи суд виходить з того, що під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими сторони обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або які мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення (частина друга статті 76 ГПК України).
У даній справі предмет доказування становлять обставини виконання сторонами умов укладеного між ними Кредитного договору №273/В/2025 від 28.03.25.
За змістом ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
На підтвердження своїх вимог та заперечень позивач подав суду копії письмових доказів, які зазначені як додатки до позовної заяви. Відповідач на підтвердження своїх вимог та заперечень докази не подавав. Заяви в порядку ч. 11 статті 80 ГПК України про те, що якісь із письмових доказів викликають сумнів з приводу їх достовірності або є підробленими, відповідач не подав та не заперечив щодо вірогідності, належності, допустимості, законності доказів, наданих позивачем.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши відповідно до приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України в сукупності всі докази, які мають значення для вирішення спору по суті, з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів, суд визнає встановленими такі обставини, що є предметом доказування.
28.03.2025р. між АТ АКБ "Львів" (далі - Банк) та ФОП Капко Оксаною Василівною (далі - Позичальник) укладено Кредитний договір №273/В/2025, відповідно до умов якого Банк зобов'язався надати Позичальнику Кредит в розмірі 124308,10грн для рефінансування кредитів №440/В/2022 від 07.12.2022р. та №232/В/2022 від 29.07.2022р., із процентною ставкою 29,90 % річних, з кінцевою датою повернення - 27.03.2028р. (далі - Договір, Кредитний договір).
Зазначений Договір підписано сторонами. Строк дії Договору - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п.11.1 Договору).
Прийняті на себе зобов'язання по Кредитному договору Банк виконав, перерахувавши на поточний рахунок Позичальника кошти в розмірі 124308,10 грн, що підтверджується меморіальним ордером №1356447 від 28.03.2025р.
Згідно з п.2.1.6 Договору графік погашення кредиту оформлено додатком №1 до Договору.
Згідно з п.12.2 Договору всі додаткові договори і додатки до нього є його невід'ємною частиною.
На підставі заяви Позичальника від 28.10.2025р. про надання відтермінування по сплаті тіла кредиту з 01.11.2025р. по 31.01.2026р. графік повернення кредиту викладено в новій редакції від 31.10.2025р.
Згідно з з п.5.1, п.5.2. Кредитного договору - Позичальник зобов'язаний повернути Банку Кредит у повному обсязі в порядку та терміни, передбачені цим Договором та/або додатками до нього. Повернення Кредиту може здійснюватися шляхом безготівкових перерахунків або внесенням готівки в касу Банку.
Згідно п.4.2. Кредитного договору - проценти за користування Кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по Кредиту за методом "факт/360" (фактична кількість днів у місяці, але умовно 360 днів у році), за ставкою, визначеною у п.2.1.3. цього Договору (29,90 % річних) з моменту видачі кредиту до терміну, вказаному в п.2.1.4. цього договору (27.03.2028р.). Позичальник сплачує нараховані Банком проценти у валюті кредиту щомісяця не пізніше останнього календарного дня місяця, за який вони нараховані, якщо Графіком погашення кредиту не встановлені інші терміни сплати процентів.
Відповідач взяті на себе договірні зобов'язання належним чином не виконував, не здійснював своєчасну сплату нарахованих банком процентів, відтак станом на 01.04.2026р. заборгованість Позичальника перед АТ АКБ "Львів" по основному боргу, відсотках згідно Кредитного договору №273/В/2025 від 28.03.2025 року становить 118268,54 грн 65 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 109683,62 грн; заборгованість по процентах - 8585,03 грн, що підтверджується банківськими виписками та розрахунком заборгованості.
Згідно п.2.7. Кредитного договору Банк має право вимагати дострокового повернення кредиту у випадку невиконання/неналежного виконання Позичальником зобов'язань, передбачених цим Договором та/або договорами, якими забезпечується виконання зобов'язань за цим Додатковим договором, а також у випадку несвоєчасної сплати процентів та/або повернення Кредиту або його частини.
