Провадження № 2/522/5173/26
Справа №522/1380/26-Е
27 травня 2026 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду міста Одеси Бондар В.Я., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід секретаря судового засідання Костинюк Вікторії Валеріївни від розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, Одеської обласної прокуратури, за участі третіх осіб: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про відшкодування моральної шкоди,
У провадженні Приморського районного суду м.Одеси перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, Одеської обласної прокуратури, за участі третіх осіб: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про відшкодування моральної шкоди.
До суду 27.05.2026 надійшла заява від адвоката Ягунова Д.В. про відвід секретаря судового засідання Костинюк В.В.
Заява мотивована тим, що у протоколі судового засідання 14.05.2026 секретар судового засідання допускала систематичне скорочення, оскільки аргументи, доказові посилання та правові позиції сторін зведено до 1-2 нейтральних реплік без суті, окремі процесуальні дії взагалі не відображені у журналі, журнал фіксує результат, не фіксуючи жодного обґрунтування наведеного сторонами. Поведінка секретаря судового засідання Костинюк В.В. об'єктивно сприяє процесуальній легалізації підроблених документів. Систематичне упущення аргументів виключно позивача та відсутність дзеркального спотворення позицій відповідачів свідчить про упередженість у веденні журналу, що викликає сумніви в об'єктивності секретаря судового засідання та є підставою для відводу.
Згідно ч. 7 та ч.8 ст. 40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.
Суд, дослідивши матеріали справи та заявлений відвід, дійшов наступних висновків.
Згідно ч.1 ст.38 ЦПК України секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач не можуть брати участі у розгляді справи та підлягають відводу (самовідводу) з підстав, зазначених у статті 36 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Як зазначено Великою Палатою Верховного Суду у ухвалі 10.02.2021 у справі №9901/224/20 головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді. ЄСПЛ зазначає, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».
Стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи утручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб'єктивної.
Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції «неупередженість» («безсторонність») судді», а тому під час з'ясування основних критеріїв неупередженості суд вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.
Водночас суд підкреслює, що не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Частина 1 статті 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду. Так, Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги, чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому. Крім того, згідно принципу, який є стабільним, суд має бути неупередженим і безстороннім.
З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" ("De. Belgium"), від 26 жовтня 1984 року, п.26).
У справі "П'єрсак проти Бельгії" Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами провів розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина в конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного.
Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, але якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу достатньо заяви сторони про сумнів в об'єктивному розгляді справи.
ОСОБА_2 обґрунтовує відвід секретарю судового засідання не погодженням з фіксуванням судового засідання, що не є підставою для відводу.
Згідно ч.ч.1-3 ст.248 ЦПК України у судовому засіданні секретар судового засідання забезпечує ведення протоколу судового засідання, крім випадків, передбачених цим Кодексом. У протоколі судового засідання зазначаються такі відомості: 1) рік, місяць, число і місце судового засідання; 2) найменування суду, який розглядає справу, прізвища та ініціали судді, секретаря судового засідання; 3) справа, що розглядається, імена (найменування) сторін та інших учасників справи; 4) порядковий номер вчинення процесуальної дії; 5) назва процесуальної дії; 6) час вчинення процесуальної дії; 7) ухвали суду, постановлені в судовому засіданні без оформлення окремого документа; 8) інші відомості, визначені цим Кодексом. Протокол судового засідання ведеться секретарем судового засідання та підписується ним невідкладно, але не пізніше наступного дня після судового засідання і приєднується до справи.
По-перше, журнал судового засідання про який вказує адвокат Ягунов Д.В. відсутній, судові засідання фіксуються у протоколі судового засідання.
Зауваження представника позивача до протоколу судового засідання не є підставою для відводу секретаря судового засідання. Дослівне не відображення п'ятигодинного судового засідання не свідчить про не об'єктивність чи упередженість секретаря судового засідання. Дослівне відображення виступів учасників судового засідання не відповідає обов'язкам секретаря судового засідання, передбачених статтею 248 ЦПК України в частині їх фіксації в протоколі судового засідання.
Окрім того, хід судового засідання зафіксовано за допомогою аудіо та відео фіксування, що в комплексі дає можливість встановити всі обставини, які стосуються подій під час судового засідання, зокрема під час судового засідання 14.05.2026. Зазначені в заяві про відвід зауваження представника позивача щодо непоновти протоколу судового засідання є безпідставними, оскільки закодавець встановивши аудіо та відео фіксацію судового засідання при проведенні судового засідання в режимі відеоконференції, скасував необхідність максимально повного відображення в протоколі судового засідання висловів учасників судового засідання.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що зазначені в заяві обставини, не викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості секретаря судового засідання.
Керуючись ст.ст. 33, 36, 40, 258, 260 ЦПК України,
Відмовити у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - Ягунова Дмитра Вікторовича про відвід секретаря судового засідання Костинюк Вікторії Валеріївни від розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, Одеської обласної прокуратури, за участі третіх осіб: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про відшкодування моральної шкоди.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали суду буде складено 27 травня 2026 року.
Суддя В.Я. Бондар