вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
"27" травня 2026 р. м. Ужгород Справа № 907/3/26
Господарський суд Закарпатської області в складі головуючого судді Сисина С.В., за участі секретаря судового засідання Далекорій Б.В., розглянувши у судовому засіданні справу
за позовом керівника Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області, код ЄДРПОУ - 02909967; місцезнаходження - 88000, Закарпатська область, місто Ужгород, вулиця Небесної Сотні 6, в інтересах держави в особі
позивача: Відділу освіти, культури, сім'ї, молоді, спорту та соціального захисту населення Великоберезнянської селищної рада Ужгородського району Закарпатської області, код ЄДРПОУ - 43919849, місцезнаходження - 89000, Закарпатська область, Ужгородський район, селище Великий Березний, вулиця Шевченка, будинок 27,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпаттяенергозбут», код ЄДРПОУ - 41999833, місцезнаходження - 88000, Закарпатська область, місто Ужгород, площа Жупанатська, будинок 18,
про визнання недійсними додаткових угод до договору №130389/2023 від 12.12.2022 про постачання електричної енергії споживачу та стягнення 80900,31 грн надмірно сплачених коштів,
за участі представників сторін:
від прокуратури - Нірод М.В. прокурор Закарпатської обласної прокуратури,
від позивача - не з'явився,
від відповідача - Кекерчень М.І. в порядку самопредставництва,
Керівник Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою №07.53-107-10223ВИХ-25 від 30.12.2025 (зареєстрована за вх.№02.3.1-05/3/26 від 02.01.2026) в інтересах держави в особі позивача - Відділу освіти, культури, сім'ї, молоді, спорту та соціального захисту населення Великоберезнянської селищної рада Ужгородського району Закарпатської області з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпаттяенергозбут» про визнання недійсними додаткових угод №01 від 26.07.2023 і №3 від 31.08.2023 до договору №130389/2023 від 12.12.2022 про постачання електричної енергії споживачу та про стягнення 80900,31 грн надмірно сплачених коштів.
Позов заявлено прокурором з підстав порушення вимог статті 41 Закону України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі» при укладенні додаткових угод №01 від 26.07.2023 і №3 від 31.08.2023 до договору №130389/2023 від 12.12.2022 про постачання електричної енергії споживачу. Тому вказані додаткові угоди, на думку прокурора, мають бути визнані судом недійсними і з відповідача (Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпаттяенергозбут») на користь позивача (Відділу освіти, культури, сім'ї, молоді, спорту та соціального захисту населення Великоберезнянської селищної рада Ужгородського району Закарпатської області) підлягають стягненню безпідставно сплачені кошти за договором у сумі 80900,31 грн.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №907/3/26 визначено головуючого суддю Сисина С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.01.2026.
Згідно з ухвалою від 19.01.2026 позовну заяву керівника Ужгородської окружної прокуратура Закарпатської області №07.53-107-10223ВИХ-25 від 30.12.2025 в інтересах держави в особі позивача - Відділу освіти, культури, сім'ї, молоді, спорту та соціального захисту населення Великоберезнянської селищної рада Ужгородського району Закарпатської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпаттяенергозбут» про визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення надмірно сплачених коштів залишено без руху; встановлено керівнику Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області строк - 8 днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.
На виконання вимог ухвали суду від 19.01.2026 від керівника Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви від 23.01.2026 №07.53-108-632ВИХ-26 (зареєстрована за вх.№02.3.1-02/596/26 від 26.01.2026), до якої долучені докази усунення недоліків позовної заяви.
Згідно з ухвалою від 30.01.2026 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначити підготовче засідання у справі на 26.02.2026 на 10:40 год; учасникам справи встановлені строки на подачу заяв по суті справи.
17.02.2026 через систему «Електронний суд ЄСІТС» від відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпаттяенергозбут» надійшов відзив на позовну заяву від 16.02.2026 (зареєстрований за вх.№02.3.1-02/1449/26).
20.02.2026 через систему «Електронний суд ЄСІТС» від Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області надійшла відповідь на відзив від 19.02.2026 (зареєстрована за вх.№02.3.1-02/1602/26).
Згідно з ухвалою від 26.02.2026 суд відклав підготовче засідання на 30.03.2026 на 15:30.
