ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
28 травня 2026 року Справа № 918/50/26
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючий суддя Хабарова М.В.
суддя Мамченко Ю.А.
суддя Гудак А.В.
розглянувши у порядку письмового провадження без виклику сторін апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на рішення Господарського суду Рівненської області від 16.03.2026 у справі №918/50/26
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віртуоз ЛТД"
до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція"
про стягнення в сумі 165 931,01 грн
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 16.03.2026 позов задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Віртуоз ЛТД" 9026,40 грн основного боргу, 25658,47 грн 3% річних та 129870,50 грн інфляційних. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Віртуоз ЛТД" 2640,30 грн судового збору.
В обґрунтування постановленого рішення суд першої інстанції, встановивши неналежне виконання відповідачем умов договору поставки №53-122-01-20-10211 від 02.12.2020 щодо своєчасної оплати товару протягом 45 календарних днів з дати його поставки, дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з останнього 9026,40 грн основного боргу.
Крім того, перевіривши заявлені до стягнення позивачем розмір 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про часткове їх задоволення та стягнення з відповідача 25 658,47 грн 3% річних та 129 870,50 грн інфляційних втрат.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу вказує, що у відповідача не виникло обов'язку оплатити товар за видатковою накладною №2 від 12.01.2021 на суму 9026,40 грн, у зв'язку з відсутністю проведеної позивачем реєстрації податкової накладної у ЄРПН.
Враховуючи, що строк виконання зобов'язання з оплати не настав, тому нарахування позивачем інфляційних втрат та 3% річних є безпідставним.
У відповідності до ст.263 Господарського процесуального кодексу України ТОВ "Віртуоз ЛТД" подало відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначило, що обов'язок зареєструвати податкову накладну належить до публічно-правової сфери регулювання податкового законодавства, тобто не є обов'язком перед покупцем, а тому настання строку оплати за поставлений товар не може пов'язуватися із реєстрацією податкової накладної. Відтак, відповідач мав виконати свій обов'язок з оплати товару протягом 45 календарних днів з дати поставки.
З огляду на вказане, просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
20.04.2026 до суду від відповідача надійшли заперечення, в яких останній зазначає, що при відсутності реєстрації податкової накладної у ЄРПН, у останнього відсутній обов'язок з оплати товару за видатковою накладною №2 від 12.01.2021, оскільки така умова передбачена п.6.1. договору та є відкладальною обставиною, відповідно до ст.212 Цивільного кодексу України.
З огляду на відсутність порушення відповідачем встановлених договором строків виконання грошових зобов'язань, у позивача відсутні підстави для здійснення нарахування 3% річних та інфляційних втрат.
Враховуючи приписи абз.1 ч.10 ст.270 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на рішення Господарського суду Рівненської області від 16.03.2026 у справі №918/50/26 без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1, 4 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши апеляційну скаргу в межах вимог та доводів наведених в ній, відзив на апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи 02.12.2020 між позивачем (постачальник) та відповідачем (замовник) укладено договір поставки № 53-122-01-20-10211 (договір), згідно п.1.1. якого постачальник в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується поставити і передати у власність відповідача (замовника) товар, а замовник, у свою чергу, зобов'язується оплатити товар за кількістю та за цінами, що передбачені у специфікації № 1, що є додатком № 1 до договору.
Відповідно до Закону України від 06.02.2023 № 2896 "Про акціонерне товариство Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", постанови КМУ від 29.12.2023 № 1420 "Про утворення акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" утворено Акціонерне товариство Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" шляхом перетворення Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом". Акціонерне товариство Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" є правонаступником усіх прав та обов'язків Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом". Відокремлені підрозділи Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" продовжують функціонувати як відокремлені підрозділи товариства (філії, представництва). Відповідачем за цим позовом є правонаступник НАЕК "Енергоатом" - Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців громадських формувань.
Відповідно до п.12.1 договору він уважається укладеним з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками. Строк дії цього договору по 01.03.2021.
За пунктом 1.2. договору предметом поставки за цим договору є товар: 03220000-9 - фрукти, який передбачений специфікацією № 1 до цього договору.
