Справа № 444/844/26
Провадження № 2/444/1176/2026
19 травня 2026 року м. Жовква
Жовківський районний суд Львівської області у складі:
головуючий суддя Зеліско Р. Й.
секретар судового засідання Мамедова Г.І.
розглянувши у залі суду у місті Жовква Львівської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансової компанії "ЕЙС" звернувся з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором . Просить суд:
1) стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; паспорт НОМЕР_2 ; зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансової компанії "ЕЙС" (юридична адреса: 02094, місто Київ, вул. Юрія Поправки, будинок № 6; кабінет № 13; ЄДРПОУ 42986956; рахунок НОМЕР_3 в АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" 21133352, МФО 322001) заборгованість за Договором № 912227141 про надання кредиту від 17.03.2021 року, що становить 41 429,41 грн., яка складається з:
- суми прострочених платежів по тілу кредиту - 11 771,32 грн.;
- суми прострочених платежів по процентах - 29 658,09 грн.;
- заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи) - 0,00 грн.;
2) стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; паспорт НОМЕР_2 ; зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансової компанії "ЕЙС" (юридична адреса: 02094, місто Київ, вул. Юрія Поправки, будинок № 6; кабінет № 13; ЄДРПОУ 42986956; рахунок НОМЕР_3 в АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" 21133352, МФО 322001) сплачений судовий збір в розмірі 2662,40 грн.;
3) стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; паспорт НОМЕР_2 ; зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансової компанії "ЕЙС" (юридична адреса: 02094, місто Київ, вул. Юрія Поправки, будинок № 6; кабінет № 13; ЄДРПОУ 42986956; рахунок НОМЕР_3 в АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" 21133352, МФО 322001) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн.
з підстав зазначених у позові.
Ухвалою Жовківського районного суду Львівської області було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін у судове засідання відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України.
Представник позивача в підготовче судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце проведення такого був повідомлений належним чином, однак п.п. 3, 4 прохальної частини позовної заяви просить суд розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, за відсутності представника. Зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить такі задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.
Відповідач в судове засідання не прибув, однак подав 12.05.2026 року на адресу Жовківського районного суду Львівської області відзив на позовну заяву. Просить суд застосувати строк позовної давності та в задоволенні позовних вимог відмовити повністю з підстав зазначених у відзиві.
14.05.2026 року представник позивача надав на адресу суду відповідь на відзив. Просить суд врахувати такі пояснення при винесенні рішення у справі та задовольнити позов в повному обсязі .
А тому, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без участі представника позивача та відповідача, які не з'явилися в судове засідання, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення такого, зважаючи на подані ними заяви про розгляд справи у їх відсутності, висловлені позиції у справі.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутності сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до статей 11, 13, 14 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Цивільні права і обов'язки особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами, як це передбачено ст. 629 Цивільного кодексу України.
Судом встановлено, що 17.03.2021 року між ТОВ «Фінансова компанія "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 912227141 на суму 4 000,000 грн., яка в подальшому збільшена до 17 000,00 грн. у відповідності до укладених з відповідачем і первісним кредитором додаткових угод, які долучені позивачем до матеріалів справи.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Отже, саме Відповідач ініціював укладення Кредитного договору, оформивши Заявку на сайті Первісного кредитора, підписавши Кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення на мобільний телефон, без здійснення входу на сайт Первісного кредитора за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету Кредитний договір між Відповідачем та Первісним кредитором не був би укладений.
Кредитний договір укладено відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» та вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Позивачем доведено факт укладення Кредитного договору між Первісним кредитором та Відповідачем.
Згідно умов Кредитного договору, Первісний кредитор виконав свій обов'язок та перерахував Відповідачу грошові кошти.
28.11.2018 року між Первісним кредитором та ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" укладено Договір факторингу №28/1118-01 відповідно до умов якого ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором. В подальшому укладалися додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору Факторингу 1.
05.08.2020 року між ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" та ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ОНЛАЙН ФІНАНС" укладено Договір факторингу № 05/0820-01 відповідно до умов якого ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ОНЛАЙН ФІНАНС" відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.
11.07.2025 року між ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ОНЛАЙН ФІНАНС" позивачем укладено Договір факторингу №11/07/25-Е відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.
Так, відповідач у відзиві просить суд застосувати строк позовної давності. Оглянувши матеріали справи суд приходить до наступного висновку.
