Ухвала від 27.05.2026 по справі 522/1050/24

Справа №522/1050/24

Провадження №1-кп/522/1527/26

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

при розгляді у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі кримінального провадження №12024163510000007 від 04.01.2024 року відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Добропілля, Донецької області, громадянина України, українця, з середньою освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , без постійного місця проживання в м. Одесі, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора - ОСОБА_4 ,

захисника - ОСОБА_5 ,

обвинуваченого - ОСОБА_3 ,

суд -

ВСТАНОВИВ:

Приморським районним судом м. Одеси розглядається кримінальне провадження №12024163510000007 від 04.01.2024 року відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні прокурор подав клопотання про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з визначенням застави. Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_3 наразі обвинувачується у вчиненні умисного, тяжкого кримінального правопорушення. Під час судового розгляду справи обвинувачений ОСОБА_3 переховувався від суду у зв'язку з чим 23.10.2024 року був оголошений у розшук. Ухвалою суду від 15.04.2026 року надавався дозвіл на затримання ОСОБА_3 з метою його приводу для розгляду клопотання про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою. Обвинувачений офіційно не працевлаштований, а отже не має постійного джерела доходів та засобів існування, в нього відсутні міцні соціальні зв'язки, а тому є достатні підстави вважати, що обвинувачений може з метою ухилення від кримінального покарання переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Таким чином, прокурор вважає, що існують ризики, передбачені п.п. 1,3,4 ч. 1 ст. 177 КПК України. Також, на думку прокурора, жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам, а тому просить обрати ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, з альтернативною внесення застави.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 просили відмовити у задоволені клопотання прокурора, посилаючись на його необґрунтованість.

Суд, вислухавши доводи клопотання прокурора, думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, приходить до наступних висновків.

У відповідності до ч.ч.1,2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Мета і підстави застосування запобіжних заходів, обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, визначені ст.ст. 177, 178 КПК України.

З вимог ч. 1 ст. 131 КПК України вбачається, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно ч. 1 ст. 132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ст. 177 КПК України).

З вимог ч. 2 ст. 177 КПК України вбачається, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі інші обставини, визначені у вказаній статті.

Так, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно п. 4 ч.2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, яке згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Так, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні умисного, тяжкого злочину. За вчинення інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.

Судом також встановлено, що під час судового розгляду справи ОСОБА_3 ухилявся від явок до суду, у зв'язку із чим ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 15.04.2026 року надавався дозвіл на затримання обвинуваченого, з метою приводу до суду для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та останнього було оголошено у розшук.

Таким чином, ОСОБА_3 переховувався від суду.

26.05.2026 року ОСОБА_3 було затримано на підставі ухвали суду від 15.04.2026 року.

Тому, суд, вважає, що прокурором доведено, що обвинувачений, з метою уникнення можливого покарання за злочин, у якому він обвинувачується, може ухилятися від суду, що унеможливлює своєчасне виконання процесуальних рішень та призначення йому кримінального покарання за скоєний злочин.

Таким чином, у суду є достатні підстави вважати, що ОСОБА_3 , з метою ухилення від кримінальної відповідальності, може без перешкод залишити місце свого проживання та переховуватися від суду.

Крім того, зважаючи на те, що остаточне рішення по справі відносно обвинуваченого не прийнято, потерпіла та свідки підлягають безпосередньому допиту судом та суд має дослідити докази у справі, суд вважає, що в даному випадку існує ризик можливого незаконного впливу останнього на потерпілу та свідків з метою зміни останніми показань, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України.

Також, ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим, суд вважає таким, що також може справдитись, адже, обвинувачений офіційно не працевлаштований, а отже в нього відсутні постійні джерела доходу та законні засоби до існування.

Таким чином, існування ризиків, передбачених п.п. 1,3,4 ч.1 ст. 177 КПК України об'єктивно вбачається з відомостей, що є наявними у кримінальному провадженні і суд погоджується з доводами прокурора щодо їх наявності, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що обвинувачений, з метою уникнення покарання, передбаченого за інкримінований злочин, може вдатися до відповідних дій.

Застосування до обвинуваченого більш м'яких запобіжних заходів неможливе, оскільки вони не здатні запобігти наявним у кримінальному провадженні ризикам, забезпечити належну поведінку обвинуваченого та виконання ним своїх процесуальних обов'язків.

Відповідно ч.ч. 4, 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

При визначенні альтернативної міри запобіжного заходу, суд враховує обставини кримінального правопорушення, майновий стан обвинуваченого ОСОБА_3 , тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, вважає необхідним визначити заставу у розмірі 70 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 232 960 гривень, оскільки саме такий розмір застави, у разі його внесення, відповідає критеріям пропорційності, є достатнім та таким, що здатний забезпечити запобіганню встановленим ризикам, виконання обвинуваченою покладених на неї обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України у даному кримінальному провадженні.

Враховуючи викладене, на підставі ст.ст. 177,178,182,183,194,331,370-372 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора - задовольнити.

Обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор», строком на 60 днів, тобто до 24.07.2026 року, включно.

Визначити відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави як запобіжного заходу, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 70 (сімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 232 960 (двісті тридцять дві тисячі дев'ятсот шістдесят) гривень 00 копійок.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на рахунок ТУ ДСА України в Одеській області, з призначенням платежу: застава за обвинуваченого ОСОБА_3 .

Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого строком до 24.07.2026 року обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

1) прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора в розумні строки;

2) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

3) не відлучатися з міста Одеси без дозволу прокурора або суду;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт, інші документи, що дають право на виїзд/в'їзд з України;

Роз'яснити обвинуваченому наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до суду, без поважних причин не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при обрані запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Строк дії ухвали суду про обрання обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу обчислюється з 26.05.2026 року з моменту фактичного затримання обвинуваченого та припиняє свою дію 24.07.2026 року.

Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення до Одеського апеляційного суду.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місць ув'язнення.

Суддя: ОСОБА_1

Попередній документ
136883780
Наступний документ
136883782
Інформація про рішення:
№ рішення: 136883781
№ справи: 522/1050/24
Дата рішення: 27.05.2026
Дата публікації: 29.05.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Приморський районний суд м. Одеси
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (23.03.2026)
Дата надходження: 23.01.2024
Предмет позову: -
Розклад засідань:
29.01.2024 11:40 Приморський районний суд м.Одеси
21.03.2024 13:30 Приморський районний суд м.Одеси
20.05.2024 14:00 Приморський районний суд м.Одеси
05.06.2024 14:30 Приморський районний суд м.Одеси
30.07.2024 12:30 Приморський районний суд м.Одеси
23.10.2024 13:00 Приморський районний суд м.Одеси
15.04.2026 11:40 Приморський районний суд м.Одеси