Справа № 583/1552/26
2/583/1010/26
28 травня 2026 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого Плотникова Н.Б.
при секретарі Логвиненко Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Охтирка справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «1 безпечне агентство необхідних кредитів»
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості за кредитним договором,
30.03.2026 року до суду надійшла позовна заява ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» заборгованість за договором позики № 45595811 в розмірі 3300,00 грн. та за договором позики № 6781261 в розмірі 20185,00 грн., а також сплачену суму судового збору в розмірі 2662,40 грн. та витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 4500,00 грн. Позовні вимоги мотивує тим, що 04.10.2025 р. між ОСОБА_1 та ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» було укладено договір позики № 16781261, за умовами якого відповідач отримав кредит в розмірі 5000 грн. на строк 360 днів, денна процентна ставка 0,998 %, комісія за надання кредиту 17,25 % від суми наданого кредиту, що складає 862,50 грн. Всупереч вимогам кредитного договору відповідач не виконав своїх зобов'язань, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 20185,00 грн., яка складається з суми заборгованості за основним боргом - 5000,00 грн., суми заборгованості за процентами - 4322,50 грн., суми заборгованості за комісією - 862,50 грн., сума заборгованості за пенею/неустойкою - 10000,00 грн. Також 12.10.2025 р. між ОСОБА_1 та ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» було укладено договір позики № 45595811, за умовами якого відповідач отримав кредит в розмірі 1000 грн. на строк 30 днів, процентна ставка 1 % в день, проценти за понаднормове користування кредитом - 4 % в день. Всупереч вимогам кредитного договору відповідач не виконав своїх зобов'язань, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 3300,00 грн., яка складається з суми заборгованості за основним боргом - 1000,00 грн., суми заборгованості за процентами - 300,00 грн., сума заборгованості за пенею/неустойкою - 2000,00 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, в позовній заяві просить розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав, справа розглядається в порядку заочного провадження.
В судове засідання сторони не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені. В зв'язку з чим справа розглядається відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у відсутність учасників справи та без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Судом встановлено, що 04.10.2025 р. між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 був укладений договір кредитної лінії (Надійний) № 6781261. Згідно з умовами даного договору відповідач отримав кредит в сумі 5000,00 грн., строк кредитування 360 днів, комісія за надання кредиту 17,25 % від суми наданого кредиту, що становить 862,50 грн. Дата надання кредиту 04.10.2025 р., дата повернення кредиту 28.09.2026 р., денна процентна ставка 0,95 %, орієнтована загальна вартість кредиту 22962,50 грн., неустойка - 250,00 грн. за день. Договір укладено та підписано сторонами в електронній формі за допомогою одноразового ідентифікатора 427162 (а.с. 6-14).
04.10.2025 р. ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» виконано умови кредитного договору та перераховано ОСОБА_1 кошти в розмірі 5000,00 грн. на рахунок НОМЕР_1 , зазначений ним у договорі, що підтверджується копією платіжної інструкції від 04.10.2025 р. (а.с. 15).
Також 12.10.2025 р. між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання коштів у кредит № 45595811. Згідно з умовами даного договору відповідач отримав кредит в сумі 1000,00 грн., строк кредитування 30 днів, процентна ставка 1 %. Дата надання кредиту 12.10.2025 р., дата повернення кредиту 10.11.2026 р., денна процентна ставка 1 %, проценти за понадстрокове користування кредитом 4 %, пеня 4 %, орієнтована загальна вартість кредиту 1300,00 грн. Договір укладено та підписано сторонами в електронній формі, відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора 61164 (а.с. 17-25).
12.10.2025 р. ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» виконано умови кредитного договору та перераховано ОСОБА_1 кошти в розмірі 1000,00 грн. на рахунок НОМЕР_1 , зазначений ним у договорі, що підтверджується копією платіжної інструкції від 12.10.2025 р. (а.с. 26).
Доказів того, що банківська картка з відповідним номером ОСОБА_1 не належить, матеріали справи не містять.
Згідно інформації, наданої АТ «ПУМБ», на ім'я ОСОБА_1 банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 , 04.10.2025 р. на дану платіжну картку було зараховано платіж у сумі 5000,00 грн., 15.10.2025 р. на дану платіжну картку було зараховано платіж у сумі 1000,00 грн.
Отже, позивачем надано належні та допустимі докази укладення кредитного договору та отримання ОСОБА_1 кредитних коштів у сумі 5000,00 грн. та 1000,00 грн.
