Справа №523/10359/26
Провадження №1-кс/523/4813/26
26 травня 2026 року м. Одеса
Слідчий суддя Пересипського районного суду м.Одеси ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , перекладача ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ в Одеській області підполковника юстиції ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури «Про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» відносно:
- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,громадянина російської федерації, уродженця м. Чернівці, Україна, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого , інваліда 3-ї групи, громадянина рф, підозрюваного у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 436-2 КК України
Слідчим відділом Управління СБ України в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025162240000654 від 13.05.2025 , за підозрою громадянина російської федерації ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 436-2 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 24 жовтня 1945 року набув чинності Статут Організації Об'єднаних Націй, підписаний 26 червня 1945 року, яким створено Організацію Об'єднаних Націй (далі - ООН).
До складу ООН входять Україна, Російська Федерація та ще 49 країн-засновниць, а також інші країни світу.
Відповідно до частини 4 статті 2 Статуту ООН, всі Члени вказаної організації утримуються в їхніх міжнародних відносинах від загрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканності або політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним з Цілями Об'єднаних Націй.
Декларацією Генеральної Асамблеї ООН від 9 грудня 1981 року № 36/103 про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав та резолюціями Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1965 року № 2131 (ХХ), що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав, про огородження їх незалежності і суверенітету; від 24 жовтня 1970 року № 2625 (XXV), що містить Декларацію про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами у відповідності до Статуту ООН; від 16 грудня 1970 року № 2734 (ХХV), що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки, та від 14 грудня 1974 року № 3314 (ХХІХ), що містить визначення агресії, установлено, що жодна з держав не має права здійснювати інтервенцію чи втручання у будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні та зовнішні справи інших держав. Цими ж міжнародними документами закріплено обов'язок держав: утримуватися від озброєної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації, здійснення сприяння, заохочення чи підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на власній території навчання, фінансування та вербування найманців чи засилання таких найманців на територію іншої держави.
Так, згідно зі статтею 1 резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 14 грудня 1974 року № 3314 (ХХІХ), що містить визначення агресії, агресією є застосування збройної сили державою проти суверенітету, територіальної недоторканності або політичної незалежності іншої держави, або будь-яким іншим способом, несумісним зі Статутом ООН, як це установлено в даному визначенні.
Відповідно до статті 3 вказаної резолюції, будь-яка з наступних дій, незалежно від оголошення війни, з врахуванням і у відповідності до положень статті 2, буде кваліфікуватися як акт агресії:
а) вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка військова окупація, який би тимчасовий характер вона не мала, яка є результатом такого вторгнення або нападу, або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави або її частини;
b) бомбардування збройними силами держави території іншої держави або застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави;
c) блокада портів або берегів держави збройними силами іншої держави;
d) напад збройними силами держави на сухопутні, морські або повітряні сили, або морські і повітряні флоти іншої держави;
e) застосування збройних сил однієї держави, які знаходяться на території іншої держави за узгодженням з державою, яка приймає, на порушення умов, передбачених в угоді, або будь-яке продовження їх перебування на такій території після закінчення дії угоди;
f) дія держави, яка дозволяє, щоб її територія, яку вона надала в розпорядження іншої держави, використовувалась цією іншою державою для здійснення акта агресії проти третьої держави;
g) засилання державою або від імені держави озброєних банд, груп, іррегулярних сил або найманців, які здійснюють акти застосування збройної сили проти іншої держави, які мають настільки серйозний характер, що це рівносильно переліченим вище актам, або її значна участь в них.
Згідно зі статтею вказаної резолюції, ніякі міркування будь-якого характеру, чи-то політичного, економічного, військового або іншого характеру, не можуть служити виправданням агресії. Агресивна війна є злочином проти міжнародного миру. Агресія тягне за собою міжнародну відповідальність. Ніяке територіальне придбання або особлива вигода, одержані в результаті агресії, не є і не можуть бути визнані законними.
