Справа № 696/725/17
1-кп/703/37/26
27 травня 2026 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисників: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сміла клопотання адвоката ОСОБА_5 у об'єднаному кримінальному провадженні за обвинуваченням:
- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, в силу ст.89 КК України несудимого, у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 309 та ч.2 ст. 185 КК України;
- ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та жителя АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, в силу ст. 89 КК України, несудимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 315, ч.1 ст. 309, ч. 3 ст. 185 та ч.1 ст. 263 КК України,
встановив:
ОСОБА_6 , органом досудового розслідування обвинувачується в тому, що він за попередньою змовою та у співучасті з ОСОБА_7 , повторно, 23.03.2018 близько 03 години, маючи умисел на заволодіння чужим майном, діючи умисно, таємно, з особистих корисливих спонукань, шляхом відкриття хвіртки, проникли на територію будинковолодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , де ОСОБА_6 зібрав металобрухт та разом із ОСОБА_7 , помістивши його до трьох мішків, винесли викрадене майно із території домоволодіння. Такими чином було викрадено брухт чорного металу загальною вагою 92 кілограми, на загальну суму 598 гривень, чим завдали матеріальних збитків ОСОБА_8 на вказану суму.
Він же, 07.07.2017 близько 04:00 год, маючи умисел на заволодіння чужим майном, діючи умисно, з корисливих спонукань, перелізши через паркан, проник на територію домоволодіння, яке знаходиться в АДРЕСА_4 , звідки таємно викрав поливальний шланг довжиною 30 метрів, вартістю 360 грн, що належить ОСОБА_9 , чим завдав потерпілому матеріальної шкоди на вказану.
Він же, 15 вересня 2018 року, близько 06 год, знаходячись біля будинковолодіння АДРЕСА_1 , збираючи горіхи, помітив незачинену хвіртку та з метою продовження збору горіхів, шляхом вільного доступу, проник на територію вказаного будинковолодіння, де помітивши алюмінієвий посуд, умисно, з корисливих спонукань, повторно. таємно викрав три алюмінієві миски та алюмінієву каструлю вартість яких згідно висновку експертизи №8/927 від 04.12.2018 становить 300 грн. 16 коп. та алюмінієву ємність вагою 0,65 кг, вартістю 16 грн. 90 коп., що належать ОСОБА_10 , чим завдав потерпілій матеріальної шкоди на загальну суму 317 грн. 06 коп.
Таким чином, за вказаних обставин ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч.2, ч.3 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, з проникненням у сховище.
В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про застосування стосовно його підзахисного положень ч. 1 ст. 5 КК України, як підставу для поширення дії Закону №3886-ІХ, оскільки таким поліпшується становище
обвинуваченого та просив закрити кримінальне провадження в частині притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності за ч.2, 3 ст. 185 КК України на підставі п.4-1ч.1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з набранням чинності законом, яким скасована кримінальна відповідальність за вчинене ним діяння.
Обгрунтовуючи заявлене клопотання адвокат ОСОБА_5 посилається на Закон України від 18 липня 2024 року №3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким викладено ст. 51 КУпАП в новій редакції, ч.1 та 2 якої визначає момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 та 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У зв'язку з викладеним, адвокат просить закрити кримінальне провадження, оскільки матеріальні збитки, діяннями, вчиненими його підзахисним, не перевищують 2 неоподатковуваних мінімумів, а тому підпадають декриміналізації.
Заслухавши захисника, прокурора, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання про закриття кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_6 за ч.2, 3 ст. 185 КК України, у зв'язку з декриміналізацією, підлягає до задоволення, оскільки набув чинності Закон України від 18 липня 2024 року №3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».
Пунктом 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України визначено, що кримінальне провадження закривається, оскільки втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Так, відповідно до обвинувального акту, органом досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2, 3 ст. 185 КК України, які вчинені ним 23 березня, 7 липня та 15 вересня 2018 року.
Згідно Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб на 2018 рік був визначений у розмірі 1762 грн. Тобто, жоден з епізодів викрадення чужого майна ОСОБА_6 , вчинених ним в зазначений період часу не перевищив вказаних сум.
Тому діяння, в яких обвинувачується ОСОБА_6 , відповідно до Закону України від 18 липня 2024 року №3886-ІХ, перестали бути кримінально караними і підлягають декриміналізації із звільненням ОСОБА_6 від кримінального покарання.
Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом, як правопорушення.
Згідно з ч. 2 ст. 4 КК України злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діянь визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
За змістом ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Аналогічні вимоги обов'язковості ретроактивного застосування кримінального закону, який скасовує караність діяння, містяться у статті 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенції) ,яка є частиною національного законодавства України та в практиці Європейського суду з прав людини (далі Європейський суд).
Так, у рішенні у справі Scoppola v. Italy (№ 2) (2009) Європейський суд поклав в основу правової позиції щодо тлумачення частини першої статті 7 Конвенції те, що в європейському та міжнародному масштабі склався консенсус стосовно обов'язковості ретроактивного застосування кримінального закону, який скасовує караність діяння.
На підтвердження вказаного висновку Європейський суд посилався на частину 1 статті 49 Хартії основних прав Європейського Союзу 2000 року (далі - Хартія), яка містить імперативну вимогу щодо зворотної дії в часі закону, який передбачає більш м'яке покарання, а також - на тлумачення цього положення Судом Європейського Союзу в рішенні у справі Silvio Berluskoni and Others (2005), де зазначено, що в цій справі до заявників не був застосований не просто закон, який пом'якшує покарання, а закон, що насправді скасовував караність діяння.
Таким чином, Європейський суд визначив, що попри свій буквальний зміст частина перша статті 49 Хартії передбачає й обов'язковість зворотного застосування закону, який скасовує злочинність діяння. Висновок Європейського суду у справі Scoppola v. Italy (№ 2) (2009) про те, що частина перша статті 7 Конвенції включає також і позитивну гарантію ретроактивного застосування до особи закону, що скасовує злочинність діяння, зобов'язує застосовувати практику Європейського суду, якою забезпечується дотримання принципу верховенства права і законності, згідно зі статтями 8, 9 КПК України.
Положення Закону України від 18 липня 2024 року №3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким викладено ст. 51 КУпАП в новій редакції, ч.1 та 2 якої визначає момент вчинення правопорушення, вартість викраденого майна не перевищує 0,5 та 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, підлягають застосуванню відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , оскільки у відповідності до ст. 58 Конституції України та ст. 5 КК України цей закон має зворотну дію у часі, скасовує караність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
На підставі викладеного, суд вважає за можливе закрити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.2, 3 ст. 185 КК України на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з декриміналізацією.
Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, ч.2,3 ст. 185 КК України, керуючись п.4-1 ч. 1 ст. 284, 371, 372 КПК України, суд,-
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 185 КК України, закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Речові докази, передані на зберігання потерпілим, залишити їм за належністю.
Копію ухвали направити ВП №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області для вирішення питання про притягнення ОСОБА_7 до адміністративної відповідальності.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області протягом 7 днів з моменту її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строків на подання апеляційної скарги, в разі подання апеляційної скарги після розгляду справи апеляційним судом, якщо її буде скасовано.
Суддя : ОСОБА_11