25.03.2026 через систему «Електронний суд» надійшла заява Відділу освіти, культури, сім'ї, молоді, спорту та соціального захисту населення Великоберезнянської селищної рада Ужгородського району Закарпатської області від 25.03.2026 (зареєстрована за вхідним №02.3.1-02/2757/26 від 25.03.2026), згідно з якою позивач просить розглянути справу без участі позивача та задовольнити позовні вимоги прокурора в даній справі.
Згідно з ухвалою від 30.03.2026 суд закрив підготовче провадження у справі №907/3/26 та призначив справу до розгляду по суті на 30.04.2026.
Позивач - Відділ освіти, культури, сім'ї, молоді, спорту та соціального захисту населення Великоберезнянської селищної рада Ужгородського району Закарпатської області у судове засідання 30.04.2026 участі уповноважених представників не забезпечив, будучи належним чином повідомлений про дату, місце та час проведення судового засідання.
30.04.2026 в судовому засіданні по розгляду справи по суті, з'ясувавши думку прокурора та представника відповідача щодо можливості проведення розгляду справи без участі позивача (які вважали за доцільне проводити судове засідання за відсутності позивача), врахувавши приписи частин 1 та 3 ст. 202 ГПК України; врахувавши, що позивача було належним чином повідомлено про дату, час та місце судового розгляду; беручи до уваги, що явка учасників справи не визнавалася обов'язковою, а відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення питань, які вирішуються у судовому засіданні; врахувавши заяву позивача про розгляд справи без його участі від 25.03.2026, суд згідно ухвали, постановленої в судовому засіданні без оформлення окремого документа, та зазначеної у протоколі судового засідання, постановив: здійснювати розгляд справи за відсутності позивача.
Проголосивши зазначену ухвалу, постановлену без оформлення окремого документа, та зазначену в протоколі судового засідання, надалі проведення судового засідання по справі №907/3/26 стало неможливе через сповіщення системою цивільного захисту міста Ужгорода сигналу «Повітряна тривога», у зв'язку з чим суд згідно ухвали від 30.04.2026 оголосив перерву в судовому засіданні до 27.05.2026.
З довідок про доставку електронного листа, які отримана з автоматизованої системи документообігу суду комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», вбачається, що документ в електронному вигляді «Ст. 216 ГПК Перерва у судовому засіданні (з призначенням дати)» від 30.04.2026 у справі №907/3/26 (суддя Сисин С.В.) було надіслано одержувачам - прокуратурі, позивачу та відповідачу в їх Електронні кабінети. Документ доставлено до електронних кабінетів учасників справи 04.05.2026 о 11:30.
В пунктах 41-42 постанови Верховного Суду від 30.08.2022 у справі №459/3660/21 викладена правова позиція, що довідка про доставку документа в електронному вигляді до «Електронного кабінету» є достовірним доказом отримання адресатом судового рішення.
Отже, учасники справи належним чином повідомлені про дату, місце та час судового засідання призначеного на 27.05.2026.
19.05.2026 через систему «Електронний суд ЄСІТС» від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі від 19.05.2026 (яке зареєстроване за вхідним №02.3.1-02/4778/26), згідно якого відповідач просить зупинити провадження у справі №907/3/26 за позовом Ужгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі відділу освіти, культури, сім'ї, молоді, спорту та соціального захисту населення Великоберезнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області до ТОВ «Закарпаттяенергозбут» про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів до набрання законної сили судовим рішенням Конституційного Суду України у справі №3-78/2026 (178/26) за конституційною скаргою ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» щодо відповідності Конституції України (конституційності) п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року №922-VIII зi змінами.
