Справа № 201/822/25
Провадження № 2/201/419/2026
Іменем України
(заочне)
26 травня 2026 року м. Дніпро
Соборний районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді Наумової О.С.,
за участю секретаря судового засідання Лучковської Я.Д.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
1. Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
21.01.2025р. АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості (а.с. 1-7).
В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що 22.12.2021р. здійснено ідентифікацію клієнта та ОСОБА_1 підписала заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг. Підпис відповідачкою здійснено власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 №151 «Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України».
Відповідачкою погоджено використання ОТР пароля в якості підпису та інших видів простого електронного підпису, а саме, при здійсненні будь-яких операцій та правочинів між сторонами за допомогою ОТР пароля як простого електронного підпису сторони домовилися вважати, що він однозначно ідентифікує особу клієнта та є логічно пов'язаний із електронними даними про будь-яку операцію або правочин виключно за умови, якщо підтвердження клієнтом здійснення операції або укладення правочину здійснено шляхом введення у відповідне поле інтерфейсу програмного комплексу або сайту банку цифрової послідовності, яка повністю ідентична надісланому банком ОТП паролю на фінансовий номер телефону клієнта.
У подальшому відповідачка виявила бажання отримати послугу «Миттєва розстрочка. Кредит готівкою», ознайомилася із актуальними умовами кредитування та 27.01.2022р. підписала паспорт кредиту за допомогою ОТР пароля. Додатково відповідачкою за допомогою OTP підписаний графік кредиту.
Відповідно до договору та графіку кредиту із відповідачкою погоджені наступні умови послугу «Миттєва розстрочка. Кредит готівкою»: 1. Розмір кредиту: відповідно до Графіку кредиту; 2. Строк кредитування: відповідно до Графіку кредиту; 3. п.2.4 Договору: Процентна ставка, відсотків річних: 0,12 %; 4. п.2.5 Договору: кількість та розмір платежів, періодичність: платежі здійснюються щомісяця рівними частинами згідно графіку погашення кредиту.
Відповідачка не надавала своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору та графіку кредиту, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором та підтверджується випискою за рахунком.
У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості, відповідачка станом на 06.01.2025р. має заборгованість у розмірі 32 001,48 грн., яка складається з наступного: 31 953,60 грн. - заборгованість за кредитом; 47,88 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом.
Враховуючи вищевикладене, представник позивача просить стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 27.01.2022р. у розмірі 32 001,48 грн.
Заяви учасників процесу по суті справи.
Відповідачка правом надання відзиву відповідно до ст. 178 ЦПК України не скористалася.
Рух справи.
Ухвалою судді Наумової О.С. від 03.06.2025р. відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с. 90).
Представник позивача Гордєєва О.В. в позовній заяві зазначила, що не заперечує щодо ухвалення заочного рішення по справі, розгляд справи просила проводити без участі представника позивача (а.с. 6).
Відповідачка ОСОБА_1 у судові засідання, призначені на 21.08.2025р., 14.10.2025р., 02.12.2025р., 17.02.2026р., 07.04.2026р. та 26.05.2026р. не з'явилася, про дати та час слухання справи повідомлялася належним чином шляхом направлення судової кореспонденції на підтверджену адресу місця її проживання як внутрішньо переміщеної особи (а.с. 101) та оголошення про виклик особи, конверти, якими направлялась поштова кореспонденція повернулись до суду. Заяви про розгляд справи за її відсутності не надавала, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не зверталася.
Відправлення поштової кореспонденції за адресою зареєстрованого місця проживання відповідачки (м. Маріуполь Донецької області а.с. 88-89) є неможливим у зв'язку з тим, що м. Маріуполь Донецької області наразі є тимчасово окупованою територією України.
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.03.2025 за № 380/43786, вся територія Маріупольського району з 21.05.2022р. перебуває у тимчасовій окупації.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають електронного кабінету, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.
Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.
З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Отже, належним чином повідомлена про розгляд справи судом, відповідачка в судові засідання не з'явилася, про причини своєї неявки суду не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності не надавала, з клопотаннями про відкладення розгляду справи до суду не зверталася, а також не скористалася правом надання заперечень проти позову.
Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи, що відповідачка, виходячи з положень ч. 8, ч. 11 ст. 128 ЦПК України, вважається належним чином повідомленою про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилася, згідно зі ст. 280 ЦПК України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, розгляд справи здійснюється без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що 22.12.2021р. ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» і підписала Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, на підставі яких банк надав відповідачу грошові кошти на споживчі цілі у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку (а.с. 46-69).
З тексту даної заяви вбачається, що ОСОБА_1 , який діє на підставі власного волевиявлення, згідно ст. 634 Цивільного кодексу України приєднується до розділів «Загальні положення», підрозділів «Кредитні картки», «Поточні рахунки», «Використання картки», «Віддалені канали обслуговування», «Оплата частинами та Миттєва розстрочка» Умов та Правил надання банківських послуг Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - Умови та Правила), що розміщені в мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua/terms, в редакції, чинній на дату підписання цієї заяви, які разом становлять Договір банківського рахунка (далі - Договір), приймає всі права та обов'язки, встановлені в цьому договорі та зобов'язується їх належним чином виконувати.
Відповідачка виявила бажання отримати послугу «Миттєва розстрочка. Кредит готівкою», 27.01.2022р. підписала паспорт кредиту за допомогою ОТР пароля (а.с. 73-78), після чого із відповідачкою за допомогою ОТР пароля було підписано кредитний договір № б/н від 27.01.2022р. про надання строкового кредиту у розмірі 39 942 грн., шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника на строк 14 місяців, із встановленням річної відсоткової ставки у розмірі 0,12%, за допомогою ОТР пароля підписано графік кредиту (а.с. 71-72).
На підтвердження свого позову банком представлено розрахунок заборгованості за кредитним договором № б/н від 27.01.2022, згідно з яким заборгованість відповідачки перед позивачем станом на 06.01.2025р. становить 32 001,48 грн., з яких: 31 953,60 грн. - заборгованість за кредитом; 47,88 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом (а.с. 38-42).
Рух коштів по картковому рахунку відповідача та наявність заборгованості у зазначеному позивачем розмірі також підтверджується випискою за договором № б/н за період з 27.01.2022р. по 07.01.2025р. (а.с. 43-44).
Відповідачка взяті на себе зобов'язання з повернення наданих кредитних коштів не виконує.
2. Мотивувальна частина
Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду.
За приписами ч. 1 ст. 2 ЦПК завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За загальними правилами статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно зі статтею 64 Конституції України право на судовий захист не може бути обмежене.
Правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорювані права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 16.09.2015 року №21-1465а15.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За приписами ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з положеннями статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.ст. 628, 629 ЦК України).
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду (ч. 1 ст. 638 ЦК України).
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч. 2 ст. 638 ЦК України).
За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 та від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
В силу ч. 1 ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.
За таких обставин суд дійшов висновку про наявність укладеного між сторонами кредитного договору № б/н від 27.01.2022.
За таких обставин, суд вважає, що підписавши заяву, відповідачка погодилася зі всіма умовами кредитування, графіком повернення, штрафами, пенею, відсотками за користування кредитними коштами.
Так, відповідачка, всупереч вимогам ч. 1 ст. 81 ЦПК України не надала жодних доказів на спростування поданого банком розрахунку заборгованості, в тому числі і таких, що підтверджували б сплату заборгованості в повному обсязі чи відсутність такої.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог АТ КБ «Приват Банк».
Розподіл судових витрат.
Щодо судового збору.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає за можливе стягнути з відповідачки на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн. (а.с. 84).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 76, 78, 81, 141, 259, 263-265, 280-283, 353 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором № б/н від 27.01.2022 у розмірі 32 001 (тридцять дві тисячі одна) грн. 48 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 289 ЦПК України, а саме, заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Повний текст рішення складений 27 травня 2026 року.
Суддя Наумова О.С.