Провадження № 22-ц/803/4959/26 Справа № 203/4540/25 Суддя у 1-й інстанції - Іваницька І. В. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.
26 травня 2026 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
Головуючого судді-доповідача Гапонова А.В.
суддів Никифоряка Л.П., Халаджи О.В.
за участю секретаря Гречишникової О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за позовом Центральної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою в сумі 61 475,39 грн,
- за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Лабовкін Олександр Олександрович,
на ухвалу Центрального районного суду міста Дніправід 25 липня 2025 року про забезпечення позову, -
10 липня 2025 року керівник Центральної окружної прокуратури міста Дніпра звернувся до Центрального районного суду міста Дніпра з заявою про забезпечення позову в якій, з урахуванням поданих 25.07.2025 уточнень, просив заборонити суб'єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які дії, пов'язані з державною реєстрацією речових прав щодо об'єкту нерухомого майна: торгівельного павільйону непродовольчих товарів літ. А-1, загальною площею 33,4 кв.м, сходи літ. а {1}, навіс літ.а {11}, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1023453312101); заборонити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , відчужувати визначене майно.
Ухвалою Центрального районного суду міста Дніправід 25 липня 2025 року заяву керівника Центральної окружної прокуратури міста Дніпра про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Центральної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою в сумі 61 475,39 грн задоволено.
Заборонено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , відчужувати нерухоме майно: торгівельний павільйон, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1023453312101).
Заборонено суб'єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які дії, пов'язані з державною реєстрацією речових прав щодо об'єкту нерухомого майна: торгівельного павільйону непродовольчих товарів літ. А-1, загальною площею 33,4 кв.м, сходи літ. а {1}, навіс літ.а {11}, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1023453312101)
23.02.2026 року від ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Лабовкін Олександр Олександрович надійшла апеляційна скарга, в якій просить ухвалу Центрального районного суду міста Дніправід 25 липня 2025 року скасувати та у задоволенні заяви прокурора про забезпечення позову відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що відсутні ризики невиконання майбутнього рішення суду (у разі якщо воно буде винесене на користь позивача), чи ускладнення захисту прав позивача.
Крім того, зазначає, що вартість майна щодо якого судом першої інстанції накладено заборони у якості заходів забезпечення позову більше ніж вдвічі перевищує ціну позову, що вказує на порушення судом першої інстанції засад співмірності та пропорційності.
06.05.2026 року від Центральної окружної прокуратури міста Дніпранадійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Лабовкін Олександр Олександровичзалишити без задоволення, ухвалу Центрального районного суду міста Дніправід 25 липня 2025 року про забезпечення позову залишити без змін.
06.05.2026 року від Дніпровської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Лабовкін Олександр Олександровичзалишити без задоволення, ухвалу Центрального районного суду міста Дніправід 25 липня 2025 року залишити без змін.
Сторони належним чином повідомлені про день та час розгляду справи (том 2, а.с.117-118).
Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення сторін, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено.
Предметом спору у справі №203/4540/25, в якій прокурором заявлено про забезпечення позову, є стягнення з відповідача, ОСОБА_1 , на користь позивача 61 475,39 грн безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки за кадастровим номером 1210100000:06:110:0019 площею 0,009 га за адресою: м. Дніпро, пл. Старомостова, 2-Д за період з 01.01.2021 по 21.11.2023.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 10.07.2025 ОСОБА_1 на праві власності належить торгівельний павільйон непродовольчих товарів літ. А-1 за адресою: АДРЕСА_1 ; ціна нерухомого майна - 123 424,50 грн.
Вжиття заявлених прокурором заходів забезпечення позову щодо заборони відчуження майна та заборони вчинення реєстраційних дій щодо цього майна спрямоване виключно на збереження існуючого становища до прийняття рішення у цій справі та на ефективний захист порушених прав та інтересів позивача у випадку задоволення поданого позову.
Враховуючи реальність спору та розмір заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про те, що у випадку відчуження відповідачем належного йому нерухомого майна існують ризики невиконання рішення суду про задоволення позову, що свідчить про наявність обставин, які можуть утруднити або зробити неможливим виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що наявні підстави для задоволення заяви про забезпечення позову.
З такими висновками погоджується й колегія суддів апеляційного суду.
Відповідно до ч.1, 2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Згідно п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив заяву про забезпечення позову, оскільки існує ймовірність того, що відповідач може відчужити нерухоме майно: торгівельний павільйон, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1023453312101).
Отже, з метою охорони матеріально-правових інтересів позивача, необхідно вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони вчинення реєстраційних дій щодо спірного нерухомого майна.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Судом першої інстанції повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми процесуального права.
Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено.
Таким чином, ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і не підлягає скасуванню, оскільки суд повно і всебічно перевіривши обставини справи, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення заяви про забезпечення позову, з дотриманням норм процесуального права.
Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Лабовкін Олександр Олександровичзалишити без задоволення.
Ухвалу Центрального районного суду міста Дніправід 25 липня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення виготовлено 26.05.2026 року.
Судді: