ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
19 травня 2026 року Справа № 903/534/23
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуюча суддя Романюк Ю.Г., суддя Миханюк М.В. , суддя Саврій В.А.
секретар судового засідання Тангиян О.О.
за участю представників:
кредитора ТзОВ "Рєалтрейд": Хромченко О.С. (в режимі відеоконференції)
ініціюючого кредитора ТзОВ "Партнер Дістрібьюшн": Ганчар І.Д. (в режимі відеоконференції)
інші учасники: не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рєалтрейд" на ухвалу Господарського суду Волинської області, постановлену 24.02.2026 суддею Гарбарем І.О. у м. Луцьк (повний текст ухвали складено 24.02.2026)
у справі № 903/534/23
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер Дістрібьюшн"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіон +"
про банкрутство
Короткий зміст обставин справи, оскаржуваного судового рішення та вимог апеляційної скарги; процесуальні дії у справі.
26.05.2023 ТзОВ "Партнер Дістрібьюшн" звернулося до Господарського суду Волинської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТзОВ "Авіон +".
Ухвалою суду від 23.06.2023 відкрито провадження у справі про банкрутство боржника ТзОВ "Авіон+".
13.03.2025 ТзОВ "Рєалтрейд" звернулося до Господарського суду Волинської області із заявою про перегляд ухвали Господарського суду Волинської області від 23.06.2023 за нововиявленими обставинами, в якій, серед іншого, просить суд скасувати ухвалу Господарського суду Волинської області від 23.06.2023 про відкриття провадження у справі № 903/534/23 про банкрутство ТзОВ "Авіон+" в частині визнання грошових вимог ТзОВ "Партнер Дістрібьюшн" в сумі 138022740,51 грн (в т.ч.: 137608292,16 грн. сума основного боргу + 414 448,35 грн судовий збір в справі №914/563/23) - вимоги четвертої черги.
В обґрунтування вказано, що здійснення ТзОВ "Авіон+" поставок за договором від 24.02.2020 № 28/02/20, а також здійснення оплати за договором № 28/02-3 від 28.02.2020 є нововиявленими обставинами, які є істотними для справи та не були відомі ні ТзОВ "Рєалтрейд", ні суду під час відкриття провадження у справі № 903/534/23 про банкрутство ТзОВ "Авіон+". Зазначені обставини існували на час відкриття провадження у справі про банкрутство та розгляду вимог ТзОВ "Партнер Дістрібьюшн", проте ініціюючий кредитор та боржник не зазначили про їх існування. Вважає, що ТзОВ "Партнер Дістрібьюшн" та ТзОВ "Авіон+" свідомо та протиправно не зазначили про наявність поставок за договором поставки від 24.02.2020 № 28/02/20 та про оплату товару за договором поставки № 28/02-3 від 28.02.2020 з метою протиправного заволодіння коштами боржника шляхом визнання судом неіснуючих вимог, отримання контролю в процедурі банкрутства ТзОВ "Авіон+» за рахунок штучної заборгованості, а також уникнення задоволення вимог інших (реальних) кредиторів.
Також, 15.04.2025 ТзОВ "Рєалтрейд" звернулося до Господарського суду Волинської області із заявою про перегляд ухвали Господарського суду Волинської області від 23.06.2023 за нововиявленими обставинами, в якій, серед іншого, просить суд скасувати ухвалу Господарського суду Волинської області від 23.06.2023 про відкриття провадження у справі № 903/534/23 про банкрутство ТзОВ "Авіон+" в частині визнання грошових вимог ТзОВ "Партнер Дістрібьюшн" в сумі 138022740,51 грн (в т.ч.: 137608292,16 грн. сума основного боргу + 414 448,35 грн судовий збір в справі №914/563/23) - вимоги четвертої черги.
Ухвалою Господарського суду Волинської області від 24.02.2026 у справі № 903/534/23 в задоволенні заяви ТзОВ "Рєалтрейд" від 13.03.2025 про перегляд ухвали Господарського суду Волинської області від 23.06.2023 за нововиявленими обставинами відмовлено; в задоволенні заяви ТзОВ "Продторг-44" про перегляд ухвали Господарського суду Волинської області від 23.06.2023 за нововиявленими обставинами відмовлено; в задоволенні заяви ТзОВ "Рєалтрейд" від 15.04.2025 про перегляд ухвали Господарського суду Волинської області від 23.06.2023 за нововиявленими обставинами відмовлено; ухвалу Господарського суду Волинської області у справі № 903/534/23 від 23.06.2023 залишено без змін.
Оскаржувана ухвала мотивована тим, що доводи ТзОВ "Рєалтрейд" щодо оскарження Договору поставки №28/02/20 від 24.02.2020 у справі №903/534/23(903/78/25) були такі ж за суттю, як у поданих ним заявах про перегляд ухвали Господарського суду Волинської області від 23.06.2023 за нововиявленими обставинами, зокрема, щодо недоведеності факту заборгованості Боржника перед ТзОВ "Партнер Дістрібьюшн" за цим договором в розмірі 109 978 402,46 грн та факту оплаченої Боржником на користь ТзОВ "Партнер Дістрібьюшн" поставки за цим договором у розмірі 54484159,41грн.
Суд також зазначає, що у постанові Північно-західного апеляційного господарський суду від 20.10.2025 та постанові Верховного Суду від 11.12.2025 у справі №903/534/23(903/78/25) встановлено преюдиційні обставини, які не вимагають доказування і доводять, що заборгованість Боржника перед ТзОВ "Партнер Дістрібьюшн" за Договором поставки №28/02/20 від 24.02.2020 становить 109 978 402,46 грн, а розмір здійсненої оплати поставки Боржником на користь ТзОВ "Партнер Дістрібьюшн" за цим договором становить 54 484 159,41 грн і вказані суми підтверджені належними доказами - первинними бухгалтерськими документами, які правильно оцінені судами.
Не погодившись зі вказаною ухвалою суду першої інстанції, ТзОВ "Рєалтрейд" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати повністю і постановити нову про задоволення заяви скаржника про перегляд ухвали Господарського суду Волинської області від 23.06.2023 за нововиявленими обставинами.
