Справа №522/9993/23
Провадження №1-кп/522/1327/26
27 травня 2026 року Приморський районний суд м. Одеси:
під головуванням судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні об'єднані обвинувальні акти у кримінальних провадженнях №12022163520000499 від 16.11.2022 року, №12023162510000103 від 24.01.2023 року, №12023163490000284 від 23.04.2023 року відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, громадянина України, українця, з середньою освітою, не одруженого, не працевлаштованого, який немає офіційного місця реєстрації, останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, останній раз 25.01.2022 року Суворовським районним судом м. Одеси за ч.2 ст. 185 КК України до 3 місяців арешту,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
Приморським районним судом м. Одеси під головуванням судді ОСОБА_1 розглядаються об'єднані обвинувальні акти у кримінальних провадженнях №12022163520000499 від 16.11.2022 року, №12023162510000103 від 24.01.2023 року, №12023163490000284 від 23.04.2023 року відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.
Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 15.05.2023 року відносно ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 53680,00 гривень.
У жовтні 2025 року ОСОБА_3 було звільнено з-під варти у зв'язку зі сплатою застави.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 17.12.2025 року у зв'язку з численними неявками у судові засідання обвинуваченого ОСОБА_3 було оголошено у розшук з наданням дозволу на затримання.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 05 лютого 2026 року судове провадження з розгляду вище вказаних обвинувальних актів було відновлено у зв'язку із затриманням обвинуваченого ОСОБА_3 на підставі ст. 191 КПК України.
Ухвалою суду від 05.02.2026 року відносно ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 99840,00 (дев'яносто дев'ять тисяч вісімсот сорок гривень 00 коп.) гривень.
На теперішній час застава не сплачена, строк запобіжного заходу спливає.
У відповідності до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
У судовому засіданні прокурор надав клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою, у якому зазначив, що вважав за потрібне продовжити строк тримання під вартою відносно обвинуваченого, оскільки ризики, передбачені у п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були враховані судом при застосуванні запобіжного заходу, ще мають місце, а саме, що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому ж кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Обвинувачений та його захисник заперечували проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що ризики не доведені.
Потерпілі в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи, були повідомленні належним чином, надали заяви про розгляд справи без їх участі.
Дослідивши матеріали обвинувального акту в межах заявленого прокурором клопотання, заслухавши думку учасників процесу, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
За Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод на державу покладається обов'язок вжити заходи до забезпечення прав людини, яка тримається під вартою.
Відповідно до ст. 17 Закону України №3477-IV від 23.02.2006 року «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини, а також українські суди мають застосовувати при розгляді справ практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно з ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Окрім цього, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
Крім того, суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
При продовженні дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 суд враховує обставини, передбачені ст.ст. 177-178 КПК України, а саме те, що обвинувачений ОСОБА_3 після сплати застави неодноразово на виклики суду не з'являвся, після чого був оголошений у розшук, тобто, перебуваючи на волі обвинувачений може ухилятись від явки в судові засідання, не має міцних соціальних зв'язків, місця реєстрації та постійного місця проживання,не працевлаштований, був неодноразово засуджений за скоєння корисливих злочинів проти власності, а тому є підстави вважати, що при зміні обвинуваченому міри запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, останній може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому ж кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Таким чином, суд вважає, що наявні достатні підстави вважати, що продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і що необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 . Метою продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому є забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання здійснити дії, передбачені ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений може переховуватись від суду та вчинити інші кримінальні правопорушення.
Крім того, суд вбачає за необхідне роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_3 , що у будь-який момент ним, іншою фізичною особою або юридичною особою (заставодавцем) може бути внесена застава відповідно до ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 05.02.2026 року, тобто у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 99840,00 (дев'яносто дев'ять тисяч вісімсот сорок гривень 00 коп.) гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 8, 9, 12, 176-178, 183, 199, 331, 395 КПК України,
Клопотання прокурора Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_4 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити.
Продовжити відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком на 35 (тридцять п'ять) днів, а саме до 30.06.2026 року включно.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у будь-який момент ним, іншою фізичною особою або юридичною особою (заставодавцем) може бути внесена застава на рахунок №UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м. Київ, код банку отримувача (МФО) - 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, призначення платежу: «Прізвище, ім'я, по-батькові обвинуваченого, застава згідно з ухвалою Приморського районного суду м. Одеси (номер справи, дата ухвали)», тобто у сумі 99840,00 (дев'яносто дев'ять тисяч вісімсот сорок гривень 00 коп.) гривень.
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
1) прибувати до суду за першою вимогою;
2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
3) утримуватись від спілкування зі свідком та потерпілим.
Строк дії обов'язків, покладених судом, визначити до 30.06.2026 року включно.
Роз'яснити обвинуваченому наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Суддя ОСОБА_1