Справа № 931/184/26
Провадження № 2/931/223/26
27 травня 2026 року селище Локачі
Локачинський районний суд Волинської області
у складі: головуючого - судді Масляної С.В.,
за участю: секретаря судового засідання - Проскуненкової А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Локачах в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом першого заступника керівника Володимирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Локачинської селищної ради Володимирського району Волинської області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Фермерське господарство "Еліт-Ш", про витребування земельної ділянки,
встановив:
11.03.2026 року перший заступник керівника Володимирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Локачинської селищної ради Володимирського району Волинської областізвернувся з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Фермерське господарство "Еліт-Ш", про витребування у власність Локачинської територіальної громади земельної ділянки з кадастровим номером 0722482200:04:000:0652, площею 2,7346 га.
Позов мотивує тим, що рішенням Локачинського районного суду Волинської області від 30.06.2023 у справі № 931/322/23 задоволено позов ОСОБА_1 до Локачинської селищної ради Волинської області про визнання права власності за набувальною давністю на сертифікат серії ВЛ №0165864 від 29 травня 1997 року на право на земельну частку (пай) у землі, що знаходиться у с. Замличі Володимирського району Волинської області, яка перебуває у колективній власності КСП «Маяк», розміром 2,51 умовних кадастрових гектари, виданий співмешканцю матері позивача, який помер у 1995 році, на підставі рішення Локачинської районноїдержавної адміністрації від 21 лютого 1997 року №49. Однак, постановою Волинського апеляційного суду від 25.11.2024 скасовано вищевказане рішення Локачинського районного суду Волинської області від 30.06.2023 у справі № 931/322/23 та ухвалено нове судове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Зокрема, судом апеляційної інстанції встановлено, що 29.05.1997 Локачинською районною державною адміністрацією, на підставі нею ж прийнятого 21.02.1997 рішення№ 49 ОСОБА_2 видано сертифікат серії ВЛ № 0165864 на право на земельну частку (пай) у землі, що знаходиться у с. Замличі Володимирського району Волинської області, яка перебуває у колективній власності КСП «Маяк», розміром 2,51 умовних кадастрових гектари. Враховуючи, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що зі смертю ОСОБА_2 , починаючи з 29.11.1995 припинилася його правоздатність, а тому були відсутні підстави для видачі сертифікату особі, яка померла, та відповідно зберігання будь-якою особою незаконно виданого документа не породжувало будь-яких прав для такої особи, в тому числі і ОСОБА_1 .
Отже, рішенням суду апеляційної інстанції констатовано факт безпідставного набуття ОСОБА_1 права власності за набувальною давністю на сертифікат серії ВЛ №0165864 від 29.05.1997 на право на земельну частку (пай), у зв'язку з тим, що зберігання будь-якою особою незаконно виданого документа не породжує будь-яких прав для такої особи, а саме для ОСОБА_1 .
Водночас, 03.11.2023 року за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 2,7346 га, кадастровий номер 0722482200:04:000:0652. Підставою внесення запису про державну реєстрацію права слугувало рішення Локачинської селищної ради від 18.10.2023 № 28/50 «Про затвердження технічноїдокументації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_1 ».
В подальшому, між ОСОБА_1 та ФГ «Еліт-Ш» 01.12.2023 укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки строком на 20 років.
Зазначає, що реєстрація права приватної власності на земельну ділянку за відповідачем у вказаній справі, яка була ним безпідставно набута, порушує інтереси територіальної громади та наявні підстави для витребування земельної ділянки з кадастровим номером 0722482200:04:000:0652, площею 2, 7346 га.
Просить витребувати у власність Локачинської територіальної громади в особі Локачинської селищної ради Володимирського району Волинської областіз незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 0722482200:04:000:0652, площею 2,7346, та стягнути з відповідача судовий збір на користь Волинської обласної прокуратури.
Ухвалою від 16 березня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
16.04.2026 року підготовче провадження у даній справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні 18.05.2026 року прокурор позов підтримала з підстав, викладених у ньому, відповіді на відзив та додаткових поясненнях, просила його задовольнити.
Представник позивача ОСОБА_3 у судовому засіданні 18.05.2026 року позов, поданий прокурором, підтримав, просив задовольнити.
