Справа №701/880/24
Провадження №2/701/16/26
"26" травня 2026 р. Маньківський районний суд, Черкаської області
в складі: головуючого - судді - Костенка А. І.
за участю секретаря - Брітан О. О.
розглянувши у закритому судовому засіданні в с-ще Маньківка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача представник інтересів неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , 2016 р.н., та ОСОБА_4 , 2010 р.н., - ОСОБА_5 , орган опіки та піклування Уманської міської ради про стягнення аліментів за минулий час,
В провадженні Маньківського районного суду Черкаської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача представник інтересів неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , 2016 р.н., та ОСОБА_4 , 2010 р.н., - ОСОБА_5 , орган опіки та піклування Уманської міської ради про стягнення аліментів за минулий час.
27 січня 2026 року через систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про визнання зловживання процесуальними правами. В оґрунтування клопотання позивач зазначає, що 22.08.2024 року ОСОБА_2 , взагалі не з'явився в судове засідання, навіть не повідомивши причину своєї неявки. 10.09.2024 ОСОБА_2 , подав клопотання про перенесення розгляду справи у зв'язку із розглядом апеляційної скарги у справі № 705/3924/24 за позовом ОСОБА_5 , до нього про стягнення аліментів. 26.09.2024 - ОСОБА_2 , подав клопотання про відкладення розгляду справу у зв'язку із хворобливим станом. 05.11.2024 - ОСОБА_2 , подав заяву про відвід. 19.11.2024 ОСОБА_5 , яка не була учасником справи, а перебувала в засіданні як вільний слухач вчинила скандал та виражалась нецензурною лайкою, а ОСОБА_2 , погрожував позивачу фізичною розправою. Внаслідок чого було викликано працівників поліції. Таким чином, засідання було «зірвано» внаслідок протиправних дій ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . 28.11.2024 ОСОБА_2 , знов подав клопотання про відкладення розгляду справи внаслідок хвороби. 17.12.2024 ОСОБА_2 , взагалі не з'явився в судове засідання не зазначивши навіть причини. 09.01.2025 - ОСОБА_2 , знову не з'явився в судове засідання. 04.02.2025 - ОСОБА_2 , знову не з'явився в судове засідання. 02.04.2025 ОСОБА_2 , подав клопотання про відкладення, оскільки він перебуває на стаціонарному лікуванні. 17.04.2025 було задоволено необгрунтовану заяву ОСОБА_2 , і здійснено перехід із спрощеного судового порядку у загальний. Призначено підготовче судове засідання. 08.08.2025 року ОСОБА_2 , не з'явився в судове засідання. ОСОБА_8 теж не зявилась. 23.09.2025 ОСОБА_2 , подав клопотання про відкладення у зв'язку із зверненням в медичну установу. ОСОБА_8 теж не з'явилась, причини неявки не повідомила. 24.12.2025 ОСОБА_2 , та ОСОБА_8 знову не зявилися в судове засідання. Таким чином, ОСОБА_9 близько 10 разів взагалі не з'являвся в судові засідання, ще близько 5-ти разів подавав клопотання про відкладення розгляду справи. Крім того, ОСОБА_9 ввів суд в оману вказуючи, що засідання у справі № 705/3924/24 було призначено Верховним Судом на 04.09.2025 року, але зі слів ОСОБА_10 , досі не має рішення. Дане твердження спростовується листом Верховного Суду на клопотання ОСОБА_2 , в якому чітко зазначено, що розгляд справи здійснюється в спрощеному позовному порядку без виклику сторін і засідання в справі Верховним Судом взагалі не призначалось, а з текстом рішення він ознайомиться тоді, коли суд йому його надішле. Фактично, ОСОБА_9 постійно вводить суд в оману, перекруючи обставини та події. ОСОБА_8 взагалі не з'являється до суду без зазначення жодних обставин та не подаючи жодних доказів поважності причин своєї неявки. Крім того, ОСОБА_9 фактично здійснює тиск на головуючого суддю, оскільки під час розгляду даної справи двічі подав скарги до ВРП, які фактично були незгодою ОСОБА_10 , з рішеннями головуючого.