Згідно з п.2.1. - 2.2. договору ціна товару, що поставляється за цим договором, становить 283 900,00 грн, крім того ПДВ - 56 780,00 грн. Загальна сума договору становить 340 680,00 грн.
Пунктами 3.1. - 3.2. договору сторонами погоджено, що товар поставляється постачальником на умовах DDP Інкотермс - 2010 партіями, один раз на тиждень, а саме: кожен понеділок до 09:00 год. Кількість та асортимент кожної партії товарів визначається заявками замовника, які направляються замовником на електронну адресу постачальника не пізніше ніж за п'ять календарних днів до моменту поставки. Місце поставки: 34400, м. Вараш, склад УРП ВП "Рівненська АЕС" ДП "НАЕК" "Енергоатом".
У розділі 4 договору сторони погодили, що кількість та асортимент продукції визначається у специфікації № 1 (додаток № 1 до договору). Якість товару повинна відповідати умовам договору, ДСТУ та технічним вимогам (додаток № 2 до договору).
Розділом 8 договору передбачено порядок передачі та приймання продукції, зокрема у п.8.1, 8.3 договору приймання товару здійснюється відповідно до Інструкції № П-6 від 15.06.1965 "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю" та № П-7 від 25.04.1966 "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю" при наявності товарно-супровідних документів: видаткової накладної або накладної та документів, які підтверджують якість товару. Перехід права власності на товар за договором відбувається в момент поставки товару за умови наявності та передачі належним чином оформлених товарно-супровідних документів. Датою поставки товару вважається дата підписання видаткової накладної замовником.
На виконання умов договору позивач здійснив поставку продукції на суму 337 627,56 грн, що підтверджується накладними № 4045 від 22.12.2020 на суму 5 854,60 грн, № 4367 від 28.12.2020 на суму 13 370,00 грн, № 1 від 04.01.2021 на суму 17 994,50 грн, № 2 від 12.01.2021 на суму 7 522,00 грн, № 3 від 20.01.2021 на суму 22 167,70 грн, № 5 від 26.01.2021 на суму 22 640,50 грн, № 11 від 27.01.2021 на суму 5 992,00 грн, № 66 від 02.02.2021 на суму 30 280,00 грн, № 393 від 17.02.2021 на суму 38 468,00 грн, № 398 від 26.02.2021 на суму 43 139,00 грн, № 564 від 26.02.2021 на суму 38 926,50 грн, № 786 від 26.02.2021 на суму 35 002,00 грн.
Згідно з п.6.1, 6.2 договору оплата за поставлений товар здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника згідно видаткової накладної або накладної протягом 45-ти календарних днів з дати поставки, за умови реєстрації постачальником податкової накладної у ЄРПН. Постачальник зобов'язаний скласти електронну податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) протягом терміну, встановленого п.201.10 Податкового кодексу України та протягом двох календарних днів з дати реєстрації податкової накладної надати замовнику електронну квитанцію про реєстрацію шляхом направлення її на електронну адресу замовника.
Відповідач зареєстрував в ЄРПН податкові накладні: №35 від 22.12.2020 на суму 5854,60грн та ПДВ 1 170,92 грн, реєстраційний номер 9362182938; №37 від 28.12.2020 на суму 13 370,00 грн та суму ПДВ 2674,00 грн, реєстраційний номер 9362205817; №1 від 04.01.2021 на суму 17 994,50 грн та суму ПДВ 3 598,90 грн, реєстраційний номер 9000794565; №2 від 12.01.2021 на суму 7 522,00 грн та суму ПДВ 1 504,40 грн, реєстраційний номер 9010633302; №3 від 20.01.2021 на суму 22 167,70 грн та суму ПДВ 4433,54 грн, реєстраційний номер 9024643279; №4 від 26.01.2021 на суму 22 640,50 грн та суму ПДВ 4 528,10 грн, реєстраційний номер 9024644759; №6 від 27.01.2021 на суму 5922,00 грн та суму ПДВ 1 198,40 грн, реєстраційний номер 9024613687; №2 від 02.02.2021 на суму 30 280,00 грн та суму ПДВ 6056,00 грн, реєстраційний номер 9041094244; №11 від 17.02.2021 на суму 38 468,00 грн та суму ПДВ 7 693,60 грн, реєстраційний номер 9053453906; №16 від 26.02.2021 на суму 43139,00 грн та суму ПДВ 8 627,80 грн, реєстраційний номер 9053454005; №18 від 26.02.2021 на суму 38 926,50 грн та суму ПДВ 7785,20 грн, реєстраційний номер 9053453226; №19 від 26.02.2021 на суму 35 002,00 грн та суму ПДВ 7 000,40 грн, реєстраційний номер 9053453171, всього на загальну суму 337627,56 грн, в тому числі ПДВ - 56 271,26 грн.
