Справа № 462/4236/26
Іменем України
28 травня 2026 року м. Львів
Залізничний районний суд м. Львова в складі головуючої судді Постигач О. Б., розглянувши матеріали справи, які надійшли з Департаменту військової контррозвідки Служби безпеки України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , начальника обліково-планової роботи, у військовому званні «майор», згідно протоколу зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , за ч. 4 ст. 212-6 КУпАП,
встановив:
ОСОБА_1 , проходячи військову службу у в/ч НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ) здійснив незаконне копіювання інформації, яка зберігається в інформаційних (автоматизованих) системах, у паперовій чи електронній формі. У ході проведення перевірки дотримання вимог законодавства в сфері охорони інформації з обмеженим доступом, 05.05.2026 року о 14 год. 30 хв. оперативним співробітником 2 сектору 1 відділу 1 ГВ 6 управління ДВКР СБ України Гулаєм Б. М. встановлено наступні порушення.
Так, 05 травня 2026 року о 14 год. 30 хв. встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході виконання службових обов'язків, 28.01.2025 року здійснив копіювання на електронно-обчислювальну машину марки «KINGSTON» (далі - OM), яка знаходиться в службовому приміщенні № 12 штабу, ППД в/ч НОМЕР_1 , наступний електронний файл документа, а саме: список особового складу військової частини НОМЕР_1 в Республіці Польща ( АДРЕСА_4 ), створений 28.01.2025 року, що містить найменування військової частини НОМЕР_1 , військові звання військовослужбовців, відомості про займані посади, адреси проживання та номери мобільних телефонів. Під час огляду зазначеного файлу з'ясовано, що в ньому містяться відомості, які підпадають під дію пункту п. 2.2 ПСІ ЗСУ-2025 (затверджено наказом ГШ ЗСУ № 118 від 30.07.2025 року) розголошення яких може призвести до втрати службової інформації, що є власністю держави. Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги пунктів 13, 14, 18 Типової інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, затверджену постановою КМУ від 19.10.2016 року № 736, чим створив передумови до можливого витоку службової інформації та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 212-6 КУпАП.
ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, однак у матеріалах справи міститься його заява, у якій він свою вину визнав у повному обсязі та просив про розгляд справи за його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до п. 13. Типової інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 року № 736 (далі - Інструкція) під час роботи з документами з грифом «Для службового користування» застосовуються положення Типової інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 року та ДСТУ 4163-2020, що регламентують порядок складення та оформлення організаційно-розпорядчих документів. Створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання та знищення електронних документів з грифом «Для службового користування» в установах здійснюється відповідно до вимог законодавства, що регулює питання роботи з електронними документами та питання електронного документообігу.
Згідно з п. 14. Інструкції використання інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем чи засобів копіювально-розмножувальної техніки, що застосовуються під час обробки службової інформації, здійснюється на підставі розпорядчого документа керівника установи з дотриманням вимог законодавства у сфері захисту інформації.
Частиною четвертою ст. 212-6 КУпАП передбачена відповідальність за незаконне копіювання інформації, яка зберігається в інформаційних (автоматизованих) системах, у паперовій чи електронній формі.
Суд зауважує, що охорона інформації з обмеженим доступом є не формальним бюрократичним обов'язком, а одним із фундаментальних елементів забезпечення належного функціонування державних інституцій, стабільності управлінських процесів та довіри суспільства до механізмів державного контролю. Недбале ставлення до встановлених правил у цій сфері створює ризики неправомірного поширення інформації, порушення режиму її захисту та може негативно впливати на інтереси держави, установи чи окремих осіб.
Саме тому законодавець, встановлюючи адміністративну відповідальність за ст. 212-6 КУпАП, переслідував мету забезпечення неухильного дотримання правил поводження з інформацією, доступ до якої обмежений законом, та формування належної дисципліни у сфері інформаційної безпеки.
У відповідності до ст. ст. 251, 252 КУпАП, приймаючи рішення по справі про адміністративне правопорушення, суд оцінює докази в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Розглянувши представлені матеріали, в тому числі протокол про адміністративне правопорушення № 56/23 від 12.05.2026 року, протокол огляду від 11.05.2026 року, акт знищення інформації від 12.05.2026 року, письмові пояснення ОСОБА_1 від 12.05.2026 року, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 212-6 КУпАП.
Проаналізувавши зазначені документи, суд дійшов висновку про їх відповідність критеріям належності і допустимості.
В свою чергу доказів, які б спростовували вину ОСОБА_1 наведені в протоколі обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності цих обставин, судді не надано.
Санкція ч. 4 ст. 212-6 КУпАП передбачає накладення штрафу від десяти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією незаконно виготовлених копій баз даних.
Відповідно до наявного в матеріалах справи акту про знищення інформації на ПЕОМ від 12.05.2026 року встановлено, що файл, який було виявлено співробітниками СБ України на некатегорованому ПЕОМ марки «KINGSTON», серійний номер 0022CFF6B88BC83163276BDF, було знищено, а тому здійснення конфіскації незаконно виготовлених копій баз даних не вбачається за можливе.
Відтак, призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 суддя враховує: характер вчиненого правопорушення, ступінь вини у вчиненому правопорушенні, відсутністю обставин, які обтяжують відповідальність та доходить висновку про обрання ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 4 ст. 212-6 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.
Керуючись ст. ст. 40-1, 212-6, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
ухвалив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 212-6 КУпАП, та обрати йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 (десяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 665,60 грн. судового збору.
Роз'яснити, що відповідно до вимог ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно ч. 2 ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.
Постанову може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: Постигач О. Б.