майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
14 травня 2026 р. м. Житомир Справа № 906/1447/25
Господарський суд Житомирської області у складі
судді Шніт А.В.
секретар судового засідання Толстокарова І.С.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом ОСОБА_1
до Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
Процесуальні дії по справі.
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність голови Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області щодо не виконання рішення сорок другої сесії Брусилівської селищної ради сьомого скликання від 19.02.2020 №1379 та не передачі в оренду земельної ділянки для ведення фермерського господарства за кадастровим номером 1820983500:05:000:0606 площею 15,2266 га;
- зобов'язати голову Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області виконати рішення сорок другої сесії Брусилівської селищної ради сьомого скликання від 19.02.2020 №1379 та передати в оренду земельну ділянку за кадастровим номером 1820983500:05:000:0606 площею 15,2266 га для ведення фермерського господарства.
Одночасно з поданням позовної заяви ОСОБА_1 звернувся із заявою про забезпечення позову (вх.№01-44/3500/25 від 04.11.2025), відповідно до якої просив заборонити відповідачу вчиняти дії щодо передачі в оренду іншій особі, виставлення права продажу оренди на аукціоні, передачу у постійне користування земельну ділянку з кадастровим номером 1820983500:05:000:0606 площею 15,2266 га.
Ухвалою від 06.11.2025 суд відмовив в задоволенні вказаної заяви про забезпечення позову.
Ухвалою від 07.11.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду; відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 18.12.2025 о 10:40.
Ухвалою від 18.12.2025 суд продовжив строк підготовчого провадження та відклав підготовче засідання на 22.01.2026 15:00.
Ухвалою від 22.01.2026 суд продовжив строк підготовчого провадження та відклав підготовче засідання на 23.02.2026 14:20.
23.02.2026 за вх.№2309 на електронну адресу суду надійшли пояснення відповідача за вих.№04-18/354/26 від 20.02.2026, в яких останній заперечує щодо задоволення позовних вимог. Вказує на наявність рішення Господарського суду Житомирської області від 18.03.2024 у справі №906/631/23 та просить відмовити в позові в повному обсязі.
Ухвалою від 23.02.2026, з урахуванням ухвали від 02.03.2026, суд продовжив строк підготовчого провадження та відклав підготовче засідання на 23.03.2026 о 12:20.
Позивач в судове засідання 23.03.2026 не прибув, повноважного представника не направив, про причини неявки не повідомив, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлявся судом своєчасно та належним чином шляхом надсилання ухвали від 23.03.2026 на його поштову адресу, зазначену в позові, рекомендованим листом (а.с.86-87).
Ухвалою від 23.03.2026 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті; призначив судове засідання на 20.04.2026 о 12:40.
Судом здійснено запит до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1820983500:05:000:0606, відповідь №2624157 від 20.04.2026 долучена до матеріалів справи (а.с.88-89).
Відповідно до відповіді №2624157 від 20.04.2026 встановлено, що земельна ділянка за кадастровим номером 1820983500:05:000:0606 площею 15,2266га передана в оренду Фермерському господарству "Агрісем".
Ухвалою від 20.04.2026 суд відклав розгляд справи по суті на 14.05.2026 о 10:30.
В судове засідання 14.05.2025 позивач не прибув, повноважного представника не направив, про причини неявки не повідомив, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлений своєчасно та належним чином шляхом надсилання ухвали від 20.04.2026 на його поштову адресу, зазначену в позові, рекомендованим листом, який 02.05.2026 був вручений адресату (а.с.96-97).
Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, про причини неявки не повідомив, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлений своєчасно та належним чином шляхом надсилання ухвали від 20.04.2026 в його електронний кабінет, про що свідчить довідка про доставку електронного листа (а.с.95).
Крім того, враховуючи положення ч.2 ст.2, ч.1, 2 ст.3, ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень", суд зазначає, що сторони мали доступ до судових рішень та мали можливість ознайомитись з ухвалою суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Отже, сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце засідання суду в справі №906/1447/25.
Згідно з п.1 ч.3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що явка представників сторін в судове засідання не визнана обов'язковою, суд вважає, що їх відсутність не перешкоджатиме розгляду справи за наявними в ній матеріалами.
