27.05.2026 м.Дніпро Справа №912/1374/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого судді Левшиної Г.В. (доповідач)
суддів: Андрейчука Л.В., Віннікова С.В.
секретар судового засідання: Гетьманенко С.М.
за участю представників сторін:
прокурор: Деркач І.П.
від позивача: не з'явився
від відповідача: Захарченко І.В.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ПФ»
на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 11.09.2024 (суддя Бестаченко О.Л.) у справі №912/1374/24
за позовом Керівника Знам'янської окружної прокуратури Кіровоградської області, в інтересах держави в особі: 1) Устинівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області, 2) Відділу комунальної власності, містобудування та архітектури, житлово-комунального господарства, охорони навколишнього природнього середовища та благоустрою Устинівської селищної ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПФ»
про стягнення 1609912,38 грн
У травні 2024 року керівник Знам'янської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави, в особі Устинівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області та Відділу комунальної власності, містобудування та архітектури, житлово-комунального господарства, охорони навколишнього природнього середовища та благоустрою Устинівської селищної ради звернувся Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПФ» про стягнення 1609912,38 грн, з покладенням на відповідача судових витрат.
Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором підряду від 31.03.2023 №16, укладеним між Відділом комунальної власності, містобудування та архітектури, житлово-комунального господарства, охорони навколишнього природнього середовища та благоустрою Устинівської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПФ», в частині повного та якісного виконання робіт, внаслідок чого було завдано збитки місцевому бюджету Устинівської територіальної громади на суму 1609912,38 грн.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 11.09.2024 позовні вимоги задоволено у повному обсязі: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПФ» на користь місцевого бюджету Устинівської територіальної громади Кропивницького району Кіровоградської області, перерахувавши на рахунок Відділу комунальної власності, містобудування та архітектури, житлово-комунального господарства, охорони навколишнього природнього середовища та благоустрою Устинівської селищної ради, збитки, заподіяні неповним та неякісним виконанням робіт за договором підряду №16 від 31.03.2023, в сумі 1609912,38 грн; здійснено розподіл судового збору.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 08.10.2025 (у складі колегії суддів: Чус О. В. (головуючий), Дармін М. О., Кощеєв І. М.) рішення Господарського суду Кіровоградської області від 11.09.2024 скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено, здійснено розподіл судового збору.
Постановою Верховного Суду від 03.02.2026 касаційну скаргу Кіровоградської обласної прокуратури задоволено частково: постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.10.2025 у справі №912/1374/24 скасовано, справу №912/1374/24 передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Центрального апеляційного господарського суду від 30.03.2026 для розгляду справи №904/4953/24 визначено колегію суддів у складі головуючого судді: Левшиної Г.В. (доповідач), суддів: Андрейчука Л.В., Віннікова С.В.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.04.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПФ» на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 11.09.2024 у справі №912/1374/24 прийнято до провадження; розгляд апеляційної скарги призначено на 19.05.2026 о 14:40 год.
14.04.2026 через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання про зупинення апеляційного провадження у справі №912/1374/24 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №403/30/26.
16.06.2026 через підсистему «Електронний суд» від прокурора надійшли заперечення щодо заявленого відповідачем клопотання, в зупиненні провадження у справі просив апеляційний суд відмовити. Крім того, прокурором було надано письмові пояснення щодо розгляду апеляційної скарги з урахуванням висновків Верховного Суду.
У судове засідання 19.05.2026 з'явився прокурор, представник відповідача брав участь в засіданні суду в режимі відеоконференції.
Представник відповідача підтримав заявлене клопотання про зупинення апеляційного провадження. В свою чергу, прокурор заперечував проти задоволення клопотання відповідача. Крім того, учасники справи надали пояснення з приводу доцільності призначення у справі судової експертизи.
Ухвалою від 19.05.2026 відкладено розгляд апеляційної скарги на 27.05.2026 об 11:00 год.
У судове засідання 27.05.2026 з'явився прокурор, представник відповідача брав участь в засіданні суду в режимі відеоконференції.
Правова позиція апеляційного суду стосовно клопотання відповідача про зупинення апеляційного провадження до набрання законної сили судовим рішенням у справі №403/30/26.
Як встановлено, обґрунтовуючи клопотання про зупинення апеляційного провадження у даній справі, відповідач посилається на ті обставини, що в провадженні Устинівського районного суду Кіровоградської області знаходиться справа №403/30/26. Предметом розгляду даної справи є обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023120040000117 від 31.10.2023, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 Кримінального кодексу України, ОСОБА_2 у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України.
При цьому, як зазначає відповідач у даному кримінальному провадженні на замовлення сторони захисту було складено висновок експерта №28/25 від 17.11.2025 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи. Відсутність існування відповідного висновку на момент прийняття рішення суду першої інстанції у цій справі, виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції такого доказу незалежно від причин його неподання відповідачем.
Відтак, за твердженням представника товариства, врахування чи неврахування вказаного експертного висновку при розгляді цієї господарської справи можливо виключно за наслідками розгляду кримінальної справи №403/30/26.
Відповідно до частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням певних визначених законом обставин, що перешкоджають подальшому руху справи до їх усунення.
Зупинення провадження у справі не повинне розглядатися як невиправдане затягування строків розгляду справи і застосовується лише за обставин, визначених процесуальним законом.
Порядок та умови зупинення провадження у справі унормовано положеннями статей 227, 228 Господарського процесуального кодексу України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд зобов'язаний та має право зупинити провадження у справі.
Зокрема, відповідно до пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини 1 статті 227 цього Кодексу, до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
За змістом наведеного пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України обов'язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об'єктивною неможливістю її розгляду до вирішення іншої справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Об'єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що господарський суд не має права самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи цьому господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Пов'язаною із цією справою є така інша справа, в якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання та оцінку доказів у цій справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини 4 та 6 статті 75 Господарського процесуального кодексу України).
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення судом обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені у цьому процесі, проте мають значення для розгляду справи, провадження у якій зупиняється (постанови Верховного Суду від 12.11.2025 у справі №922/2737/24, від 14.12.2022 у справі № 906/750/21).
Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов'язаний з'ясовувати як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
У постанові від 01.03.2024 у cправі № 910/17615/20 Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду зробив такі висновки: по-перше, провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього; по-друге, під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, які розглядаються в такій справі, не можуть бути встановлені судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, черговості розгляду вимог тощо; по-третє, обов'язкова пов'язаність справи, що зупиняється, з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема, факти, що мають преюдиційне значення.
Підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення в ній має значення для справи, що розглядається, а саме неможливість її розгляду до вирішення іншої справи.
Судова колегія приймає до уваги твердження відповідача щодо пов'язаності даної справи зі справою №403/30/26.
Проте, у даному випадку відповідачем не доведено факту неможливості суду апеляційної інстанції самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом. Зокрема, у даній справі судом першої інстанції вже було ухвалене судове рішення по суті позовних вимог. Як зазначалось вище, постановою Центрального апеляційного господарського суду від 08.10.2025 рішення Господарського суду Кіровоградської області від 11.09.2024 скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено, здійснено розподіл судового збору.
Таким чином, оскільки наразі відсутня неможливість розгляду даної справи до набрання законної сили рішенням суду у справі №403/30/26, клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ПФ» про зупинення апеляційного провадження підлягає залишенню без задоволення.
Вирішуючи питання доцільності призначення у справі судової експеертизи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно з частинами третьою, п'ятою статті 236 статті 227 Господарського процесуального кодексу України судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Як зазначено у постанові Верховного Суду від 03.02.2026 у даній справі, скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд мотивував свою постанову виключно критичною оцінкою висновку експерта №3585/23-27, протоколу випробувань матеріалів №705 від 25.12.2023. Обґрунтовуючи недоведеність позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив, зокрема з того, що виконані відповідачем роботи згідно з актами та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат прийняті замовником без будь-яких заперечень чи зауважень; приймання виконаних робіт здійснювалося замовником із залученням інженера технічного нагляду Алєйнікова М. В., підпис та печатка якого містяться на вказаних актах. При цьому, судом апеляційної інстанції не спростовано висновків суду першої інстанції про те, що недоліки у виконаних роботах є прихованими та не могли бути виявлені під час прийняття робіт.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції у своїй постанові, зазначаючи про відсутність беззаперечних доказів наявності порушень, не навів жодних доказів, на підставі яких він дійшов висновків про відсутність таких порушень, або ж доказів, які б ставили під сумнів викладені у висновку експерта обставини.