Крім того, принципи суверенної рівності, поваги прав, притаманних суверенітету, незастосування сили чи погрози силою, непорушності кордонів, територіальної цілісності держав, мирного врегулювання спорів та невтручання у внутрішні справи держав були закріплені також в Заключному Акті наради з безпеки і співробітництва в Європі від 1 серпня 1975 року, який підписаний СРСР, правонаступником якого є Російська Федерація.
У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року (далі - Декларація) вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.
Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
24 серпня 1991 року Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено Акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. Згідно з указаним документом, територія України є неподільною та недоторканною.
Незалежність України визнали держави світу, серед яких і Російська Федерація.
24.02.2022 о 05:00 год., за наказом президента Російської Федерації ОСОБА_8 , збройні сили Російської Федерації незаконно, віроломно вторглись на територію Україну, здійснили широкомасштабну неспровоковану військову агресію і збройний напад, застосовуючи всі види стрілецької, артилерійської, ракетної, іншої зброї, в тому числі засоби ведення війни, заборонені міжнародним правом, спричиняючи ураження і руйнування об'єктів військової і цивільної, в тому числі критичної, інфраструктури, ураження і вбивства особового складу підрозділів Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів, мирного населення, масово порушуючи при цьому закони та звичаї війни, передбачені міжнародними договорами, і масово вчиняючи на території України злочини проти основ національної безпеки України, проти життя та здоров'я особи, проти волі, честі та гідності особи, проти статевої свободи та статевої недоторканності особи, проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина, проти власності, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.
У розумінні положень ст. 2 Женевських конвенцій від 12.08.1949, ратифікованих Указом Президії Верховної Ради Української Радянської Соціалістичної Республіки від 03.07.1954, між Російською Федерацією та Україною з 20.02.2014 триває збройний конфлікт міжнародного характеру. Крім того, враховуючи міжнародно-правове визначення агресії, з 20.02.2014 Російською Федерацією розпочато збройну агресію проти України, яка триває до теперішнього часу.
24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» на всій території України постановлено введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
Досудовим розслідуванням встановлено, що з 24.02.2022, після початку широкомасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України, у громадянина Російської Федерації ОСОБА_4 , який має посвідку на постійне проживання в Україні, який був невдоволений чинною державною владою в Україні, сповідував антиукраїнську ідеологію і неприйняття державності України, був прихильником приєднання території України до Російської Федерації або створення на її території проросійських псевдодержавних утворень, схвалював збройну агресію Російської Федерації проти України, виправдовував її і підшукував способи сприяти їй, виник злочинний умисел, направлений на поширення матеріалів, у яких міститься заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, а також глорифікацію осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році, з використанням засобів масової інформації.
На виконання свого злочинного умислу, ОСОБА_4 у період часу з 12 травня 2024 року по 27 травня 2024 року, діючи умисно, маючи умисел на поширення матеріалів, у яких міститься заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, а також глорифікацію осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році, з використанням засобів масової інформації, будучи обізнаним щодо розпочатої у 2014 році збройної агресії Російської Федерації проти України, яка 24.02.2022 набула характеру широкомасштабного військового вторгнення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій і бажаючи настання шкідливих наслідків у вигляді поширення зазначених матеріалів, знаходячись за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , використовуючи належний йому мобільний телефон марки Xiaomi M2006C3MNG, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , з номерами карток операторів мобільного зв'язку НОМЕР_3 , за допомогою профілю під назвою « ОСОБА_9 », прив'язаним до його мобільного номеру телефону НОМЕР_4 , у месенджері «Telegram» - додаток на різних платформах, користувачам якого можна обмінюватись текстовими повідомленнями, зображеннями, відео та звуковими файлами, також вказаний месенджер дозволяє створювати Telegram-канали - інструмент для трансляції повідомлень будь-якого характеру, від одного або декількох авторів до необмеженої кількості осіб, тобто інформація яку поширено у Telegram - каналах відповідно до ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про інформацію» являється масовою інформацією, відповідно - спосіб її поширення є засобом масової інформації, у відповідь на публікації у Telegram-каналі під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_23.» (кількість підписників - користувачів месенджеру «Telegram», які можуть ознайомитись зі всіма повідомленнями, які розміщено у вказаному Telegram каналі, на момент огляду, тобто станом на 20.05.2025 становить 126 користувачів), електронне посилання - ІНФОРМАЦІЯ_2 , в травні 2024 року здійснив публікації з текстом наступного змісту:
- 12.05.2024 о 12:44 у відповідь на публікацію Telegram-каналу під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_23.» - « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ОСОБА_4 поширив повідомлення наступного змісту: «С Богом»;
- 13.05.2024 о 17:42 у відповідь на публікацію Telegram-каналу під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_23.» - « ІНФОРМАЦІЯ_4 » ОСОБА_4 поширив повідомлення наступного змісту: «Скорее бы освобождение»;
- 27.05.2024 о 19:35 у відповідь на публікацію Telegram-каналу під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_23.» - « ІНФОРМАЦІЯ_5 затрофеяли канадский бронеавтомобиль Roshel Senator.» ОСОБА_4 поширив повідомлення наступного змісту: «Бог в помощь, ребята».
