Справа №523/4019/26
Провадження №2/521/4312/26
26 травня 2026 року Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Мурзенко М.В.,
при секретарі - Корнієнко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» через систему «Електронний Суд» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 71 190,00 грн., а також стягнути судові витрати.
В обґрунтування позову зазначив, що 12.07.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Договір № 546709-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». 12.07.2025 року ОСОБА_1 , направлено пропозицію укласти Договір № 546709-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою і своєї сторони ТОВ «Бізпозика» направлено відповідачу, через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-7403, на номер телефону НОМЕР_1 , котрий Боржником було введено/відправлено. Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «Бізпозика» надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 21 000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором. Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 1 процентів за кожен день користування Кредитом. Пунктом 2. Кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів. Пунктом 3. Кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати Позичальник для належного виконання умов Кредитного договору. ТОВ «Бізпозика» свої зобов'язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 21 000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою про перерахування коштів. До теперішнього часу Боржник свої зобов'язання за Кредитним договором № 546709-КС-001 про надання кредиту належним чином не виконав. Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_1 , належним чином не виконує свої зобов'язання за Кредитним договором, у відповідача станом на 15.02.2026 року утворилась заборгованість за Договором в розмірі 71 190,00 грн, що складається з: - Суми прострочених платежів по тілу кредиту - 21 000,00 грн; - Суми прострочених платежів по процентах - 35 490,00 грн; - Суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ - 10 500,00 грн; - Суми прострочених платежів за комісією - 4 200,00 грн. Зважаючи на це, позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх прав та законних інтересів як кредитора шляхом подання позову до відповідача про стягнення з нього заборгованості.
Ухвалою судді Пересипського районного суду м. Одеси від 26.02.2026 року справа була передана на розгляд до Хаджибейського районного суду м. Одеси.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 17.03.2026 року справа була передана на розгляд судді Мурзенко М.В.
Ухвалою судді Хаджибейського районного суду м. Одеси від 19.03.2026 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження. Вирішено питання про витребування доказів.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в своєму позові просив розглянути справу за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином та своєчасно, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав.
У зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, в порядку статті 280 ЦПК України, зі згоди представника позивача, суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.223 ЦПК України.
Згідно ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 12.07.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Договір № 546709-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». ТОВ «Бізпозика» 12.07.2025 року направлено відповідачу, пропозицію (оферту) укласти Договір № 546709-КС-001 про надання кредиту. 12.07.2025 року відповідач, прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору № 546709-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.
Зі своєї сторони ТОВ «Бізпозика» було направлено відповідачу, через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор, на номер телефону НОМЕР_1 , котрий Боржником було введено/відправлено.
Таким чином, 12.07.2025 року між ТОВ «Бізпозика та ОСОБА_1 укладено Договір № 546709-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п. 1 договору кредиту ТОВ «Бізнеспозика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 21 000,00 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та правил про надання грошових коштів у кредит.
Згідно з умовами договору кредиту, сторони визначили, що плата з користування кредитом є фіксованою та становить 1 процентів за кожен день користування кредитом. Пунктом 2. Кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів. Пунктом 3. Кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати відповідачка для належного виконання умов Кредитного договору.
ТОВ «Бізпозика» свої зобов'язання за договором кредиту виконало, та надало відповідачці грошові кошти в розмірі 21 000,00 грн. шляхом перерахування на банківську карку ОСОБА_1 № НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою про видачу коштів (або платіжним дорученням).
До теперішнього часу відповідач свої зобов'язання за кредитним договором № 546709-КС-001 про надання кредиту належним чином не виконав.
Частиною першою статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до вимог ч. 1ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У відповідності до вимог абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Частиною першою статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» встановлено, що електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Згідно з вимогами ч. 1 та 2ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
За приписами статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Положеннями статті 12 цього Закону визначено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з п. 12 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовується положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. (ч. 1ст. 1049 ЦК України).
Згідно з ч. 1ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Враховуючи, що ОСОБА_1 , належним чином не виконує свої зобов'язання за Кредитним договором, у відповідача станом на 07.01.2026 року утворилась заборгованість за Договором № 546709-КС-001 про надання кредиту, в розмірі 60 690,00 грн, що складається з:
- Суми прострочення платежів по тілу кредиту - 21 000,00 грн.;
- Суми прострочених платежів по процентах - 35 490,00 грн.;
- Суми прострочених платежів за комісією - 4 200,00 грн.
Враховуючи викладене, оскільки відповідач ухиляється від сплати боргу в добровільному порядку та жодних заперечень щодо позову суду не надав, то суд вважає за необхідне, задовольняючи позов у межах заявлених позовних вимог, стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість по кредитному договору в розмірі 60 690,00 гривень.
Водночас суд доходить висновку про відмову в задоволенні позову в частині стягнення суми заборгованості за відсотками відповідно до ст. 625 ЦКУ по договору № 546709-КС-001 від 12.07.2025 року в розмірі 10 500 грн 00 коп. з огляду на наступне.
Відповідно до статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).
Відповідно до п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Враховуючи, що сума штрафу(пені) за прострочення сплати заборгованості нарахована відповідачці під час дії воєнного стану, така сума штрафу (пені) підлягає списанню кредитором та стягненню не підлягає.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволеної частини вимог у розмірі 2 269 гривень 71 копійка підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. 4, 5, 12, 81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 280 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (код ЄДРПОУ 41084239, адреса: 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 26, офіс 411) заборгованість за договором № 546709-КС-001 від 12.07.2025 року станом на 15.02.2026 року в загальній сумі 60 690 (шістдесят тисяч шістсот дев'яносто) гривень 00 копійок, що складається з:
- 21 000 (двадцять одна тисяча) грн. 00 коп. - заборгованість за кредитом;
- 35 490 (тридцять п'ять тисяч чотириста дев'яносто) грн. 00 коп. - заборгованість за відсотками за користування кредитом;
- 4 200 (чотири тисячі двісті) грн. 00 коп. - заборгованість по простроченим платежам за комісією.
В задоволенні позову в іншій частині- відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (код ЄДРПОУ 41084239, адреса: 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 26, офіс 411) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 269 (дві тисячі двісті шістдесят дев'ять) гривень 71 копійка.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його оголошення.
Позивачем рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду в загальному порядку в тридцятиденний строк.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільно-процесуальним Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Головуючий: