Справа № 766/6463/20
н/п 1-кп/766/959/26
27.05.2026 року м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінальних проваджень, відомості про які внесені до ЄРДР за № 12020230030000732 від 02.04.2020 року, № 12021232030000355 від 23.04.2021 року, № 12024231040000442 від 24.04.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсона, громадянина України, неодруженого, який утриманців не має, офіційно не працевлаштованого, має середню освіту, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком Херсонського міського суду Херсонської області від 07 березня 2024 року за ч. 1 ст.357 КК України до покарання у виді 1 року обмеження волі , на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 15 ч.1 ст. 186, ч. 2 ст. 190 ,ч. 4 ст. 185, ч.2 ст. 194 КК України -
Встановив:
ОСОБА_6 01.04.2020 року приблизно о 18.00 год., перебуваючи на території будівельного об?єкту, який розташований за адресою : м. Херсон, с. Зеленівка, вул. Лермонтова, 21, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переслідуючи прямий умисел, направлений на таємне протиправне заволодіння чужим майном, діючи з корисливих мотивів, таємно незаконно заволодів майном, що на праві власності належить потерпілому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме електричною дрилю марки «DWT», модель «SBM-500 VS», зеленого кольору, яка була у робочому стані, з пошкодженнями у вигляді подряпин корпусу, в експлуатації перебувала 2 роки, ринкова вартість якої станом на квітень 2020 року, могла становити 526 грн. 67 коп. Проте будучи поміченим свідком ОСОБА_8 , ОСОБА_6 не виконав при цьому усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки вимушений був припинити подальший пошук іншого майна, та продовжуючи злочинний намір намагався відкрито зникнути з місця злочину з викраденим майном, однак був зупинений ОСОБА_8 .
Суд кваліфікує дії ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 186 КК України, як незакінчений замах на грабіж, тобто відкрите викрадення чужого майна, недоведене до кінця з причин, які не залежали від волі особи, яка не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця.
Крім того, ОСОБА_6 , 22.04.2021 року близько 16:30 год., знаходячись на подвір?ї біля буд. 43 по вул. Новозаводській в м. Херсоні, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переслідуючи прямий умисел направлений на протиправне заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, умисно, повторно, шляхом обману потерпілого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , під приводом здійснення телефонного дзвінка, заволодів мобільним телефоном марки «Huawei» моделі «Y6 Р», об?єм пам?яті 3/34 GB, у корпусі чорного кольору, на 2 сім карти, країна виробництва Китай, що перебував у робочому стані, без пошкоджень, знаходився у силіконовому чохлі чорного кольору, який матеріальної цінності не становить, вартість якого станом на квітень 2021 р. могла складати 2478 грн. 67 коп. Під час здійснення телефонного дзвінка, користуючись тим, що потерпілий ОСОБА_10 не звертає на нього уваги зник з вказаним майном, та покинув місце вчинення злочину, після чого розпорядився ним на власний розсуд.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 190 КК України , як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.
Крім того, на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 N?64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президенту України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 N?2102-IX із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався в установленому законом порядку.
Встановлено, що ОСОБА_6 , 19.04.2024 року приблизно о 15:30 год., усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, маючи прямий умисел та корисливий мотив і мету, спрямовані на незаконне збагачення, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, повторно, діючи в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу здійснив крадіжку велосипеду марки «TREK», моделі «Marlin 6», вартість якого станом на 19.04.2024, становить 11800 грн., який був розташований біля магазину «Апельсин» за адресою: м. Херсон, вул. Кольцова, 51, який належить потерпілій ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Після чого розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілій матеріальну шкоду, на загальну суму 11800 грн.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно в умовах воєнного стану.
Крім того, ОСОБА_6 , 19.04.2024 приблизно в обідній час, діючи умисно ,з метою протиправного отримання доступу до будинку та заволодіння майном потерпілого ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ,нехтуючи гарантованим конституційним правом кожного громадянина на недоторканість житла та іншого володіння особи, без відповідного дозволу, шляхом відкриття вхідних дверей будинку, проник до будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , усвідомлюючи, що житло, до якого він проник, перебуває у користуванні іншої особи, де перебував без дозволу потерпілого , чим порушив недоторканість житла.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 162 КК України , як незаконне проникнення до житла особи.
Крім того, 11 травня 2024 року близько 23 години 00 хвилин ОСОБА_6 , знаходячись біля автомобілю ВАЗ- 21103, 2001 року випуску, синього кольору р/н НОМЕР_1 , який був припаркований на відкритій ділянці місцевості поблизу будинку N? 2 по вул. Академіка Тарле в м. Херсоні, з особистих неприязних мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки, переслідуючи прямий умисел, спрямований на протиправне знищення майна, за допомогою невстановленої легкозаймистої речовини, шляхом її розлиття на заднє сидіння авто, через отвір в розбитому ним же задньому оглядовому склі автомобілю, вчинив підпал автомобіля ВАЗ-21103, 2001 року випуску, синього кольору, р/н НОМЕР_1 , який на праві приватної власності належить потерпілому ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , внаслідок якого автомобіль було знищено, а потерпілому ОСОБА_14 причинено матеріальну шкоду на загальну суму 81480 грн.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 194 КК України, як умисне знищення чужого майна, вчинене шляхом підпалу.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 , вину у пред'явленому йому обсязі обвинувачення визнав повністю, фактичні обставини справи не оспорював, у вчиненому щиро розкаявся.
Прокурори в судовому засіданні вказали на доведеність винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень та просили призначити з урахуванням правил , передбачених ч.1 ст.70, ч.4 ст. 70 , ст.71 КК України покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі.
Захисник в судовому засіданні просив призначити мінімальне покарання за вчинення інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень, з огляду на визнання вини обвинуваченим ,щире каяття, особу обвинуваченого.
Потерпілі ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , подали заяви про розгляд без їх участі, про судовий розгляд повідомлені належним чином .
Оскільки обвинувачений визнав свою провину, фактичні обставини справи ніким не оспорюються і, як встановлено судом, обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів в добровільності його позиції немає, суд, з врахуванням думки учасників судового розгляду, визнав відповідно до ст. 349 КПК України недоцільним дослідження інших доказів у справі.
Відповідно до змісту обвинувачення, на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 N?64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президенту України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 N?2102-IX із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався в установленому законом порядку.
Так, ОСОБА_6 , 19.04.2024 приблизно в обідній час , усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, маючи прямий умисел та корисливий мотив і мету, спрямовані на незаконне збагачення, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, повторно, діючи в умовах воєнного стану, проник на територію домоволодіння шляхом відкриття вхідних дверей будинку, які ведуть до приміщення коридору, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , звідки з дивану здійснив крадіжку майна, а саме електричної пили марки «KENTAVR», моделі «СП-183», вартість якої станом на 19.04.2024, становить 1723,60 грн., що належить потерпілому ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Після чого розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду, на загальну суму 1723 грн. 60 коп.
Дії ОСОБА_6 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана із проникненням у житло, вчинене повторно в умовах воєнного стану.
Проте оцінюючи обсяг обвинувачення, суд враховує таке.
Верховна Рада України 18.07.2024 прийняла Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна», який набув чинності 09.08.2024.
Порівняно з попередньою редакцією ст. 51 КУпАП зазначені зміни передбачають, зокрема, збільшення мінімального порогу відмежування адміністративної та кримінальної відповідальності за вчинення крадіжки, шахрайства, привласнення або розтрати з 0,2 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Кримінальна відповідальність за відповідною частиною ст. 185 КК настає під час вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжка) у тому разі, якщо крадіжка майна не є дрібною. Отже, діяння, вчинені як таємне викрадення чужого майна, якщо вартість цього майна не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на момент їх вчинення, є дрібною крадіжкою і не є кримінально караними, що виключає кримінальну відповідальність, передбачену ст. 185 КК.
Зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч. 6 ст. 3 КК України).
За частиною 2 ст. 4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Фактична декриміналізація викрадення майна, вартість якого не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, має зворотну дію в часі, оскільки поліпшує становище особи (постанова Великої Палати ВС від 13.01.2021 справа №0306/7567/12; постанова ВС від 29.08.2024 справа №278/1566/21; постанова ВС від 16.02.2021 справа №345/83522/18).
Неоподатковуваний мінімум доходів громадян грошова сума розміром у 17 гривень, встановлена п. 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу, яка застосовується при посиланнях на неоподаткований мінімум доходів громадян в законах або інших нормативно-правових актах, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV ПК для відповідного року. Підпунктом 169.1.1 ст. 169 передбачено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом на 1 січня звітного податкового року, для будь-якого платника податку.
Згідно обставин кримінального провадження, яке є предметом розгляду, вартість викраденого майна, становить 1723 грн. 60 коп., що не оспорюється сторонами, ОСОБА_6 вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення 19.04.2024
Для кваліфікації правопорушення як адміністративного чи кримінального, необхідно виходити з того, що прожитковий мінімум станом на 01.01.2024 становив 3028 гривні.
З урахуванням положень ст. 5 КК, а також тієї обставини, що вартість викраденого майна на час вчинення кримінального правопорушення не перевищувала 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, ОСОБА_6 вчинив дрібну крадіжку, за що передбачено відповідальність ст. 51 КУпАП.
Між тим, зважаючи на спосіб вчинення крадіжки, а саме вчинення її з проникненням в житло особи, суд вважає, що дії ОСОБА_6 підлягають кваліфікації за ч. 1 ст. 162 КК України, враховуючи наступне.
Частиною 3 ст. 337 КПК України встановлено, що з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі (ч. 1 ст. 12 КК).
З огляду на зміст ч. 1 ст. 162 КК України, дії, кваліфіковані за цією нормою, на відміну від кваліфікованих за ч. 4 ст. 185 КК України, є кримінальним проступком, а тому їх перекваліфікація покращує становище ОСОБА_6 (відповідна правова позиція викладена в постанові ВС від 21.08.2024 справа №127/26638/23).
Об'єктивна сторона ст. 162 КК України полягає, зокрема, в незаконному проникненні до житла чи іншого володіння особи, під якими потрібно розуміти будь-яке вторгнення, здійснене всупереч волі законного володільця, за відсутності визначених законом підстав чи з порушенням у встановленому законом порядку.
ОСОБА_6 визнав фактичні обставини інкримінованого йому кримінального правопорушення, яке мало місце 19.04.2024, і не заперечував факту проникнення в будинок особи з метою заволодіння майном, інакше кажучи, усвідомлював, що будинок, до якого він проник, перебуває у користуванні чужої особи, а тому його дії з огляду на часткову декриміналізацію крадіжки, містять склад іншого кримінального правопорушення та підлягають кваліфікації саме за ч. 1 ст. 162 КК України, що жодним чином не погіршує становище обвинуваченого.
Згідно зі ст. 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Призначаючи обвинуваченому покарання, суд враховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винуватою у вчиненні кримінального правопорушення.
Обставинами, які пом'якшують покарання є повне визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, обставин, що обтяжують покарання не встановлено.
При обранні виду та розміру покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, який на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, утриманців немає , має постійне місце проживання, не працевлаштований, неодружений, раніше притягувався до кримінальної відповідальності.
Враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне, призначити обвинуваченому ОСОБА_6 за вчинені кримінальні правопорушення, передбачені ч.3 ст. 15 ч.1 ст. 186, ч. 2 ст. 190 ,ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 194 КК України покарання у виді позбавлення волі; ч. 1 ст. 162 КК України покарання у виді обмеження волі, в межах санкції частин вказаних статей.