Клопотання про зупинення провадження у справі від 19.05.2026 обґрунтовано посиланням на п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України у зв'язку з об'єктивною неможливістю її розгляду до вирішення Конституційним Судом України справи №3-78/2026 (178/26), в якій ухвалою Першої колегії суддів Другого сенату від 06.05.2026 відкрито конституційне провадження за скаргою ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» щодо відповідності Конституції України п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 №922-VIII. Представник відповідача зазначає, що предметом даного спору є визнання недійсними додаткових угод до договору постачання електричної енергії та стягнення коштів через сукупне зростання вартості 1 кВт-год електроенергії понад 10% із одночасним зменшенням обсягів постачання, де ключовою правовою підставою та аргументом сторін виступає саме оспорюваний у Конституційному Суді України п. 2 ч. 5 ст. 41 вказаного Закону. Мотивуючи клопотання, представник відповідача вказує на специфіку правової природи рішень органу конституційної юрисдикції та положення ч. 3 ст. 89 Закону України «Про Конституційний Суд України», згідно з якими суд наділений повноваженнями здійснювати контроль за конституційністю судового тлумачення і може визнати закон конституційним, але вказати у резолютивній частині на неконституційність способу його інтерпретації судами загальної юрисдикції, що безпосередньо стосується чинного обмежувального тлумачення 10-відсоткового ліміту, яке наразі домінує у правозастосовній практиці господарських судів. Оскільки господарський суд не наділений повноваженнями самостійно оцінювати конституційність матеріальних норм, до ухвалення рішення Конституційним Судом України існує стан правової невизначеності, а майбутні висновки єдиного органу конституційної юрисдикції матимуть преюдиційне, фундаментальне значення для цієї категорії справ та прямий вплив на правовідносини сторін. На думку відповідача, ухвалення рішення у цій справі до вирішення конституційного провадження створить високий ризик прийняття рішення на основі норми, правомірність якої заперечується, що в силу п. 1 ч. 3 ст. 320 ГПК України є безумовною підставою для перегляду судового рішення за виключними обставинами, а продовження розгляду справи порушуватиме принцип процесуальної економії, призводячи до неефективності судочинства та марного витрачання часу суду й коштів сторін.
27.05.2026 через систему «Електронний суд ЄСІТС» від відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпаттяенергозбут» надійшло клопотання від 26.05.2026 (яке зареєстроване за вхідним №02.3.1-02/5039/26), згідно з яким відповідач просить: повернутися до стадії підготовчого провадження у справі №907/3/26 та замінити судове засідання щодо розгляду справи по суті підготовчим засіданням; розглянути клопотання про зупинення провадження у справі №907/3/26 та задовольнити його, зупинивши провадження у справі №907/3/26 до набрання законної сили судовим рішенням Конституційного Суду України у справі №3-78/2026 (178/26) за конституційною скаргою ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 частини п'ятої статті 4l Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 №922-VIII зi змінами.
Обґрунтовуючи клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження наведене у відзиві на позовну заяву від 26.05.2026, відповідач зазначає, що ухвалою суду від 30.03.2026 було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті, однак після цього, а саме 19.05.2026, відповідач через систему «Електронний суд ЄСІТС» звернувся з клопотанням про зупинення провадження у справі у зв'язку з тим, що ухвалою Першої колегії суддів Другого сенату Конституційного Суду України від 06.05.2026 у справі №3-78/2026 було відкрито конституційне провадження за конституційною скаргою ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» щодо відповідності Конституції України п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 №922-VIII. Відповідач наголошує, що оскільки положення ч. 3 ст. 195 ГПК України обмежують перелік підстав для зупинення провадження на стадії розгляду справи по суті, не включаючи туди п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, а саме відкриття конституційного провадження відбулося вже після закриття підготовчого засідання, що унеможливлювало своєчасне подання відповідного клопотання, суд, керуючись принципами верховенства права, рівності, змагальності, диспозитивності, необхідністю уникнення надмірного формалізму та забезпечення права на справедливий суд відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має повернутися до стадії підготовчого провадження для розгляду та вирішення питання про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України.