Зважаючи на приписи ч.4 ст.240 ГПК України, у зв'язку з неявкою всіх учасників справи, в судовому засіданні 14.05.2026 суд підписав скорочене (вступна та резолютивна частини) рішення без його проголошення.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконує рішення 42 сесії Брусилівської селищної ради 7 скликання №1379 від 19.02.2020 щодо передачі ОСОБА_1 в користування земельної ділянки з кадастровим номером 1820983500:05:000:0606 площею 15,2266 га, яка є частиною поділеної земельної ділянки з кадастровим номером 1820983500:05:000:0991 площею 60,9064га, для ведення фермерського господарства, яка розташована за межами населеного пункту с. Биків Брусилівського району Житомирської області терміном на 10 (десять) років з правом передачі в суборенду.
Відповідач заперечуючи проти позову зазначає, що рішення Брусилівської селищної ради від 19.02.2020 №1379 виконано, оскільки 25.02.2020 між радою та позивачем був укладений договір оренди землі.
Надалі рішенням Господарського суду Житомирської області від 18.03.2024 у справі №906/631/23 зазначений договір оренди визнано недійсним.
Відповідач наголошує на своїх повноваженнях як органу місцевого самоврядування розпоряджатися землями комунальної власності на власний розсуд у межах закону. Вказує на відсутність предмета спору та безпідставність позовних вимог, в задоволенні яких просить відмовити.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Рішенням 42 сесії Брусилівської селищної ради сьомого скликання №1379 від 19.02.2020 (а.с.7, 31-32) передано ОСОБА_1 в користування на умовах договору оренди землi земельну ділянку площею 60,9064га з кадастровим номером 1820983500:05:000:0991 для ведення фермерського господарства, яка розташована за межами населеного пункту с.Биків Брусилівського району Житомирської області терміном на 10 (десять) років, з правом передачі в суборенду (п.3).
Встановлено орендну плату за користування земельною ділянкою в розмірі 7% від нормативно грошової оцінки земельної дiлянки (п.3.1.).
Доручено селищному голові ОСОБА_2 укласти вiд імені селищної ради з ОСОБА_1 договір оренди землі відповідно до пунктів 3, 3.1. даного рішення (п.3.2.).
25.02.2020 між Брусилівською селищною радою Брусилівського району Житомирської області (орендодавець, відповідач) та ОСОБА_1 (орендар, позивач) укладено договір оренди землі (а.с. 61 на звороті - 63 на звороті), відповідно до п.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування земельні ділянки для ведення фермерського господарства (01:02), серед яких земельна ділянка площею 60,9064га з кадастровим номером 1820983500:05:000:0991, яка розташована за межами населеного пункту с. Биків Брусилівського району Житомирської області.
На виконання вказаного договору оренди сторонами 25.02.2020 підписано Акт приймання-передачі об'єкта оренди, за яким, зокрема, земельну ділянку площею 60,9064 га кадастровий номер 1820983500:05:000:0991 передано орендарю (а.с.64).
Згідно з рішенням Господарського суду Житомирської області від 18.03.2024 у справі №906/631/23, за позовом Керівника Коростишівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Брусилівської селищної ради Житомирської області до 1) ОСОБА_1 ; 2) Фермерського господарства "Нона-4"; 3) Фермерського господарства "Нона-6"; 4) Фермерського господарства "Нона-8" про визнання недійсним договору оренди земельних ділянок, скасування державної реєстрації права оренди та суборенди, зобов'язання повернути земельні ділянки, яке залишено без змін постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 27.06.2024, договір оренди землі від 25.02.2020 визнано недійсним.
Відповідно до рішення 69 сесії Брусилівської селищної ради 8 скликання №2627 від 18.12.2024 (а.с.33) Брусилівській селищній раді Житомирського району Житомирської області надано дозвіл на розроблення технічної документацiї із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельної дiлянки комунальної власності площею 60,9064га (кадастровий номер 1820983500:05:000:0991) із категорії земель - землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення - "для ведення фермерського господарства", яка розташована за межами села Биків Житомирського району Житомирської областi, на чотири земельні дiлянки площею по 15,2266 га (п.2).
Рішенням 74 сесії Брусилівської селищної ради 8 скликання №2777 від 16.04.2025 (а.с.34-35) затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності площею 60,9064га (кадастровий номер 1820983500:05:000:0991), цільове призначення земельної ділянки - для ведення фермерського господарства, що розташована за межами села Озера Житомирського району Житомирської області на чотири земельні ділянки:
- 1820983500:05:000:0604 площею 15,2266 га;
- 1820983500:05:000:0605 площею 15,2266 га;
- 1820983500:05:000:0606 площею 15,2266 га;
- 1820983500:05:000:0607 площею 15,2266 га (п.2).