Апеляційна скарга сформована у підсистемі "Електронний суд" ЄСІКС 06.03.2026.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2026 апеляційну скаргу ТзОВ "Рєалтрейд" на ухвалу Господарського суду Волинської області від 24.02.2026 у справі № 903/534/23 - залишено без руху; запропоновано скаржнику усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, шляхом надання суду доказів сплати судового збору в сумі 48 312 грн, а також докази надіслання копії апеляційної скарги з доданими до неї документами кредитору ТзОВ "Фінконсалт-преміум" протягом 10 днів із дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
18.03.2026 до суду апеляційної інстанції від скаржника надійшла заява про усунення недоліків, до якої було додано електронну квитанцію № 8426-0777-4636-5193 від 18.03.2026 про сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення у цій справі в сумі 48 312 грн, а також докази надіслання апеляційної скарги кредитору ТзОВ "Фінконсалт-преміум".
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.03.2026, серед іншого, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рєалтрейд" на ухвалу Господарського суду Волинської області від 24.02.2026 у справі № 903/534/23.
02.04.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер Дістрібьюшн" до суду апеляційної інстанції надійшов відзив.
07.04.2026 матеріали справи надійшли до Північно-західного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.04.2026, серед іншого, призначено справу №903/534/23 до розгляду на "12" травня 2026 р. об 15:00год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59 в залі судових засідань № 4.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.05.2026, серед іншого, оголошено перерву в судовому засіданні до "19" травня 2026 р. о 12:30 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань № 4.
Узагальнений виклад доводів апеляційної скарги та доводів/заперечень учасників справи.
В апеляційній скарзі ТзОВ "Рєалтрейд" просить скасувати ухвалу Господарського суду Волинської області від 24.02.2026 у справі №903/534/23, якою відмовлено у задоволенні заяв останнього про перегляд ухвали Господарського суду Волинської області від 23.06.2023 за нововиявленими обставинами, та прийняти нове рішення про задоволення відповідних заяв.
Апелянт зазначає, що ухвала суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, постановленою з порушенням норм матеріального і процесуального права, а також за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Скаржник стверджує, що здійснення ТзОВ "Авіон+" оплати суми боргу за договором № 28/02-3 від 28.02.2020 є нововиявленою обставиною, яка є істотною та не була відома ТзОВ "Рєалтрейд" на дату винесення ухвали про відкриття провадження у справі № 903/534/23 про банкрутство ТзОВ "Авіон+". Про дані обставини, апелянт дізнався 04.03.2025, 17.03.2025, 31.03.2025 та 02.04.2025 з матеріалів справи № 903/534/23 (903/78/25). Обставини оплати ТзОВ "Авіон+" за договором поставки № 28/02-3 від 28.02.2020 в загальній сумі 39 848 515,39 грн., є істотними для справи, оскільки прямо впливають на розмір вимог ТзОВ "Партнер Дістрібьюшн" до ТзОВ "Авіон+", відповідно, у разі їх врахування судом, грошові вимоги ТзОВ "Партнер Дістрібьюшн" до ТзОВ "Авіон +" за цим договором поставки підлягали б відхиленню як необґрунтовані.
Вказано, що зазначені обставини існували на час відкриття провадження у справі про банкрутство та розгляду вимог ТзОВ "Партнер Дістрібьюшн", оскільки перерахування грошових коштів у розмірі 39 848 515,39 грн здійснено з березня 2021 по березень 2023, а ухвала Господарського суду Волинської області у справі №903/534/23 винесена 23 червня 2023 року. Ці обставини не могли бути відомі ТзОВ "Рєалтрейд", яке не є стороною даного договору поставки, докази на підтвердження зазначених обставин на адвокатські запити, подані в інтересах ТзОВ "Рєалтрейд", ні ТзОВ "Партнер Дістрібьюшн", ні ТзОВ "Авіон+" надано не було, клопотання про витребування доказів, які могли б підтвердити зазначені обставини, було відхилено судами як першої, так і апеляційної інстанції. Обставини оплати за договором поставки № 28/02-3 від 28.02.2020 року не були встановлені судом, про зазначені обставини ні ТзОВ "Партнер Дістрібьюшн", ні ТзОВ "Авіон+" суду не повідомляли, докази на підтвердження зазначених обставин в матеріалах справи № 903/534/23, відсутні
Крім того, ТзОВ "Рєалтрейд" посилається на те, що нововиявленою обставиною також є факт поставки ТзОВ "Авіон+" товару за договором поставки №28/02/20 від 24.02.2020 на суму 54 484 159,41 грн, що підтверджується видатковими накладними, долученими ТзОВ "Партнер Дістрібьюшн" до матеріалів справи лише 11.02.2025. На думку апелянта, наведені обставини мають істотне значення для правильного вирішення спору, оскільки прямо впливають на розмір кредиторських вимог, визнаних ухвалою від 23.06.2023, а у разі їх врахування судом вимоги ТзОВ "Партнер Дістрібьюшн" підлягали б визнанню у меншому розмірі або частковому відхиленню.
Скаржник наголошує, що наведені обставини існували на момент відкриття провадження у справі про банкрутство та розгляду заявлених кредиторських вимог, однак не були та об'єктивно не могли бути відомі ТзОВ "Рєалтрейд", оскільки останнє не є стороною відповідних договорів поставки, а докази здійснення оплат та поставок не були надані ні боржником, ні ініціюючим кредитором. Також апелянт зазначає, що його клопотання про витребування відповідних доказів судами першої та апеляційної інстанцій раніше задоволені не були.
На переконання ТзОВ "Рєалтрейд", зазначені обставини повністю відповідають критеріям нововиявлених обставин у розумінні статті 320 ГПК України та правовим висновкам Верховного Суду, оскільки вони існували на час розгляду справи, не були відомі заявнику та суду, а їх врахування могло б призвести до ухвалення іншого судового рішення.
Також скаржник не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наведені у заявах обставини фактично зводяться до переоцінки доказів. На думку апелянта, суд помилково ототожнив нові докази з переоцінкою вже досліджених обставин, хоча обставини здійснення поставки товару та часткової оплати за договорами поставки взагалі не були встановлені під час розгляду питання про відкриття провадження у справі про банкрутство та не досліджувалися судом.
Крім того, ТзОВ "Рєалтрейд" вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що обставини часткового виконання боржником своїх грошових зобов'язань не повинні досліджуватись при вирішенні питання про відкриття провадження у справі про банкрутство. Апелянт зазначає, що одним із основних завдань суду у підготовчому засіданні є перевірка обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора, у тому числі щодо їх задоволення боржником до відкриття провадження у справі. У зв'язку з цим скаржник стверджує, що обставини часткової оплати та поставки товару мали бути предметом судового дослідження, оскільки безпосередньо впливають на наявність та розмір грошових вимог кредитора.