Реєстрація податкових накладних: № 2 від 12.01.2021 на суму 7 522,00 грн та суму ПДВ 1504,40 грн реєстраційний номер 9010633302, №3 від 20.01.2021 на суму 22 167,70 грн та суму ПДВ 4 433,54 грн, реєстраційний номер 9024643279, №4 від 26.01.2021 на суму 22 640,50 грн та суму ПДВ 4 528,10 грн, реєстраційний номер 9024644759, №2 від 02.02.2021 на суму 30 280,00 грн та суму ПДВ 6 056,00 грн, реєстраційний номер 9041094244, №11 від 17.02.2021 на суму 38 468,00 грн та суму ПДВ 7 693,60 грн, реєстраційний номер 9053453906, №16 від 26.02.2021 на суму 43 139,00 грн та суму ПДВ 8627,80 грн, реєстраційний номер 9053454005, №18 від 26.02.2021 на суму 38 926,50 грн та суму ПДВ 7 785,20 грн, реєстраційний номер 9053453226, №19 від 26.02.2021 на суму 35002,00 грн та суму ПДВ 7 000,40 грн, реєстраційний номер 9053453171 зупинена ДПС України.
Відповідно до рішень Рівненського окружного адміністративного суду у справах №460/13208/22, №460/13543/22, №460/13544/22, №460/14566/22, №460/14565/22, №460/16480/22, №460/16478/22, які набрали законної сили, суд зобов'язав ДПС України зареєструвати податкові накладні, реєстрація яких була зупинена, днем первинної реєстрації.
Відповідач здійснив оплату товару на загальну суму 328 601,16 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №1431 від 12.02.2021 на загальну суму 7 025,52 грн, у тому числі ПДВ 1 170,92 грн, №1468 від 15.02.2020 на загальну суму 16 044,00 грн, у тому числі ПДВ 2 674,00 грн, №2253 від 25.02.2021 на загальну суму 21 593,40 грн, у тому числі ПДВ 3 598,90 грн, №1113 від 27.01.2022 на загальну суму 7 190,40 грн, у тому числі ПДВ 1 198,40 грн, № 954 від 27.01.2023 на загальну суму 26 601,24 грн, у тому числі ПДВ 4433,54 грн, №7406 від 10.07.2023 на загальну суму 46 711,20 грн, у тому числі ПДВ 7785,20 грн, №12264 від 16.10.2023 на загальну суму 36 336,00 грн, у тому числі ПДВ 6056,00 грн, №2413 від 09.04.2024 на загальну суму 46 161,60 грн, у тому числі ПДВ 7693,60 грн, №4295 від 27.05.2024 на загальну суму 27 168,60 грн, у тому числі ПДВ 4528,10 грн, №4609 від 03.06.2024 на загальну суму 51 766,80 грн, у тому числі ПДВ 8627,80 грн, №3707 від 07.04.2025 на загальну суму 42 002,40 грн в тому числі ПДВ 7000,40 грн.