Листом №96 від 18.09.2025 Брусилівська селищна рада довела до відома ОСОБА_1 зміст пункт 2 згаданого рішення №2777 від 16.04.2025 (а.с.9).
03.10.2025 ОСОБА_1 звернувся до голови Брусилівської селищної ради із заявою, в якій просив виконати рішення 42-ї сесії ради від 19.02.2020 №1379 та передати йому в оренду зазначені земельні ділянки строком на 10 років (а.с.10-12).
Листом Брусилівської селищної ради від 24.10.2025 №109 повідомлено ОСОБА_1 , що радою не приймалося окремого рішення про скасування рішення 42 сесії Брусилівської селищної ради 7 скликання від 19.02.2020 №1379 "Про оренду земельних ділянок" (а.с. 8).
Оскільки земельна ділянка в оренду передана не була, позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить визнати протиправною бездіяльність голови Брусилівської селищної ради щодо невиконання рішення 42 сесії від 19.02.2020 №1379 та зобов'язати виконати зазначене рішення шляхом передачі йому в оренду сформованої в результаті поділу земельної ділянки площею 15,2266га з кадастровим номером 1820983500:05:000:0606 для ведення фермерського господарства.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом, що відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування, є Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Згідно з ч.1 ст.12 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об'єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста.
За змістом ч.4 ст.42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільський, селищний, міський голова забезпечує здійснення наданих законом повноважень органів місцевого самоврядування, організовує роботу ради та підписує від її імені договори відповідно до рішень ради.
Отже, сільський, селищний, міський голова, діючи як головна посадова особа територіальної громади, уповноважений представляти відповідну раду у правовідносинах та вчиняти від її імені правочини, у тому числі щодо розпорядження майном територіальної громади, виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені законом і відповідними рішеннями ради.
Статтею 14 Конституції України передбачено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. З наведеною нормою Конституції України кореспондуються приписи частин першої, другої статті 373 Цивільного кодексу України та статті 1 Земельного кодексу України.
За змістом статті 93 Земельного кодексу України та статті 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Відповідно до ст. 80 Земельного кодексу України суб'єктами права власності на землю є: громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.
Частинами першою та другою статті 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Положеннями ч.1 ст.122 Земельного кодексу України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Згідно з ч.1 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 16 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами земельних торгів.
Відповідно до ст.7 Закону України "Про фермерське господарство" надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.
Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що вирішення питань регулювання земельних відносин належить до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад.
Згідно з ч.1 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 09.05.2023 у справі №520/1535/19, акт органу державної влади чи місцевого самоврядування є офіційним письмовим документом, що породжує певні правові наслідки. Акти ненормативного характеру (індивідуальні акти) породжують права та обов'язки лише для визначеного ними суб'єкта або визначеного кола суб'єктів.
За висновками Верховного Суду, які викладено у постанові від 07.06.2022 у справі №918/434/21, "Індивідуальний акт - це акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк".
Отже, рішення ради про надання конкретній особі земельної ділянки в оренду є актом індивідуальної дії, який породжує права та обов'язки лише для визначеного ним суб'єкта та вичерпує свою дію його виконанням.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням 42 сесії Брусилівської селищної ради 7 скликання №1379 від 19.02.2020 (а.с.7, 31-32 (п.3, 3.2) передано ОСОБА_1 в оренду земельну ділянку площею 60,9064 га з кадастровим номером 1820983500:05:000:0991 для ведення фермерського господарства. Селищному голові Габенцю В.В. доручено укласти відповідний договір оренди від імені селищної ради.
25.02.2020 на виконання зазначеного рішення між Брусилівською селищною радою та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі, зокрема, щодо вказаної земельної ділянки, та підписано Акт приймання-передачі об'єкта оренди (а.с. 61 на звороті - 64).
Отже, факт укладення 25.02.2020 договору оренди землі вказує, що рішення Брусилівської селищної ради від 19.02.2020 №1379 було реалізоване, а відтак його дія вичерпалася виконанням.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі №912/2797/21 зазначено, що вимога про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, яке на час звернення до суду вже виконано шляхом укладення відповідного договору оренди, не є ефективним способом захисту, оскільки таке рішення вичерпало свою дію виконанням (пункт 8.13 постанови).
Разом з тим, судом встановлено, що рішенням Господарського суду Житомирської області від 18.03.2024 у справі №906/631/23 за позовом Керівника Коростишівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Брусилівської селищної ради Житомирської області до 1) ОСОБА_1 ; 2) Фермерського господарства "Нона-4"; 3) Фермерського господарства "Нона-6"; 4) Фермерського господарства "Нона-8" про визнання недійсним договору оренди земельних ділянок, скасування державної реєстрації права оренди та суборенди, зобов'язання повернути земельні ділянки, яке залишено без змін постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 27.06.2024, договір оренди землі від 25.02.2020 визнано недійсним.
Згідно з ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
У справі № 906/631/23 суди дійшли висновку, що договір оренди землі від 25.02.2020 укладено з порушенням вимог статті 134 Земельного кодексу України, відповідно до частини першої якої земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, установлених частинами другою і третьою цієї статті.
При цьому ч.2, 3 ст. 134 Земельного кодексу України передбачає виключення, серед яких відсутня передача в оренду земельних ділянок для ведення фермерського господарства.
03.04.2016 набрав чинності Закон України від 18.02.16 №1012-VІІІ "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів", яким виключено абзац 16 ч.2 ст.134 ЗК України, який передбачав передачу в оренду громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства.
Таким чином, необхідною умовою передачі в оренду земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності, є проведення земельних торгів. Недотримання цієї процедури є порушенням чинного законодавства під час укладення договору оренди землі.
Оскільки спірний договір оренди було укладено без проведення земельних торгів, за відсутності передбачених законом винятків, суди у справі №906/631/23 дійшли висновку, що договір суперечить вимогам земельного законодавства, а відтак є недійсним.
Визнання укладеного на виконання рішення ради договору недійсним не відновлює дії такого рішення та не породжує у органу місцевого самоврядування обов'язку повторно вчиняти дії, спрямовані на його реалізацію.
До того ж, як випливає зі змісту судових рішень у справі №906/631/23, рішення 42 сесії Брусилівської селищної ради 7 скликання від 19.02.2020 №1379 прийняте не у відповідності до норм чинного законодавства, оскільки земельна ділянка передавалась в оренду ОСОБА_1 не за результатами проведення земельних торгів.
Водночас, судом установлено, що в результаті поділу земельної ділянки площею 60,9064га з кадастровим номером 1820983500:05:000:0991, щодо оренди якої приймалось рішення №1379 від 19.02.2020 "Про оренду земельних ділянок", було сформовано чотири земельні ділянки, які є самостійними об'єктами цивільних прав, кожній з яких присвоєно індивідуальний кадастровий номер.
Відповідно до ч.13 ст.79-1 Земельного кодексу України земельна ділянка припиняє існування як об'єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі її поділу.
Тобто з моменту такого поділу утворюються нові самостійні земельні ділянки, кожна з яких є окремим об'єктом цивільних прав.
Отже, після поділу земельна ділянка з кадастровим номером 1820983500:05:000:0991 припинила існування, як самостійний об'єкт цивільних прав. Відтак рішення ради, прийняте щодо цієї земельної ділянки, не може бути поширене на новоутворені земельні ділянки без прийняття окремого рішення уповноваженим органом місцевого самоврядування.
Враховуючи викладене, підстави вважати рішення Брусилівської селищної ради від 19.02.2020 №1379 невиконаним відсутні. Сам по собі факт подальшого визнання укладеного на його виконання договору недійсним не свідчить про невиконання зазначеного рішення та не покладає на відповідача обов'язку повторно реалізовувати вже виконане рішення щодо іншого об'єкта земельних прав.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Зміст конституційного права особи на звернення до суду за захистом своїх прав визначений статтею 16 Цивільного кодексу України.
Порушення права чи охоронюваного законом інтересу повинне мати об'єктивний характер і виражатися в позбавленні або зменшенні обсягу певних благ особи, права чи інтереси якої порушено, певних благ, які вона мала до порушення або справедливо очікувала набути у майбутньому.
Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.
Відповідної правової позиції дотримується Об'єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 16.10.2020 у справі №910/12787/17.
Дослідивши в сукупності наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено факту порушення його прав з боку відповідача.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч.3 ст.13, ст.74 ГПК України).
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).
Враховуючи докази, які містяться у матеріалах справи, а також норми чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.
Розподіл судових витрат.
Згідно з ч.2 ст.129 ГПК України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Враховуючи, що в задоволенні позову відмовлено, судовий збір не покладається на жодну із сторін.
Керуючись статтями 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 26.05.26
Суддя Шніт А.В.
Надіслати:
1 - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на адресу: АДРЕСА_1 (рек. з пов.)
2 - Брусилівській селищній раді Житомирського району Житомирської області в Електронний кабінет підсистеми "Електронний суд"