27.05.2026 через систему «Електронний суд ЄСІТС» від Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області надійшли заперечення на клопотання про зупинення розгляду справи від 26.05.2026 (яке зареєстроване за вхідним №02.3.1-02/5042/26),
Заперечення прокурора на клопотання про зупинення розгляду справи від 26.05.2026, обґрунтоване відсутністю передбачених п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України підстав для зупинення провадження, оскільки наявні у справі належні та допустимі докази у своїй сукупності є цілком достатніми для самостійного встановлення й оцінки судом усіх обставин і фактів, які є предметом даного спору. Прокурор вказує на те, що представник відповідача не довів та документально не підтвердив існування об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення Конституційним Судом України справи №3-78/2026 (178/26) за скаргою ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС», а саме клопотання спрямоване на безпідставне затягування судового процесу в порушення вимог ст. 43 ГПК України. Окрім того, прокурор наголошує на ч. п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» як на момент виникнення спірних правовідносин та укладення оскаржуваних додаткових угод №01 від 26.07.2023 та №03 від 31.08.2023, так і на момент подання позову, підкреслюючи, що відповідно до ст. 152 Конституції України закони втрачають чинність лише з дня ухвалення рішення про їх неконституційність на майбутнє, а суто теоретична можливість перегляду рішення за виключними обставинами не може бути підставою для зупинення провадження. На підтвердження своєї правової позиції прокурор посилається на сталу судову практику, зокрема на постанову Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2025 у справі №920/19/24 щодо порядку застосування норм законодавства про закупівлі, а також на актуальну постанову Верховного Суду від 12.05.2026 у справі №924/560/24, у якій в аналогічних правовідносинах за наявності скарги ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» було чітко відмовлено в задоволенні клопотання про зупинення провадження з огляду на достатність зібраних у справі доказів для вирішення спору по суті.
У судовому засіданні по розгляду справи по суті 27.05.2026, заслухавши думку присутніх в судовому засіданні учасників справи щодо поданого відповідачем клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження від 26.05.2026 (прокурор заперечив проти такого клопотання, а представник відповідача підтримав дане клопотання та просив таке задовольнити), суд згідно ухвали, постановленої в судовому засіданні без оформлення окремого документа, та зазначеної у протоколі судового засідання, постановив: відмовити у задоволенні вказаного клопотання з урахуванням такого.
Главою 6 Розділу ІІІ ГПК України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття, зокрема зі стадії розгляду справи по суті.
Водночас це правило не є абсолютним і не може застосовуватись автоматично; важливо враховувати обставини конкретної справи.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12.01.2022 у справі № 234/11607/20 (провадження № 61-15126св21), зроблено висновок, що: «при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».
Відповідно до практики Верховного Суду, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Разом з тим такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті. Такі та подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21, від 02.10.2019 у справі № 916/2421/18, від 03.10.2019 у справі № 902/271/18, від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21, від 07.03.2023 у справі № 904/1252/22, від 30.08.2023 у справі № 910/10477/22, у тому числі в постанові від 14 березня 2023 року у справі № 921/174/21, на яку посилався скаржник.
Отже, для вирішення питання щодо можливості повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття, суд першої інстанції має встановити, чи є обставини, якими сторона обґрунтовує таку необхідність, вагомими. Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права на справедливий суд.
Відповідно до частини другої статті 2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Стаття 6 § 1 Конвенції захист прав людини і основоположних свобод гарантує, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом…,який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру…».
Відтак, врахувавши, що як 30.04.2026, так і в день проведення судового розгляду справи, тобто 27.05.2026 суд не приступив до заслуховування вступного слова прокурора (що передбачено ст.208 згідно параграфу 3 глави 6 ГПК України); врахувавши, що відповідно до ст.207 ГПК України перед заслуховуванням вступного слова учасників справи суд розглядає клопотання учасників справи; врахувавши практику Верховного Суду, що при застосуванні процесуальних норм належить уникати надмірного формалізму, яким визнається неправомірне обмеження права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а відтак, на переконання суду, подане відповідачем клопотання про зупинення провадження у справі може бути розглянуте судом на стадії розгляду справи по суті відповідно до ст.207 ГПК України.
Проголосивши у судовому засіданні ухвалу, постановлену в судовому засіданні без оформлення окремого документа, та зазначену в протоколі судового засідання, про відмову в задоволенні клопотання відповідача про повернення до стадії підготовчого провадження від 26.05.2026, суд, проінформувавши учасників справи про подане відповідачем клопотання про зупинення провадження у справі від 19.05.2026, з'ясувавши позицію учасників справи щодо означеного клопотання (прокурор заперечив проти задоволення клопотання про зупинення розгляду справи від 26.05.2026, а представник відповідача підтримав дане клопотання та просив таке задовольнити), згідно ухвали, постановленої в судовому засіданні без оформлення окремого документа, та зазначеної у протоколі судового засідання, постановив: відмовити у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі від 19.05.2026.
Обґрунтовуючи дане рішення судом враховано таке.
