вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
26.05.2026м. ДніпроСправа № 908/2220/25
за позовом Державного навчального закладу "Запорізький професійний ліцей залізничного транспорту", м. Запоріжжя
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс-Інвест", м. Дніпро
про стягнення суми передоплати у розмірі 4 400 грн., пені у розмірі 2 945,64 грн., інфляційної складової у розмірі 902,45 грн.
Суддя Ніколенко М.О.
Без участі представників сторін.
РУХ СПРАВИ.
Державний навчальний заклад "Запорізький професійний ліцей залізничного транспорту" звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс-Інвест" про стягнення суми передоплати у розмірі 4 400 грн., пені у розмірі 2 945,64 грн., інфляційної складової у розмірі 902,45 грн.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 29.07.2025 передано справу №908/2220/25 за позовом Державного начального закладу «Запорізький професійний ліцей залізничного транспорту» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтекс-Інвест» про стягнення коштів, за територіальною підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.09.2025 позовну заяву Державного навчального закладу "Запорізький професійний ліцей залізничного транспорту" № б/н від 18.07.2025 залишено без руху.
Ухвалою суду від 09.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі. Справу № 908/2220/25 ухвалено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.
Позивач вказав, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" (надалі - постачальник) та Державним навчальним закладом "Запорізький професійний ліцей залізничного транспорту" (надалі - покупець) було укладено договір поставки № СК25/265 від 08.06.2023 (надалі - договір).
Пунктом 1.1 договору передбачено, що постачальник приймає на себе зобов'язання передати покупцю у власність товари, а покупець зобов'язується сплатити і прийняти вказаний товар. Придбання товару здійснюється за рахунок поточних видатків.
Найменування товару згідно накладних на товар. Код ДК: бензин А-92, бензин А-95, бензин А-95 Energy, код ДК 021:2015:09132000-3, дизельне паливо, код ДК 021:2015:09130000-9, газ нафтовий скраплений (Пропан скраплений), код ДК 021:2015:09122110-4 (п. 1.2 договору).
Одиниця вимірювання: літр (п. 1.3 договору).
Кількість: 580 літрів згідно накладних на товар (п. 1.4 договору).
Ціна 1 літра товару: згідно накладних на товар (п. 3.1 договору).
Загальна сума договору: 25 520 грн., у тому числі ПДВ 7%.
Пунктом 4.1 договору визначені умови оплати: оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті України в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника в день виписки рахунку та видаткової накладної на товар. Ціна одного літру товару вказується у рахунку - фактурі та накладної і дійсна протягом дня його виписки. Датою оплати вважається дата та час зарахування коштів на рахунок постачальника.
Позивач вказав, що на виконання умов договору, платіжною інструкцією № 346 від 09.06.2023 він сплатив відповідачу грошові кошти у розмірі 25 520 грн. у якості передоплати за товар.
Відповідно до п. 1.5 договору, відпуск товару на АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картки) на отримання товару відповідно "Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997.
Пунктом 2.1 договору передбачено, що товар вважається переданим постачальником і прийнятим покупцем по кількості і якості з моменту фактичного отримання товару згідно умов договору.
Згідно з п. 5.1 договору, строк поставки товару - до закінчення терміну дії довірчого документу (скретч-картки).
Пунктом 5.2.1 договору встановлено, що передача покупцю товару за цим договором здійснюється на АЗС постачальника шляхом заправки автомобілів покупця при пред'явленні довіреними особами покупця скретч-картки.
Пунктом 5.2.2 договору визначено, що скретч-картка є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об'єму і марки товару, після чого всі обов'язки сторін по погашених скретч-картках вважаються виконаними, при цьому постачальник не може передати покупцю товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в скретч-картці.
Відповідно до п. 5.3 договору, умови постачання товару - самовивезення. Покупець зобов'язується отримати товар на АЗС до закінчення терміну дії довірчого документу, який зазначений на довірчому документі.
Позивач стверджує, що пред'являв на АЗС постачальника придбані скретч-картки задля фактичного отримання нафтопродуктів.
Однак, відповідач, за твердженням позивача, порушив свої зобов'язання за договором та не поставив позивачу пальне за придбаними останнім скретч - картками у повному обсязі. Скретч-картки на загальну суму 4 400 грн. залишились не реалізовані.
На підставі пункту 7.2. договору позивач нарахував пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за загальний період з 08.06.2023 (дати підписання договору) по 18.07.2025 (дату звернення до суду з цим позовом) у розмірі 2 945,64 грн.
