Справа № 509/3388/26
27 травня 2026 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду селища Овідіополь кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ст.263 ч.1 КК України
Строк тримання під вартою обвинуваченого Тисячного спливає 01.06.2026.
Закінчити судовий розгляд кримінального провадження до цього часу неможливо.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого Тисячного.
Обвинувачений та його захисник просили відмовити прокурору у задоволенні клопотання та обрати запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі.
Згідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Згідно ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ст.183 ч.1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що Тисячний обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.263 ч.1 КК України, дане кримінальне правопорушення відноситься до тяжких злочинів, покарання за яке передбачено у вигляді позбавлення волі строком від трьох до семи років, кримінальне правопорушення вчинене в умовах російського військового вторгнення в Україну.
Законні підстави для зміни чи скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого відсутні, а тому суд вважає на необхідне продовжити строк тримання його під вартою до 26.07.2026.
Продовження строку тримання обвинуваченого Тисячного під вартою не суперечить вимогам ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принципу поваги до особистої свободи, а підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу судом не вбачається.
Слідчим суддею при обранні запобіжного заходу був визначений розмір застави, як альтернативний запобіжний захід, підстав для збільшення розміру застави судом не вбачається
Керуючись ст.ст.315-316 КПК України
Клопотання прокурора - задовольнити частково.
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 - відмовити.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Державній установі "Одеський слідчий ізолятор" до 26 липня 2026.
Раніше визначений розмір застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на підставі ухвали слідчого судді Овідіопольського районного суду Одеської області від 03.04.2026 залишити без змін.
Ухвала суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1