Справа №766/4543/26
н/п 1-кп/766/3533/26
про призначення судового розгляду
та продовження строку дії запобіжного заходу
27.05.2026 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
обвинуваченого: ОСОБА_4 ,
захисника: ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні, кримінальне провадження відомості про яке внесено до ЄРДР №12026230000000078 від 20.01.2026 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, -
31.03.2026 року на розгляд до суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, який 31.03.2026 передано судді ОСОБА_1 .
Обвинувальний акт складено з дотриманням вимог КПК України і поверненню прокурору не підлягає, підстави для закриття провадження чи його направлення прокурору для проведення досудового провадження відсутні. Дане кримінальне провадження підсудне Херсонському міському суду Херсонської області, а тому підстави для прийняття рішення згідно пунктів 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України відсутні.
Учасники вважають за можливе призначити судовий розгляд у даному кримінальному провадженні, отже провадження за обвинувальним актом відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає призначенню в судове засідання.
Зазначене судове засідання з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України, відсутні.
Коло осіб, які беруть участь, у судовому розгляді є наступним: прокурор, обвинувачений, захисник, свідки.
Також, прокурором під час підготовчого судового засідання заявлено клопотання пропродовження щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді «домашнього арешту». В обґрунтування клопотання зазначив, що ризики, які мали місце на момент його обрання не зменшились та продовжують існувати.
Обвинувачений та його захисник в судовому засіданні заперечували проти продовження запобіжного заходу у виді «домашнього арешту», посилалися на відсутність ризиків, просили в задоволенні клопотання прокурора відмовити.
Вирішуючи заявлене прокурором клопотання про доцільність продовження щодо ОСОБА_4 терміну раніше обраного запобіжного заходу, заслухавши думку учасників судового засідання, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд, враховуючи характер інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, мету і підстави застосування запобіжних заходів, визначених ст. 177 КПК України, суд дійшов висновку про необхідність, продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту .
Ухвалою слідчого судді від 12.02.2026 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід у вигляді «домашнього арешту» до 10.04.2026 року включно, який востаннє продовжено ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області до 31.05.2026.
У ч. 3 ст. 315 КПК зазначено, що під час підготовчого судового засідання суд першої інстанції за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II КПК. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.
Отже, за правилами ч. 3 ст. 315 КПК суд з урахуванням думки інших присутніх учасників підготовчого судового засідання вирішує питання про обрання, доцільність зміни чи скасування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжного заходу, обраного обвинуваченому з урахуванням ризиків, визначених ст. 177 КПК, та обставин кримінального провадження.
Оскільки вирішення питання судом щодо запобіжного заходу в підготовчому судовому засіданні відбувається в порядку, передбаченому розділом ІІ цього Кодексу, то відповідно до ч. 6 ст. 181 КПК України строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений лише за клопотанням прокурора.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Суд вважає, що наразі продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України, зокрема можливість переховуватись від суду.
Так ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти. При оцінці наявності ризику переховування суд також враховує ту обставину, що матеріали кримінального провадження не містять відомостей щодо наявності міцних соціальних зв'язків обвинуваченого, що могло би гарантувати присутність обвинуваченого в межах м. Херсона. Наведене створює обґрунтовані побоювання, що обвинувачений у разі не застосування щодо запобіжного заходу та відсутності контролю з боку органу національної поліції, зможе переховуватись від суду, оскільки достатні стримуючі фактори відсутні.
Відповідно до ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному чи обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби та у покладенні на підозрюваного певних обов'язків: 1) прибувати до поліції або суду за першою вимогою; 2) без дозволу слідчого, прокурора або суду не залишати місце постійного проживання; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання.
При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров'я обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію обвинуваченого; майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей у обвинуваченого (ст. 178 КПК України).
Враховуючи відомості про особу ОСОБА_4 , який має постійне місце проживання, похилий вік, раніше не судимий, обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, зокрема тяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, суд дійшов висновку про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Крім того, у суду відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч.5 ст. 194 КПК України.
Продовження саме такого виду запобіжного заходу «домашнього арешту» буде доцільним для забезпечення виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання існуючим ризикам та буде пропорційним, співмірним та таким, що не становитиме надмірний тягар, не суперечитиме КПК України, оскільки саме цей запобіжний захід дасть можливість уникнути встановлених ризиків та забезпечить виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов'язків.
Вищевикладене свідчить про те, що на даний час існує ризик того, що ОСОБА_4 може не виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки та може переховуватися від суду, що дасть можливість перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню судового розгляду, через це виникла необхідність покласти на останнього зобов'язання в дотриманні запобіжного заходу, для контролю останнього, що дасть можливість повному, всебічному та неупередженому проведенню судового розгляду.
На підставі наведеного, зважаючи на завдання кримінального провадження, передбаченого ст.2 КПК України та виходячи з положень ст. ст. 177, 178, 181, 194 КПК України, ст. ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», а також те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів та що метою запобіжного заходу є подальший розгляд справи, який повинен підтвердити або спростувати підозру, яка була підставою для обрання запобіжного заходу, суд вважає, що запобіжний захід забезпечить належну поведінку обвинуваченого під час розгляду справи, а тому приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню та відносно обвинуваченого необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, строком на шістдесят днів та покладанням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 176-178, 181, 183, 194, 199, 314-317, 331, 369, 371, 372, 376КПК України, суд, -
Призначити судовий розгляд кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, у відкритому судовому засіданні у приміщенні Херсонського міського суду Херсонської області (м. Херсон, вул. Володимира Примаченка, 6/29 зал с/з 2 поверх), на «09» годину «30» хвилин «02» червня 2026 року.
Повідомити про день, час та місце судового засідання прокурора, обвинуваченого, захисника, свідків.
Судовий розгляд кримінального провадження буде здійснюватися суддею ОСОБА_1 , одноособово.
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу - задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді «домашнього арешту» відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, на 60 днів до 25.07.2026.
Заборонити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період часу з 20:00 години до 07:00 години наступного дня залишати житло за адресою місця проживання: АДРЕСА_1 (за винятком часу дії повітряної тривоги).
Покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 25.07.2026 року, наступні процесуальні обов'язки:
1) не відлучатися із м. Херсона Херсонської області, без дозволу прокурора або суду;
2) повідомляти суд та орган внутрішніх справ за місцем проживання про зміну місця проживання, місця роботи;
3) утримуватись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що працівники органів внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтись в його житло, вимагати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних з виконанням покладених на нього обов'язків.
Контроль за виконанням ухвали доручити Відділу Поліції № 2 Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області.
Строк дії ухвали до 25.07.2026 року.
Покладені обов'язки довести до відома обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під розпис та роз'яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути покладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2-х розмірів мінімальної заробітної плати.
Копію ухвали негайно вручити прокурору, захиснику та обвинуваченому, а також направити на адресу Відділу Поліції №2 Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області для виконання.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена в частині продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченим, його захисником, прокурором до Херсонського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.Ухвала суду в іншій частині оскарженню не підлягає.
СуддяОСОБА_1