З огляду на викладене, ТззОВ "Рєалтрейд" вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для перегляду ухвали Господарського суду Волинської області від 23.06.2023 за нововиявленими обставинами, не надав належної оцінки поданим доказам та неправильно застосував положення статті 320 ГПК України.
У відзиві на апеляційну скаргу ТзОВ "Партнер Дістрібьюшн" заперечує проти її задоволення та просить залишити без змін ухвалу Господарського суду Волинської області від 24.02.2026 у справі №903/534/23.
Ініціюючий кредитор зазначає, що ухвалою Господарського суду Волинської області від 23.06.2023 було відкрито провадження у справі про банкрутство ТзОВ "Авіон+" та визнано кредиторські вимоги ТзОВ "Партнер Дістрібьюшн", які ґрунтуються, зокрема, на договорі поставки №28/02/20 від 24.02.2020 у сумі 109 978 402,46 грн та договорі поставки №28/02-3 від 28.02.2020 у сумі 27 629 889,70 грн. При цьому вказана ухвала була предметом апеляційного та касаційного перегляду і залишена без змін постановами судів апеляційної та касаційної інстанцій.
Товариство вказує, що доводи ТзОВ "Рєалтрейд", наведені у заявах про перегляд ухвали за нововиявленими обставинами та в апеляційній скарзі, фактично зводяться до повторного оспорення наявності та розміру заборгованості боржника перед ТзОВ "Партнер Дістрібьюшн", які вже були предметом дослідження судів усіх інстанцій під час розгляду справи про банкрутство, а також під час розгляду справ №903/534/23(903/89/25) та №903/534/23(903/78/25) за позовами ТзОВ "Рєалтрейд" про визнання недійсними відповідних договорів поставки.
Також ТзОВ "Партнер Дістрібьюшн" стверджує, що рішеннями Господарського суду Волинської області від 07.07.2025 у справах №903/534/23(903/89/25) та №903/534/23(903/78/25), залишеними без змін постановами Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.10.2025 та постановами Верховного Суду від 11.12.2025, встановлено преюдиційні обставини щодо реальності господарських операцій між ТзОВ "Авіон+" та ТзОВ "Партнер Дістрібьюшн", належного підтвердження поставки товару, здійснення оплат та існування заборгованості боржника за договорами поставки №28/02-3 від 28.02.2020 та №28/02/20 від 24.02.2020.
Щодо договору поставки №28/02-3 від 28.02.2020 ініціюючий кредитор зазначає, що судами у справі №903/534/23(903/89/25) встановлено факт поставки товару боржнику на загальну суму 27 629 889,70 грн, що підтверджується видатковими накладними та актом звірки, а також підтверджено наявність відповідної заборгованості боржника перед ТзОВ "Партнер Дістрібьюшн". При цьому Верховний Суд у постанові від 11.12.2025 дійшов висновку про відсутність доказів безтоварності операцій та зазначив, що позивач не спростував належними доказами фактичного виконання договору поставки.
Стосовно договору поставки №28/02/20 від 24.02.2020 ініціюючий кредитор зауважив, що судами у справі №903/534/23(903/78/25) також встановлено факт реального виконання сторонами договору поставки та підтверджено існування заборгованості боржника у розмірі 109 978 402,46 грн. При цьому останній зазначає, що факт поставки товару боржником на суму 54 484 159,41 грн, на який посилається апелянт як на нововиявлену обставину, жодним чином не спростовує існування заборгованості у заявленому розмірі, оскільки поставка товару на зазначену суму була здійснена в межах інших господарських операцій та оплачена окремими платіжними документами.
Ініціюючий кредитор наголошує, що у справі про банкрутство ним надавались суду докази саме на підтвердження розміру кредиторських вимог до боржника, а саме платіжні доручення, акти звірки, вимоги про повернення коштів та інші первинні бухгалтерські документи, які були досліджені судами усіх інстанцій. На переконання ТзОВ "Партнер Дістрібьюшн", наведені ТзОВ "Рєалтрейд" обставини не спростовують встановленого судами факту існування заборгованості та не впливають на її розмір.
Крім того, у відзиві зазначено, що наведені скаржником обставини не є нововиявленими у розумінні статті 320 ГПК України, оскільки фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновками судів, які вже були предметом перевірки судів апеляційної та касаційної інстанцій. Також ТзОВ "Партнер Дістрібьюшн" вказує, що Верховний Суд у постанові від 19.12.2023 у справі №903/534/23 вже відхилив доводи ТзОВ "Рєалтрейд" щодо недоведеності заборгованості боржника перед ініціюючим кредитором, зазначивши, що такі доводи спрямовані на переоцінку встановлених судами обставин та досліджених доказів.
З огляду на викладене, ТзОВ "Партнер Дістрібьюшн" вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для перегляду ухвали Господарського суду Волинської області від 23.06.2023 за нововиявленими обставинами, а доводи апеляційної скарги не спростовують законності та обґрунтованості оскаржуваної ухвали.
Інші учасники провадження правом на подання відзивів/пояснень не скористались.
У судових засіданнях представниця скаржника доводи апеляційної скарги підтримала та просила її задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати.
Представниця ініціюючого кредитора проти доводів апеляційної скарги заперечувала з підстав, викладених у відзиві, та просила оскаржуване рішення залишити без змін.
Інші учасники провадження уповноважених представників у судове засідання не забезпечили, про дату та час засідання були належним чином повідомлені судом, заяв та клопотань не подавали.
Згідно з вимогами ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи, що всі учасники справи належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи та явка сторін обов'язковою не визнавалась, суд дійшов висновку про відсутність перешкод для розгляду апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідачку, присутніх у судовому засіданні представників учасників провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги та доводи/заперечення учасників провадження, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення з урахуванням повноважень, визначених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегією суддів апеляційного господарського суду встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Обставини справи, встановлені судами та визначені відповідно до них правовідносини.
Як встановлено судами та підтверджується матеріалами справи, 28.02.2020 між ТзОВ "Партнер Дістрібьюшн" (далі: Кредитор, постачальник) та ТзОВ "Авіон +" (далі: Боржник, покупець) укладено Договір поставки №28/02-3 (надалі Договір).
За умовами п. 1.1. Договору постачальник зобов'язується передавати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати товар у порядку, визначеному умовами цього договору та своєчасно повертати тару на умовах визначених договором.
У відповідності до п.п. 3.1.-3.2. Договору постачальник зобов'язаний на протязі 3 (трьох) робочих днів з дня отримання замовлення поставити товар на умовах DPP (Інкотермс 2020) за адресою здійснення торгівельної діяльності покупця. Постачання товару здійснюється партіями відповідно до умов п. 3.1. договору. Датою поставки вважається дата отримання товару покупцем або представником покупця відповідно до накладної.
Згідно з п. 4.1. договору вид, кількість, асортимент товару визначається в накладних або розрахункових документах, які є невід'ємною частиною договору.
Положеннями п. 5.1. Договору передбачено, що ціна на товар зазначається постачальником у накладних та/або розрахункових документах на товар. Ціна на товар формується в українській національній валюті, включаючи ПДВ.
На виконання умов Договору позивач у період з 01.02.2022 по 13.01.2023 поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 27629889,70 грн., що підтверджується підписаними представниками сторін та скріпленими їх печатками видатковими накладними та податковими накладними та актом звірки.
Разом з тим, Боржником обов'язок оплати за поставлений товар, у строки, встановлені Договором не виконано, у зв'язку з чим Кредитор звернувся до суду з позовом про стягнення.
Рішенням Господарського суду Львівської області у справі № 914/563/23 від 03.04.2023 позовні вимоги Кредитора задоволено, стягнуто з боржника 27629889,70 грн. заборгованості та 414 448,35 грн. судового збору.
На виконання вказаного рішення 01.05.2023 Господарським судом Львівської області видано наказ про примусове виконання судового рішення у справі № 914/563/23.
2Крім того, 24.02.2020 між ТзОВ "Партнер Дістрібьюшн" (далі: Кредитор, покупець) та ТзоВ "Авіон +" (далі: Боржник, постачальник) укладено Договір поставки № 28/02/20.
Відповідно до п. 1.1. Договору, Постачальник (ТзОВ "Авіон+") зобов'язується передавати у власність Покупця (ТзОВ "Партнер Дістрібьюшн") Товар, а Покупець зобов'язується приймати та оплачувати (на умовах попередньої оплати) Товар у порядку, визначеному умовами цього Договору та своєчасно повертати тару на умовах, визначених Договором.
Згідно з п. 3.1. Договору поставки № 28/02/20 від 24.02.2020 Постачальник зобов'язаний поставити за умови попередньої оплати вартості товару (попередня оплата за товар) на умовах DDP (Інкотермс 2020) за адресою здійснення торгівельної діяльності Покупця.
Пунктом 6.1. Договору поставки передбачено, що розрахунки за Товар здійснюються Покупцем на умовах попередньої оплати за Товар, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника. Датою оплати Покупцем вартості товару є дата зарахування цих коштів на рахунок Постачальника (п. 6.2. Договору).
При цьому, відповідно до п. 3.2. Договору у разі неможливості здійснити поставку оплаченого товару, зокрема, але не виключно у зв'язку із відсутністю товару у Постачальника, Постачальник в найкоротший строк зобов'язаний повідомити Покупця про неможливість здійснення поставки Товару та повідомити строк у який Постачальник здійснить поставку оплаченого товару.
У відповідності до п. 3.3. договору, у випадку, якщо Постачальник не здійснив поставку оплаченого товару в порядку п. 3.1. та п. 3.2. цього Договору, Постачальник зобов'язаний повідомити Покупця у найкоротші строки про неможливість здійснення поставки Товару та здійснити повернення сплачених за Товар коштів.
Положеннями п. 3.4. Договору передбачено, що Постачальник зобов'язаний повернути Покупцю сплачені кошти за Товар протягом 15 календарних днів з моменту отримання відповідної вимоги від Покупця шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Покупця зазначений у цьому договорі або у отриманій від покупця вимозі.
На виконання вказаного Договору ТзОВ "Парнер Дістрібьюшн" здійснило попередню оплату за товар на рахунок боржника: на загальну суму 109 978 402,46 грн., що підтверджується платіжними дорученнями та інструкціями від 25.11.2021 № 37417, 37418, 37420, 37415, 37419, 37416, 37414, 37399, 37402, 37398, 37395, 37397, 37396, 37394, 37392, 37389, 37393, 37386, 37390, 37387, 37391, 37383, 37384, 37388, 37381, 37382, 37379; від 02.12.2021 № 37612, 37608, 37613, 37620, 37621, 37623, 37601, 37600, 37606, 37604, 37622, 37609, 37624, 37599, 37603, 37602, 37610, 37611, 37605, 37615, 37614, 37617, 37607, 37616, 37619, 37618; від 03.12.2021 № 37661, 37662, 37663, 37664, 37665, 8510; від 09.12.2021 № 37883, 37899, 37900, 37901, 37902, 37894, 37895, 37897, 37898, 37878, 37886, 37892, 37889, 37890, 37885, 37887, 37891, 37888, 37884, 37882, 37879, 37880, 37881; від 23.12.2021 № 38220, 38218, 38219, 38215, 38213, 38216, 38214, 38210, 38211, 38212; від 24.12.2021 № 8800, 38231, 38232; від 30.12.2021 № 38355, 38387, 38389, 38374, 38375, 38379, 38377, 38380, 38386, 38388, 38356, 38360, 38359, 38357, 38369, 38372, 38358, 38362, 38363, 38371, 38361, 8890, 8889, 38354;від 06.01.2022 № 38475, 38476, 38477, 38478, 38479; від 20.01.2022 № 38781, 38775, 38779, 38776, 38780, 38777, 38770, 38771, 38772, 38778, 38773, 38766, 38765, 38767, 38774, 38768, 38769; від 31.01.2022 № 38942, 38946, 38945, 38944, 38943, 38948, 38947; від 03.02.2022 № 39037, 39041, 39042, 39044, 39045, 39049, 39051, 39052, 39053, 39035, 39038, 39036, 39043, 39040, 39047, 39048, 39050, 39046; від 04.02.2022 № 9209, 39085, 39087; від 10.02.2022 № 39268, 39277, 39276, 39272, 39270, 39267; від 04.03.2022 № 9415, 9416, 9417, 9418, 9419, 9420; від 01.06.2022 № 826, 828; від 02.06.2022 № 832, 833, 834, 835; від 06.06.2022 № 844, 845, 846; від 08.06.2022 № 872, 873, 874, 875; від 09.06.2022 № 881, 882, 883, 884, 885, 886; від 10.06.2022 № 892; від 04.08.2022 № 1159, 1160, 1163; від 10.08.2022 № 1201, 39997; від 11.08.2022 № 1209, 1211, 1213, 1214; від 12.08.2022 № 1225, 1227, 1230, 1231, 1232, 1235, 1236, 1237, 1238, 1239, 1240, 1241; від 15.08.2022 № 1254, 1255, 1256, 1257, 1258, 1259, 1260, 1261, 1262, 1263, 1264, 1265, 1249, 1250, 1245, 1246, 1248; від 17.08.2022 №1278; від 18.08.2022 № 1286; від 25.08.2022 № 1322; від 31.08.2022 № 1334; від 01.09.2022 № 1345, 1355; від 01.09.2022 № 1344, 1346, 1347, 1348, 1353, 1354; від 09.09.2022 № 1416; від 29.09.2022 № 1769, 1770, 1771, 1772, 1773, 1774, 1775, 1776, 1777, 1778; від 30.09.2022 № 1788; від 10.10.2022 № 1835, 1836; від 12.10.2022 № 1855, 1856, 1857, 1859, 1860, 1861, 1862, 1863; від 13.10.2022 № 1866, 1867, 1873; від 25.11.2022 № 1959; від 27.10.2022 № 40328; від 05.12.2022 № 96, 99, 95, 2400, 2401, 2403, 2404, 2405; від 16.12.2022 № 2553, 2554, 2560; від 20.12.2022 № 2607, 2608; від 23.12.2022 № 2634, 2645; від 23.12.2022 № 40523; від 26.12.2022 № 2658, 2659, 2673; від 03.01.2023 № 2798, 2799; від 06.01.2023 № 2855, 2856; від 09.01.2023 № 2874; від 10.01.2023 № 2878; від 23.02.2023 № 3365; від 24.02.2023 № 3381; від 07.03.2023 №3500, 3512; від 08.03.2023 № 3513; від 09.03.2023 № 3518, 3533; від 10.03.2023 № 3544, 3547; від 14.03.2023 № 3576, 3577, 3581; від 15.03.2023 № 3583, 3588; від 16.03.2023 № 3601; від 17.03.2023 № 3625; від 20.03.2023 № 3629; від 21.03.2023 № 3640; від 22.03.2023 № 3659, 3668; від 23.03.2023 № 3669, 3689; від 24.03.2023 № 3694; від 28.03.2023 № 3718.
Серед іншого, отримання попередньої оплати та відсутність поставок товарів підтверджується також Актом звірки взаємних розрахунків станом на 30.04.2023 підписаного уповноваженими представниками сторін .
Ухвалою Господарського суду Волинської області від 23.06.2023 відкрито провадження у справі про банкрутство боржника - ТзОВ "Авіон+". Визнано у встановленому порядку доведені кредиторські вимоги ТзОВ "Партнер Дістрібьюшн" до ТзОВ "Авіон+" у наступній черговості: 87140,00 грн (в т.ч.: 26840,00 грн -судовий збір та 60300,00 грн - авансування грошової винагороди арбітражного керуючого (витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді) вимоги першої черги та 138022740,51 грн (в т.ч.: 137608292,16 грн сума основного боргу + 414 448,35 грн судовий збір в справі №914/563/23) - вимоги четвертої черги.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.08.2023 апеляційні скарги ТзОВ "Глобал Дистриб'юшин Компані", ТзОВ "Глобал Спірітс Європа", ТзОВ "Рєалтрейд" залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Волинської області від 23.06.2023 у справі № 903/534/23 - без змін.
У подальшому постановою Верховного Суду від 19.12.2023 касаційну скаргу ТзОВ "Рєалтрейд" залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Волинської області від 23.06.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.08.2023 у справі №903/534/23 залишено без змін.
В подальшому, у січні 2025 року ТзОВ "Рєалтрейд" звернулося до Господарського суду Волинської області з позовом до ТзОВ "Партнер Дістрібьюшн" та ТзОВ "Авіон+" про визнання недійсним договору поставки від 24.02.2020 № 28/02/20.
07.07.2025 Господарський суд Волинської області ухвалив рішення про відмову у позові.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.10.2025 рішення Господарського суду Волинської області від 07.07.2025 у справі №903/534/23 (903/78/25) залишено без змін.
Також постановою Верховного суду від 11.12.2025 Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.10.2025 та рішення Господарського суду Волинської області від 07.07.2025 у справі № 903/534/23 (903/78/25) залишено без змін.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Рєалтрейд" 21.01.2025 звернулось до господарського суду з позовом до Ініціюючого кредитора та Боржника про визнання недійсним договору поставки №28/02-3 від 28.02.2020, укладеного між Боржником та ініціюючим кредитором, та додаткової угоди №1 від 28.02.2022 до Договору.
Рішенням Господарського суду Волинської області від 07.07.2025, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.10.2025, у задоволенні позову відмовлено.
Водночас постановою Верховного суду від 11.12.2025 постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.10.2025 та рішення Господарського суду Волинської області від 07.07.2025 у справі №903/534/23(903/89/25) залишено без змін.
13.03.2025 та 15.04.2025 ТзОВ "Рєалтрейд" звернулося до Господарського суду Волинської області із заявами про перегляд ухвали Господарського суду Волинської області від 23.06.2023.
Як уже зазначалось вище, ухвалою Господарського суду Волинської області від 24.02.2026 у справі № 903/534/23 в задоволенні заяви ТзОВ "Рєалтрейд" від 13.03.2025 про перегляд ухвали Господарського суду Волинської області від 23.06.2023 за нововиявленими обставинами відмовлено; в задоволенні заяви ТзОВ "Продторг-44" про перегляд ухвали Господарського суду Волинської області від 23.06.2023 за нововиявленими обставинами відмовлено; в задоволенні заяви ТзОВ "Рєалтрейд" від 15.04.2025 про перегляд ухвали Господарського суду Волинської області від 23.06.2023 за нововиявленими обставинами відмовлено; ухвалу Господарського суду Волинської області у справі № 903/534/23 від 23.06.2023 залишено без змін.
