Справа № 697/1284/26
№ пров. 2/697/943/2026
про залишення позовної заяви без руху
27 травня 2026 року м. Канів
Суддя Канівського міськрайонного суду Черкаської області Скирда Б.К., розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевченко Ольга Вікторівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевченко Ольга Вікторівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, суддя вважає, що позовна заява не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства України, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з ч.ч. 1, 3 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.
У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмету спору та їх обґрунтування (частина перша статті 175 ЦПК України).
Згідно з пунктом другим частини третьої статті 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Перевіривши позовну заяву, судом встановлено її невідповідність вимогам п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, виходячи з наступного.
18 жовтня 2023 року введено в дію Закон від 29 червня 2023 року № 3200-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, у зв'язку з чим певні статті ЦПК України були викладені в редакції вказаного Закону.
Так, частиною п'ятою статті 14 ЦПК України встановлено, що суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки-повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Однак, в порушення вимог п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява не містить: відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету учасників справи, адреси електронної пошти.
Згідно з п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, відповідач надає до позовної заяви копії доказів, однак не зазначає інформацію щодо наявності у неї або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 27 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Водночас процесуальний закон передбачає альтернативну підсудність для певних категорій справ, зокрема позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред'являтися також за місцем його виконання (ч. 12 ст. 28 ЦПК України).
Отже, позивачу належить право за своїм вибором звернутись до суду або за місцезнаходженням стягувача, або за місцем виконання виконавчого напису нотаріуса.
При цьому, згідно з положеннями п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів, а саме виконавчих написів нотаріусів.
За змістом ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», яка має назву «Місце виконання рішення», виконавчі дії провадяться державним виконавцем або приватним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Аналіз наведених норм чинного законодавства України свідчить про те, що боржник може звернутися із позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню за своїм місцем проживання, якщо за цим місцем проживання виконавцем реально вчиняються виконавчі дії з примусового виконання виконавчого документу.
Разом з цим, з поданих позивачем документів неможливо встановити місце виконання виконавчого напису, а також, що таким місцем є зареєстроване місце проживання боржника.
Так, позивачу необхідно надати копії постанови про відкриття виконавчого провадження та (або) про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника тощо, з яких видно, що виконавчі дії проводяться за місцем проживання боржника.
Також позивач у позовній заяві просить суд витребувати у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко О.В. копію нотаріальної справи по вчиненню виконавчого напису № 839 від 19.09.2019.
Згідно з ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено, зокрема, вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Проте, позивач жодним чином не обгрунтовує необхідність витребування вказаних доказів та не зазначає про вжиті заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Отже, подане позивачем клопотання про витребування доказів не відповідає вимогам ч. 2 ст. 84 ЦПК України, а саме: не зазначено вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що позовна заява подана з недотриманням вимог, встановлених статями 175, 177 ЦПК України, які є імперативними нормами закону та мають вичерпний перелік вимог щодо належного оформлення позовної заяви.
Відповідно до статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду заяви постановляє ухвалу про залишення її без руху.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків, шляхом подання до суду позовної заяви у новій редакції з усунутими недоліками, про які зазначено вище по тексту ухвали, та додати до позовної заяви підтвердження місця виконання виконавчого напису.
Відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Керуючись статтями 175, 177, 185 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевченко Ольга Вікторівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк з дня отримання копії ухвали суду про залишення заяви без руху, для усунення недоліків.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків у встановлений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя Б. К. Скирда