Як зазначено вище, 17.03.2021 р. між ТОВ «Фінансова компанія "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачем укладено Кредитний договір № 912227141, згідно якого Відповідачу надано Кредит на суму 4 000,00 грн. на строк 30 днів, тобто до 16.04.2021 року. Таким чином, кінцева дата повернення кредиту визначається - 16.04.2021 року.
Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Строк позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права, відповідно до ст. 261 ЦК України. Тобто, відлік початку позовної давності починається саме 16.04.2021 року. З огляду на вищезазначене, строк позовної давності закінчується 16.04.2024 року.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 19, а саме: «У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану». Відповідно, дана норма передбачає, що строки, визначені статтями 257-259 (позовна давність), 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України продовжуються на строк дії воєнного стану.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16 квітня 2024 року у справі № 756/10176/23. Тобто, виходячи з вищесказаного, якщо позовна давність спливає під час дії воєнного, надзвичайного стану, то останнім днем строку слід вважати перший робочий день після закінчення періоду дії в Україні воєнного, надзвичайного стану.
Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ затверджено Указ Президента України про введення воєнного стану в Україні з 24 лютого 2022 року до 26 березня 2022 року, який продовжувався аналогічними Законами України і діє по сьогоднішній день.
Частиною 5 ст.261 ЦК України передбачено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.
Однак, суд враховує, що строки позовної давності було призупинено ще у 2020 році у зв'язку з карантином.
Так, з 02.04.2020 по 30.06.2023 п. 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦКУ визначено, що під час дії карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК, продовжуються на строк дії такого карантину.
З 17.03.2022 року по 29.01.2024 рік п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК, в редакції, яка діяла до 29.01.2024 р. цей розділ ЦК було доповнено п. 19 на підставі із Законом України від 15.03.2022 №2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», а саме визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені ст. 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК, продовжуються на строк його дії.
З 30.01.2024 р. по 03.09.2025 р. п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦКУ в редакції, що діє з 30.01.2024 на підставі Закону від 08.11.2023 № 3450-IX «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом від 24.02.2022 №2102-IX, перебіг позовної давності, визначений ЦКУ, зупиняється на строк дії такого стану.
Відновлення строків позовної давності передбачено Законом від 14.05.2025 №4434-IX «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» , який набрав чинності з 04.09.2025 року, тобто саме із цієї дати відновлено обчислення строків позовної давності.
Отже, оскільки законодавець зупинив перебіг позовної давності, тому позивач дотримався її строків та реалізує своє беззаперечне право на справедливий суд відповідно до Конституції України.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 27.02.2026 року, про що свідчить відмітка про отримання позовної заяви (а.с.1), а тому ним не пропущено строк позовної давності і у зв"язку із тим клопотання відповідача про застосування строків позовної давності не підлягає до задоволення.
Як зазначає позивач у позовній заяві, загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем за Кредитним договором, становить 41 429,41 грн., яка складається з:
- 11 771,32 грн. - заборгованість по тілу кредиту;
- 29 658,09 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом;
- 0,00 грн. - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами, як це передбачено ст. 629 Цивільного кодексу України.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 251 ЦК України визначено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Відповідно до статті 251 ЦК України, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
За змістом частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Аналіз вказаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов'язки відповідно до цього договору.
Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.
При цьому, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України, має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У даній справі встановлено, що 17.03.2021 року ОСОБА_1 уклав із ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" кредитний договір № 912227141, відповідно до якого, ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" надав йому кредит на наступних умовах: сума кредиту 4000,00 грн.
Сторони погодили істотні умови договору позики, а саме: розмір кредиту, строк кредитування та процентну ставку за кожен день користування кредитом.
Копіями квитанцій підтверджено факт зарахування на рахунок отримувача кредитних коштів у відповідності до Кредитного договору та додаткових угод.
Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів повернення відповідачем отриманих в позику коштів в межах визначеного сторонами строку кредитування.
Відтак, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивачав частині стягнення тіла кредиту в розмірі 11 771,32 грн.
Як встановлено судом, позивач, у позовній заяві, керується серед іншого Законом України "Про споживче кредитування" .
У відповідності до п.п. 1-1, 11 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про споживче кредитування" :
- договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором
- споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Відповідно до Закону України «Про споживче кредитування», загальна сума, яку позичальник зобов'язаний повернути за споживчим кредитом, не може перевищувати подвійну суму отриманого кредиту. Це правило особливо актуальне для короткострокових позик та мікрокредитів, які часто мають високі денні ставки.
Тобто, заборона нарахування відсотків, що перевищують подвійну суму тіла кредиту, закріплена в Україні законом про споживче кредитування. Це правило поширюється на споживчі кредити, зокрема мікропозики, захищаючи споживачів від надмірних переплат. Це обмеження діє для зменшення боргового навантаження. Ця норма спрямована на регулювання мікрокредитів та короткострокових позик.
Таким чином, якщо початковий розмір тіла кредиту при укладенні Кредитного договору становить 4000,00 грн., а тому загальна сума, яку позичальник зобов'язаний повернути за споживчим кредитом, не може перевищувати подвійну суму отриманого кредиту, а саме, в даному випадку не більше 8 000,00 грн.
Враховуючи ту обставину, що суду не надано доказів на підтвердження того, що відповідач повернув кредитні кошти, отримані ним на підставі кредитного договору № 912227141 від 17.03.2021 року, тому, окрім тіла кредиту 11 771,32 грн. на користь позивача підлягає стягненню й заборгованість за процентами в сумі 8 000,00 грн., що в сукупності становить 19 771,32 грн., а відтак, позовні вимоги позивача необхідно задовольнити частково.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу, то суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до частин 1 та 3 (пункт 1) статті 133 та частин 1-3 ст.137 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частини 1-3 статті 134 ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Разом з цим, договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 4 ч. 1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази:
1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо);
2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо);
3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.);
4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Згідно з матеріалами справи на підтвердження понесених витрат на професійну допомогу стороною позивача надано:
1) копію договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025 року, укладеного між позивачем та адвокатським бюро "Соломко та Партнери" (а.с. 140-141);
2) протокол погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025 року (а.с. 141);
3) копію Додаткової угоди № 25770903575 до Договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025 року (а.с. 142);
4) копію акту прийому-передачі наданих послуг від 29.12.2025 року (а.с. 143),
5) копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю на ім"я Соломко О.В. (а.с. 144) та довіреність (а.с. 145).
Однак, до позовної заяви не долучено документів, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо).
У з"вязку із вищенаведеним, суд приходить до висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу не підлягає до задоволення.
Відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Ураховуючи вимоги статті 141 ЦПК України й наслідки розгляду справи судом, а саме часткове задоволення позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1270 грн. 57 коп.
Із врахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення .
Керуючись ч. 1 ст. 5, ч. 3 ст. 12, ст. 23, ч. 1 ст. 81, ч. 3 ст. 131, ст. 141, ч. 2 ст. 247, статтями 258, 259, 264, 265, 280, 354, 355 ЦПК України, ст. 526, ч. 3 ст. 551, статтями 625, 629, 1054 Цивільного кодексу України, суд,-
Позов задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; паспорт НОМЕР_2 ; зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансової компанії "ЕЙС" (юридична адреса: 02094, місто Київ, вул. Юрія Поправки, будинок № 6; кабінет № 13; ЄДРПОУ 42986956; рахунок НОМЕР_3 в АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" 21133352, МФО 322001) заборгованість за Договором № 912227141 про надання кредиту від 17.03.2021 року, що становить 19 771,32 грн., яка складається з:
- суми прострочених платежів по тілу кредиту - 11 771,32 грн.;
- суми прострочених платежів по процентах - 8000,00 грн.;
- заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи) - 0,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; паспорт НОМЕР_2 ; зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансової компанії "ЕЙС" (юридична адреса: 02094, місто Київ, вул. Юрія Поправки, будинок № 6; кабінет № 13; ЄДРПОУ 42986956; рахунок НОМЕР_3 в АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" 21133352, МФО 322001) сплачений судовий збір в розмірі 1270,57 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
У позовній вимозі Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" про стягнення з ОСОБА_1 понесені витрати на правову допомогу у розмірі 7000,00 грн. - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Одночасно роз"яснити відповідачу, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо Львівському апеляційному суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" (юридична адреса: 02090, місто Київ, вул. Алматинська, будинок № 8; офіс 310а; ЄДРПОУ 42986956; НОМЕР_3 в АТ "Універсал Банк" 21133352, МФО 322001).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; паспорт НОМЕР_2 ; зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ).
Повний текст рішення виготовлено 19.05.2026 року.
Суддя: Зеліско Р. Й.