ЄУН 204/6909/18
Провадження № 6/201/384/2026
18 травня 2026 року м. Дніпро
Соборний районний суд міста Дніпра в складі:
головуючого - судді Покопцевої Д.О.,
секретаря - Тоцькій Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро заяву Акціонерного товариства «Сенс Банк» про видачу дубліката виконавчого листа у справі № 204/6909/18 за позовом Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Подана заява обґрунтована тим, що 08.04.2019р. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська ухвалив заочне рішення у справі № 204/6909/18, яким задовольнив позовні вимоги Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Стягнув з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість за договором кредиту від 18.09.2007р. № 61/144 (з урахуванням договорів про внесення змін до договору кредиту № 1 і № 2 від 01.12.2014р.) станом на 20.08.2018р. в загальній сумі 594 438 грн.15 коп., та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 8 916 грн. 57 коп.
На виконання судового рішення було видано два виконавчих листа у справі, зі строком пред'явлення до 04.06.2022р. Дані виконавчі документи були внесені до облікових даних кредитного договору, що зберігається у програмному забезпеченні банку. Деякий час позичальник виходила на контакт та обіцяв сплатити заборгованість у добровільному порядку, тому виконавчі листи не були пред'явлені банком до примусового виконання та були передані на збереження до відділу по роботі з проблемними активами що знаходився у м. Краматорськ.
17.04.2025р. ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у справі № 204/6909/18, частково задоволено заяву АТ «Сенс Банк», замінено стягувача з АТ «Укрсоцбанк» та АТ «Сенс Банк» у виконавчих листах, виданих Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська на виконання рішення суду у справі № 204/6909/18 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором кредиту від 18.09.2007р. № 61/144 в загальній сумі 594 438 грн. 15 коп. та судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 8 916 грн. 57 коп. у видачі дублікату виконавчих листів відмовлено з підстав відсутності відповідного клопотання про відновлення процесуальних строків, усунення підстав яких не позбавляє заявника звернутися з повторною заявою.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України 64/2022 від 24.02.2022р. введено на всій території України воєнний стан, та у зв'язку з вчиненням воєнних дій у м. Краматорськ Донецької області, та розгромленням відділенням банку за для збереження життя працівників банку, останні за власною згодою були переміщені банком у інші більш безпечні міста, проте вивезти майно банку та документи, що зберігалися у відділені у м. Краматорськ Донецької області не було можливим, відтак виконавчі листи, видані 24.06.2019р. Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська у справі № 201/6909/18 про стягнення ОСОБА_1 заборгованості та користь АТ «Укрсоцбанк» лишилися у зоні приближеній до бойових дій у м. Краматорськ Донецької області і не були пред'явлені до виконання. 11.06.2024р. відділення банку у м. Краматорськ відновило роботу, але виконавчі листи були втрачені.
На підставі викладеного, просить визнати поважними причину процесуального пропуску на звернення з заявою про вдачу дубліката виконавчих листів, та поновити його; видати дублікати виконавчих листів у справі № 204/6909/18, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Укрсоцбанк» заборгованості за договором кредиту в загальній сумі 594 438 грн.15 коп., та судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 8 916 грн.57 коп.
Ухвалою судді Федоріщева С.С. від 28.10.2025р. провадження за заявою представника АТ «Сенс Банк» про видачу дубліката виконавчого листа у цивільній справі за позовом АТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, закрито.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 07.04.2026р. у справі № 204/6909/18 апеляційну скаргу АТ «Сенс Банк», задоволено. Ухвалу Соборного районного суду міста Дніпра від 28.10.2025р. - скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Частиною 1 ст. 37 ЦПК України, суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.04.2026р. у даній справі визначено головуючим суддю Покопцеву Д.О.
Від представника заявника АТ «Сенс Банк» Тернової І.В. до суду, через підсистему «Електронний суд» надійшла заява про розгляд справи без її участі.