Відповідно, незгода з вказаною ухвалою суду першої інстанції і стала підставою для ТзОВ "Рєалтрейд" звернутися до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, яка розглядається.
Аналізуючи встановлені обставини справи та переглядаючи спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції бере до уваги наступні положення чинного законодавства з урахуванням фактичних обставин справи.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Кодекс України з процедур банкрутства є спеціальним нормативним актом, у якому поєднуються норми матеріального та процесуального права, що регулюють неплатоспроможність, а за відсутності відповідного регулювання за цим Кодексом застосовуються загальні приписи ГПК України, ЦК України, Господарського кодексу України та інших нормативних актів (частина 6 статті 12 ГПК України).
В господарському судочинстві перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження.
Так, порядок звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами визначено Розділом IV Глави 3 ГПК України.
Відповідно до частини першої статті 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (частина п'ята статті 320 ГПК України).
Згідно з частиною другою статті 320 ГПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Доводи, за якими суд апеляційної інстанції надавав оцінку висновкам суду першої інстанції; мотиви прийняття або відхилення аргументів учасників справи.
Розглянувши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, надавши правову кваліфікацію відносинам, що стали предметом спору, колегія суддів зазначає наступне.
Щодо доводів апелянта про наявність нововиявлених обставин у вигляді часткової оплати за договором поставки №28/02-3 від 28.02.2020 та поставки товару за договором поставки №28/02/20 від 24.02.2020.
Як встановлено судами, щодо заборгованості за договором поставки № 28/02-3 від 28.02.2020 скаржник вважає нововиявленою наступну обставину: факт оплати ТзОВ "Авіон+" за договором поставки № 28/02-3 від 28.02.2020 на загальну суму 9408365,39 грн. і зазначає, що ці обставини не були встановлені судом, оскільки, про вищевикладлене ні ТзОВ "Партнер Дістрібьюшн", ні Боржник суду не повідомляли, докази на підтвердження зазначених обставин в матеріалах справи № 903/534/23 відсутні і у разі їх врахування судом, грошові вимоги ТзОВ "Партнер Дістрібьюшн" мали б бути визнані у меншому розмірі.
Щодо заборгованості за договором поставки № 28/02/20 від 24.02.2020 ТзОВ "Рєалтрейд" вважає нововиявленою обставиною факт поставки ТзОВ "Авіон+" товару за договором поставки від 24.02.2020 № 28/02/20 на загальну суму 54484159,41 грн. і зазначає, що ці обставини є істотними для справи, оскільки прямо впливають на розмір вимог ТзОВ "Партнер Дістрібьюшн" до ТзОВ "Авіон+" і у разі їх врахування судом, грошові вимоги ініціюючого кредитора мали б бути визнані у меншому розмірі.
Оцінивши доводи скаржника у сукупності з обставинами справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити та врахувати таке.
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21.10.2020 у справі № 726/938/18).
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.
Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.
Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.
Не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі.
Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.
Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов'язані із вимогою у цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими, а не нововиявленими обставинами.
Крім того, як вже зазначалось вище, однією з умов перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами на підставі статті 320 ГПК України є істотність цих обставин для вирішення спору. Тому результат перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами залежить від того, чи спростовують ці обставини факти, які було покладено в основу судового рішення.
Системний аналіз практики ЄСПЛ щодо перегляду судових рішень дозволяє виснувати, що нововиявленими обставинами можуть бути визнані обставини, які: а) існували під час розгляду справи судом; б) не були відомими суду та учасникам справи під час розгляду справи судом; в) мають істотне значення для справи і можуть призвести до іншого результату судового розгляду (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте) (рішення у справах "Industrial Financial Consortium Investment Metallurgical Union проти України" від 26.06.2018, заява № 10640/05, та "Желтяков проти України", від 09.06.2011, заява № 4994/04).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.11.2020 у справі №910/8113/16 висловила правову позицію, відповідно до якої суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак міг би призвести до іншого результату судового розгляду, при цьому особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що у неї не було можливості представити цей доказ під час судового розгляду справи до винесення судового рішення, а також те, що цей доказ має суттєве значення. Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 802/2196/17-а.
Зокрема, як неодноразово зазначала Велика Палата Верховного Суду, процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її в суді. Тобто перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення в уже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення (пункти 7.4, 7.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13).
Для вирішення питання про наявність або відсутність підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами з підстави, передбаченої п. 3 ч.2 ст. 320 ГПК України суду, належить перевірити:
- чи підтверджуються доводи заявника про скасування такого судового рішення (перший критерій) та
- чи дійсно таке рішення було підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду, тобто, наслідком скасування такого рішення є інше за змістом вирішення спору по справі (другий критерій).
Посилаючись на вищевикладене, як правильно зазначив суд першої інстанції, ТзОВ "Рєалтрейд", звертаючись із заявами про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали місцевого господарського суду про відкриття провадження у цій справі про банкрутство, фактично просить не лише переоцінити докази щодо наявності та розміру грошового зобов'язання боржника перед ТзОВ "Партнер Дістрібьюшн" за договорами поставки №28/02/20 від 24.02.2020 та №28/02-3 від 28.02.2020, а й дослідити обставини та докази, які стосуються часткового виконання боржником своїх зобов'язань.
Зокрема, скаржник посилається на подані у справі копії видаткових накладних на суму 54 484 159,41 грн, які підтверджують факт поставки товару за договором №28/02/20 від 24.02.2020, що був предметом поставки за оспорюваним договором поставки, із зазначенням його кількості, асортименту та вартості. Та вважає, що ТзОВ "Авіон+" за оскаржуваним договором не здійснювало ні поставку товару, ні повернення попередньої оплати, що, враховуючи узгодженість дій ТзОВ "Авіон+" та ТзОВ "Партнер Дістрібьюшн", свідчить, що попередня оплата за оскаржуваним договором надавалась виключно для пред'явлення вимоги про її повернення і створення таким чином “дружньої» заборгованості.
Місцевий господарський суд обґрунтовано виходив з того, що наведені доводи спростовуються обставинами, які вже були встановлені та перевірені судами у межах цієї справи.
Зокрема, з матеріалів справи №903/534/23 (903/78/25) вбачається, що у Постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.10.2025 вказано:
"При цьому, як слідує з матеріалів справи, а саме розділу 6. договору поставки : 6.1. Розрахунки за Товар здійснюються Покупцем на умовах попередньої оплати за Товар, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника.