Також колегія суддів Верховного Суду зазначила, що суд апеляційної інстанції, зокрема дійшов висновку про те, що роботи по улаштуванню вирівнювального шару з асфальтобетонної суміші із застосуванням укладальників асфальтобетону на суму 249952 грн визначені експертом і як невиконані, і як неякісно виконані роботи, що, за висновком апеляційного суду, є взаємовиключними поняттями. Разом з тим, зазначене не є саме по собі підставою для відмови в позові у вказаній частині, оскільки зазначений факт не спростовує наявності виявлених порушень на суму 249952 грн, а лише може підтверджувати факт обрахунку вказаної суми двічі.
Частиною першою статті 99 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Аналіз вказаної норми дозволяє дійти висновку про те, що суд не позбавлений права призначити судову експертизу у справі з власної ініціативи, в порядку передбаченому статтею 99 Господарського процесуального кодексу України.
Відтак, як було зазначено Верховним Судом висновки суду апеляційної інстанції про недоведеність завдання збитків є передчасними.
З огляду на викладене, аргументи касаційної скарги щодо неврахування судом апеляційної інстанції правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 06.06.2022 у справі №908/1133/21 (про те, що неправильно визначений позивачем розрахунок не є підставою для відмови в позові повністю, оскільки з огляду на вимоги статті 86 ГПК України, господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується), від 30.04.2020 справі №924/497/19, від 05.02.2020 у справі №461/3675/17, від 11.03.2021 у справі №923/188/20 (щодо допустимості висновку експерта, складеного за результатами експертизи, проведеної у кримінальному провадженні, як доказу в інших справах та щодо необхідності належної оцінки господарським судами таких висновків у сукупності з іншими доказами на загальних підставах, відповідно до вимог статті 86 ГПК України) частково знайшли своє підтвердження під час касаційного провадження.
З огляду на зазначене Верховний Суд дійшов висновку про те, що судом апеляційної інстанції при розгляді справи порушено норми процесуального права - статей 86, 99 Господарського процесуального кодексу України, що в свою чергу унеможливило встановлення дійсних обставин справи, з огляду на що суд дійшов передчасних висновків про недоведеність завдання збитків, а тому постанову суду апеляційної інстанції від 08.10.2025 було скасовано, а справу №912/1374/24 направлено на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.
Відповідно до ст. 316 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
Як зазначено Верховним Судом, при новому розгляді суду необхідно дослідити та встановити наведені обставини, надати оцінку аргументам сторін та фактичним обставинам справи, повно та всебічно дослідити дійсні обставини справи, надати належну оцінку зібраним у справі доказам, їх належності та допустимості, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону, з урахуванням зауважень викладених у цій постанові ухвалити законне та обґрунтоване рішення.
Згідно ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Дульський проти України від 01.06.2006, яке відповідно до положень ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовується судом як джерело права, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури. Більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строки для їх отримання.
Статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" передбачено, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
З огляду на викладене, якщо суд доходить висновку, що для того, щоб надати оцінку певним обставинам справи і для цього йому не вистачає певних знань, він вправі призначити судову експертизу, поставивши перед експертом конкретні запитання, незалежно від волевиявлення сторін.
За таких обставин, оскільки підставою для стягнення збитків з відповідача у даній справі прокурором зазначено неналежне виконання зобов'язань за договором підряду від 31.03.2023 №16, виходячи з того, що встановлення відповідності виконаних робіт вимогам договору потребує спеціальних знань, з метою виконання вказівок Верховного Суду, колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне призначити судову будівельно-технічну експертизу у справі.
З приводу питань, які бути поставити перед експертом, суд виходить з наступного.
Відповідно до частин 4, 5 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Остаточна дискреція у формулюванні питань, що потребують роз'яснення судового експерта, належить саме суду.
Формулювання питань, які ставляться перед експертом, повинно, як правило, здійснюватись з урахуванням Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень і атестованих експертних методик, у яких зазначаються питання, на вирішення яких спрямовані ці методики та реєстр яких ведеться Міністерством юстиції України.
Питання, які ставляться перед експертом, мають бути сформульовані чітко, ясно і таким чином, щоб вони виключали неоднозначне їх розуміння й тлумачення та відповідали тим об'єктам і матеріалам, які направляються на експертизу.
Недопустимим є порушення перед експертом питань, вирішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі.
Враховуючи, що питання щодо призначення експертного дослідження вже порушувалось судом апеляційної інстанції, приймаючи до уваги наявні у справі докази, пояснення сторін та прокурора, суд вважає за необхідне поставити на вирішення експерту питання в редакції, викладеній судом.
Щодо вибору експертної установи позиція суду зводиться до наступного.
Згідно із ч. 3 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Відповідно до статті 7 Закону України «Про судову експертизу» судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.
До державних спеціалізованих установ належать:
науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України;
науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров'я України;
експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України.
Виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов'язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз.
Експертизи та дослідження, що проводяться атестованими судовими експертами, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, здійснюються з урахуванням обмежень, передбачених статтею 7 Закону України "Про судову експертизу".
Враховуючи вищенаведені обставини, з метою запобігання виникненню сумнів щодо допустимості отриманого висновку судового експерта та уникненню підстав для відводів залученим до проведення експертизи судовим експертам, суд вбачає за доцільне доручити проведення експертизу безпосередньо державній спеціалізованій установі, а саме Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
У ч. 2 ст. 125 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд може зобов'язати учасника справи, який заявив клопотання про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування або огляд доказів за їх місцезнаходженням, попередньо (авансом) оплатити витрати, пов'язані з відповідною процесуальною дією. Якщо клопотання заявили декілька учасників справи, необхідну грошову суму авансом в рівних частках сплачують відповідні учасники справи, а у випадках, коли відповідна процесуальна дія здійснюється з ініціативи суду, - сторони в рівних частках.
Враховуючи, що питання про призначення судової експертизи розглянуто судом за власною ініціативою, витрати, пов'язані з попередньою оплатою проведення судової експертизи, покладаються в рівних частинах на Знам'янську окружну прокуратуру Кіровоградської області та відповідача.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках призначення судом експертизи.
Провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи (п. 6 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України).
Виходячи з того, що для проведення експертизи матеріали справи мають бути направлені до судово-експертної установи і в цей період неможливо проводити відповідні процесуальні дії, суд вважає за необхідне скористатись наданим ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України правом зупинити провадження у справі.
За таких обставин, керуючись ст. ст. 81, 99, 100, 227, 228, 229, 234, 235, 316 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,-
У клопотанні Товариства з обмеженою відповідальністю «ПФ» про зупинення апеляційного провадження у справі №912/1374/24 відмовити.
Призначити у справі №912/1374/24 судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручити Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (49000, м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, 17, оф. 801, код ЄДРПОУ 26238495).
На вирішення експерта поставити такі питання:
- чи відповідають обсяги та вартість фактично виконаних робіт Товариством з обмеженою відповідальністю «ПФ» відповідно до договору підряду №16 від 31.05.2023 по об'єкту: «Капітальний ремонт частини вулиці Ювілейна від буд. №14 до перехрестя з вул. Об'їздна в смт. Устинівка Кропивницького району Кіровоградської області ДК 021:2015 (СРV) - 45230000-8- будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь» обсягам та вартості, що зазначена в звітній документації?
- якщо не відповідають, вказати у чому саме полягають невідповідності, які нормативно-правові акти при цьому порушено та встановити загальну суму завищень вартості фактично виконаних робіт та застосованих для цього будівельних (дорожніх) матеріалів по об'єкту: «Капітальний ремонт частини вулиці Ювілейна від буд. №14 до перехрестя з вул. Об'їздна в смт. Устинівка Кропивницького району Кіровоградської області ДК 021:2015 (СРV) - 45230000-8- будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь».
Витрати по проведенню судової експертизи покласти на Знам'янську окружну прокуратуру Кіровоградської області та Товариство з обмеженою відповідальністю «ПФ» в рівних частинах.
Зобов'язати Знам'янську окружну прокуратуру Кіровоградської області та Товариство з обмеженою відповідальністю «ПФ» провести попередню оплату витрат по проведенню експертизи у строк, вказаний у рахунку Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, але не пізніше п'ятнадцяти календарних днів з дня виставлення такого рахунку.
Зобов'язати експерта після проведення експертизи висновок направити на адресу суду.
Попередити експерта про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків відповідно до ст. ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.
Провадження у справі №912/1374/24 зупинити до закінчення проведення судової експертизи.
Матеріали справи №912/1374/24 надіслати на адресу Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (49000, м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, 17, оф. 801, код ЄДРПОУ 26238495).
Ухвала набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна ухвала складена та підписана 27.05.2026.
Головуючий суддя Г.В. Левшина
Суддя Л.В. Андрейчук
Суддя С.В. Вінніков