Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа 511/1780/26
Номер провадження: 1-кп/511/229/26
26 травня 2026 року Роздільнянський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у порядку спрощеного провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026166390000060 від 12 травня 2026 року відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Львова, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , громадянки України, із середньою освітою, непрацюючої, неодруженої, раніше не судимої в силу статті 89 КК України,
у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого частиною 1 статті 125 КК України, -
10 травня 2026 року, в обідній час, знаходячись в будинку по АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 , реалізуючи свій умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , усвідомлюючи небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та свідомо припускаючи їх настання, знаходячись за вказаною вище адресою, з мотиву помсти, навмисно дерев'яним держаком завдала один удар в область лівої ключиці, в результаті чого спричинила потерпілому фізичну шкоду у вигляді синця на передній поверхні грудної клітини, в проекції лівої ключиці, вказане ушкодження не було небезпечним для життя у момент спричинення, та має незначні скороминучі наслідки, тривалістю не більше 6 діб і за цим критерієм, згідно пункту 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (1995 р.), відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення (проступок), передбачений частиною 1 статті 125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження.
Обставини вчинення указаного кримінального проступку не оспорюються учасниками судового провадження, про що свідчать додані до обвинувального акту письмові заяви.
Диспозиція частини першої статті 382 КПК України визначає, що суд у п'ятиденний строк з дня отримання обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку, а в разі затримання особи у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу, невідкладно вивчає його та додані до нього матеріали і ухвалює вирок.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час вивчення обвинувального акта та доданих до нього матеріалів підтверджено факт вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення (проступку), передбаченого частиною 1 статті 125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження.
При призначенні покарання обвинуваченій, згідно з вимогами статей 65 - 67 КК України та роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд враховує особливості конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення, особу винного, поведінку до вчинення кримінального правопорушення (проступку) і після його вчинення, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання та вимоги частини 2 статті 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженим.
Так, обвинувачена ОСОБА_3 раніше не судима в силу статті 89 КК України, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, скарг та заяв до Лиманської селищної ради не надходило.
Обставиною, що пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжує покарання, судом не встановлено.
З урахуванням встановлених обставин справи, загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (проступку), суд вважає необхідним призначити обвинуваченій міру покарання у виді штрафу.
Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява № 10249/03), зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
Матеріальна шкода відсутня.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Процесуальні витрати відсутні.
Запобіжний захід не обирався.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до статті 100 КПК України.
Керуючись статтями 100, 124, 174, 369 - 370, 373-374, 381, 382 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого частиною 1 статті 125 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Матеріальна шкода відсутня.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Процесуальні витрати відсутні.
Запобіжний захід не обирався.
Речовий доказ у вигляді дерев'яного держака - з дня набрання вироком законної сили знищити.
Копію вироку надіслати учасникам судового провадження не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення.
Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Роздільнянський районний суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня отримання копії вироку учасниками судового провадження.
Вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381, 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Якщо апеляційну скаргу не подано, то вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: ОСОБА_1