Справа № 696/725/17
1-кп/703/37/26
27 травня 2026 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисників: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сміла клопотання адвоката ОСОБА_4 у об'єднаному кримінальному провадженні за обвинуваченням:
- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, в силу ст.89 КК України несудимого, у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 309 та ч.2 ст. 185 КК України;
- ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та жителя АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, в силу ст. 89 КК України, несудимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 315, ч.1 ст. 309, ч. 3 ст. 185 та ч.1 ст. 263 КК України,
встановив:
ОСОБА_7 , органом досудового розслідування обвинувачується в тому, що він за попередньою змовою та у співучасті з ОСОБА_6 , повторно, 23.03.2018 близько 03 години, маючи умисел на заволодіння чужим майном, діючи умисно, таємно, з особистих корисливих спонукань, шляхом відкриття хвіртки, проникли на територію будинковолодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , де ОСОБА_7 , перебуваючи на території двору тримав в руках мішки, в які ОСОБА_6 зібрав металобрухт та помістив його до трьох мішків. Після цього ОСОБА_6 спільно із ОСОБА_7 , утримуючи в руках мішки із викраденим металобрухтом, винесли викрадене майно із території домоволодіння.
Такими чином було викрадено брухт чорного металу загальною вагою 92 кілограми, на загальну суму 598 гривень, чим завдали матеріальних збитків ОСОБА_8 на вказану суму.
Він же, 1 вересня 2018 року близько 02 години 30 хвилин, маючи умисел на заволодіння чужим майном, з особистих корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправність власних дій, з мстою крадіжки, умисно, таємно, через незамкнену хвіртку, проник на територію домоволодіння по АДРЕСА_3 , яке належить та в якому проживає ОСОБА_8 , де таємно, шляхом відкриття незамкнених дверей, проник до приміщення гаража, звідки скоїв крадіжку газового балону в перерахунку на брухт чорного металу загальною вагою 23 кілограм, на суму 149 грн.50 коп., автомобільну ресору в перерахунку на брухт чорного металу загальною вагою 15 кілограм, вартістю 97 грн. 50 коп., колінчатий вал до автомобіля, в перерахунку на брухт чорного металу загальною вагою 5 кілограм, вартістю 32 грн. 50коп. Вказане майно виніс за територію будинковолодіння та залишив на зберігання в господарському приміщенні по АДРЕСА_2 .
Після чого, продовжуючи свій злочинний намір на заволодіння чужим майном, повернувся до домоволодіння за рештою чужого майна, а саме: металеві автомобільні диски в кількості 2 штуки, в перерахунку на брухт чорного металу загальною вагою 20 кілограм, вартістю 6 грн. 50коп. за один кілограм, на суму 130 грн., металеві листи в кількості 3 штуки, в перерахунку на брухт чорного металу загальною вагою 12 кілограм, вартістю 6 грн. 50коп. за один кілограм, на суму 78 грн. та інші дрібні металеві речі в перерахунку на брухт чорного металу загальною вагою 4 кілограми, вартістю 26 грн.
Переніс вказані речі з території будинковолодіння до інших викрадених речей та залишив на зберігання в господарському приміщенні по АДРЕСА_2 . Продовжуючи свій злочинний намір на заволодіння чужим майном, знову повернувся до домоволодіння за рештою чужого майна, а саме металевим компресором в демонтованому стані в перерахунку на брухт чорного металу загальною вагою 67 кілограм, вартістю 6 грн. 50 коп. за один кілограм на суму 435 грн. 50 коп. переніс вказану річ з території домоволодіння до інших викрадених речей та залишив на зберігання в господарському приміщенні по АДРЕСА_2 .
Таким чином своїми умисними діями ОСОБА_7 викрав майно потерпілого ОСОБА_8 на загальну суму 949 грн.
Він же, повторно, 06 грудня 2018 року близько 00 години 20 хвилин, маючи умисел на заволодіння чужим майном, з особистих корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправність власних дій, з метою крадіжки, умисно, таємно, через незамкнену хвіртку проник на територію домоволодіння по АДРЕСА_4 , яке належить ОСОБА_9 , звідки скоїв крадіжку саморобної металевої секції огорожі в перерахунку на брухт чорного металу загальною вагою 36 кілограм 500 грам, вартістю 237 гривень 25 копійок, переніс вказані речі за територію домоволодіння та залишив на зберігання на території бувшого цукрового заводу по вул. Перемоги в м.Кам'янка.
Після чого продовжуючи свій злочинний намір на заволодіння чужим майном, повернувся до домоволодіння за рештою чужого майна, а саме: розширювального баку для системи опалення, в перерахунку на брухт чорного металу, загальною вагою 27 кілограм 400 грам, вартістю 6 гривень 50 копійок за один кілограм, на суму 178 гривень 10 копійок, переніс вказані речі за територію будинковолодіння та залишив на зберігання на території бувшого цукрового заводу по вул. Перемоги в м.Кам'янка.
Своїми умисними діями ОСОБА_7 викрав майно потерпілої ОСОБА_9 на загальну суму 415 грн 35 коп.
Таким чином, за вказаних обставин ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднана із проникненням у сховище.
В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про застосування стосовно його підзахисного положень ч. 1 ст. 5 КК України, як підставу для поширення дії Закону №3886-ІХ, оскільки таким поліпшується становище обвинуваченого та просив закрити кримінальне провадження в частині притягнення ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 185 КК України на підставі п.4-1ч.1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з набранням чинності законом, яким скасована кримінальна відповідальність за вчинене ним діяння.
Обгрунтовуючи заявлене клопотання адвокат ОСОБА_4 посилається на Закон України від 18 липня 2024 року №3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким викладено ст. 51 КУпАП в новій редакції, ч.1 та 2 якої визначає момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 та 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У зв'язку з викладеним, адвокат просить закрити кримінальне провадження, оскільки матеріальні збитки, діяннями, вчиненими його підзахисним, не перевищують 2 неоподатковуваних мінімумів, а тому підпадають декриміналізації.
Заслухавши захисника, прокурора, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання про закриття кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 185 КК України, у зв'язку з декриміналізацією, підлягає до задоволення, оскільки набув чинності Закон України від 18 липня 2024 року №3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».
Пунктом 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України визначено, що кримінальне провадження закривається, оскільки втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Так, відповідно до обвинувального акту, органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185 КК України, які вчинені ним 23 березня, 1 вересня та 6 грудня 2018 року.
Сума 2-х неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на час вчинення кримінальних правопорушень становила: 1762 грн, 1841 грн та 1921 грн, відповідно. Тобто, жоден з епізодів викрадення чужого майна ОСОБА_7 , вчинених ним в зазначений період часу не перевищив вказаних сум.
Тому діяння, в якому обвинувачується ОСОБА_7 , відповідно до Закону України від 18 липня 2024 року №3886-ІХ, перестали бути кримінально караними і підлягають декриміналізації із звільненням ОСОБА_7 від кримінального покарання.
Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом, як правопорушення.
Згідно з ч. 2 ст. 4 КК України злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діянь визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
За змістом ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Аналогічні вимоги обов'язковості ретроактивного застосування кримінального закону, який скасовує караність діяння, містяться у статті 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенції) ,яка є частиною національного законодавства України та в практиці Європейського суду з прав людини (далі Європейський суд).
Так, у рішенні у справі Scoppola v. Italy (№ 2) (2009) Європейський суд поклав в основу правової позиції щодо тлумачення частини першої статті 7 Конвенції те, що в європейському та міжнародному масштабі склався консенсус стосовно обов'язковості ретроактивного застосування кримінального закону, який скасовує караність діяння.
На підтвердження вказаного висновку Європейський суд посилався на частину 1 статті 49 Хартії основних прав Європейського Союзу 2000 року (далі - Хартія), яка містить імперативну вимогу щодо зворотної дії в часі закону, який передбачає більш м'яке покарання, а також - на тлумачення цього положення Судом Європейського Союзу в рішенні у справі Silvio Berluskoni and Others (2005), де зазначено, що в цій справі до заявників не був застосований не просто закон, який пом'якшує покарання, а закон, що насправді скасовував караність діяння.
Таким чином, Європейський суд визначив, що попри свій буквальний зміст частина перша статті 49 Хартії передбачає й обов'язковість зворотного застосування закону, який скасовує злочинність діяння. Висновок Європейського суду у справі Scoppola v. Italy (№ 2) (2009) про те, що частина перша статті 7 Конвенції включає також і позитивну гарантію ретроактивного застосування до особи закону, що скасовує злочинність діяння, зобов'язує застосовувати практику Європейського суду, якою забезпечується дотримання принципу верховенства права і законності, згідно зі статтями 8, 9 КПК України.
Положення Закону України від 18 липня 2024 року №3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким викладено ст. 51 КУпАП в новій редакції, ч.1 та 2 якої визначає момент вчинення правопорушення, вартість викраденого майна не перевищує 0,5 та 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, підлягають застосуванню відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , оскільки у відповідності до ст. 58 Конституції України та ст. 5 КК України цей закон має зворотну дію у часі, скасовує караність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
На підставі викладеного, суд вважає за можливе закрити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185 КК України на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з декриміналізацією.
Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного,ч.4 ст. 185 КК України, керуючись п.4-1 ч. 1 ст. 284, 371, 372 КПК України, суд,-
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч 3 ст. 185 КК України, закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Речові докази, передані на зберігання потерпілим, залишити їм за належністю.
Копію ухвали направити ВП №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області для вирішення питання про притягнення ОСОБА_7 до адміністративної відповідальності.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області протягом 7 днів з моменту її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строків на подання апеляційної скарги, в разі подання апеляційної скарги після розгляду справи апеляційним судом, якщо її буде скасовано.
Суддя : ОСОБА_11