Відповідач у судовому засіданні 18.05.2026 проти задоволення позову не заперечував, зазначив, що, оскільки рішення Локачинського районного суду, на підставі якого він набув право власності за набувальною давністю на сертифікат на право на земельну частку (пай), що був виданий фактичному чоловіку його матері ОСОБА_2 , скасоване та в позові йому відмовлено, вказане спадкове майно він в установленому законом порядку не успадкував і успадкувати не може, то він погоджується, що не мав законних підстав для набуття право власності на земельну ділянку, що була виділена в натурі на підставі такого сертифіката на право на земельну частку (пай).
У судовому засіданні 18.05.2026 року на підставі ч.1 ст.244 ЦПК України судом відкладено ухвалення та проголошення судового рішення у справі на 14:00 год 27.05.2026 року, в яке сторони не з'явились.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд, оцінюючи подані докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов наступного висновку.
Судом з копії сертифіката серії ВЛ №0165864 від 29 травня 1997 року на право на земельну частку (пай) вбачається, що ОСОБА_2 належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Маяк», розміром 2,51 в умовних кадастрових гектарах, на підставі рішення Локачинської райдержадміністрації № 49 від 21 лютого 1997 року (а.с.55).
Рішенням Локачинського районного суду Волинської області від 30.06.2023 у справі № 931/322/23 задоволено позов ОСОБА_1 (відповідача у даній справі) до Локачинської селищної ради Волинської області про визнання права власності за набувальною давністю на сертифікат серії ВЛ №0165864 від 29 травня 1997 року на право на земельну частку (пай) у землі, що знаходиться у с. Замличі Володимирського району Волинської області, яка перебуває у колективній власності КСП «Маяк» розміром 2,51 умовних кадастрових гектари, виданий співмешканцю матері позивача ОСОБА_2 , який помер у 1995 році, на підставі рішення Локачинської районної державної адміністрації від 21 лютого 1997 року №49.
З заяви ОСОБА_1 від 11.08.2023 року вбачається, що останній звернувся до Локачинської селищної ради з проханням надати дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства площею 2,7346 га, на підставі сертифіката серії ВЛ №0165864 від 29 травня 1997 року на території с. Залужне за межами населеного пункту (а.с. 54).
Рішенням Локачинської селищної ради від 17.08.2023 № 27/36 «Про надання дозволу на розроблення технічноїдокументації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (намісцевості) на земельну ділянку - частку (пай) ОСОБА_1 » надано дозвіл відповідачу на виготовлення технічноїдокументації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (намісцевості) на земельну ділянку - частку (пай) на підставі сертифіката серії ВЛ №0165864 від 29 травня 1997 року (а.с. 16).
З технічної документації із землеустрою, розробленої ФОП ОСОБА_4 , вбачається, що вона розроблена щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі ОСОБА_1 , площею 2,7346 га, для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: Локачинська селищна рада Володимирський район Волинська область (а.с. 56-84).
Крім того, у 2020 році ТОВ «ГЦНТП-плюс» розроблялася технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок площею в натурі ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, по 0,25 га кожна, що розташовані за адресою: с. Залужне Локачинський район Волинська область, на підставі рішення Замличівської сільської ради від 26.07.1993 року № 13/3, із змінами згідно рішення від 08.10.2009 року № 23/1 (а.с. 87 - 108).
З заяви ОСОБА_1 від 28.09.2023 року вбачається, що останній звернувся до Локачинської селищної ради з проханням затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства площею 2,7346 га, кадастровий номер: 0722482200:04:000:0652 (а.с. 15).
Рішенням Локачинської селищної ради від 18.10.2023 № 28/50 «Про затвердження технічноїдокументації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (намісцевості) ОСОБА_1 » затверджено технічну документацію ОСОБА_1 щодо встановлення меж та виділено в натурі земельну ділянку площею 2,7346 га, кадастровий номер: 0722482200:04:000:0652, що розташована за межами с. Залужне (а.с. 17).
З плану зовнішніх меж земель, переданих у колективну власність вбачається, що спірна земельна ділянка перебувала у колективній власності КСП «Маяк» (а.с. 18).
З витягу з Державного реєстру речових прав № 353443418 від 07.11.2023 року вбачається, що 03.11.2023 за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 2,7346 га, кадастровий номер 0722482200:04:000:0652, номер речового права:52429283 (а.с. 19).
З інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №405253386 від 25.11.2024 року та №420442542 від 31.03.2025 року вбачається, що 03.11.2023 за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 2,7346 га, кадастровий номер 0722482200:04:000:0652. Підставою внесення запису про державну реєстрацію права слугувало рішення Локачинської селищної ради від 18.10.2023 № 28/50 «Про затвердження технічноїдокументації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (намісцевості) ОСОБА_1 ». Інше речове право: право оренди земельної ділянки, орендар - ФГ «Еліт-Ш», орендодавець - ОСОБА_1 (а.с. 20-25, 26).
Постановою Волинського апеляційного суду від 25.11.2024 скасовано рішення Локачинського районного суду Волинської області від 30.06.2023 у справі № 931/322/23 та ухвалено нове судове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 (відповідача у даній справі) про визнання за ним права власності за набувальною давністю на сертифікат серії ВЛ № 0165864 від 29.05.1997 року на право на земельну частку (пай) відмовлено (а.с. 12-14).
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Зокрема, судом апеляційної інстанції встановлено, що 29.05.1997 Локачинською районною державною адміністрацією, на підставі нею ж прийнятого 21.02.1997 рішення № 49, ОСОБА_2 видано сертифікат серії ВЛ № 0165864 на право на земельну частку (пай) у землі, що знаходиться у с. Замличі Володимирського району Волинської області, яка перебуває у колективній власності КСП «Маяк», розміром 2,51 умовних кадастрових гектари. Враховуючи, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що зі смертю ОСОБА_2 , починаючи з 29.11.1995 припинилася його правоздатність, а тому були відсутні підстави для видачі сертифікату особі, яка померла, та відповідно зберігання будь-якою особою незаконно виданого документа не породжувало будь-яких прав для такої особи, в тому числі і ОСОБА_1 (а.с. 12-14).
01.12.2023 між ОСОБА_1 та ФГ «Еліт-Ш» 01.12.2023 укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0722482200:04:000:0652, площею 2,7346 га, строком на 20 років. Додатком до вказаного договору є акт-прийому передачі земельної ділянки від 22.12.2023 року (а.с. 28-31).
З листа Володимирської окружної прокуратури від 19.03.2025 року №50-519ВИХ-25 вбачається, що прокуратура зверталася до Локачинської селищної ради Володимирського району з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави щодо визнання недійсним договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0722482200:04:000:0652, площею 2,7346 га, скасування державної реєстрації права приватної власності та права оренди вказаної ділянки, витребовувалася інформація щодо даної земельної ділянки (а.с. 36-37).
Згідно з листом Локачинської селищної ради Володимирського району від 21.03.2025 року №225/17/2-25 прокуратурі було надано інформацію про те, що ОСОБА_1 звертався до Локачинської селищної ради із заявою про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж спірної земельної ділянки на підставі сертифіката серії ВЛ №0165864 від 29 травня 1997 року, рішенням ради було надано дозвіл та згодом затверджено технічну документацію, виділення земельної ділянкиз кадастровим номером 0722482200:04:000:0652, площею 2,7346 га, відбулося із невитребуваних земельних часток (паїв) із земель, переданих у колективну власність КСП «Маяк». Також було повідомлено, що Локачинська селищна рада до суду з позовом щодо спірної земельної ділянки не зверталася, не заперечує щодо вжиття Володимирською окружною прокуратурою заходів представницького характеру в інтересах селищної ради шляхом подання позовної заяви до суду щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0722482200:04:000:0652, площею 2,7346 га (а.с. 38).
З листа Володимирської окружної прокуратури від 08.04.2025 року №50-681ВИХ-25 вбачається, що остання звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області із запитом про надання матеріалів розпаювання колишнього КСП «Маяк» або іншої інформації щодо розташування земельних ділянок колективної власності, копії викопіювань з картографічних матеріалів розпаювання КСП «Маяк», яке б містило схематичне відображення місця розташування земельної ділянки (паю) ОСОБА_2 , копію протоколу розпаювання, державного акту на право колективної власності КСП «Маяк» (а.с.45-46).
Згідно з листом від 06.05.2025 року за №10-3-0.31-1765/2-25 Головне управління Держгеокадастру у Волинській області надало прокуратурі скановану копію Державного акта на право колективної власності на землю КСП «Маяк» серії ВЛ №8 з визначенням меж земель, переданих у колективну власність, із додатком 1, що містить список громадян - членів КСП, в якому запис про громадянина ОСОБА_2 наведено під номером 286 (а.с. 47-49).