6.2. Датою оплати Покупцем вартості Товару є дата зарахування цих грошових коштів на рахунок Постачальника».
На спростування зазначеного, судом враховано доводи відповідача, а саме долучені копії видаткових накладних на загальну суму 54484159,41 грн за період лютий 2021 по червень 2022, в яких зазначені дата поставки, асортимент, перелік, кількість та ціна товару, який поставлявся за Договором поставки.
Факт належного виконання зобов'язання повинен підтверджуватися первинними документами, котрі відповідають вимогам Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, надалі - Положення № 88) та ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», згідно з якими, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську діяльність.
Згідно зі ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення; для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Згідно із ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - дія чи подія, яка викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Для з'ясування правової природи як господарської операції, так і договору (укладенням якого опосередковувалося виконання цієї операції) необхідно дослідити фактичні права та обов'язки сторін у процесі виконання операції, фактичний результат, до якого прагнули учасники такої операції, та оцінити зміни майнового стану, які відбулися у сторін в результаті операції.
Видаткова накладна є основним документом постачальника, який підтверджує факт передачі товарно-матеріальних цінностей від однієї особи до іншої, від постачальника до покупця.
ТзОВ "Партнер Дістрібьюшн" надало Суду видаткові накладні на спростування наступних доводів Позивача:
- за оспорюваним Договором поставки не відбувалось жодних поставок, а тільки створювалась штучна кредиторська заборгованість;
- оспорюваний Договір поставки не мав економічної мети, не відповідав критеріям добросовісності, оскільки за ним була здійснена лише попередня оплата з боку ТзОВ "Партнер Дістрібьюшн";
- ТзОВ "Партнер Дістрібьюшн" здійснило передоплату "за абастрактний" товар без здійснення зі сторони ТзОВ "Авіон+" жодної поставки товарів".
Видаткові накладні, як первинні бухгалтерські документи, не є доказами, які доводять факт дати укладення договору, зазначені докази доводять факт належного виконання зобов'язання за Договором поставки та факт передачі товарно-матеріальних цінностей від однієї особи до іншої, від постачальника до покупця і спростовують зазначені вище доводи Позивача.
Судом враховано, що рамках справи про банкрутство, грошові вимоги ТзОВ "Партнер Дістрібьюшн" у розмірі 109978402,46 грн виникли до Боржника на підставі Договору поставки (були сплачені, як передоплата) і доводились відповідними платіжними дорученнями та актом звірки від 30.04.2023, які Позивач долучив до позову.
З доводів відповідача слідує, що ТзОВ "Партнер Дістрібьюшн" надавало Суду саме документи на підтвердження його грошових вимог у заявленому розмірі, що й знайшло своє відображення в ухвалі Господарського суду Волинської області від 23.06.2023.
Вказане свідчить про відсутність будь-якої суперечливості в діях ТзОВ "Партнер Дістрібьюшн", на яку посилається Позивач, адже обставини щодо поставки товару на суму 54484159,41 грн (що доводиться доданими до відзиву на позов видатковими накладними) не входили до предмету доказування при встановленні розміру кредиторських вимог ТзОВ "Партнер Дістрібьюшн" до Боржника.
ТзОВ "Партнер Дістрібьюшн", як кредитор Боржника, належними засобами доказування в рамках справи про банкрутство Боржника №903/534/23 довів факт наявності в нього кредиторських вимог до Боржника на суму 109978402,46 грн. Всі розрахунки за оспорюваним Договором поставки, зокрема, на умовах попередньої оплати були предметом оцінки суду, відповідно, підставність та обґрунтованість вимог, заявлених на його підставі була перевірена судами всіх інстанцій, ухвала про відкриття провадження у справі про банкрутство оскаржувалась до судів апеляційної та касаційної інстанцій і залишена в силі Постановою північно-західного апеляційного господарського суду від 13.08.2023 та постановою Верховного суду від 19.12.2023".
Також у вищевказаній постанові Північно-західного апеляційного господарський суду від 20.10.2025 у справі №903/534/23(903/89/25) встановлено:
"... заборгованість за договором поставки №28/02/20 від 24.02.2020 та №28/02 3 від 28.02.2020 стала підставою для порушення провадження у цій справі про банкрутство боржника та визнання кредиторських вимог ТзОВ "Партнер Дістрібьюшн", відповідно, підставність та обґрунтованість вимог, заявлених на підставі цих договорів, була перевірена судами всіх інстанцій, адже ухвала про відкриття провадження у цій справі про банкрутство оскаржувалась до судів апеляційної та касаційної інстанцій і залишена в силі Постановою північно-західного апеляційного господарського суду від 13.08.2023 та постановою Верховного Суду від 19.12.2023.
Зокрема, суд касаційної інстанції зазначив: "53.1. Зі змісту оскаржуваних судових рішень та матеріалами справи не підтверджується, що ТОВ "Рєалтрейд" у порядку, визначеному положеннями статей 74 , 76-77 ГПК України , не спростувало під час розгляду судами попередні інстанцій наявність Договорів поставки №28/02-3 від 28.02.2020, від 24.02.2020 №28/02/20 та наданих на підтвердження виконання зазначених договорів доказів, а також не спростувало наявність рішення Господарського суду Львівської області від 03.04.2023 у справі №914/563/23, яким підтверджено наявність заборгованості у ТОВ "Авіон+" перед ТОВ "Партнер Дістрібьюшн" в розмірі 27629889, 70 грн. та яке набрало законної сили 25.04.2023".
Суд апеляційної інстанції додатково звертає увагу на те, що Верховний Суд у постанові від 11.12.2025 у справі №903/534/23(903/89/25), перевіривши висновки судів першої та апеляційної інстанцій, виснував:
"88. Однак дослідивши надані учасниками справи докази, господарські суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що на виконання умов Договору Ініціюючий кредитор у період з 01.02.2022 по 13.01.2023 поставив, а Боржник прийняв товар на загальну суму 27629889,70 грн , що підтверджується підписаними представниками сторін та скріпленими їх печатками видатковими накладними та актом звірки.
89. Позивач під час розгляду справи такі обставини не спростував , а в касаційній скарзі не навів посилань на певні наявні у справі докази, які не отримали належної правової оцінки господарських судів попередніх інстанцій, але підтверджують фактичну безтоварність операцій за вказаними видатковими накладними та відсутність реальної поставки товарів Ініціюючим кредитором Боржнику".
