Справа № 585/658/26
Номер провадження 2/585/682/26
26 травня 2026 року м.Ромни
Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді Цвєлодуб Г.О.,
з участю секретаря судового засідання - Салій О.І.,
представника позивача - адвоката Менька Д.Д.,
представника відповідача - адвоката Юшкевич Є.Ю.
розглянувши у відкритому засіданні в залі суду в м. Ромни матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про поділ спільного майна подружжя, -
На розгляді Роменського міськрайонного суду Сумської області на стідії судового провадження перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про поділ спільного майна подружжя.
Ухвалою суду від 18.02.2026 року вказану справу було прийнято до розгляду та відкрито провадження, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні на 12.03.2026 року.
Ухвалою суду від 03.04.2026 було закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 29.04.2026 року.
28.04.2026 року представником відповідача було подано клопотання, згідно якого просила зупинити провадження у справі до припинення перебування відповідача ОСОБА_2 на військовій службі або до усунення обставин, що перешкоджають його участі у справі, оскільки у зв'язку з виконанням обов'язків військової служби відповідач ОСОБА_2 об'єктивно позбавлений можливості брати участь у судових засіданнях та належним чином реалізовувати своє право на захист.
У судовому засіданні представник відповідача - адвокат Юшкевич Є.Ю. підтримала клопотання про зупинення провадження по справі.
Представник позивача - адвокат Менько Д.Д. заперечував щодо задоволення вказаного вище клопотання, посилаючись на відсутність актуальних даних щодо перебування відповідача на військовій службі та доказів залучення до участі в бойових діях.
Суд, дослідивши матеріали провадження та заслухавши думку учасників судового розгляду, приходить до наступного висновку.
Так, у відповідності до положень п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. З питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу.
Згідно п.2 ч.1 ст.253 ЦПК України, провадження у справі зупиняється до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
У той же час, зважаючи на імперативний характер процесуальних норм, що викладені у ст.ст. 251 та 253 ЦПК України, саме щодо обв'язку суду за сукупності певних обставин зупинити судове провадження, судом відзначається наступне.
Так, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру (пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Європейський суд з прав людини зауважив, що розумність тривалості провадження повинна оцінюватись з урахуванням обставин справи та таких критеріїв як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також важливості спору для заявника (FRYDLENDER v. FRANCE, № 30979/96, § 43, ЄСПЛ, від 20 червня 2000 року).
Згідно п. 2 ч.1ст. 251 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Отже, процесуальний закон пов'язує необхідність зупинення провадження у справі не з наявністю воєнного стану в Україні, а із фактом перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Така правова позиція узгоджується із постановою КЦС ВС від 21.12.2022 у справі №456/2541/19.
У постанові Верховного Суду України 07 жовтня 2015 року у справі № 6-1367цс15 зазначено, що «зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи».
У постанові Верховного Суду України від 01 лютого 2017 року в справі № 6-1957цс16 зазначено, що «межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі».
В ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 серпня 2022 року в справі № 461/5209/19 (провадження № 61-5782св22) вказано, що:
«22 серпня 2022 року позивач звернувся до суду касаційної інстанції із клопотанням про зупинення провадження у справі № 461/3554/21 у зв'язку з тим, що він перебуває на військовій службі у військовій частині, яка переведена на воєнний стан та виконує бойові завдання у зоні бойових дій, військовослужбовець не перебуває у зоні постійної дислокації, а знаходиться у зоні бойових дій. На підтвердження клопотання про зупинення провадження у справі позивач надав довідки із військової частини від 08 серпня 2022 року № 2/762 та № 2/761. Пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України встановлено, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, щопереведені на воєнний станабо залучені до проведення антитерористичної операції.
Оскільки, позивачем надані докази його перебування у складі Збройних Сил України у військовій частині, яка переведена на воєнний стан та виконує бойові завдання у зоні бойових дій, колегія суддів вважає, що заява про зупинення провадження у справі № 461/5209/19 є обґрунтованою та підлягає задоволенню, тому необхідно зупинити провадження у справі, що переглядається, до припинення перебування позивача у складі Збройних Сил України у військовій частині, яка переведена на воєнний стан».
Такі правові висновки викладені у постанові КЦС ВС від 09.11.2022 у справі №753/19628/17.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про Збройні Сили України», Збройні Сили України це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.
Статтею 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що військове формування створена відповідно до законодавства України сукупність військових з'єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України мають таку загальну структуру: Генеральний штаб Збройних Сил України; Командування об'єднаних сил Збройних Сил України; види Збройних Сил України - Сухопутні війська, Повітряні Сили, Військово-Морські Сили; окремі роди сил Збройних Сил України - Сили спеціальних операцій, Сили територіальної оборони, Сили логістики, Сили підтримки, Медичні сили; окремі роди військ Збройних Сил України - Десантно-штурмові війська, Війська зв'язку та кібербезпеки; органи військового управління, з'єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, що не належать до видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України.
Організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з'єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.
При цьому, за матеріалами справи встановлено, що відповідно до Довідки № 2516 (форма 5) від 12.12.2024 року ОСОБА_2 (солдат) перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації згідно Указу Президента України від 24.02.2022 року № 69/2022 у військовій частині НОМЕР_1 з 01.04.2022 року по теперішній час.
Строк дії вказаної довідки становить один місяць, тобто вказана довідка не є належним та допустимим доказом про перебування відповідача ОСОБА_2 на військовій службі.
Згідно до Довідки № 687 (форма 6) від 02.03.2025 року солдат ОСОБА_2 дійсно в певні періоди брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Сумській області, Роменському районі, селі Комишанка; селі Терни, Лиманської міської територіальної громади, Краматорського району Донецької області; с. Кутьківка Дворчанської селищної територіальної громади Куп'янського району Харківської області та Краснопільській селищній територіальній громаді Сумського району Сумської області.
Як вбачається з посвідчення серії НОМЕР_2 від 14.12.2023 року ОСОБА_2 є ветераном війни - учасником бойових дій.
При цьому за матеріалами справи, а також із поданих суду довідок № 2516 (форма 5) від 12.12.2024 року та № 687 (форма 6) від 02.03.2025 року не було встановлено, що насьогодні відповідач ОСОБА_2 несе службу у військовій частині, що відповідно до закону переведена на воєнний стан, про те, що відповідач виконує бойові завдання у зоні бойових дій та не перебуває у зоні постійної дислокації в/ч, а знаходиться у зоні бойових дій, що не є перешкодою для реалізації відповідачем прав та обов'язків сторони цивільного процесу особисто або із залученням свого представника.
Враховуючи вищенаведене, а зокрема те, що відповідач проходить військову службу у складі Збройних Сил України, однак доказів про те, що він виконує бойові завдання у зоні бойових дій суду не подано, тому суд вважає відсутніми таку достатню сукупність підстав для зупинення провадження у даній справі до моменту припинення перебування відповідача на військовій службі.
Керуючись ст.251, 259, 260, 353 ЦПК України суд,
У задоволенні клопотання представника відповідача - адвоката Юшкевич Є.Ю. про зупинення провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про поділ спільного майна подружжя - відмовити.
З повним текстом рішення суду сторони можуть ознайомитись у приміщенні Роменського міськрайонного суду Сумської області 29 травня 2026 року.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Роменського міськрайонного суду Г. О. Цвєлодуб