Справа №504/807/26
Провадження №2/442/1369/2026
27 травня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючої-судді - Грицай М.М.,
розглянувши в залі суду в місті Дрогобичі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк», в інтересах якого діє представник - адвокат Павленко Сергій Валерійович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач звернувся з позовом до відповідачки, просить стягнути з останньої заборгованість за кредитним договором №CL-291577 від 02.10.2020 в розмірі 21388,68 гривень та судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 02.10.2020 між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № CL-291577. Відповідно до п. 2.1 Кредитного договору банк видав позичальнику кредит в сумі 10000 гривень на строк до 01.10.2021, на цілі визначені у п. 2.4. Кредитного договору. Процентна ставка за користування кредиту становить 65% річних. Банк свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, проте позичальник в порушення умов договору свої зобов'язання не виконав, в зв'язку з чим станом на 12.12.2025 заборгованість за кредитним договором становить 21388,68 гривень, в тому числі заборгованість за основним боргом 7370,73 гривень, сума заборгованості за відсотками - 14017,95 гривень.
Відповідач відзив не подала.
Відповідно до ч. 5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників судового процесу не надходило.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши докази, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Між сторонами виникли правовідносини щодо належного виконання умов укладеного кредитного договору.
Встановлено, що 01.10.2020 ОСОБА_1 підписала Анкету-Заяву № CL-291577 на отримання кредиту.
02.10.2020 між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № CL-291577.
Відповідно до п. 2.1 Кредитного договору Банк видав позичальнику кредит в сумі 10000,00 гривень на строк до 02.10.2020, на цілі визначені у п. 2.4. Кредитного договору.
Процентна ставка за користування кредиту становить 65% річних (пункт 4.1. договору).
Надання кредиту підтверджується меморіальним ордером №53435329 від 02.10.2020 на суму 10000 грн. випискою банку по особовому рахунку ОСОБА_1 станом на 12.12.2025.
Згідно з додатком № 1 до договору орієнтовна загальна вартість кредиту 14114,27 грн.
Також відповідачем підписано Паспорт споживчого кредиту.
17.10.2025 на адресу відповідача направлялася досудова вимога банку від 13.10.2025 за №6182/2025.
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором кредиту № CL-291577 від 02.10.2020 борг відповідача складає 21388,68 грн.
Відповідно до положень ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Підставами виникнення зобов'язань є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно правил ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Враховуючи те, що відповідачем позовні вимоги банку не спростовано, контррозрахунку не подано, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь АТ «Кредобанк" підлягає стягненню сума заборгованості за кредитним договором №CL-291577 від 02.10.2020 в розмірі 21388,68 гривень.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем було сплачено судовий збір у сумі 3328 грн., а тому вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, серед іншого, належать і витрати на професійну правничу допомогу.
Так, представник позивача просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2138,86 грн.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 137 ЦПК України).
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження цих обставин суду, крім договору про надання правничої допомоги, також повинні бути надані документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо).
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що «склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення».
До позову надано копію договору про надання правової допомоги від 11.02.2019, згідно якого правова допомога Акціонерному товариству «Креддобанк» надається Адвокатським об'єднанням «БІЗНЕС І ПРАВО», довіреність №14132 від 04.12.2025 та копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю на ім'я Павленко С.В.
Разом з тим, позивачем не підтверджено понесення витрат на правову допомогу, а саме: не надано опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат.
Таким чином, суд не вбачає підстав для стягнення понесених позивачем витрат на правову допомогу в розмірі 2138,86 грн.
Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, рішення не проголошується, а датою його ухвалення є дата складання повного тексту судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 76, 81, 133, 137, 141, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -
Позов Акціонерного товариства «Кредобанк» задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 на корить Акціонерного товариства «Кредобанк заборгованість за кредитним договором №CL-291577 від 02.10.2020 в розмірі 21388,68 грн (двадцять одна тисяча гривень триста вісімдесят вісім гривень 68 копійок), у тому числі: 7370,73 грн (сім тисяч тиста сімдесят гривень 73 копійки) - тіло кредиту, 14017,95 грн (чотирнадять тисяч сімнадцять гривень 95 копійок) - відсотки.
Стягнути з ОСОБА_1 на корить Акціонерного товариства «Кредобанк судовий збір в розмірі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень.
У стягненні витрат на професійну правову допомогу - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Текст рішення складено 27.05.2026.
Позивач: Акціонерне товариство «Кредобанк», ЄДРПОУ 09807862, адреса: 79026, м. Львів, вул. Сахарова, буд. 78.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя М.М. Грицай