Отже, виходячи з наведеного, колегія суддів зауважує, що відповідно до вимог ст. 129-1 Конституції України та ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Як визначено ч.ч. 2, 4 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Згідно з ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.10.2025 та постановою Верховного Суду від 11.12.2025 у справі №903/534/23(903/89/25) встановлено преюдиційні обставини, які відповідно до процесуального закону не підлягають повторному доказуванню та підтверджують наявність заборгованості Боржника перед ТзОВ "Партнер Дістрібьюшн" за Договором поставки №28/02-3 від 28.02.2020 у розмірі 27 629 889,70 грн, встановлену на підставі належних та допустимих первинних бухгалтерських документів, які були предметом належної оцінки судів.
Також встановлено, що доводи ТзОВ "Рєалтрейд" у межах справи №903/534/23(903/78/25) по суті є тотожними за своїм змістом тим, які викладені у заявах про перегляд ухвали Господарського суду Волинської області від 23.06.2023 за нововиявленими обставинами, та зводяться до заперечення розміру заборгованості Боржника перед ТзОВ "Партнер Дістрібьюшн" за договором поставки №28/02/20 від 24.02.2020 у сумі 109 978 402,46 грн, а також до посилань на здійснені платежі та поставки на суму 54 484 159,41 грн.
Отже, наведені доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, не містять нових обставин у розумінні статті 320 ГПК України та фактично спрямовані на повторне переоцінювання вже досліджених судами доказів, у зв'язку з чим не знайшли свого підтвердження та обґрунтовано не були прийняті судом до уваги.
Колегія суддів також відхиляє доводи ТзОВ "Рєалтрейд" про помилковість висновку суду першої інстанції щодо того, що обставини часткового виконання боржником своїх грошових зобов'язань не повинні досліджуватись при вирішенні питання про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Як правильно встановив місцевий господарський суд, системний аналіз статей 1, 8, 34, 39 КУзПБ свідчить про те, що правовими підставами для відкриття провадження у справі про банкрутство є наявність грошового зобов'язання боржника перед кредитором, строк виконання якого настав, відсутність спору про право щодо заявлених вимог та відсутність задоволення боржником у повному обсязі вимог ініціюючого кредитора до підготовчого засідання суду.
При цьому завданням підготовчого засідання є перевірка обґрунтованості вимог заявника саме на предмет відповідності таких вимог поняттю "грошового зобов'язання", встановлення наявності або відсутності спору про право та обставин задоволення заявлених вимог до проведення підготовчого засідання, що узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постановах від 13.08.2020 у справі №910/4658/20 та від 03.09.2020 у справі №910/16413/19.
Отже, при зверненні до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство на кредитора покладається обов'язок довести саме факт грошового зобов'язання боржника, а на суд обов'язок дослідити докази, надані в обґрунтування таких вимог та заперечень щодо підстав виникнення відповідного грошового зобов'язання.
Водночас, суд при відкритті провадження у справі про банкрутство не повинен перевіряти виконані та, відповідно, не заявлені як кредиторські вимоги погашені грошові зобов'язання боржника перед ініціюючим кредитором, оскільки такі обставини не стосуються встановлення факту існування заявленого грошового зобов'язання.
Як вже зазначалось у постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.10.2025 у справі №903/534/23(903/89/25), ТзОВ "Партнер Дістрібьюшн" надавало суду документи на підтвердження його грошових вимог саме у заявленому розмірі, що й знайшло своє відображення в ухвалі Господарського суду Волинської області від 23.06.2023, тому обставини щодо поставки товару на суму 54 484 159,41 грн, підтверджені видатковими накладними, не входили до предмета доказування при встановленні розміру кредиторських вимог ініціюючого кредитора до Боржника.
Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок місцевого господарського суду про те, що наведені апелянтом доводи не свідчать про наявність нововиявлених обставин у розумінні статті 320 ГПК України, а фактично спрямовані на повторну оцінку доказів та переоцінку встановлених судами обставин, що не може бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
З огляду на викладене, судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду у їх сукупності, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують правомірності такихвисновків, позаякґрунтуються на помилковому тлумаченні норм матеріального/процесуального права та неправильній оцінці характеру спірних правовідносин, а тому не знайшли підтвердження під час апеляційного перегляду.
Колегія суддів зазначає, що в частині перегляду заяви ТзОВ "Продторг-44" про перегляд ухвали Господарського суду Волинської області від 23.06.2023 у цій справі за нововиявленими обставинами не є предметом апеляційного перегляду, оскільки доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди скаржника з відмовою суду першої інстанції у задоволенні заяв 13.03.2025 та 15.04.2025 ТзОВ "Рєалтрейд" про перегляд ухвали Господарського суду Волинської області від 23.06.2023 у справі №903/534/23.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів зауважує, що відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Частинами 1-3 ст. 13 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки, а кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст. 76-78 ГПК України належними, допустимими та достовірними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, що входять до предмета доказування, при цьому докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Як встановлено ч.4 ст.11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
За змістом усталеної практики Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Пронін проти України") одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Проте, якщо подання сторони є вирішальним для результату проваджень, воно вимагає конкретної та прямої відповіді ("Руїс Торіха проти Іспанії").
Відхиляючи скаргу апеляційний суд у принципі має право просто підтвердити правильність підстав, на яких ґрунтувалося рішення суду нижчої інстанції (рішення у справі "Гарсія Руїс проти Іспанії").
Згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
На підставі ч. 1 ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За результатами апеляційного перегляду справи колегія суддів дійшла висновку, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також правильно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваної у цій справі ухвали суду першої інстанції - відсутні.
Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Таким чином, судова колегія виснує, що ухвалу Господарського суду Волинської області від 24.02.2026 у справі № 903/534/23 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рєалтрейд" без задоволення.
Розподіл судових витрат.
У зв'язку із відмовою в задоволенні апеляційної скарги судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рєалтрейд" залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Волинської області від 24.02.2026 у справі № 903/534/23 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачені ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
4. Справу № 903/534/23 повернути до Господарського суду Волинської області.
Повний текст постанови складено "28" травня 2026 р.
Головуюча суддя Романюк Ю.Г.
Суддя Миханюк М.В.
Суддя Саврій В.А.