Згідно з положенням п.5 ч.1 ст. 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Щодо цього, судом враховано, що під неможливістю розгляду справи до моменту вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, що розглядаються у такій іншій справі, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, черговості розгляду вимог тощо. При цьому поняття «інша справа» - це не будь-яке інше судове провадження, а лише те, результати якого мають визначальне значення для встановлення фактів чи застосування права у справі, що розглядається.
А тому, постановивши 27.05.2026 в судовому засіданні ухвалу без оформлення окремого документа та зазначену в протоколі судового засідання, про відмову в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження; судом враховані предмет і підстави позову (якими є як перевищення ліміту, передбаченого Законом України «Про публічні закупівлі» на збільшення ціни товару за договором про закупівлю більше ніж на 10%, так і відсутність доказів коливання ціни на ринку товару при укладенні спірних додаткових угод, а також поширення дії спірних угод до дня їх укладення); враховано, що на підтвердження таких позовних вимог прокурор надав свої аргументи і доводи, а також долучив відповідні докази, а також відповідач згідно відзиву надав свої заперечення проти позовних вимог з посиланням на наявні у справі докази, а тому, на переконання суду, обставини встановлені в даній господарській справі можуть бути встановлені господарським судом самостійно, так як зібрані у підготовчому провадженні докази дозволяють господарському суду встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. А тому відсутні підстави вважати про об'єктивну неможливість розгляду даної справи до набрання законної сили судовим рішенням Конституційного Суду України у справі №3-78/2026(178/26).
Також суд враховує, що аналогічне за своїм змістом питання вже було вирішене Верховною Судом у постанові від 12.05.2026 по справі №924/560/24. Зокрема, Верховний Суд не знайшов підстав для задоволення клопотання про зупинення провадження до закінчення розгляду Конституційним Судом України справи №3-78/2026(178/26), оскільки відповідно до пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Надалі у судовому засіданні суд заслухав вступні слова прокурора і представника відповідача, після чого оголосив перерву в судовому засіданні на іншу дату.
Окремо суд зазначає, що згідно з положенням ч. 2 ст. 195 ГПК України суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
Водночас, суд враховує, що згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до пункту 10 ч. 3 ст. 2 ГПК України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте, розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах «Савенкова проти України», №4469/07 від 02.05.2013, «Папазова та інші проти України», №№32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07 від 15.03.2012).
А тому з врахуванням мотивів цієї ухвали, з метою виконання завдань господарського судочинства та дотримання положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з метою забезпечення принципів змагальності, справедливості, рівності сторін, верховенства права; суд дійшов висновку про оголошення перерви в судовому засіданні поза межами встановленого процесуального строку, визначеного ст. 195 ГПК України. При цьому суд звертає увагу, що ним створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених ст. ст. 42 і 46 ГПК України.
За ч. 2 ст. 232 ГПК України процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи та оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвали.
Частина 5 ст.233 ГПК України передбачає, що ухвали суду, постановлені окремим документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи. Ухвали, постановлені судом без оформлення окремого документа, зазначаються у протоколі судового засідання. Суд може оформити такі ухвали окремим документом після закінчення судового засідання.
Отже, оскільки в судовому засіданні 27.05.2026 судом були постановлені та проголошені ухвали, зазначені у протоколі судового засіданні, про відмову в задоволення клопотань відповідача про повернення до стадії підготовчого провадження від 26.05.2026 та про зупинення провадження у справі від 19.05.2026, з урахуванням положень ч.5 ст. 233 ГПК України після закінчення судового засідання такі ухвали також оформлені судом окремим документом.
Керуючись ст. ст. 2, 48, 80, 119, 170, 234 ГПК України, суд
1. Відмовити у задоволенні клопотання відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпаттяенергозбут» про повернення до стадії підготовчого провадження від 26.05.2026 (яке зареєстроване за вхідним №02.3.1-02/5039/26 від 27.05.2026).
2. Відмовити у задоволенні клопотання відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпаттяенергозбут» про зупинення провадження у справі від 19.05.2026 (яке зареєстроване за вхідним №02.3.1-02/4778/26 від 19.05.2026).
3. Оголосити перерву в судовому засіданні до 24 червня 2026 р. на 15:45 та повідомити учасників справи, що засідання відбудеться у приміщенні суду за адресою: м. Ужгород, вул.Коцюбинського, 2а, зал судового засідання №2.
4. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя С.В. Сисин