27.05.2026
Справа № 696/139/26
Провадження № 2/696/264/26
25 травня 2026 року м. Кам'янка
Кам'янський районний суд Черкаської області у складі:
головуючої судді Білопольської Н.А.,
за участю секретаря судового засідання Волощенко Н.О.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа: виконавчий комітет Кам'янської міської ради Черкаського району Черкаської області, про зобов'язання знести (демонтувати) незаконно побудовану виробничу будівлю, -
ОСОБА_1 звернулася до Кам'янського районного суду Черкаської області з вищевказаним позовом.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона є власницею квартири АДРЕСА_1 та квартири АДРЕСА_2 , які вона отримала відповідно до договорів купівлі-продажу від 08 вересня 2006 року та 08 квітня 2016 року.
Власником квартири АДРЕСА_3 є ОСОБА_4 .
На підставі рішення Кам'янської міської ради від 18 квітня 2023 року про передачу земельної ділянки у власність позивач набула права власності на дві частки - 13/50 та 17/50 земельної ділянки (кадастровий номер 7121810100:01:001:1465), яка має площу 0,1 га та розташована за адресою:
АДРЕСА_4 частки вказаної земельної ділянки належать ОСОБА_4 . Позивач та відповідач володіють своїми частками земельної ділянки на праві спільної часткової власності.
У 2022 році ОСОБА_4 без погодження з ОСОБА_1 , як співвласником земельної ділянки, почав будувати велику будівлю висотою більше семи метрів та площею 332,5 кв.м., в якій після закінчення будівництва розмістив виробництво та фасування круп.
Побудована виробнича будівля порушує право позивача на користування земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, так як вона займає її значну частину, повністю закриває її подвір'я та город від сонця, в результаті чого гинуть рослини та висаджені овочі. Під час виробництва продукції в незаконно побудованій будівлі від роботи устаткування йде сильний шум та вібрація, яка руйнує будинок позивача.
Зазначила, що відповідачем не дотримано норм добросусідства та не виконано вимог, передбачених ст. 103 ЗК України.
Добровільно відповідач відмовляється знести (демонтувати) незаконну побудовану виробничу будівлю площею 332,5 кв.м., у зв'язку з чим позивач звернулася до суду з позовом про зобов'язання вчинити такі дії.
Ухвалою судді Кам'янського районного суду Черкаської області від 09 лютого 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
Ухвалою Кам'янського районного суду Черкаської області від 31 березня 2026 року закрито підготовче судове засідання та справу призначено до судового розгляду по суті.
Реалізуючи право на подання відзиву в порядку ст. 178 ЦПК України, від представника відповідача ОСОБА_4 - адвоката Тарасової Т.С. через систему «Електронний суд» надійшов відзив, в якому відповідач вважає, що позовні вимоги позивача є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на будь-яких фактичних обставинах й не підтверджені належними доказами.
Так, стороною відповідача вказано, що будівля побудована не на спільній земельній ділянці з кадастровим номером 7121810100:01:001:1465, а на іншій, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_4 , кадастровий номер якої 7121810100:01:001:1466, площа якої 0,0525 га.
Право користування позивача земельною ділянкою, яка знаходиться у спільній частковій власності з відповідачем, кадастровий номер 7121810100:01:001:1465, не тільки не порушене, але не залежить від його приватного права користування і розпорядження належною йому земельною ділянкою площею 0,0525 га, кадастровий номер 7121810100:01:001:1466.
Окрім того, зазначено, що позивач не надала суду висновок спеціаліста з ведення городництва - агронома або фахівця із сільського господарства, з якого б вбачалося, що гинуть рослини та висаджені овочі, що наносить їй значну матеріальну шкоду; висновку експерта щодо правильності проектування земельної ділянки; відомостей щодо проведення позивачем агротехнічної меліорації; доказів нанесення їй значної матеріальної шкоди, спричиненої позивачу протиправними діями відповідача; доказів того, що відповідач займається виробництвом продукції у незаконно побудованій будівлі; висновку спеціаліста в галузі будівництва, який би містив висновок щодо руйнування її будинку.
Сторона відповідача вважає, що предмет даного позову виходить за межі компетенції позивача, оскільки ініціювати знесення самочинного будівництва в Україні мають право органи державного архітектурно-будівельного контролю; органи місцевого самоврядування; а також власники чи користувачі земельної ділянки, чиї права порушено.
Таким чином, на переконання сторони відповідача, позов є необгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Борис В.Д. позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.
Представник відповідача - адвокат Тарасова Т.С. позовні вимоги не визнала та просила у їх задоволенні відмовити в повному обсязі.
Представник третьої особи - виконавчого комітету Кам'янської міської ради Черкаського району Черкаської області Журіда А.О. надіслав суду заяву, в якій просив судове засідання у справі провести без участі представника виконкому міської ради, у вирішенні спору поклався на розсуд суду.
Суд, заслухавши учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи, вирішуючи спір в межах доводів сторін, виходить з такого.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що згідно з витягом з Державного реєстру речових прав № 336078961 від 19 червня 2023 року земельна ділянка, кадастровий номер 7121810100:01:001:1465, площею 0,1 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_5 , розмір частки: 17/50, належить ОСОБА_1 (а.с. 9).
Водночас згідно з витягом з Державного реєстру речових прав № 336883967 від 26 червня 2023 року земельна ділянка, кадастровий номер 7121810100:01:001:1465, площею 0,1 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_5 , розмір частки: 13/50, належить ОСОБА_1 (а.с. 10).
Окрім того, позивач надала суду кадастровий план земельної ділянки 7121810100:01:001:1465 та фотокопії виробничої будівлі (а.с. 12-16).
Як вбачається із відповіді виконавчого комітету Кам'янської міської ради Черкаської області від 17 листопада 2025 року № 2487/07-15, заяву ОСОБА_1 розглянуто та за наслідками розгляду встановлено, що ОСОБА_4 збудував нежитлову будівлю площею 334 кв.м без передбачених законодавством документів, що має ознаки самовільного будівництва. Також повідомлено, що будівництво виробничих будівель та споруд по АДРЕСА_5 , відповідно до генерального плану забудови м. Кам'янка не передбачено. Дозвіл на розроблення детального плану території забудови земельної ділянки не надавався та, відповідно, не затверджувався. Будівельний паспорт або містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, які визначають комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва виробничих будівель, Кам'янською міською радою не надавалися. Дозвіл на початок виконання будівельних робіт виробничої будівлі ОСОБА_4 не надано. Декларацію про готовність виробничої будівлі до експлуатації ОСОБА_4 не надано (а.с. 11).
Допитаний в якості спеціаліста завідувач сектору містобудування та архітектури виконавчого комітету Кам'янської міської ради Черкаської області ОСОБА_5 пояснив, що до виконавчого комітету звернулася ОСОБА_1 стосовно надання інформації про об'єкт, збудований ОСОБА_4 на сусідній ділянці. На її звернення він надавав відповідь особисто. Специфіка його роботи полягає в тому, що дозвільний документ на будівництво, на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування», може надавати лише відділ містобудування та архітектури в межах громади. ОСОБА_4 вони не робили ніяких дозвільних документів на початок робіт об'єкту, всі документи у них відсутні, про що він зазначив у відповіді. ОСОБА_1 звернулася до них із запитом стосовно виробничої будівлі, тому він надав їй відповідь на її звернення та не вбачав підстав роз'яснювати, що це не виробнича будівля, а якась інша. В будь-якому випадку ні на виробничу, ні на господарську, ні на житлову, ні на інші види будівництва ніяких дозволів на ту адресу вони не надавали. Виміри спірної будівлі ним не проводилися, за його участі проводилися лише виміри двох гаражів. Площа у розмірі 334 кв.м., яку він зазначав у відповіді ОСОБА_1 , ним вимірялася по супутниковій карті. Приписи про усунення порушень знаходження самочинної будівлі виконавчим комітетом Кам'янської міської ради ОСОБА_4 не надавались.
Стороною відповідача наданий витяг з Державного реєстру речових прав № 297213152 від 31 січня 2022 року, з якого вбачається, що земельна ділянка, кадастровий номер 7121810100:01:001:1466, площею 0,0525 га для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_5 , належить ОСОБА_4 (а.с. 41).
Із наданого суду договору дарування земельної ділянки від 31 січня 2022 року за реєстровим номером 157 вбачається, що ОСОБА_6 подарував ОСОБА_4 у власність земельну ділянку площею 0,0525 га за адресою: АДРЕСА_5 , кадастровий номер 7121810100:01:001:1466, для ведення особистого селянського господарства, на якій відповідач збудував господарську споруду (а.с. 41-42).
З наданого стороною відповідача технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_5 , вбачається загальний план домоволодіння та розташування надвірних споруд (а.с. 42 (на звороті) - 44).
Стаття 41 Конституції України визначає, що право власності є непорушним. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом, і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
У відповідності до положень ст. 152 ЗК України власник або землекористувач земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю.
Згідно із ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Статтею 103 ЗК України передбачено, що власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них та використання цих ділянок із запровадженням і додержанням прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур та охорони земель (обмін земельних ділянок, раціональна організація територій, дотримання сівозмін, встановлення, зберігання межових знаків тощо).
З урахуванням змісту ст. 376 ЦК України у поєднанні з положеннями ст.ст. 16, 386, 391 цього Кодексу вимоги про знесення самочинно збудованого нерухомого майна на земельній ділянці, власником або користувачем якої є інша особа, можуть бути заявлені власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, за умови доведеності факту такого порушення самочинною забудовою.
Факт порушення права, згідно з приписами ЦПК України, має довести особа, яка звертається з позовом.
Розглядаючи позови про знесення самочинно збудованого майна, у відповідності з вимогами ст. 391 ЦК України та ч. 7 ст. 376 ЦК України, суд повинен з'ясувати: чи заперечує власник земельної ділянки проти визнання права власності на таку забудову за особою, що її здійснила; чи не порушує така забудова права на земельну ділянку інших осіб, а в разі зведення забудови на наданій земельній ділянці - чи не здійснено таку забудову з відхиленням від проєкту або будівельних норм і правил, чиї права порушено такою забудовою, чи можливо здійснити перебудову з метою поновлення порушених прав з дотриманням будівельних норм і правил або положень проєкту; чи не відмовляється особа від такої перебудови.