Згідно п. 5.8. Кредитного договору Банк у випадках, передбачених п.2.7. цього Договору, вправі вимагати дострокового повернення Кредиту, процентів, комісій та інших платежів за Договором, про що письмово повідомляє Позичальника.
Пунктом 5.9. Кредитного договору передбачено, що Позичальник зобов'язаний протягом 10-ти робочих днів з моменту отримання письмової вимоги банку (п.5.8) достроково повернути Кредит, проценти, комісії та інші належні до сплати платежі за цим Договором.
На виконання п.5.9. Кредитного договору, зважаючи на те, що по даному кредитному зобов'язанню є наявна заборгованість і з метою вирішення даного спору у позасудовому порядку, Банком було надіслано лист-вимогу від 10.02.2026р. за вих. №1081 0-05, яка отримана Позичальником особисто, що підтверджується трекінгом Укрпошти 0505554463104.
Відповіді на зазначений лист та доказів погашення відповідачем заборгованості матеріали справи не містять.
Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.
Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають, зокрема, з договору.
Згідно із ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Як визначено в ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст.1055 Цивільного кодексу України).
Таким чином, уклавши Договір, який є кредитним договором в розумінні положень Цивільного кодексу України, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору на таких умовах шляхом підписання Договору.
Приписами ст. 1048-1050 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання (ч.2 ст.614 ЦК України).
При вирішенні спору суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 23.09.2019 у справі №910/10254/18, згідно з якою банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.
Судом на підставі матеріалів справи встановлено, що відповідач отримав від позивача кредитні кошти в сумі 124308,10 грн.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Поряд з тим, суд зазначає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За умовами договору, повернення кредитних коштів передбачено щомісячно, проте відповідач такий обов'язок порушував та допустив заборгованість з оплати щомісячних платежів та зі сплати комісійної винагороди за обслуговування кредиту, відтак заборгованість відповідача перед позивачем за Кредитним договором становить 118268,54 грн 65 коп.
Доказів протилежного матеріали справи не містять, відповідачем докази на спростування позовних вимог не подавались.
Як зазначено вище, позивач направив відповідачу вимогу щодо погашення заборгованості, яка вручена відповідачу 20.02.26.
Отже, позивач скористався своїм правом вимагати дострокового повернення усієї суми кредиту, передбаченим ч. 2 статті 1050 Цивільного кодексу України, відповідно до якого, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Враховуючи наведені вище приписи законодавства та відсутність доказів проведення розрахунків по отриманому кредиту в повному обсязі, позовні вимоги про стягнення з відповідача 118268,65 грн заборгованості є правомірними та обґрунтованими.
Висновок суду.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Положення ст. 76, 77 ГПК України передбачають, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищевикладене, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Судові витрати.
Згідно з приписами п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Склад та порядок розподілу судових витрат визначено Главою 8 Розділу I ГПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивач за подання позову сплатив судовий збір у розмірі 3328,00грн, що підтверджується платіжною інструкцією №331706 від 06.04.26.
В контексті наведеного, з огляду на задоволення позову в повному обсязі, судові витрати позивача зі сплати судового збору суд покладає на відповідача.
Керуючись ст. 2, 13, 53, 73, 74, 80, 86, 118, 178, 129, 202, 236, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
задовольнити позов Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк "Львів" до фізичної особи-підприємця Капко Оксани Василівни про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 118268,65 грн.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Капко Оксани Василівни ( АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного Товариства Акціонерно - комерційного банку "Львів" (ЄДРПОУ 09801546, юридична адреса: 79008, м. Львів, вул. Сербська, 1) заборгованість за Кредитним договором №273/В/2025 від 28.03.2025р. в розмірі 118268,65 (сто вісімнадцять тисяч двісті шістдесят вісім) гривень 65 коп. ( з яких заборгованість за кредитом - 109683,62 грн, заборгованість за процентами - 8585,03 грн) та 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 28.05.2026
Суддя П. А. Шкіндер