Разом з тим, позивач стверджує про порушення відповідачем строків оплати поставленого товару, а саме: за видатковою накладною № 4045 від 22.12.2020 на суму 7 025,52 грн з ПДВ, строк оплати 05.02.2021, фактично оплачено 12.02.2021; за видатковою накладною № 4367 від 28.12.2020 року на суму 16 044,00 грн з ПДВ, строк оплати 12.02.2021, фактично оплачено 16.02.2021; за видатковою накладною № 1 від 04.01.2021 на суму 21 593,40 грн з ПДВ, строк оплати 19.02.2021, фактично оплачено 25.02.2021; за видатковою накладною №2 від 12.01.2021 на суму 9 026,40 грн з ПДВ, строк оплати 27.02.2021, фактично не оплачено; за видатковою накладною №3 від 20.01.2021 на суму 26 601,24 грн з ПДВ, строк оплати 06.03.2021, фактично оплачено 27.01.2023; за видатковою накладною №5 від 26.01.2021 на суму 27 168,60 грн з ПДВ, строк оплати 12.03.2021, фактично оплачено 27.05.2024; за видатковою накладною №11 від 27.01.2021 на суму 7 190,40 грн з ПДВ, строк оплати 13.03.2021, фактично оплачено 27.01.2022; за видатковою накладною № 66 від 02.02.2021 на суму 36 336,00 грн з ПДВ, строк оплати 18.03.2021, фактично оплачено 16.10.2023; за видатковою накладною №393 від 17.02.2021 на суму 46161,60 грн з ПДВ, строк оплати 02.04.2021, за видатковою накладною №398 від 26.02.2021 на суму 51766,80 грн з ПДВ, строк оплати 11.04.2021, фактично оплачено 03.06.2024; за видатковою накладною №564 від 26.02.2021 на суму 46 711,20 грн з ПДВ, строк оплати 11.04.2021, фактично оплачено 10.07.2023, за видатковою накладною №786 від 26.02.2021 на суму 42 002,40 грн з ПДВ, строк оплати 11.04.2021, фактично оплачено 07.04.2025.
Станом на дату подання позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем становить 9 026,40 грн (за видатковою накладною №2 від 12.01.2021).
Листом №27/05 від 27.05.2021 позивач звернувся до відповідача з пропозицією внести зміни до договорів поставки № 53-122-01-20-10211 від 02.12.2020 та № 53-122-01-20-09947 від 11.08.2020 щодо оплати за поставлений товар, а саме: здійснити оплату за поставлений товар згідно з видатковими накладними без врахування суми ПДВ, а оплату ПДВ здійснити після успішної реєстрації податкових накладних в ЄРПН.
У листі №11066/044 від 23.06.2021 відповідач повідомив позивача, що рішенням Економічної ради було відмовлено позивачу у вищевказаній пропозиції.
12.12.2025 позивач направив на електронну адресу відповідача лист №12/12 щодо проведення звірки взаємних зобов'язань.
У листі №22-23004/021 від 19.12.2025 відповідач підтвердив заборгованість за договором поставки № 53-122-01-20-10211 від 02.12.2020 в розмірі 9 026,40 грн.
30.03.2022 позивач звернувся до відповідача з претензією щодо оплати протермінованого грошового зобов'язання та штрафних санкцій.
У відповідь, листом від 14.04.2022 відповідач відмовився від добровільного виконання зобов'язання.
Встановивши порушення відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань щодо своєчасної оплати за поставлений товар, позивач звернувся з даним позовом до суду та просив стягнути з відповідача 9026,40 грн основного боргу та 25 716,94 грн 3% річних та 131 187,67 грн інфляційних втрат.
Аналізуючи встановлені обставини справи та надаючи їм оцінку в процесі апеляційного перегляду справи по суті заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно зі ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають із підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
За змістом положень статей 626, 627 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За приписами ст.525, 526, 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Правовідносини сторін виникли на підставі договору поставки №53-122-01-20-10211 від 02.12.2020 та є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до положень ст.11, 202, 509 Цивільного кодексу України.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Частиною 1 статті 691 Цивільного кодексу України передбачено обов'язок покупця оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
Згідно з ч.1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
У силу вимог частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Апеляційним судом встановлено, що на виконання своїх зобов'язань за договором поставки, ТОВ "Віртуоз ЛТД" поставило відповідачу товар на загальну суму 337 627,56 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними.
Згідно з п.6.1, 6.2 договору оплата за поставлений товар здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника згідно видаткової накладної або накладної протягом 45-ти календарних днів з дати поставки, за умови реєстрації постачальником податкової накладної у ЄРПН. Постачальник зобов'язаний скласти електронну податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН протягом терміну, встановленого Податковим кодексом України та протягом 2-х календарних днів з дати реєстрації податкової накладної надати електронну квитанцію про реєстрацію.