Отже, позивач зобов'язана довести не тільки факт самочинного будівництва, а й порушення її прав як користувача сусідньої земельної ділянки та власника будинку, а також обґрунтованості захисту її прав лише у такий спосіб як знесення (постанова Верховного Суду від 06 жовтня 2021 року у справі № 592/4105/16-ц).
Таким чином, під час судового розгляду предметом доказування є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення.
Об'єктом оцінки судом при ухваленні рішення є як докази (фактичні дані, відомості), так і процесуальні джерела, що їх містять (показання свідків, висновки експертів, тощо).
Виходячи з принципу процесуальної рівності сторін і враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, судом досліджено кожний доказ, наявний у матеріалах цивільної справи.
Частиною 1 ст. 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Частиною 6 ст. 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як вбачається з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Позивач в обґрунтування заявлених вимог вказує на те, що побудована виробнича будівля порушує її право користування земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, так як вона займає її значну частину. Проте матеріали справи не містять доказів щодо порушення права позивача на користування земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, і для з'ясування цих обставин мала б бути проведена відповідна експертиза.
Суд звертає увагу, що позивачем не доведено і причинно-наслідковий зв'язок між завданням шкоди самочинною спорудою і діями відповідача та неможливості усунути такі порушення іншим способом (здійснити укріплення, переобладнання, тощо), ніж знесення самочинного будівництва, що є крайнім заходом і можливе лише за умови вжиття всіх передбачених законодавством України заходів щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.
При застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 06 жовтня 2021 року № 592/4105/16-ц, про те, що знесення самочинно збудованого об'єкта допустиме лише за умови, якщо неможливо здійснити його перебудову відповідно до проєкту або відповідно до норм і правил, визначених державними правилами та санітарними нормами, або якщо особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від такої перебудови.
Тобто позивач не довела обґрунтованості захисту її прав лише у такий спосіб, як знесення вказаної споруди, оскільки цьому крайньому заходу передує виконання п. 1 ч. 7 ст. 376 ЦК України щодо проведення перебудови об'єкту.
Системний аналіз положень ст.ст. 16, 376, 386, 391 ЦК України дає підстави для висновку, що вимоги про знесення самочинно збудованого майна на земельній ділянці, власником або користувачем якої є інша особа, можуть бути заявлені власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, за умови доведеності факту порушення прав цих осіб самочинною забудовою господарської споруди.
Позивач, за встановлених дійсних обставин цієї справи, не довела суду факту порушення її прав забудовою, не довела, що було вжито всіх передбачених законом заходів, що дають право безумовного знесення самочинного будівництва, у матеріалах справи немає жодної інформації, що відповідач відмовився здійснити відповідну перебудову, а контролюючі органи державної влади звертались до нього з вирішення даного питання та надавали йому відповідний припис.
Про ймовірні порушення та шкоду не складено жодних актів із відповідними замірами у присутності власників земельних ділянок та за участі представників органів місцевого самоврядування чи інших контролюючих органів.
Окрім того, суд не приймає в якості належних та допустимих доказів фотознімки, надані позивачем, на яких зображена будівля, оскільки з вказаних світлин неможливо визначити дату їх виготовлення; із зображень неможливо встановити, що це за будівля та на якій земельній ділянці вона розташована.
Суд зауважує, що недоведеність позовних вимог може порушити право приватної власності відповідача на майно, яке позивач бажає демонтувати чи знищити, з огляду на те, що спірний об'єкт розташований не на спільній земельній ділянці, кадастровий номер 7121810100:01:001:1465, а на іншій, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_4 , кадастровий номер 7121810100:01:001:1466, і площа якої 0,0525 га.
Таким чином, всупереч вказаним вимогам закону позивачем не було надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, на які вона посилається, а саме що зведена на території відповідача виробнича будівля чинить перешкоди у користуванні земельною ділянкою, а також не обґрунтувала, що захист її прав лише у такій спосіб як знесення споруди, є найефективнішим.
На підставі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши належність та допустимість доказів, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про відмову в задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Оскільки позивачу відмовлено у задоволені її позовних вимог, у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати на її користь не відшкодовуються.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10-13, 89, 141, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа: виконавчий комітет Кам'янської міської ради Черкаського району Черкаської області, про зобов'язання знести (демонтувати) незаконно побудовану виробничу будівлю відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду на протязі тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення суду складено 27 травня 2026 року.
Відомості про учасників справи згідно з п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_6 ; РНОКПП: НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_7 ; РНОКПП: НОМЕР_2 .
Третя особа: виконавчий комітет Кам'янської міської ради Черкаського району Черкаської області, вул. Героїв Майдану, 37, м. Кам'янка Черкаського району Черкаської області, 20801; код в ЄДРПОУ: 25872304.
Суддя Н.А. Білопольська