Справа № 466/4369/26
Провадження № 1-кп/466/726/26
22 травня 2026 року м. Львів
Шевченківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Львові кримінальне провадження № 62026170040003903 від 13.04.2026 року відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Золочів, громадянина України, українця, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , із середньою освітою, одружений, на утриманні має двох малолітніх дітей та дружину - особу з інвалідністю 2-ої групи, раніше не судимого, військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, стрілець - снайпер 2-го штурмового відділення 2-го штурмового взводу 4-ої штурмової роти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат»,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України,
за участю: прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 14.07.2025 призваний по мобілізації на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до положень п. 3 ч. 9 ст. 1, п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовцем є особа, яка проходить військову службу, а початком проходження військової служби для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період, вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Відтак, з моменту прийняття на військову службу по мобілізації ОСОБА_3 , набув статусу військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу під час мобілізації та з цього ж дня розпочав виконання військового обов'язку - проходження військової служби.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 20.09.2025 №271 солдата ОСОБА_3 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 на посаду стрільця-снайпера 2-го штурмового відділення 2-го штурмового взводу 4-ої штурмової роти військової частини НОМЕР_1 та поставлено на всі види забезпечення.
Вимоги ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», зобов'язують кожного громадянина України захищати Вітчизну, суверенітет, незалежність та територіальну цілісність України.
Будучи військовослужбовцем, солдат ОСОБА_3 , відповідно до вимог ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний неухильно додержуватись Конституції та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути дисциплінованим, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Статті 129, 130, 131, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України передбачають необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов'язків, зобов'язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місця служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
Згідно ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні із 05.30 год. 24.02.2022 введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та триває до теперішнього часу.
Однак, в порушення вищевказаних вимог нормативно-правових актів ОСОБА_3 , вчинив ухилення від військової служби в умовах воєнного стану за наступних обставин.
Так, стрілець - снайпер 2-го штурмового відділення 2-го штурмового взводу 4-ої штурмової роти військової частини НОМЕР_1 , військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період солдат ОСОБА_3 , діючи умисно, бажаючи тимчасово ухилитися від проходження військової служби та проводити час на власний розсуд, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, в умовах воєнного стану, в порушення вимог вищевказаного законодавства, не отримавши дозволу відповідного командування, 19.12.2025 солдат ОСОБА_3 не з'явився в розташування 4-ї штурмової роти військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 , після відпустки за станом здоров?я відповідно до відпускного квитка від 21.11.2025 №493 та наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 23.09.2025 №274.
Згідно даних відпускного квитка від 21.11.2025 №493 солдат ОСОБА_3 повинен був прибути до місця проходження служби 19 грудня 2025 року до 08.00 години (підстава: наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 21.11.2025 №333) однак з 19.12.2025 не повернувся з відпустки за станом здоров'я та безпідставно відсутній на службі, таким чином, самовільно залишив розташування 4-ї штурмової роти військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 та перебував поза межами розташування вказаної військової частини проводив час на власний розсуд та обов'язки військової служби не виконував, а отже останній у такий спосіб незаконно припинив виконувати свій конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності.
Відтак, з 19.12.2025 солдат ОСОБА_3 , обов'язки військової служби не виконував, свою належність до Збройних Сил України, а також той факт, що він незаконно перебуває за межами місця служби приховував, до моменту його з'явлення «12» травня 2026 року у приміщення адміністративної будівлі відділу поліції №1 Львівського районного управління поліції №1 ГУНП у Львівській області, що за адресою: АДРЕСА_3 та заявив про намір продовжити проходити військову службу, чим припинив вчинюване кримінальне правопорушення.
Під час незаконного перебування за межами військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_3 до органів місцевої влади та військового управління з питань подальшого проходження військової служби не звертався, хоча об'єктивно мав можливість це вчинити.
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у нез'явленні військовослужбовця вчасно на службу без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
22.05.2026 року прокурор Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 подав до суду клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_3 за ч.5 ст.407 КК України, на підставі ч.5 ст.401 КК України та закриття кримінального провадження за ч.5 ст.407 КК України.
У клопотанні вказав, що ОСОБА_3 добровільно звернувся до військової частини НОМЕР_2 з наміром повернутися для продовження проходження військової служби, а також отримано письмову згоду командира військової частини НОМЕР_2 про можливість продовження підозрюваним проходження військової служби та зазначив про наявність передбачених ч.5 ст. 401 КК України підстав для звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, зважаючи на те, що під час дії воєнного стану ОСОБА_3 вперше вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, та виявив бажання продовжити військову службу у військовій частині НОМЕР_3 .
Також, до матеріалів такого клопотання долучено клопотання ОСОБА_3 від 14.05.2026 року адресоване прокурору Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 . Зі змісту такого вбачається, що обвинувачений бажає продовжити проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_2 чи будь-якій іншій військовій частині. Скарг на стан здоров'я, які б заважали виконувати завдання в районах ведення бойових дій немає. Згоду надає добровільно. Наслідки закриття із зазначених підстав обвинуваченому роз'яснені та зрозумілі.
У підготовчому засіданні прокурор ОСОБА_4 підтримав подане клопотання.
На розгляді справи обвинувачений ОСОБА_3 підтримав подане клопотання та свою згоду.
Згідно з вимогами пункту 1 частини 2 статті 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
У відповідності до ч.1 ст.285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч.4 ст.286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
Законом України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення кримінальної відповідальності за злочини проти встановленого порядку несення або проходження військової служби під час дії воєнного стану» внесено зміни до окремих нормативно-правових актів, якими передбачено порядок звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Згідно з ч.5 ст.401 КК України передбачено, що особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Крім цього, КПК України доповнено наступними змінами: 1) частину другу статті 286 доповнено абзацом другим такого змісту: «У разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим».
Враховуючи викладене, слід зауважити, що законодавець визначив, що звільнення від кримінальної відповідальності військовослужбовців за ч.5 ст.401 можливе за наступних підстав: 1) особа вчинила злочин, передбачений ст. 407, 408 КК України під час воєнного стану вперше; 2) особа підозрюється/обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених лише ч.5 ст. 407 та ч.4 ст.408 КК України, тобто вчинених під час дії воєнного стану; 3) особа добровільно звернулась до слідчого, прокурора або суду про намір повернутись до своєї військової частини або іншої; 4) наявність письмової згоди командира відповідної військової частини на продовження проходження військової служби.
Судом встановлено, що 13.05.2026 року командиром військової частини НОМЕР_2 надано письмову згоду на подальше проходження військової служби солдатом ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у військовій частині НОМЕР_2 .
Відповідно до ст.65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Обвинуваченим ОСОБА_3 надано згоду на звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України та заявлено про намір щодо продовження проходження військової служби в військовій частині НОМЕР_2 .
Також судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 розуміє підстави та наслідки закриття провадження відповідно до ч.5 ст.401 КК України, звільнення його від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав, безумовної можливості судового розгляду провадження з його вирішенням по суті.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності за статтями 407, 408 КК України не притягувався.
Враховуючи те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України; під час дії воєнного стану вперше вчинив кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 КК України; командиром військової частини НОМЕР_2 надано згоду на продовження проходження обвинуваченим військової служби; обвинувачений просив звільнити його від кримінальної відповідальності, надавши згоду на закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, суд приходить до висновку, що слід задовольнити клопотання прокурора ОСОБА_4 та звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, закривши кримінальне провадження.
Згідно з положеннями ч.2 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» військовослужбовці, стосовно яких судом постановлено ухвалу про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності на підставі, передбаченій частиною 5 статті 401 Кримінального кодексу України, зобов'язані невідкладно, але не пізніше трьох діб після набрання такою ухвалою законної сили, прибути до вказаних в ухвалі військових частин (місць проходження військової служби) для продовження проходження військової служби. З дня прибуття до військових частини (місць проходження військової служби), але не пізніше набрання такою ухвалою законної сили, для таких військовослужбовців військова служба та дія контракту продовжуються, поновлюються виплата грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення, пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством України.
Відповідно до абз. 3 ч. 3 ст. 288 КПК України у разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
Керуючись ч.5 ст.401 КК України, ст. 284, 286, 370, 372, 395 КПК України, суд,
клопотання від 22.05.2026 року прокурора Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 про звільнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України у кримінальному провадженні № 62026170040003903 від 13.04.2026 - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України у кримінальному провадженні № 62026170040003903 від 13.04.2026 від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України.
Закрити кримінальне провадження № 62026170040003903 від 13.04.2026 на підставі п. 1 ч.2 ст.284 КПК України у зв'язку із звільненням ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності.
Зобов'язати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після набрання ухвалою суду законної сили, не пізніше 72 годин, прибути до військової частини НОМЕР_2 для продовження проходження військової служби.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 після набрання ухвалою суду законної сили, невідкладно прийняти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на військову службу.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом семи днів з дня її оголошення до Львівського апеляційного суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1