Позивач в судовому засіданні клопотання про визнання зловживання процесуальними правами підтримала та просила його задоволити.
Відповідач в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання позивача про визнання зловживання процесуальними правами.
Третя особа ОСОБА_5 , в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання позивача про визнання зловживання процесуальними правами.
Суд, вислухавши думку учасників процесу, розглянувши подані клопотання, дослідивши матеріали, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до ст. 143 ЦПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановления ухвали.
Статтею 144 ЦПК України визначено, що заходами процесуального примусу є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) привід; 5) штраф. Застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов'язків, встановлених цим Кодексом.
Зловживання правами характеризуються умислом порушити порядок цивільного судочинства.
Відповідно до ч. 2 ст. 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Верховний Суд, визнаючи певні дії учасників процесу зловживанням процесуальними правами, часто зазначає, що ознакою зловживання процесуальними правами є не просто конкретні дії, а дії, спрямовані на введення суду в оману, затягування розгляду справи, створення перешкод опоненту.
Зловживання процесуальними правами як особливий різновид цивільного процесуального правопорушення полягає у тому, що при зловживанні процесуальними правами відбувається порушення умов реалізації суб'єктивних цивільних процесуальних прав. Це положення відповідає загальнотеоретичним розробкам конструкції зловживання правом, в яких воно нерідко визначається як поведінка, що перевищує (або порушує) межі здійснення суб'єктивних прав. Суб'єкт цивільного судочинства свої цивільні процесуальні права має здійснювати відповідно до їх призначення, яке або прямо визначено змістом того чи іншого суб'єктивного права, або вочевидь випливає з логіки існування того чи іншого суб'єктивного процесуального права.
Зловживання процесуальними правами може мати форму штучного ускладнення цивільного процесу, ускладнення розгляду справи в результаті поведінки, що перешкоджає винесенню рішення у справі або вчиненню інших процесуальних дій.
Притягнення особи до відповідальності за процесуальні зловживання повинно ґрунтуватися на доказах її вини. Факти процесуальних зловживань можна віднести до фактів, що доказуються в режимі процесуальних фактів, які включаються у загальний або локальний предмет доказування у справі.
З аналізу наведених норм вбачається, що зловживанням правами можуть бути визнані дії учасника процесу, які формально хоча й передбачені серед його повноважень та прав, однак здійснюються ним не з метою досягнення передбаченого законом процесуального результату, а з метою затягування чи взагалі перешкоджання розгляду справи.
Саме цей критерій є основним для кваліфікації дій особи як зловживання правами.
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою.
Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначені ст. 223 ЦПК України.
Отже, судом не встановлено обставин, які б свідчили про зловживання процесуальними правами або порушення відповідачем та третьою особою ОСОБА_5 , процесуального обов'язку визначеного законом чи покладеного судом.
Положеннями ст. 148 ЦПК України регламентовано підстави для застосування судом процесуального примусу у вигляді штрафу, а також його розміри, залежно від суті зловживання процесуальними правами учасником провадження, його тривалості та обставин конкретної справи.
Враховуючи вищевказані положення, вбачається, що застосування заходів процесуального примусу належить до виключної компетенції суду та можливе виключно за його ініціативи, а не за клопотанням сторони у справі.
Водночас, суд не вбачає достатніх підстав на даний час для застосування до відповідача та третьої особи ОСОБА_5 , процесуального примусу у вигляді накладення штрафу, як найсуворішого заходу процесуального примусу, оскільки, судом не встановлено обставин, а також відсутні докази того, що такі дії здійснювались відповідачем та третьою особою ОСОБА_5 , з метою перешкоджання судочинству або з метою затягування розгляду справи, а тому клопотання позивача про визнання зловживанням процесуальними правами задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 27, 43, 143, 144, 148, 260 ЦПК України, суд, -
У задоволення клопотання позивача ОСОБА_1 про визнання зловживання процесуальними правами - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали проголошено 27.05.2026 року.
Суддя А. І. Костенко