Відповідно до листа від 20.02.2026 року №50-377ВИХ-26 Володимирська окружна прокуратура зверталася до Локачинської селищної ради Володимирського району з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави щодо витребування земельної ділянки з кадастровим номером 0722482200:04:000:0652, площею 2,7346 га, з незаконного володіння ОСОБА_1 (а.с. 50-51).
З листа Локачинської селищної ради Володимирського району від 25.02.2026 року №148/17/2-26 вбачається, що селищна рада не зверталася до суду з позовом про витребування спірної земельної ділянки, не заперечує щодо вжиття Володимирською окружною прокуратурою заходів представницького характеру в інтересах селищної ради шляхом подання позовної заяви до суду про витребування земельної ділянки з кадастровим номером 0722482200:04:000:0652, площею 2,7346 га (а.с. 52).
Згідно з витягом № НВ-9954160052026 із технічної документації від 25.02.2026 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 0722482200:04:000:0652становить 108652,51 грн (а.с. 53).
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також відповідно до міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Виходячи із положень ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі(на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом; громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай); громадяни України, евакуйовані із зони відчуження, відселені із зони безумовного (обов'язкового) або зони гарантованого добровільного відселення, а також громадяни України, що самостійно переселилися з територій, які зазнали радіоактивного забруднення, і які на момент евакуації, відселення або самостійного переселення були членами колективних або інших сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які проживають у сільській місцевості.
Згідно з ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.
Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).
Документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) громадян України, зазначених в абзаці п'ятому частини першої статті 1 цього Закону, є трудова книжка члена колективного або іншого сільськогосподарського підприємства (за наявності) чи нотаріально засвідчена виписка з неї (за наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради.
Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», нерозподіленою земельною ділянкою є земельна ділянка, яка відповідно до проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) увійшла до площі земель, що підлягають розподілу, але відповідно до протоколу про розподіл земельних ділянок не була виділена власнику земельної частки (паю).
Невитребуваною є земельна частка (пай), на яку не отримано документа, що посвідчує право на неї, або земельна частка (пай), право на яку посвідчено відповідно до законодавства, але яка не була виділена в натурі (на місцевості).
Протягом 7 років з дня державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку, сформовану з невитребуваної земельної частки (паю), забороняється передача її у приватну власність (крім передачі її власнику невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємцям).
З усього вищевикладеного вбачається, що законодавцем передбачається можливість передання у власність земельної ділянки, що перебувала у колективній власності сільськогосподарського підприємства, лише певному колу осіб, які зазначені у ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» та у порядку, визначеному цим законом.
Згідно інформації Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 06.05.2025 №10-3-0.31-1765/2-25 КСП «Маяк» видавався державний акт на право колективної власності на землю серії ВЛ №8 від 20.04.1995 на території Замличівської сільської ради площею 1273, 7 га.
Відповідно до списку громадян - членів КСП «Маяк» під номером 286 зазначено ОСОБА_2 .
Встановлено, що 29.05.1997 Локачинською районною державною адміністрацією на підставі нею ж прийнятого 21.02.1997 рішення № 49 ОСОБА_2 видано сертифікат серії ВЛ № 0165864 на право на земельну частку (пай) у землі, що знаходиться у с. Замличі Володимирського району Волинської області, яка перебуває у колективній власності КСП «Маяк», розміром 2,51 умовних кадастрових гектари.
Враховуючи, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , з його смертю припинилася його правоздатність, а тому ні в лютому, ні в травні 1997 року Локачинська районна державна адміністрація не мала жодних законних підстав як приймати рішення, так і видавати сертифікат особі, яка померла. Відповідно зберігання будь-якою особою незаконно виданого документа не породжує будь-яких прав для такої особи, а саме для ОСОБА_1 .
Встановлені у справі обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 не набув у встановленому законом порядку права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0722482200:04:000:0652, площею 2,7346, на території Локачинської селищної ради, оскільки не набув права власності на виданий відповідно до Закону сертифікат на право на земельну частку (пай), а підставою для прийняття рішень Локачинською селищною радою про виділення земельної ділянки у натурі (на місцевості) ОСОБА_1 був незаконно виданий ОСОБА_2 після його смерті сертифікат НОМЕР_1 від 29.05.1997 року, право власності на який набув ОСОБА_1 за набувальною давністю за рішенням суду, яке в подальшому скасоване.
За змістом статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється в тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Спірна земельна ділянка знаходиться на території Локачинської селищної ради.
Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально визначеного майна, до особи, яка незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння.
Отже, особа, за якою зареєстроване право власності на нерухоме майно, є його володільцем. У випадку незаконного, без відповідної правової підстави заволодіння нею таким майном, право власності (включаючи права володіння, користування та розпорядження) насправді і далі належатиме іншій особі - власникові. Останній має право витребувати це майно з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності.
Тому заволодіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на нього ще не означає, що такий володілець набув право власності (права володіння, користування та розпорядження) на це майно. Власник, якого незаконно, без відповідної правової підстави, позбавили володіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на це майно за іншою особою, не втрачає право володіння нерухомим майном. Така інша особа внаслідок державної реєстрації за нею права власності на нерухоме майно стає його фактичним володільцем (бо про неї є відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно). Але не набуває право володіння на відповідне майно, бо воно, будучи складовою права власності, і далі належить власникові. Саме тому він має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави, ним заволоділа.
Для витребування майна оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, визнання права власності на спірне майно не є ефективним способом захисту прав.
Подібні за змістом висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17, від 01 та 15 жовтня 2019 року у справах № 911/2034/16 та № 911/3749/17, від 19 листопада 2019 року у справі № 911/3680/17.
У цій справі рішення органу місцевого самоврядування, а також державна реєстрація земельної ділянки на праві приватної власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, фактично стали інструментом, які обумовили формальне набуття ОСОБА_1 право власності на спірну земельну ділянку. При цьому, їх визнання незаконними та скасування, як окремих позовних вимог, не є належним способом захисту.
Оскільки передача земельної ділянки відбулась не у спосіб передбачений законом, ОСОБА_1 не мав права набути право власності на земельну ділянку у вищевказаний спосіб, наявні підстави для витребування земельної ділянки на підставі статті 387 ЦК України.
Таким чином, позов слід задовольнити.
Повертаючи у такий спосіб земельну ділянку в розпорядження територіальної громади положення статті 1 Першого протоколу до Конвенції порушені не будуть, оскільки нею гарантується захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність. Тому для оцінки додержання «справедливого балансу» в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.
Оскільки встановлено факт незаконного набуття ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства й вибуття її з користування територіальної громади з порушенням вимог закону, вимога про витребування земельної ділянки з володіння ОСОБА_1 є обґрунтованою, а втручання держави у його право власності є виправданим, оскільки порушення загальновідомого, чітко визначеного законодавством порядку надання земельних ділянок порушує суспільний інтерес на законний обіг землі, як національного багатства та положення законодавства України про зобов'язання органів влади діяти в межах своїх повноважень та у порядку передбаченому законом.
На підставі п.1 ч.1 ст. 141 ЦПК, оскільки позов задоволено, необхідно стягнути з відповідача на користь Волинської обласної прокуратури судовий збір, сплачений прокурором під час звернення до суду із з позовною заявою у розмірі 2662,40 грн.
На підставі викладеного, та керуючись статтями 4, 12, 13, 76-80, 81, 83, 84, 133, 137, 141, 142, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов задовольнити.
Витребувати у власність Локачинської територіальної громади в особі Локачинської селищної ради Володимирського району Волинської областіз незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 0722482200:04:000:0652, площею 2,7346 га.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Волинської обласної прокуратури (вул. Винниченка, 15, м. Луцьк, 43025, код ЄДРПОУ 02909915) витрати по сплаті судового збору в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. на р/р UА138201720343140001000004945, МФО 820172, ДКСУ м.Київ.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Повний текст рішення складено 27.05.2026 року.
Учасники справи:
Володимирська окружна прокуратура, адреса місцезнаходження: м. Володимир, вул. Драгоманова, 31, Волинської області.
Позивач: Локачинська селищна рада Волинської області, адреса місцезнаходження: 45500, смт. Локачі, вул. Миру, 37, Володимирський район Волинська область, код ЄДРПОУ 04332182.
Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ФГ "Еліт-Ш", адреса місцезнаходження: 44763, Україна, Володимирський район, Волинська область, село Бобичі, код ЄДРПОУ 33484737.
Суддя Локачинського районного суду С.В. Масляна