Справа № 686/13691/26
Провадження № 2-з/686/68/26
07 травня 2026 року м. Хмельницький
Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Хараджа Н.В., розглянувши заяву представника заявника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 , про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за розпискою, -
06 травня 2026 року представник ОСОБА_1 , діючи в інтересах ОСОБА_2 , через систему «Електронний суд» звернулася до суду із заявою про забезпечення позову. Заяву подано одночасно з позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за розпискою.
В обґрунтування поданої заяви представник зазначила, що у серпні 2025 року ОСОБА_3 (далі - Відповідач) звернулась до ОСОБА_2 (далі - Позивач) із проханням надати у їй у борг грошові кошти, 30.08.2025 між сторонами було складено розписку, згідно з якою позивач надала відповідачу грошові кошти у сумі 5 000,00 (п'ять тисяч) доларів США, які зобов'язувалась повернути до 30.10.2025.
22.09.2025 позивач повторно надала відповідачу грошові кошти у сумі 2 000,00 доларів США, які зобов'язувалась повернути до 30.10.2025. Отже, вбачається наявність між сторонами боргових зобов'язань у вигляді договору позики, у формі розписки, факт передачі відповідної суми коштів від позичальника до позикодавця.
Предметом позову у справі є стягнення з ОСОБА_3 суму боргу за Договором позики у загальному розмірі 7 000,00 доларів США.
Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстровано квартиру загальною площею 64,5 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності та заборони відчуження її будь-яким способом, крім того вважаємо за необхідне накласти арешт на грошові кошти в межах суми 307 788,00 грн, які належать ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ), що знаходяться на рахунках, які будуть виявлені державним або приватним виконавцем в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову, а також на рахунки, які будуть відкриті боржником у майбутньому до набрання законної сили рішенням суду.
Невжиття заходів забезпечення позову може призвести до істотного ускладнення або навіть унеможливлення виконання рішення суду, що, у свою чергу, порушить право позивача на ефективний судовий захист та доступ до правосуддя.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заяву про забезпечення позову слід задовольнити частково.
В заяві про забезпечення позову має бути обґрунтовано необхідність забезпечення (ст.151 ЦПК). Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників процесу (ст.153 ЦПК). Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3.ст.150 ЦПК). За ст.150 ЦПК передбачено серед видів забезпечення позову арешт майна. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову шляхом втручання в проведення публічних конкурсних процедур.
Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії судового розгляду, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист.(ч.2.ст.149 ЦПК).
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Згідно абзацу першого пункту 4 означеної Постанови Пленуму Верховного Суду України розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза виконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Заявляючи заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру загальною площею 64,5 кв. м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ), а також шляхом заборони її відчуження у будь-який спосіб, позивач не зазначив відомостей щодо вартості вказаного нерухомого майна, що позбавляє суд можливості оцінити співмірність заявлених заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на нерухоме майно. У зв'язку з цим у задоволенні заяви в цій частині слід відмовити.
Крім того, заявляючи вимогу про накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунках ОСОБА_3 у банківських установах України, у межах суми позову.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом заявленого позову є стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за розпискою у розмірі 307 788,00 грн.
У постановах Верховного Суду від 02 серпня 2019 року в справі №915/538/19 та від 06 листопада 2018 року в справі №923/560/17 викладена правова позиція, що накладення арешту на грошові кошти відповідачів слід обмежувати розміром ціни позову та можливих судових витрат. Суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру загальної суми позовних вимог та можливих судових витрат.
У постанові Верховного Суду від 21 серпня 2020 року в справі №904/2357/20, від 17 серпня 2022 року в справі №361/3446/21 зазначено, що предметом позову у справі є вимоги позивача про стягнення коштів й виконання в майбутньому судового рішення у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач необхідну суму грошових коштів. Тому застосування заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти на банківських рахунках відповідача безпосередньо пов'язано із предметом позову.
Тож, суд вважає, що наявні підстави для накладення арешту на грошові кошти відповідача на відкритих ним рахунках у банківських та фінансових установах в межах суми, про стягнення якої подано позов, оскільки такий захід забезпечення позову є обґрунтованим, адекватним і співмірним із заявленими позовними вимогами та дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення у разі задоволення позову і, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Таким чином, з огляду на те, що між сторонами існує спір щодо стягнення заборгованості за розпискою, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заяви про забезпечення позову, а саме шляхом накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунках ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ), в банківських установах України в межах суми 307 788,00 грн.
Керуючись ст. ст. 149, 150-153 ЦПК України, суд,-
Заяву про забезпечення позову задовольнити частково.
Накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунках ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ), в банківських установах України в межах суми 307 788,00 грн.
В задоволенні решти заяви відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний термін з моменту проголошення.
Суддя Хмельницького
міськрайонного суду Н.В. Хараджа