Крім того, на підставі ст. 625 ЦК України, позивач нарахував відповідачу до сплати інфляційну складову у розмірі 902,45 грн. за період з червня 2023 року по липень 2025 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.
Відповідач відзиву на позов не надав.
ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про стягнення з відповідача передоплати за договором поставки № СК25/265 від 08.06.2023 у розмірі 4 400 грн., пені у розмірі 2 945,64 грн., інфляційної складової у розмірі 902,45 грн.
Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов'язки виникли між сторонами (чи був оплачений позивачем товар, у якому розмірі; в які строки товар мав бути поставлений відповідачем), чи мало місце порушення будь-яких зобов'язань (чи був поставлений відповідачем оплачений товар), які саме зобов'язання порушені боржником, яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов'язань боржником.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД. ПОЗИЦІЯ СУДУ.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" (надалі - постачальник) та Державним навчальним закладом "Запорізький професійний ліцей залізничного транспорту" (надалі - покупець) було укладено договір поставки № СК25/265 від 08.06.2023 (надалі - договір).
Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі цього договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст.193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України (в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п. 10.1 договору, цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання сторонами та його скріплення печатками сторін (за умови наявності печатки у сторони).
Згідно з п. 10.2 договору, даний договір укладений терміном до 31.12.2023, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Пунктом 1.1 договору передбачено, що постачальник приймає на себе зобов'язання передати покупцю у власність товари, а покупець зобов'язується сплатити і прийняти вказаний товар. Придбання товару здійснюється за рахунок поточних видатків.
Найменування товару згідно накладних на товар. Код ДК: бензин А-92, бензин А-95, бензин А-95 Energy, код ДК 021:2015:09132000-3, дизельне паливо, код ДК 021:2015:09130000-9, газ нафтовий скраплений (Пропан скраплений), код ДК 021:2015:09122110-4 (п. 1.2 договору).
Одиниця вимірювання: літр (п. 1.3 договору).
Кількість: 580 літрів згідно накладних на товар (п. 1.4 договору).
Ціна 1 літра товару: згідно накладних на товар (п. 3.1 договору).
Загальна сума договору: 25 520 грн., у тому числі ПДВ 7%.
Пунктом 4.1 договору визначені умови оплати: оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті України в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника в день виписки рахунку та видаткової накладної на товар. Ціна одного літру товару вказується у рахунку - фактурі та накладної і дійсна протягом дня його виписки. Датою оплати вважається дата та час зарахування коштів на рахунок постачальника.
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Згідно зі статтею 202 Господарського кодексу України та статтею 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
На виконання умов договору, позивач платіжною інструкцією № 346 від 09.06.2023 сплатив відповідачу грошові кошти у розмірі 25 520 грн. у якості передоплати за товар.
Відповідно до п. 1.5 договору, відпуск товару на АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картки) на отримання товару відповідно "Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997.
Пунктом 2.1 договору передбачено, що товар вважається переданим постачальником і прийнятим покупцем по кількості і якості з моменту фактичного отримання товару згідно умов договору.
Згідно з п. 5.1 договору, строк поставки товару - до закінчення терміну дії довірчого документу (скретч-картки).
Пунктом 5.2.1 договору встановлено, що передача покупцю товару за цим договором здійснюється на АЗС постачальника шляхом заправки автомобілів покупця при пред'явленні довіреними особами покупця скретч-картки.
Пунктом 5.2.2 договору визначено, що скретч-картка є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об'єму і марки товару, після чого всі обов'язки сторін по погашених скретч-картках вважаються виконаними, при цьому постачальник не може передати покупцю товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в скретч-картці.
Відповідно до п. 5.3 договору, умови постачання товару - самовивезення. Покупець зобов'язується отримати товар на АЗС до закінчення терміну дії довірчого документу, який зазначений на довірчому документі.
Позивач пред'являв на АЗС постачальника придбані скретч-картки задля фактичного отримання нафтопродуктів.
Однак, відповідач порушив свої зобов'язання за договором та не поставив позивачу пальне за придбаними останнім скретч - картками у повному обсязі. Скретч-картки на загальну суму 4 400 грн. залишились не реалізовані.
Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідач під час розгляду цієї справи не спростував шляхом подання належних та допустимих доказів твердження позивача про не поставку ним товару на суму 4 400 грн.
Передоплату у розмірі 4 400 грн. відповідач позивачу не повернув.
Частиною 2 ст. 693 Цивільного кодексу України визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі №910/12382/17).
В постанові Великої палати Верховного суду від 22.09.2020 у справі № 918/631/19 викладено правову позицію про те, що у постачальника виникає зобов'язання повернути покупцю суму попередньої оплати відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, частини першої статті 530 ЦК України з наступного дня після спливу строку поставки.
