Справа № 732/691/26
Провадження № 1-кп/732/101/26
28 травня 2026 року м. Городня
Городнянський районний суд Чернігівської області у складі: головуючого судді - ОСОБА_1 , секретар - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Городня кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025270460000221 від 26.11.2025 по обвинуваченню за ч.1 ст. 286 КК України
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ільмівка, Городнянського району Чернігівської області, українця, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-
за участі:
прокурора - ОСОБА_4 ,
потерпілого - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
до суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025270460000221 від 26.11.2025 по обвинуваченню за ч.1 ст. 286 КК України ОСОБА_3 . Обвинувачений ОСОБА_3 25 липня 2025 року близько 10:00, керуючи автомобілем марки ВАЗ 21011 реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись автодорогою Сеньківка-Городня-Чернігів у м. Городня, Чернігівського району, Чернігівської області, по вулиці Захисників України, зі сторони залізничного переїзду у напрямку центру міста, в районі розташування кафе-бару "У Пуха" за адресою: м. Городня, вул. Захисників України, 88/г, у порушення вимог пунктів 2.3 б),д) Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року та введених у дію з 01.01.2002 року, згідно якими "для забеззпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху" прояивив самовпевненість, відволікся від керування автомобілем, створив своїми діями загрозу безпеці дорожнього руху, в порушення вимог пункту 1.2 Правил дорожього руху, відповідно до якого "в Україні установлено правосторонній рух транспортних засобів", пункту 10.1 Правил дорожього руху, відповідно до якого "перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху", не впевнившись у безпеці свого маневру, змінив напрямок руху керованого ним автомобіля перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки, чим порушив вимоги пп.1.1 розділу 34 "Дорожня розмітка" Правил дорожнього руху, згідно з яким "лінію 1.1 горизонтальної дорожньої розмітки перетинати забороняється" виїхав на смугу зустрічного руху, де не надав перевагу у русі зустрічного транспортного засобу і здійснив зіткнення із мотоциклом марки Musstang MT150-8 реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У результаті зіткнення транспортні засоби отримали механічні пошкодження, а водій мотоциклу ОСОБА_5 відповідно до висновку експерта № 810 від 22.12.2025 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку, гематоми волосистої частини голови, повік лівого ока, субкон'юктивним крововиливом лівого ока, переломами передньої стінки лівої гаймарової пазухи без зміщення уламків та нижньої стінки орбіти зі зміщенням уламків, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознаками тривалого розладу здоров'я на строк понад 21 добу. Порушення водієм ОСОБА_3 вимог пунктів 1.2,2.3 б),д), підпункту 1.1 розділу 34 "дорожня розмітка" Правил дорожнього руху перебувають у прямому причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді спричинення потерпілому ОСОБА_5 середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
У підготовчому засіданні потерпілим заявлено клопотання про закриття провадження та звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного із потерпілим. Оформлене письмове клопотання долучено до матеріалів провадження.
Потерпілий запевнили суд, що ОСОБА_3 у повній мірі відшкодував шкоду, завдану потерпілому кримінальним правопорушенням, жодних претензій до обвинуваченого на даний час у потерпілого нема і у майбутньому не виникне; наслідки звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі ст.46 КК України потерпілому зрозумілі.
Обвинувачений ОСОБА_3 надав свою письмову згоду на звільнення від кримінальної відповідальності з підстав, вказаних у заяві потерпілого і провадження просив закрити, наслідки закриття провадження з наведених підстав йому зрозумілі.
Прокурор не заперечувала проти закриття кримінального провадження з підстав, вказаних учасниками.
Заслухавши учасників, ознайомившись з обвинувальним актом, зваживши доводи заяви потерпілого, пояснення обвинуваченого, суд встановив наступне.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.284 КПК України суд закриває кримінальне провадження у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ст.46 КК України (в редакції на день вчинення кримінального правопорушення), особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних із корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася із потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Згідно з п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду №12 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», примирення винної особи з потерпілим (потерпілими) належить розуміти як акт прощення її ним (ними) в результаті вільного волевиявлення, що виключає будь-який неправомірний вплив, незалежно від того, яка зі сторін була ініціатором та з яких мотивів.
Звільнення винної особи від кримінальної відповідальності та закриття справи у зв'язку з примиренням із потерпілим можливе тільки в разі відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди.
За наявності передбачених у ст.46 КК України підстав, звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим.
При цьому, суд враховує висновки щодо застосування ст.46 КК України, викладені у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №439/397/17, згідно з якими звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим базується, зокрема, на принципах гуманізму та економії кримінальної репресії. З огляду на ці принципи, саме потерпілий (тобто особа, якій кримінальним правопорушенням безпосередньо спричинено шкоду) може виразити свою волю про прощення винного, на підставі чого приймається рішення про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності згідно зі ст.46 КК України. Право на примирення у ст.46 КК України це особисте право потерпілого. Воно не може бути ніким присвоєне та не може бути нікому делеговане. Таке право є природним правом людини, нерозривно пов'язаним з нею, та похідним від інших прав людини, зокрема права на життя. Використання права на примирення іншими особами (в тому числі визнаними потерпілими від кримінального правопорушення у кримінально-процесуальному сенсі) є неможливим, оскільки таке право тісно пов'язане з особою, яка безпосередньо постраждала внаслідок вчинення щодо неї кримінального правопорушення. Під час примирення лише сам потерпілий може виражати свою волю, а не інші особи, які є його представниками або правонаступниками. Окрім цього, звільняючи особу від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного із потерпілим, ураховуючи вираження волі потерпілим щодо прощення винного, відбувається своєрідне повернення потерпілого у попередній стан, який існував до вчинення відносно нього кримінального правопорушення (п.п. 31-34).
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 раніше не судимий, вперше вчинив необережний нетяжкий злочин, примирилася із потерпілим та відшкодував завдані йому збитки.
У зв'язку із вищевикладеним, суд приходить до висновку про наявність підстав для звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.286 КК України на підставі ст.46 КК України та закриття кримінального провадження.
Відомостей про визнання речовими доказами та про накладення арештів суду не надано.
Процесуальні витрати у справі слід стягнути із ОСОБА_3 на користь держави. Суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті, у тому числі й в ухвалі про закриття кримінального провадження у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Наведене узгоджується із правовим висновком в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі № 598/1781/17 (провадження № 13-47кс20).
Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_3 не обирався і підстав для його обрання до набрання ухвалою законної сили суд не вбачає.
Керуючись ст.ст.44, 46 КК України, п.1 ч.2 ст. 284, ст.ст. 286, 392 КПК України, суд,-
ОСОБА_3 звільнити від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.286 КК України у зв'язку з примиренням із потерпілим ОСОБА_5 .
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025270460000221 від 26.11.2025 по обвинуваченню за ч.1 ст. 286 КК України ОСОБА_3 - закрити на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України.
Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_3 до набрання ухвалою законної сили не обирати.
Процесуальні витрати за проведення судової інженерно-транспортної експертизи в сумі 4457,00 грн стягнути із ОСОБА_3 на користь держави.
Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Городнянський районний суд Чернігівської області протягом семи діб з дня її винесення.
Суддя ОСОБА_1