Справа № 158/1447/26
Провадження № 2/0158/796/26
27 травня 2026 року м. Ківерці
Ківерцівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді - Корецької В.В.,
при секретарі - Процик Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ківерцівської міської ради про визнання права власності на спадкове майно,-
Позивач по справі ОСОБА_1 звернулась до суду з цивільним позовом до Ківерцівської міської ради про визнання права власності на спадкове майно.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його баба - ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилася спадщина, до складу якої увійшли: житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та право на завершення приватизації та реєстрацію права власності, відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», земельної ділянки площею 0,83 га (0,60 га - для ведення особистого підсобного господарства, 0,23 га - для будівництва та обслуговування житлового будинку), яка передавалась ОСОБА_2 у приватну власність згідно архівного витягу з рішення сесії Тростянецької сільської ради Ківерцівського району від 03 квітня 1996 року №6/2, як на спадкове майно, що залишилося по смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зазначає, що син спадкодавця ОСОБА_2 - батько позивачки по справі ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , до дня смерті своєї матері і вона є єдиним спадкоємцем майна померлої ОСОБА_2 за законом за правом представлення. Спадщину, що залишалась після смерті своєї баби ОСОБА_2 вона прийняла шляхом написання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори.
При зверненні в нотаріальну контору для оформлення спадщини їй було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на вищевказане нерухоме майно на ім'я спадкодавця. Просить визнати за нею право власності на вищевказане нерухоме спадкове майно.
Ухвалою судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 03.04.2026 року відкрито загальне позовне провадження у даній цивільній справі та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 04.05.2026 закрито підготовче провадження у даній цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач по справі ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, подала до суду заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи у її відсутності, щодо заочного розгляду справи не заперечує. Просить позов задовольнити.
Представник відповідача - Ківерцівської міської ради Луцького району Волинської області подав до суду заяву про розгляд даної цивільної справи у його відсутності, щодо задоволення позову не заперечує.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв'язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до змісту ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Стаття 1218 ЦК України передбачає, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно з ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 1265 ЦК України, у п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.
Згідно ч. 3 ст. 1266 ЦК України, племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.
Згідно із п. «г» ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.
Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до ст. 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія п. 1 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України.
Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, то спадкоємці мають право звертатися до суду з позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім'я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.
Наведена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі №350/67/15-ц, а також у постанові Верховного Суду від 17.04.2019 у справі №723/1061/17.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_2 , що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 16.05.2017р. /а.с. 6/.
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої увійшли: житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , 1960 року народження та право на завершення приватизації та реєстрацію права власності, відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», земельної ділянки площею 0,83 га (0,60 га - для ведення особистого підсобного господарства, 0,23 га - для будівництва та обслуговування житлового будинку). Факт належності вищевказаного нерухомого майна спадкодавцю ОСОБА_2 стверджується витягом з погосподарської книги №4 за 2016-2020рр., довідкою Тростянецької сільської ради №96 від 05.02.2018, архівним витягом з рішення сесії Тростянецької сільської ради Ківерцівського району від 03 квітня 1996 року №6/2 /а.с. 8, 11-14/.
З довідок Тростянецької сільської ради №96 від 05.02.2018 та Тростянецького старостинського округу №3 Ківерцівської міської ради №100 від 05.03.2026 вбачається, що спадкодавець ОСОБА_2 до дня своєї смерті проживала одна. 24.03.1995, Тростянецькою сільською радою Ківерцівського району Волинської області, від імені ОСОБА_2 було посвідчено заповіт за реєстровим №23 у відповідності до умов якого, усе своє майно на яке вона матиме право за законом, остання заповіла своєму сину - ОСОБА_3 , який до дня своєї смерті був зареєстрований та проживав разом із свою матір'ю ОСОБА_2 /а.с. 8, 16/.
ІНФОРМАЦІЯ_4 помер батько позивачки по справі - ОСОБА_3 , що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 08.06.2012, копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 12.05.1984, копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_4 від 25.01.2004 /а.с. 7, 17/.
З наданих та досліджених судом доказів вбачається, що син спадкодавця ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 - ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто до дня смерті своєї матері.
Спадкоємець - позивач по справі ОСОБА_1 вступила у фактичне володіння спадковим майном шляхом написання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори. Інші спадкоємці та пережиле подружжя - відсутні /а.с. 34/.
Вищевказані обставини повністю підтверджуються копією спадкової справи №459/2017 після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 /а.с. 33-51/.
Постановою нотаріуса Ківерцівської державної нотаріальної контори Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції Єрмолай Л.В. №418/02-31 від 24.04.2018 року відмовлено позивачу по справі ОСОБА_1 у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом після смерті баби ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове нерухоме майно на ім'я спадкодавця /а.с. 20/.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, особи вправі набути право власності на підставах, що не заборонені законом і згідно зі ст. 392 ЦК України, можуть звертатись до суду з позовом про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.
Враховуючи, що право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації і виникає з моменту державної реєстрації, відсутність належно оформлених правовстановлюючих документів на нерухоме майно у померлого спадкодавця унеможливлює спадкоємцеві - позивачу по справі оформити свідоцтво про право на спадщину, суд дійшов висновку про задоволення позову у відповідності до заявлених вимог.
Керуючись ст. ст. 12, 81, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 182, 328, 392, 1217, 1218, 1222, 1258, 1259, 1265, 1266 ЦК України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті баби - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_1 право на завершення приватизації та реєстрацію права власності, відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», земельної ділянки площею 0,83 га (0,60 га - для ведення особистого підсобного господарства, 0,23 га - для будівництва та обслуговування житлового будинку), яка передавалась ОСОБА_2 у приватну власність згідно архівного витягу з рішення сесії Тростянецької сільської ради Ківерцівського району від 03 квітня 1996 року №6/2, в порядку спадкування за законом після смерті баби - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 ;
відповідач: Ківерцівська міська рада Волинської області, юридична адреса: м. Ківерці, вул. Шевченка, 14 Волинської області, індекс 45200, код ЄДРПОУ 26516861.
Суддя Ківерцівського районного суду В.В. Корецька