Справа №: 486/815/26 Провадження № 3/486/297/2026
26 травня 2026 року м. Південноукраїнськ
Південноукраїнський міський суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Волощук О.О.,
за участю секретаря судового засідання Грабовської А.Д.,
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,
потерпілої ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП,
ОСОБА_1 05.04.2026 близько 15:40 год в АДРЕСА_2 , перебуваючи в під'їзді будинку виражався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою на адресу ОСОБА_2 , чим порушив громадський порядок та спокій громадян.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП, а саме дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , пояснив, що син потерпілої підійшов до його матері, яка працює касиром в магазині «Сільпо» та почав на неї кричати в присутності інших людей. Через це ОСОБА_1 в день події, оскільки вони є сусідами, спустився на поверх потерпілої та постукав у двері квартири потерпілої, остання відчинила, в свою чергу він спитав чи вдома її син, оскільки хотів з ним поговорити. Після чого стався конфлікт між ним та потерпілої, в ході якого він виражався нецензурною лайкою, але не на адресу потерпілої. Нікого ображати наміру він не мав, він хотів просто поспілкуватися з сином потерпілої.
Потерпіла в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 постукав в її двері, спитав чи її син вдома, вона відповіла, що немає, після чого між ними виникла сварка, в ході якої ОСОБА_1 погрожував фізичною розправою її сину. Зазначила, що між ними вже давно конфлікт і вона боїться ОСОБА_1 .
Окрім пояснень, наданих сторонами в судовому засіданні, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.
Протоколом про адміністративне правопорушення ВАД №875662 від 06.04.2026, відповідно до якого ОСОБА_1 05.04.2026 близько 15:40 год в АДРЕСА_2 , перебуваючи в під'їзді будинку виражався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою на адресу ОСОБА_2 , чим порушив громадський порядок та спокій громадян.
Рапортом працівника поліції ВП №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області від 06.04.2026, в якому зазначено, що о 17:34 год із заявою звернулася ОСОБА_2 про те, що 05.04.2026 її суд погрожував фізичною розправою її сину ОСОБА_3 , а також виражався нецензурною лайкою в її бік. Під час перевірки було встановлено, що ОСОБА_1 05.04.2026 близько 15:40 год в АДРЕСА_2 , перебуваючи в під'їзді будинку виражався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою на адресу ОСОБА_2 , чим порушив громадський порядок та спокій громадян.
Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 06.04.2026, в якій ОСОБА_2 зазначила, що 05.04.2026 близько 15:40 год в АДРЕСА_2 , її сусід із квартири АДРЕСА_3 погрожував її сину фізичною розправою її сину ОСОБА_3 , а також виражався нецензурною лайкою в її бік.
Письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 06.04.2026, в яких вона зазначила, що 05.04.2026 о 15:41 год вона знаходилась за місцем свого мешкання одна, так як її син знаходився на роботі. В цей час у вхідні двері квартири хтось постукав. Коли вона відчинила вхідні двері, то побачила, що на порозі стоїть сусід з кв. АДРЕСА_3 , який почав словесно погрожувати їй та її сину фізичною розправою, а також висловлюватись в її адресу нецензурною лайкою. На його зауваження заспокоїтись не реагував. Вона свого сусіда дуже сильно боїться і просить працівників поліції захистити її від нього.
Письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 06.04.2026, в яких він зазначив, що 05.04.2026 о 15:40 годвін зайшов до сусіда для того, щоб з ним поговорити. Йому двері відчинила його мати та почала говорити, що її сина немає. Під час спілкування з сусідкою він їй та її сину фізичною розправою не погрожував, а під час розмови можливо і висловлювався нецензурною лайкою.
Також в судовому засіданні для огляду потерпілою надано відеозапис з телефону з подією, яка сталася та з якого вбачається, що ОСОБА_1 прийшов до потерпілої, яка йому відчинила двері, та почав на підвищеному тоні з нею спілкуватися. В ході розмови, стоячи у тамбурі будинку, ОСОБА_1 гучно кричав та використував при спілкуванні нецензуну лайку.
У ст. 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також іншими документами.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, відповідно до диспозиції ст. 173 КУпАП, яка ставиться ОСОБА_1 у провину, правопорушенням є вчинення дрібного хуліганства, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Нецензурна лайка у громадських місцях - це найбільш цинічні лайки, що належать, як правило, до сфери статевих відносин, непристойні висловлювання, один із найогидніших різновидів словесної брутальності.
Образливе ставлення до громадян - це докучлива поведінка, пов'язана з образливими діями, що зневажають честь і гідність людини та утискають будь-чию волю, до того ж у грубій розв'язній манері, такі як хапання за одяг, насильницьке утримання за руки, демонстративне зривання головного убору, вимога дати цигарку або пускання в обличчя диму від неї, непристойна пропозиція дівчині та інші подібні дії. Для всіх цих випадків характерним є ігнорування волі та бажання оточення, прагнення нав'язати свою волю, а точніше свавілля. Конкретні прояви цього правопорушення надзвичайно різноманітні.
Крім того, законодавець визначив форму вчинення адміністративного правопорушення як інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, до яких необхідно віднести: насильницьке вторгнення в громадські місця всупереч забороні певних осіб, які слідкують за порядком; безпідставне порушення спокою громадян телефонними дзвінками, лихослів'я по телефону; співання непристойних пісень; вигуки, свист під час демонстрації кінофільмів; ґвалт, крики з хуліганських мотивів біля вікон громадян у нічний час; справляння природних потреб у не відведених для цього місцях; поява у громадському місці в оголеному вигляді; самовільна без потреби зупинка комунального транспорту; нанесення непристойних малюнків на тротуари, стіни, паркани, двері чи вчинення написів нецензурного змісту; неправдиве повідомлення про смерть родичів, знайомих, якщо це не призвело до тяжких наслідків; грубе порушення черг, яке супроводжується ображанням громадян та проявленням неповаги до них; знищення або пошкодження з хуліганських мотивів якого-небудь майна у незначних розмірах тощо. Вказаний перелік не є вичерпним та може бути розширений з врахування конкретних обставин та поведінки порушника.
Дрібне хуліганство характеризується наявністю умислу - особа, яка скоїла дрібне хуліганство, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок, і бажає чи свідомо допускає вияв неповаги до суспільства.
Безпосереднім об'єктом охорони за ст. 173 КУпАП є громадський порядок. Для визначення поняття громадський порядок суд виходить із загальноприйнятого тлумачення цього поняття та встановленої судової практики про те, що громадський порядок - це стан суспільних відносин, що виник, сформувався, змінюється та існує під впливом дії правових норм (значною мірою), моральних засад, звичаїв, етичних правил, традицій, інших позаюридичних чинників і знаходить свій вияв (відображається) у безпечності громадського спокою, охороні здоров'я, честі та гідності людини, її прав та свобод, зокрема, права на відпочинок, усталених правил співжиття, комунікації (спілкування), у поведінці в побуті, у повазі і ставленні членів спільноти один до одного, у нормальному функціонуванні органів державної влади, місцевого самоврядування, різних установ, організацій, громадських об'єднань, інших інституцій, які займаються корисною суспільною діяльністю.
Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного (нікчемного) приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою та/або фізичним насильством, зокрема із використанням травмуючих властивостей таких предметів, як вогнепальна зброя, і призводять до заподіяння моральної та матеріальної шкоди.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку. Громадський порядок це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого даною статтею, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян (формальний склад). Слід також зазначити, що хуліганством, можуть бути визнані дії, поєднані з демонстративною зневагою до загальноприйнятих норм моралі, наприклад, проявом безсоромності чи грубої непристойності (висновок пленуму Верховного Суду України у своїй Постанові "Про судову практику у справах про хуліганство" від 22 грудня 2006 року N 10).
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме громадське місце, яке дістало законодавче визначення як населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу. До таких місць можна віднести під'їзди житлових будинків, підземні переходи, ліфти, таксофони, заклади охорони здоров'я, навчальні та освітньо-виховні заклади, дитячі майданчики, спортивні майданчики та приміщення закритих спортивних споруд, громадський транспорт; стадіони, приміщення відкритих та закритих спортивних споруд, заклади громадського харчування, приміщення закладів культури, приміщення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ; приміщення підприємств, установ та організацій всіх форм власності. Громадське місце - частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під'їзди, а також підземні переходи, стадіони. Зокрема, громадським місцем є ліфт, таксофон, приміщення та територія закладів охорони здоров'я, навчальних закладів, дитячих майданчиків, спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, закладів фізичної культури і спорту, під'їзди житлових будинків, підземні переходи, транспорт загального користування, що використовується для перевезення пасажирів, приміщення закладів ресторанного господарства, об'єктів культурного призначення, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ, стаціонарно обладнані зупинки маршрутних транспортних засобів, приміщення підприємств, установ та організацій усіх форм власності, готелів та аналогічних засобів розміщення громадян, гуртожитків, аеропортів та на вокзалів. Таким чином, громадське місце є публічним і знаходиться у вільному доступі для необмеженого кола осіб, незалежно від соціальної, групової чи іншої належності й без будь-яких спеціальних дозволів.
Підтримання громадського порядку є одним із важливих чинників захисту честі, гідності, здоров'я, безпеки громадян, їх спокійного відпочинку та безперешкодної праці, втілення інших природних, соціальних і культурних прав членів людської спільноти.
Хуліганство з об'єктивної сторони полягає в посяганні на ці правоохоронювані цінності. Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, безпричинно, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою.
З досліджених у судовому засіданні доказів в їх сукупності суддя дійшов до висновку, що дії ОСОБА_1 підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Таким чином, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши всі обставини справи, суддя вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, оскільки докази його вини є переконливими, достатніми, відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в матеріалах, що були повно та всебічно досліджені.
При визначенні ОСОБА_1 виду і розміру адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого нею адміністративного правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, і вважає необхідним накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі, передбаченому санкцією ст.173 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» стягненню з ОСОБА_1 на користь держави підлягає судовий збір в розмірі 665,60 гривень.
Керуючись ст. ст. 22, ст.173, 283-285 КУпАП, суд
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення та призначити адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3 (трьох) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 51 (п'ятдесят одну) гривню на користь держави (рахунок UA298999980313060106000014476, одержувач - Миколаїв.ГУК/тгмЮжноукраїнськ/21081100, Код ЄДРПОУ 37992030, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, КЕКД 21081100).
У разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня отримання постанови, постанову про накладення штрафу надіслати для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу стягнути подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір (М.КИЇВ ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 37993783 Казначейство України (ел. адм. подат.) UA908999980313111256000026001 22030106 Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України)"00" Без деталізації за відомчою ознакою) розміром 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Південноукраїнський міський суд Миколаївської області, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя О.О. Волощук