Тобто, для визначення моменту виникнення у постачальника обов'язку повернути замовнику суму попередньої оплати, необхідно встановити строк настання обов'язку постачальника поставити товар.
Так, за умовами укладеного договору не визначено строку поставки товарів.
Також позивачем не долучено до матеріалів справи копій не реалізованих скретч-карток, з яких можна було б встановити строк їх дії.
Згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як було вказано вище, згідно з ч. 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Позивач не надав до суду належних та допустимих доказів звернення до відповідача із вимогою про поставку залишкової частини товару на суму 4 400 грн.
Разом з тим, згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним, суди не повинні допускати "надмірного формалізму".
Верховний Суд у застосуванні положень частини другої статті 693 ЦК України неодноразово наголошував на тому, що умовою їх застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця. Оскільки закон не визначив форми пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову. Така правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 15.02.2024 у справі № 910/3611/23, від 09.02.2023 у справі № 910/5041/22, від 07.02.2018 у справі № 910/5444/17 (на яку посилається Скаржник у касаційній скарзі).
За таких обставин слід вважати, що відповідач прострочив своє грошове зобов'язання з повернення суми попередньої оплати у зв'язку із фактичним закінченням строку поставки, та яку позивач зажадав повернути на підставі частини другої статті 693 ЦК України, звернувшись до суду з цим позовом.
А отже, позовні вимоги Державного навчального закладу "Запорізький професійний ліцей залізничного транспорту" про повернення суми попередньої оплати у розмірі 4 400 грн. є обґрунтованими.
Також, згідно з п. 7.2. договору, за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим договором, сторони несуть відповідальність шляхом сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного стороною зобов'язання за кожний день прострочення.
Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.
На підставі пункту 7.2. договору позивач нарахував пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за загальний період з 08.06.2023 (дати підписання договору) по 18.07.2025 (дату звернення до суду з цим позовом) у розмірі 2 945,64 грн.
Крім того, згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі ст. 625 ЦК України, позивач нарахував відповідачу до сплати інфляційну складову у розмірі 902,45 грн. за період з червня 2023 року по липень 2025 року.
Так, для визначення початку періоду нарахування пені та інфляційної складової визначальним є саме дата настання строку виконання боржником свого договірного зобов'язання.
Під час розгляду цієї справи судом було встановлено, що за відсутності належних та допустимих доказів іншого, слід вважати, що відповідач прострочив своє грошове зобов'язання з повернення суми попередньої оплати у зв'язку із фактичним закінченням строку поставки, та яку позивач зажадав повернути на підставі частини другої статті 693 ЦК України, звернувшись до суду з цим позовом.
Позивачем, в свою чергу, не доведено належними та допустимими доказами факт існування прострочення відповідача строків поставки товару у період з 08.06.2023 по 18.07.2025 та не обґрунтовано таку правову позицію посиланням на приписи чинного законодавства.
А отже, позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 2 945,64 грн. та інфляційної складової у розмірі 902,45 грн. є не обґрунтованими.
ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Обставини, на які посилається позивач, доводяться договором № № СК25/265 від 08.06.2023 (т. 1 а.с. 7 - 8), платіжною інструкцією (т. 1 а.с. 9), листом АМКУ (т. 1 а.с. 10 - 12), поштовими документами (т. 1 а.с. 14 - 16), переліком рахунків в органах ДКСУ (т. 1 а.с. 17), меморіальними ордерами та звітами про використання коштів (т. 1 а.с. 31 - 162), невикористаними скретч-картками (т. 1 а.с. 38).
ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.
За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити у частині стягнення суми передоплати у розмірі 4 400 грн.
У задоволенні позовних вимог про стягнення пені у розмірі 2 945,64 грн. та інфляційної складової у розмірі 902,45 грн. - слід відмовити.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати позивача зі сплати судового збору слід розподілити пропорційно задоволених позовних вимог.
Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" (місцезнаходження: 69035, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вул.Діагональна, будинок 8, кімната 21; ідентифікаційний код: 39821153) на користь Державного навчального закладу "Запорізький професійний ліцей залізничного транспорту" (місце реєстрації: 69095, м. Запоріжжя, вул. Семафорна, буд. 1-а; ідентифікаційний код: 05536567) суму передоплати у розмірі 4 400 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 615,31 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення пені у розмірі 2 945,64 грн. та інфляційної складової у розмірі 902,45 грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений та підписаний 26.05.2026.
Суддя М.О. Ніколенко