Відповідно до норм ст.ст. 11, 525, 629 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір, який є обов'язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Різновидом договору є кредитний договір, який обов'язково укладається в письмовій формі (ст.ст. 1054, 1055 ЦК України, ст.13 Закону України «Про споживчий кредит»).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Статтею 204 ЦК України встановлена презумпція правомірності правочину.
За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Особливості укладання кредитного договору та договору позики в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).
У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з п. 6 ч.1 ст. 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону).
За змістом ч.ч. 3, 4, 6 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону визначено яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Таким чином, договір кредитної лінії (Надійний) № 6781261 від 04.10.2025 р. та договір про надання коштів у кредит № 45595811 від 12.10.2025 р. підписані відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами даного правочину.
Доказів протилежного матеріали справи не містять, відповідачем таких не надано, не доведено, що він не використовував одноразовий ідентифікатор для підписання електронної форми кредитного договору, що в силу положень статей 12, 81 ЦПК України є його процесуальним обов'язком.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За змістом ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідач належним чином своїх зобов'язань за кредитним договором не виконав, своєчасно кредитні кошти та відсотки товариству не повернув, у зв'язку з чим утворилась заборгованість.
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором кредитної лінії (Надійний) № 6781261 від 04.10.2025 р. станом на 24.02.2026 р. ОСОБА_1 має заборгованість в розмірі 20185,00 грн., що складається з заборгованості за кредитом - 5000,00 грн., заборгованості за відсотками - 4322,50 грн., заборгованість за неустойкою - 10000,00 грн., заборгованість по комісії - 862,50 грн. (а.с. 16).
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором про надання коштів у кредит № 45595811 від 12.10.2025 р. станом на 25.02.2026 р. ОСОБА_1 має заборгованість в розмірі 3300,00 грн., що складається з заборгованості за кредитом - 1000,00 грн., заборгованості за відсотками - 300,00 грн., заборгованість за пенею - 2000,00 грн. (а.с. 27-28).
Правильність розрахунку заборгованості за договором кредитної лінії (Надійний) № 6781261 від 04.10.2025 р. та договором про надання коштів у кредит № 45595811 від 12.10.2025 р. відповідачем не спростована.
Щодо нарахованих позивачем неустойки за договором кредитної лінії (Надійний) № 6781261 від 04.10.2025 р. в розмірі 10000,00 грн. та пені за договором про надання коштів у кредит № 45595811 від 12.10.2025 р. в розмірі 2000,00 грн. за прострочення позичальником зобов'язань з повернення кредиту, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строк дії якого неодноразово продовжувався та діє на даний час.
Таким чином, нараховані позивачем неустойка в розмірі 10000,00 грн. та пеня в розмірі 2000,00 грн. стягненню не підлягають.
Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто, таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли унаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Кредитний договір, укладений між сторонами, у встановленому порядку недійсним не визнаний, тобто, в силу положень статті 204 ЦК України діє презумпція правомірності указаного правочину.
У цій справі позичальник не довів належного повернення кредитних коштів у розмірі та на умовах, визначених договором, презумпція правомірності якого не спростована.
Фактично, порушене право кредитора залишилось незахищеним, а тому підлягає захисту в судовому порядку.
Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» заборгованості за договором кредитної лінії (Надійний) № 6781261 від 04.10.2025 р. в розмірі 10185,00 грн., що складається з заборгованості за кредитом - 5000,00 грн., заборгованості за відсотками - 4322,50 грн., заборгованість за заборгованість по комісії - 862,50 грн. та за договором про надання коштів у кредит № 45595811 від 12.10.2025 р. в розмірі 1300,00 грн., що складається з заборгованості за кредитом - 1000,00 грн., заборгованості за відсотками - 300,00 грн.
На підставі ст.141 ЦПК України враховуючи, що позовні вимоги позивача задоволено частково, на користь позивача підлягає стягненню з відповідача в рахунок відшкодування судових витрат 1304,58 грн. (2662,40 грн. х 49 %).
На підставі викладеного, ст. ст. 207, 517, 526, 1048, 1049, 1054, 1077 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 282 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «1 безпечне агентство необхідних кредитів» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 безпечне агентство необхідних кредитів» (площа Арсенальна, 1 Б м. Київ, 01010, код ЄДРПОУ 39861924) заборгованість за договором кредитної лінії (Надійний) № 6781261 від 04.10.2025 р. в розмірі 10185,00 грн., заборгованість за договором про надання коштів у кредит № 45595811 від 12.10.2025 р. в розмірі 1300,00 грн. та 1304,58 грн. в рахунок відшкодування судових витрат, а всього 12789,58 грн.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя Охтирського
міськрайонного суду: Н.Б. Плотникова