154/380/26
3/154/293/26
26 травня 2026 року Володимирський міський суд Волинської області у складі:
головуючого - судді Лутая А.М.,
за участю: секретаря судового засідання - Бойко К.В.,
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності -
ОСОБА_1 ,
захисника - Галащука С.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Володимирського РВП ГУНП у Волинській області про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
19 січня 2026 року о 18:17 в м. Володимирі по вул. Цинкаловського, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «GEELY EMGRAND X7», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння (зіниці очей не реагують на світло), від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку у медичному закладі, в порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, відмовився, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 в суді свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не визнав. Зазначив, що він не був у стані наркотичного сп'яніння, від проходження огляду не відмовлявся, лише сказав поліцейським, що він хворіє на цукровий діабет, і що йому треба вдома прийняти ліки, після чого він поїде на огляд в лікарню. Проте, поліцейські склали на нього протокол про адміністративне правопорушення та відсторонили від керування транспортним засобом. Також зазначив, що цього ж дня він добровільно здав тест на наркотичне сп'яніння, в результаті якого не було виявлено ознак сп'яніння, що підтверджується результатами токсикологічного дослідження. Зважаючи на викладене просив закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Захисник Галащук С.Ю. в судовому засіданні заявив клопотання про припинення розгляду адміністративного провадження відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Своє клопотання обгрунтував тим, що ОСОБА_1 був безпідставно зупинений працівниками поліції. Окрім протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, не було складено будь-якого іншого протоколу стосовно ОСОБА_1 . Порушення правил дорожнього руху поліцейськими не було зафіксовано на відеореєстратор. Крім того, відеозапис долучений до матеріалів справи, є не безперервним, як того вимагає Інструкція №1026. Оскільки зупинка була незаконною, то всі подальші вимоги поліції, зокрема проходження огляду на стан сп'яніння, водій не зобов'язаний виконувати. Також зазначив, що матеріали справи не містять докази наявності в ОСОБА_1 на момент зупинки ознак наркотичного сп'яніння. На пропозицію поліцейських пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 повідомив, що має вжити ліки від цукрового діабету, після чого може поїхати в лікарню. Дані обставини поліцейськими не було враховано. Після того, як було складено протокол про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 поїхав на власному автомобілі до Володимирського ЦМЛ і, приблизно через три години, пройшов освідування на наркотичне сп'яніння, яке показало, що ОСОБА_1 не перебуває у стані наркотичного сп'яніння. Наркотичне сп'яніння з гострими симптомами зазвичай триває від кількох годин до 1-2 діб. Проте, сліди речовин, їхні метаболіти та вплив на нервову систему зберігаються в організмі набагато довше. Вказані факти, на думку захисника, свідчать об'єктивно про те, що на момент зупинки ОСОБА_1 не перебував у стані наркотичного сп'яніння, а відповідно складання протоколу, який несе за собою відповідальність по ч.1 ст.130 КУпАП, є не об'єктивним.
Вислухавши доводи ОСОБА_1 та його захисника Галащука С.Ю., допитавши свідка, вивчивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року №3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України).
Відповідно до ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Так, відповідно до п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
На вимогу поліцейського водій повинен пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (п.2.5 Правил Дорожнього руху).
Диспозиція ч.1 ст. 130 КУпАП, за якою стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачає відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок огляду особи, яка керує транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, врегульовано ст.266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735.
Так, відповідно до статті 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість (п.4 Інструкції).
Відповідно до п.п. 6, 7 розділу І Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться:
- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність);
- лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Згідно п.12 розділу ІІ Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст.1 КУпАП).
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно зі ст.245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП повністю встановлена сукупністю наявних у матеріалах справи та досліджених судом доказів.
Так, протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 570352, складеним 19.01.2026 інспектором Володимирського РВП ГУНП у Волинській області Яцків Ю.Ю., стверджується, що 19 січня 2026 року о 18:17 в м. Володимирі по вул. Цинкаловського, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «GEELY EMGRAND X7», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння (зіниці очей не реагують на світло), від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку у медичному закладі, в порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, відмовився.
Зміст протоколу відповідає вимогам ст.256 КУпАП. Зокрема, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначені: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення. Протокол підписаний особою, яка його склала. ОСОБА_1 відмовився підписувати протокол.
Допитаний в судовому засіданні як свідок інспектор Володимирського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_2 повністю підтвердив обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.
Направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 19.01.2026 також стверджується, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я - КП «Володимирське ТМО». У вказаному направленні зазначено, що в ОСОБА_1 виявлені ознаки сп'яніння: зіниці очей не реагують на світло.
Крім того, вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення підтверджується відеозаписами з нагрудних камер поліцейських та відеореєстратора, які містяться на CD-R диску, на яких зафіксовано факт зупинки поліцейськими 19.01.2026 автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , а також факт категоричної відмови ОСОБА_1 від пропозиції працівника поліції пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я.
Твердження захисника про те, що долучений до справи DVD диск з відеозаписами є недопустимим доказом, оскільки вказані відеозаписи є не безперервним, як того вимагає Інструкція №1026 від 18.12.2018 не заслуговують на увагу, оскільки на них зафіксовано в повному обсязі обставини, що підлягають з'ясуванню та відображають обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Отже, об'єктивних підстав ставити під сумнів досліджені докази, у суду не має, а тому суд приймає їх за основу при ухваленні рішення по справі.
З урахуванням наведеного, оцінивши кожний із зазначених доказів з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі, дослідивши всебічно, повно та неупереджено всі обставини справи про адміністративне правопорушення, суд вважає встановленим, що ОСОБА_1 , як особа, яка керувала транспортним засобом, всупереч п.2.5 Правил дорожнього руху України відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.130 КУпАП.
Щодо доводів захисника стосовно правомірності зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , суд звертає увагу на те, що право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку огляд у відповідності до п. 2.5 ПДР України кореспондується з обов'язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Крім того, з огляду на правовий аналіз норм Правил дорожнього руху, незгода водія з причинами зупинки, або його необізнаність про це, не позбавляє його обов'язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, і такий обов'язок не впливає на причину зупинки.
Правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться у причинному зв'язку з обов'язком водія транспортного засобу пройти відповідний медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння.
Водночас керування транспортним засобом водієм, який підозрюється в тому, що перебуває у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, створює реальну небезпеку, яка може призвести до тяжких наслідків.
Таким чином, незгода водія з причиною зупинки автомобіля не позбавляє його обов'язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан сп'яніння, і такий обов'язок не впливає на причину зупинки.
Крім того, суд вважає неспроможними доводи захисника щодо відсутності в ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння з таких підстав.
Відповідно до п. 2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року № 1413/27858 (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість (п.4 Інструкції)..
Системний аналіз вказаних приписів свідчить про те, що поліцейський уповноваженого підрозділу Національної поліції України є особою, яка в силу закону, наділена повноваженнями щодо самостійного прийняття рішення про наявність чи відсутність у водія ознак наркотичного сп'яніння, визначених у п. 4 Розділу І Інструкції.
Так, у вказаному вище направленні поліцейським зафіксовано наявність в ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння - зіниці очей не реагують на світло.
Отже, слід констатувати, що передбаченими п. 4 розділу І Інструкції ознаками наркотичного сп'яніння, які стали підставою для проведення огляду ОСОБА_1 - є те, що зіниці його очей не реагують на світло.
Щодо доводів ОСОБА_1 та його захисника про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки останній не перебував в стані наркотичного сп'яніння, що підтверджується висновком токсикологічного дослідження, та не відмовлявся від огляду, суд вважає необхідним зазначити таке.
По-перше, відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП, адміністративна відповідальність настає не лише за керування транспортним засобом у стані сп'яніння, але й за відмову особи від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку.
Таким чином, сам по собі факт відмови від проходження огляду є самостійною підставою для притягнення до відповідальності та не потребує додаткового доведення факту перебування особи у стані сп'яніння.
По-друге, посилання особи на наявність поважних причин для відмови (захворювання, необхідність прийняти ліки) не звільняє її від обов'язку виконати законну вимогу працівника поліції щодо проходження огляду.
Законодавством не передбачено винятків, які б дозволяли водієві відмовитися від проходження огляду у зв'язку з особистими обставинами, у тому числі станом здоров'я.
Крім того, як вбачається з відеозапису, ОСОБА_1 не повідомляв поліцейським про свій стан здоров'я та про необхідність прийняти ліки.
По-третє, твердження про подальше добровільне проходження огляду та відсутність ознак сп'яніння не має правового значення для вирішення даної справи, оскільки огляд має проводитися не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення в присутності працівника поліції.
В той же час, як видно з наданого ОСОБА_1 . Результату токсикологічного дослідження №114 забор біологічного матеріалу в закладі охорони здоров'я відбувся в день зупинки лише о 22:14, тобто майже через 4 годин після зупинки, за відсутності працівника поліції.
До того ж результати огляду, проведеного пізніше, не спростовують факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду у встановленому законом порядку.
З урахуванням наведеного, вказані вище доводи суд розцінює як спосіб захисту направлений на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
При вирішенні питання про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинене адміністративне правопорушення суд керується таким.
Згідно ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до вимог ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Призначаючи ОСОБА_1 адміністративне стягнення, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки, наслідки вчиненого правопорушення, дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, та вважає доцільним накласти на нього безальтернативне адміністративне стягнення за ч.1 ст.130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцяти тисяч) гривень із позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, яке, за своїм видом і мірою є справедливим, необхідним і достатнім для його виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 7, 130, 245, 266, 280 КУпАП, суд
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Роз'яснити, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 665,60 грн. судового збору за наступними реквізитами: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ:37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 820019, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: судовий збір, Володимир-Волинський міський суд Волинської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова про позбавлення права керування транспортним засобом набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, визначеного цим Кодексом, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.
Постанова може бути оскаржена у Волинському апеляційному суді протягом 10 днів з дня винесення постанови.
В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Копію постанови протягом трьох днів надіслати особі, щодо якої її винесено
Суддя: А.М. Лутай