На виконання вищевказаних пунктів договору, позивачем було зареєстровано в ЄРПН податкові накладні №35 від 22.12.2020, №37 від 28.12.2020, №1 від 04.01.2021, №2 від 12.01.2021, №3 від 20.01.2021, №4 від 26.01.2021, №6 від 27.01.2021, №2 від 02.02.2021, №11 від 17.02.2021, №16 від 26.02.2021, №18 від 26.02.2021, №19 від 26.02.2021.
Однак, реєстрація податкових накладних №2 від 12.01.2021, №3 від 20.01.2021, №4 від 26.01.2021, №2 від 02.02.2021, №11 від 17.02.2021, №16 від 26.02.2021, №18 від 26.02.2021, №19 від 26.02.2021 була зупинена податковим органом.
Відповідно до рішень Рівненського окружного адміністративного суду у справах №460/13208/22, №460/13543/22, №460/13544/22, №460/14566/22, №460/14565/22, №460/16480/22, №460/16478/22, які набрали законної сили, суд зобов'язав ДПС України зареєструвати податкові накладні, реєстрація яких була зупинена, днем первинної реєстрації.
Матеріалами справи підтверджується здійснення реєстрації вищевказаних податкових накладних згідно рішення суду.
Також, згідно наявних у справі платіжних доручень вбачається часткове здійснення відповідачем оплати за поставлений товар на загальну суму 328 601,16 грн.
Однак, доказів оплати відповідачем за поставку товару у сумі 9 026,40 грн матеріали справи не містять.
Оцінюючи доводи апелянта про відсутність прострочення оплати у зв'язку з наявністю відкладальної обставини, яка полягала у тому, що обов'язок зі сплати поставленого товару виникав за умови реєстрації податкових накладних, колегія суддів зазначає наступне.
Наявні у справі видаткові накладні є первинними документами, які фіксують факт здійснення господарської операції та є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар, оскільки містять найменування суб'єктів господарювання, а також підписи осіб, які передають та отримують товар, найменування товару, його кількість, вартість, та інші необхідні реквізити, тобто відповідають вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Згідно з ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Враховуючи умови вказані у п.6.1 договору щодо порядку розрахунків, зобов'язання відповідача щодо оплати товару мало бути виконане протягом 45 календарних днів з дати поставки за умови реєстрації постачальником податкової накладної в ЄРПН.
Зазначення ціни договору з урахуванням ПДВ свідчить про обов'язок продавця зареєструвати податкову накладну з метою отримання покупцем податкових вигод.
Отже, платник податку - постачальник з настанням першої з умов виникнення податкових зобов'язань, визначених у п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Апеляційним судом встановлено, що позивачем за фактом поставки товару за вказаними господарськими операціями складено та направлено до Єдиного реєстру податкових накладних податкові накладні, реєстрацію яких було зупинено.
Отже, дії платника податків зі складення податкової накладної за фактом відвантаження товарів, підтверджено виписаною видатковою накладною, відповідають вимогам статей 185, 187 Податкового кодексу України щодо визначення першої з подій, з настанням якої у постачальника виникає обов'язок скласти податкову накладну.
За приписами абзаців 2, 5, 6 та 10 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
З огляду на те, що позивач подав податкові накладні на реєстрацію у строки, встановлені Податковим кодексом України, а також враховуючи, що дата їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних не залежала від волі позивача та була зупинена податковим органом, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ТОВ "Віртуоз ЛТД" було вчинено всі необхідні дії для реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Колегія суддів зазначає, що обов'язок продавця щодо складання та реєстрації податкової накладної є обов'язком платника податку у публічно-правових відносинах з державою, а не обов'язком перед покупцем чи контрагентом за договором, при цьому включення такого обов'язку до умов договору не змінює його правової природи та не трансформує його у цивільно-правове зобов'язання, хоча невиконання цього обов'язку може спричинити покупцю збитки (Схожа правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18, у постанові Верховного Суду від 06.02.2026 у справі №904/2953/24).
Водночас апеляційний суд зазначає, що покупець (відповідач) не є стороною публічно-правових відносин між продавцем (позивачем) і контролюючим органом щодо реєстрації податкових накладних.
Окрім того, колегією суддів враховано висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 01.03.2023 у справі №925/556/21, згідно яких якщо перешкодою для вчинення продавцем дій, необхідних для реєстрації податкової накладної у ЄРПН, було незаконне рішення, дія чи бездіяльність контролюючого органу, то держава може бути притягнута до відповідальності перед постачальником за спричинену цим шкоду, зокрема, в результаті притягнення продавця до відповідальності його контрагентом.
Відповідно до статті 212 Цивільного кодексу України, особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).
Однак, суд зазначає, що умова договору про оплату за поставлений товар після за умови реєстрації податкової накладної у ЄРПН не є відкладальною обставиною, та не може бути відкладальною обставиною в розумінні статті 212 Цивільного кодексу України, оскільки відкладальною є та обставина, щодо якої невідомо, настане вона чи ні, та, яка обумовлює настання чи зміну і прав і обов'язків, при чому для обох сторін правочину.
Таким чином, відкладальна обставина повинна мати вірогідний характер, однак сторонам завчасно невідомо, чи матиме місце така обставина; при цьому сторони не можуть впливати на настання такої обставини. Водночас, реєстрація податкової накладної у ЄРПН може залежати від дій самого позивача.
Обумовлення сторонами виникнення між ними певного господарсько-правового зобов'язання настанням певної обставини може здійснюватись саме на етапі укладення договору, тобто сторони визначають, що при умови настання погодженої умови між сторонами виникнуть відповідні правовідносини за договором. Однак, настання такої умови впливає на настання прав і обов'язків у обох сторін договору. Водночас, обумовлення сторонами настання обов'язку з оплати товару з виникненням певної відкладальної обставини вже після поставки товару - суперечить засадам справедливості, добросовісності та розумності (п.6 ч.1 ст.3 Цивільного кодексу України).
Так, реєстрація податкової накладної може взагалі не відбутись, а отже обов'язок з оплати може ніколи не наступити.
З огляду на вищевказане, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що зупинення реєстрації податкової накладної, як і відсутність її реєстрації, жодним чином не впливає на обов'язок покупця зі сплати вартості поставленого товару саме у строк, обумовлений договором, оскільки відсутність квитанції про реєстрацію податкової накладної та будь-яких інших документів не може вважатись відкладальною умовою та не звільняє покупця від обов'язку оплатити поставлений товар у визначений договором строк.
Отже, якщо постачальник товару виконав свій обов'язок щодо передачі товару у власність покупця, а визначений умовами договору строк оплати настав, однак реєстрація поданої постачальником податкової накладної в ЄРПН зупинена податковим органом, то у покупця відсутні підстави для ухилення від оплати прийнятого товару.
Відтак, встановлені обставини щодо прострочення виконання відповідачем договірних зобов'язань з оплати поставленого товару свідчать про порушення відповідачем прав позивача.
Згідно з положеннями ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Колегія суддів, перевіривши розрахунок заявлених позивачем 25 716,94 грн 3% річних та 131 187,67 грн інфляційних, а також здійснений їх перерахунок судом першої інстанції, погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для їх часткового задоволення.
Таким чином, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та наявність правових підстав для стягнення з відповідача 9026,40 грн основного боргу, 25 658,47 грн 3% річних і 129 870,50 грн інфляційних втрат, оскільки заявлені вимоги є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що відповідають вимогам закону.
У силу приписів ч.1 ст.276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції, апелянт не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та досліджені судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції на підставі сукупності досліджених доказів повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, колегією суддів не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи ґрунтуються на помилковому тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права та зводяться до переоцінки встановлених судом першої інстанції обставин справи.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення рішення Господарського суду Рівненської області від 16.03.2026 без змін, з огляду на що апеляційна скарга Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" задоволенню не підлягає.
Оскільки відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції, судовий збір за подачу апеляційної скарги покладається на скаржника згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на рішення Господарського суду Рівненської області від 16.03.2026 у справі №918/50/26 залишити без задоволення, рішення Господарського суду Рівненської області від 16.03.2026 у справі №918/50/26 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, передбачені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Хабарова М.В.
Суддя Мамченко Ю.А.
Суддя Гудак А.В.