При цьому, ОСОБА_4 розумів та усвідомлював, що з його повідомленнями може ознайомитись необмежене коло осіб.
Згідно з висновком експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБУ в УСБУ в Одеській області за результатами проведення лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи № СЕ25-205/Л/2/1 від 28.04.2026, у вищевказаних повідомленнях, поширених ОСОБА_4 наявні висловлювання, що містяться ознаки: заперечення здійснення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, глорифікації осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 22 Закону України «Про інформацію» масовою інформацією є інформація, що поширюється з метою її доведення до необмеженого кола осіб. Засоби масової інформації - засоби, призначені для публічного поширення друкованої або аудіовізуальної інформації. Закон України «Про телекомунікації» визначає, що інтернет - це всесвітня інформаційна система загального доступу, яка логічно зв'язана з глобальним адресним простором та базується на інтернет-протоколі, визначеному міжнародними стандартами.
Відтак, інформація, яка поширюється через мережу Інтернет, орієнтована на необмежене коло осіб, відповідно є масовою інформацією. При цьому інтернет-видання (веб-сайт) є засобом, призначеним для публічного поширення друкованої або аудіовізуальної інформації, тобто засобом масової інформації.
Мережа інтернет є глобальною електронною комунікаційною мережею, яка призначена для передачі даних та складається з фізично і логічно взаємоз'єднаних окремих електронних комунікаційних мереж, взаємодія яких базується на використанні єдиного адресного простору та на використанні інтернет-протоколів, визначених міжнародними стандартами.
Інтернет-месенджер «TELEGRAM» діє в Інтернет просторі й інформація, яка поширюється на його сторінках необмежена для користувачів, а відтак, є засобом, за допомогою якого така інформація поширюється серед необмеженого/невизначеного кола осіб.
У зв'язку з викладеними фактичними обставинами, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України - виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників, за кваліфікуючими ознаками: поширення матеріалів, у яких міститься заперечення здійснення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році, вчинене з використанням засобів масової інформації.
Крім того, продовжуючи свою протиправну діяльність, ОСОБА_4 у період часу з 18 березня 2025 року по 27 травня 2025 року, діючи умисно, маючи умисел на поширення матеріалів, у яких міститься заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, а також глорифікацію осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році, повторно, з використанням засобів масової інформації, будучи обізнаним щодо розпочатої у 2014 році збройної агресії Російської Федерації проти України, яка 24.02.2022 набула характеру широкомасштабного військового вторгнення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій і бажаючи настання шкідливих наслідків у вигляді поширення зазначених матеріалів, знаходячись за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , використовуючи належний йому мобільний телефон марки Xiaomi M2006C3MNG, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , з номерами карток операторів мобільного зв'язку НОМЕР_3 , за допомогою профілю під назвою « ОСОБА_9 », прив'язаним до його мобільного номеру телефону НОМЕР_4 , та « ОСОБА_10 », прив'язаним до його мобільного номеру телефону НОМЕР_5 , у месенджері «Telegram» - додаток на різних платформах, користувачам якого можна обмінюватись текстовими повідомленнями, зображеннями, відео та звуковими файлами, також вказаний месенджер дозволяє створювати Telegram-канали - інструмент для трансляції повідомлень будь-якого характеру, від одного або декількох авторів до необмеженої кількості осіб, тобто інформація яку поширено у Telegram - каналах відповідно до ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про інформацію» являється масовою інформацією, відповідно - спосіб її поширення є засобом масової інформації, у відповідь на публікації у Telegram-каналах під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_6 », електронне посилання - ІНФОРМАЦІЯ_7 (кількість підписників - користувачів месенджеру «Telegram», які можуть ознайомитись зі всіма повідомленнями, які розміщено у вказаному Telegram каналі, на момент огляду, тобто станом на 20.05.2025 становить 8884 користувачів) та « ОСОБА_11 » електронне посилання - ІНФОРМАЦІЯ_8 (кількість підписників - користувачів месенджеру «Telegram», які можуть ознайомитись зі всіма повідомленнями, які розміщено у вказаному Telegram каналі, на момент огляду, тобто станом на 20.05.2025 становить 2866), в період з березня по травень 2025 року здійснив публікації з текстом наступного змісту:
- ІНФОРМАЦІЯ_9 о 06:33 ОСОБА_4 з акаунту « ОСОБА_9 » опублікував повідомлення у Telegram-каналі під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_6 » наступного змісту: «Благословения Господня ратным трудам воинству русскому и мирным делам труженикам тыла России-матушки!»;
- ІНФОРМАЦІЯ_9 о 06:35 з акауну « ОСОБА_9 » опублікував повідомлення у Telegram-каналі під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_6 » наступного змісту: « ІНФОРМАЦІЯ_10 »;
- ІНФОРМАЦІЯ_11 о 07:56 з акауну « ОСОБА_9 » опублікував зображення у Telegram-каналі під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_6 » наступного змісту: «7 апреля - годовщина провозглашения донецкой народной республики»;
- ІНФОРМАЦІЯ_12 о 02:28 з акауну « ОСОБА_9 » у відповідь на публікацію Telegram-каналу під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_13 » опублікував повідомлення наступного змісту «Киев - это русский город», о 02:30 наступного змісту: «И Одесса русский город»;
- ІНФОРМАЦІЯ_12 о 03:34 з акауну « ОСОБА_9 » опублікував повідомлення у Telegram-каналі під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_6 » наступного змісту: « ІНФОРМАЦІЯ_14 »;
- ІНФОРМАЦІЯ_15 о 04:17 з акауну « ОСОБА_9 » опублікував повідомлення у Telegram-каналі під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_6 » наступного змісту: «Предобреишего утречка и благословенного славного продуктивного безгрешного дня воинству русскому и труженикам тыла России-матушки!»;
- ІНФОРМАЦІЯ_16 о 04:00 з акауну « ОСОБА_9 » опублікував повідомлення у Telegram-каналі під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_6 » наступного змісту: «Благословения Господня ратным трудам воинству русскому и мирным делам труженикам тыла России-матушки!»;
- ІНФОРМАЦІЯ_9 о 08:48 з акауну « ІНФОРМАЦІЯ_17 » у відповідь на публікацію Telegram-каналу під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_18 » - «Не отдаст он порт. Будет под себя загребать. Порт это контроль торговли. И когда с наших новых территорий пойдёт зерно, металлы, уголь и прочее, на одесском порту можно стать миллиардером за год» опублікував повідомлення наступного змісту: «Одесса русский город и будет в России вместе со всеми портами области»;
- ІНФОРМАЦІЯ_19 о 08:35 з акауну «ІНФОРМАЦІЯ_17» у відповідь на публікацію Telegram-каналу під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_18 » - «Только если реализовать его не как - без шуток добрые - совки, когда население не трогали до такой степени, что оно варилось в своём котле, а с полной заменой населения. Как было на отданных Польше немецких землях: две недели на сборы, зеленый коридор и бесплатные рейсы в ЕС; но кто не уехал, оставшиеся - вне закона (не формально, а фактически), кроме прошедших фильтрацию до сих пор живущих там неграждан и небольшого списочка заслуживших исключение (но все равно, прошедших через фильтрацию) местных. Все права на недвигу у уехавших аннулируются, бомжи и "лесные братья" прямиком на депортацию или на "сопротивление при задержании". Фактически, если и делать что-то с этими территориями, то безо всяких мышебратских сантиментов.» опублікував повідомлення наступного змісту: «Как живущий на территории России, временно оккупированной фашистами полностью согласен,- строго индивидуальный подход,опрос(допрос), подписание соответствующих бумаг»;
- ІНФОРМАЦІЯ_20 о 06:15 з акауну « ОСОБА_9 » опублікував повідомлення у Telegram-каналі під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_18 » наступного змісту: «Благословения ратным трудам воинству русскому и мирным делам труженикам тыла России-матушки!»;
- ІНФОРМАЦІЯ_24 о 11:12 з акауну « ОСОБА_10 » у відповідь на публікацію Telegram-каналу під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_21 » опублікував повідомлення наступного змісту: «Скоро уже Одесса вернётся в родную гавань».
При цьому, ОСОБА_4 розумів та усвідомлював, що з його повідомленнями може ознайомитись необмежене коло осіб.
Згідно з висновком експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБУ в УСБУ в Одеській області за результатами проведення лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи № СЕ25-205/Л/2/1 від 28.04.2026, в тексті повідомлень поширених ОСОБА_4 наявні висловлювання, що містяться ознаки: виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України; заперечення здійснення збройної агресії Російської Федерації проти України; заперечення тимчасової окупації частини території України; глорифікації осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 22 Закону України «Про інформацію» масовою інформацією є інформація, що поширюється з метою її доведення до необмеженого кола осіб. Засоби масової інформації - засоби, призначені для публічного поширення друкованої або аудіовізуальної інформації. Закон України «Про телекомунікації» визначає, що інтернет - це всесвітня інформаційна система загального доступу, яка логічно зв'язана з глобальним адресним простором та базується на інтернет-протоколі, визначеному міжнародними стандартами.
Відтак, інформація, яка поширюється через мережу Інтернет, орієнтована на необмежене коло осіб, відповідно є масовою інформацією. При цьому інтернет-видання (веб-сайт) є засобом, призначеним для публічного поширення друкованої або аудіовізуальної інформації, тобто засобом масової інформації.
Мережа інтернет є глобальною електронною комунікаційною мережею, яка призначена для передачі даних та складається з фізично і логічно взаємоз'єднаних окремих електронних комунікаційних мереж, взаємодія яких базується на використанні єдиного адресного простору та на використанні інтернет-протоколів, визначених міжнародними стандартами.
Інтернет-месенджер «TELEGRAM» діє в Інтернет просторі й інформація, яка поширюється на його сторінках необмежена для користувачів, а відтак, є засобом, за допомогою якого така інформація поширюється серед необмеженого/невизначеного кола осіб.
У зв'язку з викладеними фактичними обставинами, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України - виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників, за кваліфікуючими ознаками: поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, заперечення здійснення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, заперечення тимчасової окупації частини території України, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році, вчинене з використанням засобів масової інформації, повторно.
25.05.2026 ОСОБА_4 затримано в порядку ст.ст. 208, 615 КПК України за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 436-2 КК України.
25.05.2026 громадянину рф ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 436-2 КК України.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий посилається на обґрунтованість підозри у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 436-2 КК України, а також на те, що існують ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, які дають йому достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Копії клопотання та матеріалів, що обґрунтовують клопотання, вручені підозрюваному завчасно.
Прокурор в судовому засіданні просив клопотання задовольнити та обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 998 400 гривень.
Підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення клопотання, через недоведеність ризиків на які посилається прокурор, та можливість обрання іншого запобіжного заходу , не пов'язаного з триманням під вартою. Також захист наполягав на визначення застави не більше 80 прожиткових мінімумів.
Слідчий суддя, вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши додані до клопотання матеріали, приходить до наступного.
В судовому засіданні встановлено, що слідчим відділом Управління СБ України в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025162240000654 від 13.05.2025 , за підозрою громадянина російської федерації ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 436-2 КК України.
25.05.2026 ОСОБА_4 затримано в порядку ст.ст. 208, 615 КПК України за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 436-2 КК України.
25.05.2026 громадянину рф ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 436-2 КК України.
Від підозрюваного скарг на незаконні дії відносно нього з боку працівників органів досудового розслідування не надходили, інших заяв та клопотань не було.
Вивчивши клопотання та надані суду матеріали, вислухавши думки прокурора, захисника та підозрюваного, приходжу до наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри, належить прийняти до уваги п. 57 рішення ЄСПЛ у справі «K.F. проти Німеччини» від 29 серпня і 24 жовтня 1997 року, згідно до якого наявність «обґрунтованої підозри» означає, що вже існують факти або інформація, які спроможні переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа, ймовірно, вчинила правопорушення. А також рішення ЄСПЛ по справі «Мюрей проти сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, в якому зазначено, що факти, які породжують підозру, не обов'язково мають такий саме рівень з'ясовності, який потребується на пізнішому етапі кримінального провадження, тобто факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку.
При розгляді вказаного клопотання було встановлено що підозра у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 436-2 КК України відносно ОСОБА_4 є обґрунтованою, що на цьому етапі досудового розслідування підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
- повідомленнями Білгород-Дністровським РВ УСБУ в Одеській області: №65/28/630 відт13.05.2025 (рапорт уповноваженої особи №65/28/629 від 13.05.2025)№65.0.3/2/65.28-2878 від 14.05.2026 (рапортом уповноваженої особи №65.0.3/2/65.28-2863 від 14.05.2026);№65.0.3/2/65.28-2879 від 14.05.2026 (рапортом уповноваженої особи №65.0.3/2/65.28-2864 від 14.05.2026), щодо вчинення кримінальних правопорушень;
- відповіддю Білгород-Дністровського РВ УСБУ в Одеській області на доручення №65/28/675 від 21.05.2025;
- відповіддю Білгород-Дністровського РВ УСБУ в Одеській області на доручення №65/28/745 від 11.06.2025;
- протоколом огляду мобільного телефону марки Xiaomi M2006C3MNG від 13.05.2025;
- протоколом огляду мобільного телефону марки Xiaomi M2006C3MNG від 20.05.2025, згідно якого встановлено, що ОСОБА_4 , будучи учасником проросійських телеграм-каналів «ІНФОРМАЦІЯ_23.» ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), « ІНФОРМАЦІЯ_6 » ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ) та « ІНФОРМАЦІЯ_18 » ( ІНФОРМАЦІЯ_8 ), які створені з метою проведення інформаційних операцій та гібридних війн, а також для підбурювання та розхитування суспільно-політичної обстановки в середині пострадянських країн, нагнітання соціальних настроїв серед населення тощо, маючи права та можливість поширювати публікації у вказаних чат-групах, поширив, шляхом розповсюдження, з використання засобів масової інформації в зазначених групах повідомлення, в яких міститься ознаки виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, заперечення тимчасової окупації частини території України, глорифікація її учасників;
- висновком експерта науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБУ ЗЕС Управління СБ України в Одеській області за результатами проведення лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи № СЕ25-205/Л/2/1 від 28.04.2026, в текстах повідомлень, відповідно до протоколу огляду предмету - мобільного телефону марки Xiaomi M2006C3MNG від 20.05.2025, поширені акаунтом « ОСОБА_9 » та « ОСОБА_10 », у месенджерах «Telegram»: спільноті « ІНФОРМАЦІЯ_6 », спільноті « ІНФОРМАЦІЯ_22 », у спільноті « ІНФОРМАЦІЯ_18 », наявні висловлювання, що містяться ознаки: виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України; заперечення здійснення збройної агресії Російської Федерації проти України; заперечення тимчасової окупації частини території України; глорифікації осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році;
- іншими матеріалами досудового розслідування у сукупності.
Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, в судовому засіданні прокурором доведено наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики:
- Ризик переховуватися від органів досудового розслідування та суду, в тому числі і на території інших держав, що підтверджується тяжкістю покарання, яке передбачене санкцією статті, за якою йому повідомлено про підозру; проживанням в Одеській області, поблизу державного кордону України з Республікою Молдовою; бажанням і можливістю продовжити свою протиправну діяльність, перебуваючи на свободі;
- Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що підтверджується тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні перебуває на початковій стадії; тим, що всі обставини вчинення кримінального правопорушення на даний час не встановлені; тим, що всі особи, причетні до вчинення кримінального правопорушення, і свідки на даний час не встановлені; тяжкістю покарання, яке передбачене санкцією статті, за якою їй повідомлено про підозру;
-Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення, що підтверджується його мотивом неприйняття української державності, підтримкою ним збройної агресії Російської Федерації проти України, визнанням її правомірною.
Враховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання винуватим, та те що прокурором під час розгляду клопотання надано достатньо матеріалів (доказів), які є достатніми для переконання що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, слідчий суддя вважає за необхідне обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Крім того, зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості виправдовує відступ від принципу поваги до особистості, визначеного Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладених в п.35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції» він переважає над особистим інтересом підозрюваного.
Відповідно до практики ЄСПЛ, зокрема правової позиції, викладеній в п.80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України, вирішуючи питання щодо можливості застосування інших запобіжних заходів відносно підозрюваного, зважаючи на обґрунтованість підозри та наявність вказаних ризиків, та приймаючи до уваги відсутність фактичних даних, які свідчать про зміну цих ризиків, суд вважає неможливим запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Обставин, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України - не має.
З огляду на вищевикладене слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного є достатньо обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.3,5 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених КПК України. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
З питання встановлення застави то її розмір повинен відповідати тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, та тому ступеню довіри щодо належної процесуальної поведінки підозрюваного (обвинуваченого), який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень за кваліфікуючими ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст.436-2 КК України: виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників, за кваліфікуючими ознаками: поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, заперечення здійснення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, заперечення тимчасової окупації частини території України, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році, вчинене з використанням засобів масової інформації.
З урахуванням наведеного, статті яка зазначена у клопотанні слідчого, матеріального становища підозрюваного, наявності родичів які можуть забезпечити внесення застави, суд вважає за необхідне визначити розмір застави у відповідності до вимог ст.182 КПК України, у розмірі 300 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, який буде відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, а також є достатнім і прийнятним з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
З приводу доводів підозрюваного та захисника про недоведеності ризиків, то слідчим суддею досліджено докази які засвідчують їх наявність та спростовують доводи сторони захисту, а надані докази свідчать про обґрунтованість підозри саме з урахуванням кваліфікуючої ознаки «виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників, за кваліфікуючими ознаками: поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, заперечення здійснення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, заперечення тимчасової окупації частини території України, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році, вчинене з використанням засобів масової інформації».
Щодо інвалідності підозрюваного та стану здоров"я його матері 1943 р.н. то вказане не зупинило підозрюваного від вчинення тих дій в яких він підозрюється.
На підставі встановленого, керуючись ст. ст. 132, 176, 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205 КПК України, слідчий суддя
Клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ в Одеській області підполковника юстиції ОСОБА_7 - задовольнити .
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, із триманням в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» , що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 11 , тобто до 23.07.2026 року включно.
Строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та покладених на підозрюваного обов'язків у разі внесення застави, закінчується 23.07.2026 року.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України у розмірі - 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 998 400 (дев'ятсот дев'яносто вісім тисяч чотириста) гривень.
Визначену заставу, необхідно внести у грошовій одиниці України на такі реквізити - отримувач коштів «Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області», код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26302945, рахунок отримувача UA418201720355249001000005435, банк отримувача «ДКСУ м. Київ», код банку отримувача 820172.
Підозрюваний (обвинувачений) або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу. Підозрюваний, обвинувачений звільняються з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
2) не відлучатися за межі Одеської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої документи, що дають право на виїзд/в'їзд з України;
5) утримуватись від спілкування із особами, допитаними як свідками та підозрюваними, в рамках даного кримінального провадження.
Роз'яснити підозрюваному (обвинуваченому), що відповідно до ч.ч. 8, 10, 11 ст.182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Виконання ухвали покласти на прокурора та ДУ «Одеський слідчий ізолятор», відповідно, в частинах, що стосуються їх повноважень.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.
Копію ухвали вручити підозрюваному, прокурору, та направити начальнику ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
Слідчий суддя ОСОБА_1