Боржницею ОСОБА_1 подані письмові заперечення, в яких остання зазначає, що заявником не наведено причин пропуску строку пред'явлення виконавчих документів для виконання, які слід визнати поважними; не доведений факт втрати оригіналів цих документів. Також заявником не надано доказів, що рішення суду не виконано в повному обсязі, оскільки за умови навіть часткового погашення заборгованості і як наслідок зменшення її суми відносно зазначеної у виконавчому листі, пред'явлення виконавчого листа до виконання суперечитиме приписам юридичної визначеності та призведе до подвійного стягнення, тому, з огляду на викладене просить відмовити у задоволенні заяви АТ «Сенс Банк».
Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, розгляд справи відбувається за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами.
Дослідивши подану заяву та додані до неї документі, а також матеріали цивільної справи № 204/6909/18, суд встановив наступне.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 08.04.2019р. у справі № 204/6909/18, стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Укрсоцбанк» заборгованість за договором кредиту від 18.09.2007р. № 61/144 (з урахуванням договорів про внесення змін до договору кредиту № 1 і № 2 від 01.12.2014р.) станом на 20.08.2018р. в загальній сумі 594 438 грн.15 коп., з яких 590 043 грн.41 коп.- основна заборгованість за кредитом, 4 394 грн.74 коп.-заборгованість за відсотками, а також стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Укрсоцбанк» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 8 916 грн. 57 коп.
Представником АТ «Укрсоцбанк» 26.06.2019р. були отримані виконавчі листи за вказаним рішенням суду (див. розписку представника ОСОБА_2 на обгортці справи). Строк пред'явлення до виконання виконавчих листів становив до 04.06.2022р.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17.04.2025р. у справі № 204/6909/18 замінено стягувача з АТ «Укрсоцбанк» на його правонаступника АТ «Сенс Банк» у виконавчих листах, виданих Жовтневим районним судом міста Дніпропетровська у справі № 204/6909/18.
Як вбачається з витягу з Автоматизованої системи виконавчого провадження, виконавчі провадження відносно ОСОБА_1 по виконанню рішення суду від 08.04.2019р. не відкриті, виконавчі листи до виконання пред'явлені не були.
Згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Згідно зі статтею 433 ЦПК України у разі пропуск у строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання є одним із видів процесуальних строків, які передбачені статтею 120 ЦПК України.
Згідно зі статтею 127 ЦПК України суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин.
Суд при вирішенні питання про поновлення строку для пред'явлення до виконання виконавчого документа повинен з'ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи неповажність, дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Поважними можуть бути визнані лише ті причини, що виникли внаслідок обставин, об'єктивно незалежних від волі заінтересованої особи, які безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк.
Метою статті 433 ЦПК України про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання є захист інтересів добросовісного стягувача, який пропустив строк з поважних причин. Поважними можна вважати причини, які не залежали від волі стягувача.
Питання про поважність пропуску строків є оціночним. Поважність причин може залежати від таких обставин як поведінка заявника (бездіяльність або незаінтересованість в питаннях звернення судового рішення до виконання), інших осіб, обставин, які безпосередньо унеможливлюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, які виникли об'єктивно, так і від чинників, що не пов'язані з людським фактором, що підтверджуються належними і допустимими засобами доказування (постанова Верховного Суду у справі №166/1472/18 від 23.10.2019).
Крім того, відповідно до висновку Верховного Суду зробленого у постанові по справі №2-461/09 від 02.06.2020, поважність причин пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання пов'язана не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об'єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів, за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права. Обов'язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на заявника.
У своєму рішенні №15-рп/2004 від 02.11.2004р. Конституційний Суд України зазначив, що верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.
Принцип законності вимагає, аби під час виконавчого провадження виконавець неухильно додержувався вимог Конституції України, цього Закону, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Відтак, на стягувача, як сторону виконавчого провадження, покладався обов'язок контролю за дотриманням ним строків пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Судом встановлено, що строк пред'явлення до виконання виконавчих листів, дублікати яких просить видати заявник - 04.06.2022р.
Указом Президента України від Указу Президента України 64/2022 від 24.02.2022р. по всій території України введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався і триває наразі.
Згідно положень ч.1 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років.
26.03.2022р. набрав чинності Закон України «Про внесення зміни до розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження", яким внесено зміни в вказаний розділ, згідно яких тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022р. № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02. 2022р. № 2102-IX, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Відтак строк виконання виконавчих листів, дублікати яких просить видати заявник, перервався 26.03.2022р., до його спливу 04.06.2022р., тобто не сплинув дотепер, а тому не пропущений в силу закону.