Вироком Херсонського міського суду Херсонської області від 07 березня 2024 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 1 ст.357 КК України до покарання у виді 1 року обмеження волі , на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.
Пунктом 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року N 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» визначено, що коли після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох злочинах, одні з яких вчинено до, а інші - після постановлення першого вироку, покарання за останнім за часом вироком призначається із застосуванням як ст. 70, так і ст. 71 КК: спочатку - за правилами ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів, вчинених до постановлення першого вироку; після цього - за правилами ч. 4 ст. 70 КК; потім - за сукупністю злочинів, вчинених після постановлення першого вироку; і остаточно - за сукупністю вироків.
При призначенні покарання ОСОБА_6 суд враховує також висновок, висловлений у постанові ОП ККС від 22.01.2024 (справа №236/4167/20 (провадження 51-1565кмо23). Якщо після постановлення вироків буде встановлено, що засуджений винен в кримінальних правопорушеннях, частина яких вчинена до постановлення першого вироку, а інша - між першим і другим вироками, то призначення покарання має складатися з наступних етапів:
1) Призначення покарання за кримінальне правопорушення, вчинене до постановлення попереднього вироку, або, якщо вчинено кілька кримінальних правопорушень, які не охоплюються однією статтею чи частиною статті КК України, призначення покарання за кожне кримінальне правопорушення та призначення покарання за сукупністю кримінальних правопорушень на підставі ч. 1 ст. 70 КК України;
2) Призначення покарання відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом повного або часткового складання покарань, призначених за цим та попереднім вироками, або шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим;
3) Якщо в діях особи має місце повторність тотожних кримінальних правопорушень, частина з яких вчинені до, а інша частина - після ухвалення попереднього вироку, то правила ч. 4 ст. 70 КК України не застосовуються і суд кваліфікує зазначені кримінальні правопорушення за однією статтею або частиною статті Особливої частини КК України та призначає покарання, передбачене її санкцією;
4) Призначення покарання за кримінальне правопорушення, вчинене після постановлення першого вироку, або, якщо вчинено кілька кримінальних правопорушень, які не охоплюються однією статтею чи частиною статті КК України, то призначення покарання за кожне кримінальне правопорушення окремо та призначення покарання за сукупністю кримінальних правопорушень на підставі ч. 1 ст. 70 КК України;
5) На підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного за кримінальне/кримінальні правопорушення, вчинене після постановлення першого вироку, необхідно повністю або частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного в порядку ч. 4 ст. 70 КК України за цим вироком;
6) Визначити остаточне покарання відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом повного або часткового складання покарання, призначеного в порядку ст. 71 КК України за цим вироком, та покарання за другим вироком, або шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим;
7) При призначенні покарання за ч. 4 ст. 70 КК України в строк покарання, призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в ст. 72 цього Кодексу.
Відповідно ч. 1 ст. 70 КК України при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
Згідно ч. 4 ст. 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.
Зважаючи на те, що кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 186 КК України, 2 ст. 190 КК України вчинені ОСОБА_6 до постановлення вироку Херсонського міського суду Херсонської області від 07.03.2024 року, тому покарання останньому за ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 186 КК України, 2 ст. 190 КК України слід призначити з урахуванням правил, передбачених ч.1 ст.70, ч. 4 ст. 70 КК України.
Кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 185 , ч.1 ст.162 КК України , ч.2 ст.194 КК України вчинені ОСОБА_6 , протягом іспитового строку визначеного йому вироком Херсонського міського суду Херсонської області від 07.03.2024 року
Відповідно до ч.3 ст.78 КК України у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу.
Згідно ч.5 ст.71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив два або більше кримінальних правопорушень, суд призначає покарання за ці нові кримінальні правопорушення за правилами, передбаченими у статті 70 цього Кодексу, а потім до остаточного покарання, призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, повністю чи частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком у межах, встановлених у частині другій цієї статті.
Отже, покарання ОСОБА_6 за вчинені кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 185 , ч.1 ст.162 КК України , ч.2 ст.194 КК слід призначити з урахуванням правил, передбачених ч. 1 ст. 70 КК України - за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, а також на підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Херсонського міського суду Херсонської області від 07.03.2024 року .
Підставі для призначення обвинуваченому більш м'якого покарання - відсутні.
Підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст. 75 КК України, або ж застосування ст. 69 КК України суд не знаходить, у зв'язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми можуть бути застосовані.
Згідно вимог ч.4 ст.174 КПК України необхідно скасувати арешт майна накладений в рамках кримінального провадження.
Долю речових доказів слід вирішити у порядку ст.100 КПК України.
На підставі ч.2ст. 124КПК України з обвинуваченого слід стягнути документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Керуючись ст.ст.349,370,373 - 376 КПК України, суд,-
Постановив:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 15 ч.1 ст. 186, ч. 2 ст. 190 ,ч. 4 ст. 185,ч. 1 ст. 162 , ч.2 ст. 194 КК України та призначити покарання за :
- за ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 186 КК України - у виді позбавлення волі строком на 2 (два ) роки;
- за ч. 2 ст. 190 КК України - у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік;
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, що призначено за попереднім вироком Херсонського міського суду Херсонської області від 07.03.2024, більш суворим, що призначено за даним вироком за ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 186 , ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 70 КК України, визначити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 покарання у виді позбавленні волі на строк 2 роки;
- за ч. 4 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі строком на 5 ( п'ять) років ;
- за ч.1 ст.162 КК України - у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік;
-ч.2 ст.194 КК України - у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки;
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 ( п'ять) років .
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до покарання призначеного за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного за вироком Херсонського міського суду Херсонської області від 07.03.2024 і за сукупністю вироків визначити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 ( п'ять) років 3 (три) місяці.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до набрання вироком законної сили -залишити без змін.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 рахувати з моменту набрання вироком законної сили.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 23.05.2024 року до дня набрання вироком законної сили з розрахунку: одному дню попереднього ув'язнення відповідає один день позбавлення волі.
Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави витрати на залучення експерта в розмірі 34110,86грн.
Скасувати арешт на : 1) Куртку синього кольору, яка має сріблясті застібки на середині куртки та на кишенях, також на поверхні наявно нашарування бруду. З правої сторони наявний напис «NOVA» білого кольору, з лівої сторони біля кишені наявний напис білого кольору «CLUB». З внутрішньої сторони підкладка світлого кольору шириною 30-40 см., на рівні поясниці. У верхній частині наявна нашивка з логотипом «NOVACLUB», а також вказано 158см. наявний капюшон який не розємний з курткою; 2) Куртку пухову, чоловіча, темно синього кольору, в середині наявна бірка з надписом «Remain Ultimate Protection», та зазначено розмір «XL», з капюшоном; 3) Штани чоловічі спортивні, чорного кольору, з лівої сторони скручені проволкою, наявні кишені, на зав'язці, з правої та лівої сторони наявні пошкодження у вигляді дірок; 4) Светр зеленого кольору з наявною біркою «LYLE & Scott», розмір «S», накладений ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 20.05.2024.
Речовими доказами, розпорядитись наступним чином:
- куртку синього кольору з капюшоном, змив марлевого тампону з даху автомобіля, пожежне сміття з салону та багажника, куртку пухову чоловічу темно синього кольору, штани чоловічі спортивні чорного кольору, светр зеленого кольору, електричні мідні провідники - знищити ;
- пилу електричну ланцюгову - вважати повернутою потерпілому ОСОБА_12
- дрель - вважати повернутою потерпілому ОСОБА_7
- DVD-R диск - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Документи: відеофайли на оптичних дисках - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області з урахуванням обмежень, визначених ч. 2 ст. 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отриматив суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учасник судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається непізніше наступного дня після ухвалення.
СуддяОСОБА_1