Справа № 454/1417/26
27 травня 2026 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Фарина Л. Ю. ,
за участю секретаря Кочмар Н.-Г.М.,,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м.Сокаль справу за позовом ОСОБА_1 до Белзької міської ради Львівської області про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування,
Позивач звернулася до суду з даним позовом, в якому зазначила, що після смерті її прабаби ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилася спадщина на земельні ділянки загальною площею 3,5002га, до складу яких входять земельна ділянка площею 2,8937га, земельна ділянка площею 0,6066га, розташовані на території Мурованської сільської ради (на даний час Белзької міської ради Львівської області) призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Син спадкодавиці (дід позивачки) ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а його син (батько позивачки) ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Тому вона набула право на спадкування земельних ділянок після смерті прабаби і користується цими ділянками, обробляє їх, сплачує податок.
Однак, нотаріусом рекомендовано звернутися до суду, оскільки в неї відсутній оригінал державного акту.
Позивач в позовній заяві заявила клопотання про розгляд справи у її відсутності, позов підтримала.
Від представника відповідача надійшло клопотання, в якому вона просила розгляд справи проводити у її відсутності, проти позову не заперечила.
На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши докази по справі, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Позивачка ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_4 , який є сином ОСОБА_3 , який в свою чергу є сином спадкодавиці ОСОБА_2 , що встановлено з свідоцтва про народження, свідоцтва про шлюб, витягу з Державного реєстру актів цивільного стану та рішення суду.
За ОСОБА_2 зареєстровано право власності на земельні ділянки загальною площею 3,5002га, до складу яких входять земельна ділянка площею 2,8937га, земельна ділянка площею 0,6066га, розташовані на території Мурованської сільської ради (на даний час Белзької міської ради Львівської області) призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що встановлено з державного акта.
ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що встановлено з витягу з Державного реєстру актів цивільного стану.
З свідоцтв про смерть встановлено, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до статті 524 ЦК Української РСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.
Статтею 548 ЦК УРСР передбачено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Згідно зі статтею 549 ЦК УРСР спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння майном.
Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 червня 1983 року № 4, якщо позивач вступив в управління та володіння спадковим майном або його частиною, суд з цих підстав вирішує питання про визнання права на спадкове майно.
Відповідно до п.п.3.3, 3.4 розділу 1 Методичних рекомендацій щодо вчинення нотаріальних дій, пов'язаних із вжиттям заходів щодо охорони спадкового майна, видачею свідоцтв про право на спадщину та свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя від 29.01.2009р., ЦК УРСР 1963 року передбачав фактичне прийняття спадщини. Відповідно до статті 549 ЦК УРСР спадщина вважалася прийнятою, якщо спадкоємець фактично вступив в управління чи володіння спадковим майном.
Відповідно до частини першої статті 549 ЦК УРСР прийняття спадщини могло підтверджуватися діями спадкоємців, які за своїм характером свідчать, що в шестимісячний строк з часу відкриття спадщини вони фактично вступили в управління або володіння спадковим майном.
Також доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном може бути наявність у спадкоємців правовстановлюючих документів, виданих відповідними органами на ім'я спадкодавця на майно, користування яким можливе лише після належного оформлення прав на нього.
У постанові Верховного Суду від 11 березня 2020 року в справі № 210/1609/15-ц (провадження № 61-40313св18) вказано, що "право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).
Відповідно до роз'яснень, викладених у пункті 23постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Позивач є спадкоємцем після смерті прабаби, користується спадковим майном, що свідчить про те, що вона прийняла спадщину, однак позбавлена змоги здійснити своє право в позасудовому порядку.
За таких підстав, позов підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 263-265 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті прабаби ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельні ділянки загальною площею загальною площею 3,5002га, до складу яких входять земельна ділянка площею 2,8937га, земельна ділянка площею 0,6066га, розташовані на території Мурованської сільської ради (на даний час Белзької міської ради Львівської області) призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які належать спадкодавиці на підставі державного акта серія І-ЛВ №032546, виданого 30.01.2003 року на підставі розпорядження голови Сокальської райдержадміністрації від 27.01.2003 року №29.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
У разі, якщо рішення не було вручена в день його проголошення, пропущений строк може бути поновлено, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення суду.
Відомості, які зазначаються в рішенні суду відповідно до п.4) ч.5 ст.265 ЦПК України та не проголошуються, відповідно до ч.2 ст.268 ЦПК України.
Позивач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Белзька міська рада Львівської області, ЄДРПОУ: 04056144, місцезнаходження: вул.Домініканська,1, м.Белз, Шептицький район, Львівська область.
Головуючий: Л. Ю. Фарина