Підстав для поновлення строку, який не сплинув, ЦПК України не передбачає, тому слід відмовити у задоволення клопотання про поновлення строку пред'явлення виконавчого документу до виконання.
Щодо видачі дублікатів виконавчих листів по справі № 204/6909/18, суд зазначає наступне.
Згідно з п.п. 17.4 п. 17 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
Суд враховує, що ч. 4 ст. 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 02.09.2020 у справі № 569/10120/13-ц (провадження № 61-22446св19) викладено наступну правову позицію:
«Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 9 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковими до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з частинами першою, другою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності встановленої законом.
У частинах першій, третій статті 431 ЦПК України закріплено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, судовий наказ, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
Як указано в підпункті 17.4 пункту 17 Розділу XIII ЦПК України «Перехідні положення» у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Аналіз пункту 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, дозволяє дійти висновку, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата.
Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.
Верховний Суд виходить з того, що дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено.
При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має обов'язково перевірити, чи не було виконано рішення суду на підставі якого його видано та чи не втратило судове рішення законної сили.
Разом із тим, необґрунтована відмова у видачі дублікату виконавчого листа фактично унеможливлює виконання прийнятого судового рішення, яке набрало законної сили (рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010 у справі № 1-7/2010).
Відповідно до статей 76, 77, 78, 79 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справ, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом».
Судом встановлено, що рішення суду у даній справі набрало законної сили, проте доказів його виконання боржником не надано.
Як вказує представник заявника, оригінали виконавчих документів зберігалися у відділенні банку в м. Краматорську, яке наближено до зони активних бойових дій і внаслідок цих бойових дій відділення пошкоджене (досл. розгромлене). Після відновлення роботи встановлена втрата оригіналів виконавчих листів, тому заявник просить видати їх дублікати.
На думку суду, слід запобігати надмірного формалізму у питанні встановлення обставин втрати виконавчого документа задля визначення доведеності такої втрати, оскільки це вже може заважати практичному та ефективному доступу до суду та не сприяти належному здійсненню правосуддя, у тому числі реальному виконанню судового рішення, яке набуло чинності. Вимога суду надати невизначені додаткові докази втрати виконавчого документа з абстрактною вказівкою на недостатність наданих доказів може розцінюватись як надмірний суддівський формалізм.
Щоденні обстріли м. Краматорська державою-агресором є загальновідомими фактом.
Як вбачається з наданої банком роздруківки з АСВП (а.с.159), на примусовому виконанні не перебуває жодного виконавчого листа, де ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , є боржником. З матеріалів справи не встановлено перешкод банку пред'явити до виконання виконавчі листи у випадку їх наявності, адже строк їх пред'явлення до виконання не пропущений, борг залишається непогашеним, а заперечення боржниці не містять доказів виконання рішення.
З огляду на зазначене видача дублікатів утрачених виконавчих листів є необхідною для завершення судового провадження, в зв'язку із чим суд вважає за необхідне задовольнити подану заяву в частині видачі дублікатів виконавчих листів.
Згідно з п.п. 17.4 п. 17 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
Керуючись ст.ст. 76-81, 259-261, 352-355, п.п. 17.4 п. 17 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, суд
Керуючись ст. 431, п.17.4 Перехідних положень ЦПК України, суд
Видати дублікат виконавчого листа Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 08.04.2019р. у справі № 204/6909/18 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість за договором кредиту від 18.09.2007р. № 61/144 (з урахуванням договорів про внесення змін до договору кредиту № 1 і № 2 від 01.12.2014р.) станом на 20.08.2018р. в загальній сумі 594 438грн.15коп. (п'ятсот дев'яносто чотири тисячі чотириста тридцять вісім грн.15 коп.), з яких 590 043грн.41коп.- основна заборгованість за кредитом, 4 394грн.74коп.-заборгованість за відсотками.
Видати дублікат виконавчого листа Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 08.04.2019р. у справі № 204/6909/18 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 8 916грн.57коп.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду впродовж 15 днів. Повний текст буде складено впродовж 5 днів.
Суддя: Д.О. Покопцева