Справа № 444/1441/26
Провадження № 3/444/853/2026
19 травня 2026 року суддя Жовківського районного суду Львівської області Зеліско Р. Й.,
з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
його захисника Голайдо Олега Васильовича
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Жовква Львівської області справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ВП № 2 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця, паспорт НОМЕР_1 виданий Жовківським РВ ГУДМС України у Львівській області, ІПН НОМЕР_2
за ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 , 27.03.2026 року о 06 год. 03 хв. в с. Потелич по вул. Центральній, 18 Львівського району Львівської області, втретє протягом року керував транспортним засобом марки "Mitsubishi L200", номерний знак НОМЕР_3 , з явними ознаками алкогольного спяніння (запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці та почервоніння покриву обличчя). Від проходження медичного огляду на стан спяніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 ,в судовому засіданні свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення не визнав та пояснив, що близько 6.00 год. ранку їхав на зміну. Був зупинений працівниками поліції з тієї причини, що його автомобіль на іноземній реєстрації. Після перевірки документів працівник поліції, нібито почув від нього запах алкоголю і запропонував йому пройти огляд на стан алкогольного спяніння. Він попросив їх трішки зачекати пояснивши це тим, що поспішає в наряд, а тому мусить попередити своє командування. Відійшовши в сторону та порозмовлявши із старшим зміни, який йому дозводив пройти огляд, він підійшов до працівників поліції і сказав, що готовий пройти медосвідчення, однак працівнеики поліції сказали, що вже пізно, і що відносно нього складають протокол про адміністративне правопорушення за відмову від проходження огляду на стан спяніння. Наголосив суду, що за ч. ч. 1, 2 ст. 130 КУпАП його вже притягнуто до адміністративної відповідальності, вину він визнав. Однак в цьому випадку він жодних алкогольних напоїв не вживав, тобто на момент зупинки працівниками поліції перебував у тверезому стані. Вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення. Просить провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, а саме у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Захисник Голайдо О.В. надав на адресу суду 29.04.2026 року письмові заперечення щодо протоколу про адміністративне правопорушення складеного відносно ОСОБА_1 . Дані заперчення підтримав в судовому засіданні. Просить ухвалити рішення, яким провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 130 КУпАП закрити з підстав зазначених у запереченнях.
Зважаю на те, що жодних додаткових клопотань ОСОБА_1 чи його захисник в судовому засіданні 19.05.2026 року не заявляли, підтримали письмові пояснення долучені до матеріалів справи та пояснення надані ними в судовому засіданні, просять справу закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, а саме у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, а тому приходжу до висновку, що достатньо доказів для винесення рішення у справі, оскільки на суд не покладено обов"язку щодо збирання доказів у справі.
Дослідивши матеріали справи, зокрема протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №625188 від 27.03.2026 року; відеозапис з нагрудних камер працівників поліції долучений до справи та оглянутий в судовому засіданні, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та його захисника, приходжу до наступного висновку.
Судом, в судовому засіданні оглянуто відеозапис із нагрудних камер працівників поліції з якого вбачається, що гр. ОСОБА_1 керував транспортним засобом та був зупинений працівниками поліції.
Після перевірки у нього документів, працівниками поліції було запропоновано йому пройти огляд на стан алкогольного спяніння на місці або у медзакладі, так як при перевірці документів працівник поліції почув від ОСОБА_1 запах алкоголю з порожнини рота.
На пропозицію працівника поліції пройти огляд, ОСОБА_1 двіччі відмовився від проходження огляду на стан спяніння.
Тобто, пояснення, які надані ОСОБА_1 в судовому засіданні не закріплені на відеозаписі.
З боку працівників поліції відсутні будь-які порушення вимог чинного законодавства.
Працівниками поліції було забезпечено ОСОБА_1 всі його процесуальні права.
Суд, вважає аргументи сторони захисту, щодо того, що протокол про адміністративне правопорушення було складено з порушенням вимог чинного законодавства та те, що ОСОБА_1 не перебував у стані алкогольного спяніння, в загальному не спростовує факту керування ним транспортним засобом з явними ознаками алкогольного спяніння і не є такими порушеннями, що тягнуть за собою недопустимість доказів та не є такими, що спростовують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом з явними ознаками алкогольного спяніння.
Пояснення надані ОСОБА_1 в судовому засіданні на думку суду є надуманими та такими, що надані з метою ухилення ним від адміністративної відповідальності.
Факт вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та його вина у цьому підтверджується зібраними доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №625188 від 27.03.2026 року з якого вбачається, що ОСОБА_1 , будучи двічі протягом року підданим стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, чи за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, 27.03.2026 року о 06 год. 03 хв. в с. Потелич по вул. Центральній, 18 Львівського району Львівської області, втретє протягом року керував транспортним засобом марки "Mitsubishi L200", номерний знак НОМЕР_3 , з явними ознаками алкогольного спяніння (запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці та почервоніння покриву обличчя). Від проходження медичного огляду на стан спяніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
-направленням водія транспортного засобу на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 27.03.2026 року, з якого вбачається, що огляд особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стан сп'яніння не проводився;
-актом огляду на стан алкогольного спяніння з використанням спеціальних технічних засобів;
-довідкою з центру ДАІ 4604 з якої видно, що ОСОБА_1 , 21.06.1996 року, отримав посвідчення водія НОМЕР_4 . Статус: підлягає вилученню;
-
-рапортами працівників поліції;
-копією постанови Козелецького районного суду Чернігівської області від 25.08.2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с. 7-9);
-копією постанови Жовківського районного суду Львівської області від 22.01.2026 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
а також іншими матеріалами справи.
Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Ч. 1-3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлена відповідальність за Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.
Вина ОСОБА_1 полягає в тому, що він керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння та відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного чи іншого сп'яніння.
Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення є вірною.
Обставин, які б пом'якшували чи обтяжували відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.
Призначаючи вид та міру стягнення правопорушнику, враховую відсутність обтяжуючих відповідальність обставин, а також характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного правопорушення, особу ОСОБА_1 , який вини у вчиненому не визнає, однак його вина доведена в повному обсязі доказами долученими до матеріалів справи.
З врахуванням всіх у сукупності вище перелічених обставин, місця, способу вчинення правопорушення, так як адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами, приходжу до переконання, що оскільки ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення на транспорті, що за своєю природою несе високий рівень суспільної небезпеки, так як транспорт є підвищеним джерелом небезпеки, з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, на ОСОБА_1 необхідно накласти адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами та без конфіскації транспортного засобу, який не є у приватній власності порушника, в межах санкції ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за якою він притягається до адміністративної відповідальності, що буде достатнім та необхідним для його виправлення та запобіганню вчиненню ним в подальшому адміністративних правопорушень.
Відповідно до ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно вимог п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» від 08.07.2011 року, (в останній діючій редакції) ставки судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення встановлюється 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.
Керуючись ст. ст. 27, 40-1, ч. 3 ст. 130, ст. ст. 268, 284, 287, 294, 307, 308, 310 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього стягнення у вигляді шрафу у розмірі 3000 (трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (пятдесят одна тисяча) гривень 00 коп. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років без конфіскації транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця, паспорт НОМЕР_1 виданий Жовківським РВ ГУДМС України у Львівській області, ІПН НОМЕР_2 ) в дохід держави судовий збір в розмірі 665,60 грн.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області, в порядку ст. 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у цей строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Строк виконання постанови протягом трьох місяців з дня її винесення.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначений постановою; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат визначається КМ України.
Суддя: Зеліско Р. Й.