Справа № 462/4269/26
про повернення позовної заяви
26 травня 2026 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Постигач О. Б., вивчивши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановила:
представниця позивача Фалінська Л. А. через систему «Електронний суд» звернулась до Залізничного районного суду м. Львова з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором від 19.12.2024 року № 1485-8935 в розмірі 25 639,56 грн. та понесені судові витрати.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 18.05.2026 року указану позовну заяву залишено без руху з підстав, викладених у мотивувальній частині такої та встановлено процесуальний строк для усунення недоліків.
25.05.2026 року від представниці позивача Мельник Д. В. до суду надійшла заява про усунення недоліків.
Вивчивши заяву про усунення недоліків, дослідивши матеріали справи, суддя дійшла наступних висновків.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Разом із цим, всупереч вимогам абзац. 2 п. 26 Положення № 1845/0/15-21 (зі змінами від 13.01.2026 року) представницею позивача не усунуто недоліки, зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху та не долучено протокол перевірки підписів основного документа та додатків, поданих разом із ним, про який зазначалось в ухвалі про залишення позовної заяви без руху. Натомість суду надано докази надсилання листа з описом вкладення у паперовій формі, скріпленого власноручним підписом представника позивача, а також копію позовної заяви з додатками суду.
Тобто представницею позивача виконано зовсім не ті вимоги, про які йшлося в ухвалі про залишення позовної заяви без руху.
Крім цього, суд звертає увагу на положення ч. 9 ст. 43 ЦПК України, відповідно до якого якщо позов поданий до суду в електронній формі, позивач має подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.
Суд зазначає, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07.07.1989 року) (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18.01.2023 року у справі № 752/24739/19).
Відповідно, ухвала про залишення позовної заяви без руху від 18.05.2026 року станом на 26.05.2026 року не була виконана у повній мірі, що позбавляє суд можливості відкрити провадження у справі.
Суд наголошує, що згідно ч. 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь - який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
Як виснував Верховний Суд у постановах від 20 січня 2021 року у справі № 9901/258/20, від 23 лютого 2023 року у справі № 990/70/22, від 08 листопада 2023 року у справі № 120/969/23, (позивач) заявник складає та подає до суду (позовну) заяву, і саме на нього покладено процесуальним законодавством обов'язок її належного оформлення. Розгляд (позовної) заяви, яка складена без дотримання передбачених ЦПК України вимог, не передбачений положеннями процесуального законодавства.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
У зв'язку з тим, що представником позивача недоліки вказані в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 18.05.2026 року усунуто не в повному обсязі, суддя дійшла висновку, що позовну заяву слід вважати неподаною та повернути.
При цьому, суд роз'яснює, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із такою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст. 14, 185, 272 ЦПК України, суддя, -
постановила:
позовну заявуТовариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - вважати неподаною та повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із такою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду.
Суддя: Постигач О. Б.