Справа № 484/3015/26
Провадження № 1-кс/484/440/26
Ухвала
про застосування запобіжного заходу
27.05.2026 року м.Первомайськ
слідчий суддя Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ Первомайського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 , що було погоджено з прокурором Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області ОСОБА_4 , винесене у кримінальному провадженні №12026152110000076 від 21.01.2026 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Ульянівка Ульянівського району Кіровоградської області, громадянки України, освіта сережня, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживає АДРЕСА_2 , раніше не судимої
що підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України
за участю прокурора - ОСОБА_6
слідчого - ОСОБА_3
підозрюваної ОСОБА_5
встановив
слідчий СВ Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області звернувся до слідчого судді із зазначеним клопотанням, в якому просив застосувати щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_5 обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України. Викладені обставини щодо суті повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні кримінального правопорушення в повній мірі обґрунтовуються отриманими стороною обвинувачення в порядку, визначеному КПК України, доказами. Під час досудового розслідування стороною обвинувачення встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України. Жоден із більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали та наполягали на його задоволенні.
Підозрювана у судовому засіданні заперечувала щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просила застосувати домашній арешт.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши подані документи, матеріали кримінального провадження, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються вимоги клопотання, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду клопотання і вирішення його по суті, суд встановив наступні обставини та надав їм правову оцінку.
У провадженні СВ Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області перебуває кримінальне провадження за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. В ході досудового розслідування встановлено, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 (точної дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено) за попередньою змовою між собою, маючий спільний умисел на збут психотропних речовин, незаконно придбали у невстановленої особи у невстановленій кількості психотропну речовину, обіг якої обмежено, - амфетамін, для його збуту з метою отримання незаконного прибутку, який зберігали за адресою: АДРЕСА_3 за наступними координатами: 48.326104, 30.247640.
У подальшому, 13.02.2026 близько 11:41 год. до ОСОБА_7 зателефонував ОСОБА_8 та домовився з нею про придбання психотропної речовини вагою 3 г.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконний збут психотропних речовин, ОСОБА_7 , діючи умисно, з метою незаконного збагачення, за попередньою змовою з ОСОБА_5 , яка є її рідною сестрою та проживала разом з нею за однією адресою, повідомила останній про прибуття ОСОБА_8 та необхідність продажу йому завчасно підготовленої психотропної речовини вагою 4 г., на що ОСОБА_5 повідомила про наявність лише 3 г.
Надалі, ОСОБА_5 , реалізовуючи спільний злочинний умисел, направлений на незаконний збут психотропної речовини за попередньою змовою групою осіб, діючи умисно, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, винесла психотропну речовину, з господарського приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 за наступними координатами: 48.326104, 30.247640, де спільно з ОСОБА_7 її незаконно зберігала.
В той же день, близько 13:00 год. ОСОБА_5 , діючи за попередньою домовленістю з ОСОБА_7 , підійшла до автомобіля, на якому прибув ОСОБА_8 , та збула останньому психотропну речовину - амфетамін у 5 поліетиленових згортках за грошові кошти у сумі 2500 гривень, купюрами по 500 гривень: ХА№7323228, ЗН № 3652468, ЛЗ № 8847703, МА № 3528115, ЛИ № 9721744, шляхом передачі її «з рук в руки», отримавши при цьому незаконний прибуток на вказану суму.
Таким чином, ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту психотропних речовин, а також у збуті психотропних речовин, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
Про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України відповідно до вимог ст.ст.276-278 КПК України ОСОБА_5 повідомлено 26.05.2026.
Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
-Рапортом про реєстрацію від 21.01.2026;
-Рапортом про реєстрацію від 13.02.2026;
-Протоколом огляду заздалегідь ідентифікованих (помічених) грошових коштів від 13.02.2026;
-Протоколом огляду транспортного засобу від 13.02.2026;
-Протоколом огляду особи і вручення грошових коштів від 13.02.2026;
-Протоколом про результати проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 13.02.2026;
-Протокол за результатами негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж (негласного контролю за телефонними розмовами) від 22.04.2026.
Ці дані здатні переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_5 могла вчинити кримінальне правопорушення, у якому їй повідомлено про підозру за ч.2 ст.307 КК України, а отже підтверджують наявність обґрунтованої підозри та є достатніми для застосування щодо неї обмежувальних заходів.
Слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінальних правопорушень.
Щодо ризиків, зазначених у клопотанні, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Слідчий суддя зазначає.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.
За вчинений злочин передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 ти років, злочин кваліфікується як тяжкий. Знаючи яка міра покарання її очікує за вчинення даного злочину, вона може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 може продовжити вчиняти злочини аналогічного характеру, оскільки не має постійного джерела доходу.
Також прокурором у судовому засіданні доведено існування ризику, передбаченого пунктом 3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик незаконного впливу ОСОБА_5 на свідків у даному кримінальному провадженні. При цьому слідчий суддя враховує, що за змістом ч. 1 ст. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно, а відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, може вжити заходи до пошуку свідків та очевидців вчинення злочину, які ще не були встановлені та допитані в ході досудового розслідування та схиляння їх до дачі показів, що виправдовують її та не відповідають реальним обставинам справи.
Метою запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, що виключають можливість застосування щодо підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, під час судового розгляду не встановлено.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, оскільки слідчий в клопотанні і прокурор в судовому засіданні в повному обсязі довели суду обставини, які виправдовують обмеження права ОСОБА_5 на свободу.
Надані стороною кримінального провадження докази, доводять обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу до ОСОБА_5 для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні та забезпечення її належної процесуальної поведінки.
З урахуванням викладеного клопотання підозрюваної про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту задоволенню не підлягає.
Частиною 4 статті 182 КПК України визначено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
П. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З врахуванням особи підозрюваної, обставин кримінального провадження суд вважає, що застава у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст. ст. 12, 111, 176-178, 183, 193, 194, 196 КПК України
ухвалив
клопотання задовольнити.
Застосувати стосовно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів до 24 липня 2026 року включно.
Одночасно визначається застава розміром 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в сумі 66560 грн., для забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_5 обов'язків, визначених в КПК України.
Застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент на протязі дії ухвали внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У разі звільнення під заставу, зобов'язати ОСОБА_9 виконувати наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та (або) суду, не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду повідомляти їх про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню Первомайським РВП ГУНП в Миколаївській області.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним, який перебуває під вартою, в цей же строк з моменту вручення копії ухвали.
Слідчий суддя: