Провадження № 1-кс/509/455/26
Справа № 509/3212/26
27 травня 2026 року слідчий суддя Овідіопольського районного суду Одеської області ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
розглянувши в судовому засіданні в залі суду смт.Овідіополь клопотання слідчого СВ відділення поліції №1 Одеського районного управління поліції №2 ГУ ОСОБА_4 , що погоджене з процесуальним керівником - прокурором Чорноморської окружної прокуратури в Одеській обл. ОСОБА_3 , в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026162380000215 від 13.05.2026, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.361, ч.4 ст.185 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Одеса, громадянина України, що має неповну середню освіту, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, який не має на утриманні малолітніх або неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у скоєні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 361, ч.4 ст.185 КК України,
Слідчим відділом відділення поліції №1 Одеського районного управління поліції №2 Головного управління здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026162380000215 від 13.05.2026, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.361, ч.4 ст.185 КК України.
Процесуальне керівництво досудовим розслідування здійснюється групою прокурорів Чорноморської окружної прокуратури в Одеській обл.
В відповідності до наданого клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що 06.04.2026, точний час слідством не встановлено ОСОБА_5 у період дії воєнного стану, введеного на всій території України відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, який неодноразово продовжувався та діє по теперішній час, виник умисел, направлений на несанкціоноване втручання в роботу автоматизованої системи, що призведе до витоку, втрати, підробки, спотворення процесу обробки інформації, та матиме наслідком порушення встановленого порядку її маршрутизації, з метою подальшого особистого збагачення та отримання вигоди у протизаконний спосіб.
ОСОБА_5 реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на здійснення протиправних дій у сфері автоматизованих систем, діючи умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи ціль незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, розуміючись на тонкощах банківської системи, зокрема щодо надання послуг клієнтам AT «Приватбанк», без дозволу власника, використовуючи власний мобільний телефон марки «Samsung» А05 та сім-картку потерпілої ОСОБА_6 , мобільного оператора «Київстар» № НОМЕР_1 , який є фінансовим номером до банківських рахунків № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 , клієнта банку ОСОБА_6 , прийняв смс-повідомлення з автоматизованої системи АТ «Приватбанк» з одноразовим кодом підтвердження, необхідним для проходження процедури верифікації та підтвердження доступу до системи дистанційного банківського обслуговування, тим самим здійснив підтвердження, що він являється клієнтом банку, таким чином видавши себе за потерпілу. Підтвердивши особу клієнта, автоматизована система банку надіслала в інтернет-банкінг інформацію про введення паролю для входу, на що ОСОБА_5 ввів необхідний для входу у WEB-банкінг «Privat24» (база даних - програмно-апаратного комплексу банку, що забезпечує здійснення клієнтом операцій по рахунках/картках/вкладах і містить інформацію про клієнта, достатню для його ідентифікації та автентифікації відповідно до договору), яка згідно Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» є програмно-технічним комплексом та відповідно до Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» є інформаційною (автоматизованою) системою, через всесвітню мережу «Інтернет» пароль, та у подальшому здійснив несанкціонований вхід до особистого кабінету WEB-банкінгу «Privat24» зареєстрованого на ОСОБА_6 для подальшого безперешкодного доступу до даного кабінету та заволодіння із банківських рахунків потерпілої грошовими коштами.
В результаті своїх протиправних дій ОСОБА_5 здійснив несанкціонований доступ до інформації, яка зберігається та обробляється в автоматизованих системах, чим ввів в оману системи віддаленого доступу WEB-банкінгу «Privat24» та отримав доступ до інформації про поточний стан банківських рахунків: № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 , відкритих в АТ «Приватбанк» на ім'я ОСОБА_6 , а також отримав можливість здійснювати за допомогою вищевказаного мобільного додатку фінансові операції з грошовими коштами, розміщеними на вказаних рахунках, які відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність» є банківською таємницею.
Крім того, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період дії воєнного стану, введеного на всій території України відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, який неодноразово продовжувався та діє по теперішній час, скоїв умисний, корисливий злочин, за наступних обставин.
Так, 07.05.2026 ОСОБА_5 знаходячись за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_3 та маючи несанкціонований доступ до системи віддаленого доступу WEB-банкінгу «Privat24», здійснив огляд рахунків потерпілої ОСОБА_6 відкритих у АТ «Приватбанк» та виявив на балансі грошові кошти, в результаті чого у останнього виник єдиний злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, а саме грошових коштів належних ОСОБА_6 , під час воєнного стану.
В подальшому ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний намір спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, без дозволу потерпілої та її відома, після отримання доступу до банківського карткового рахунку № НОМЕР_3 відкритого в АТ «Приватбанк» на ім'я ОСОБА_6 та формування документу на переказ грошових коштів, без дозволу та відома останньої, здійснив о 11:26 год., переказ грошових коштів в сумі 7800 грн., із вказаного банківського рахунку на банківський картковий рахунок № НОМЕР_4 , що відкритий на ім'я ОСОБА_7 , чим спричинив потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на вищевказану суму.
На теперішній час, підозра відносно ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.361, ч.4 ст.185 КК України, підтверджується зібраними доказами та матеріалами кримінального провадження, які надаються до клопотання в якості додатків.
Відповідно до ст.12 КК України, ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за ч.1 ст.361, ч.4 ст.185 КК України, за який законом передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років.
Згідно ч. 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
У відповідності до вимог ч.1 ст.177 КПК України під час досудового розслідування встановлена наявність ризиків, які унеможливлюють застосування більш м'якого виду запобіжного заходу, ніж домашній арешт, а саме: п.1 ч.1 ст.177 КПК України: ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування, так як він підозрівається у вчиненні злочину та тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним (позбавлення волі) дає підстави вважати, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; п.4 ч.1 ст.177 КПК України: ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме шляхом невиконання або неналежного виконання обов'язків покладених на нього, як на підозрюваного у кримінальному провадженні в разі обрання йому більш м'якого виду запобіжного заходу; п.5 ч.1 ст.177 КПК України: ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення;
Таким чином, слідчий вважає, що підстави застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, є цілком обґрунтованими.
В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали, просили його задовольнити.
Підозрюваний проти задоволення клопотання не заперечував.
Заслухавши пояснення слідчого, прокурора, підозрюваної та її захисника, дослідивши додані до клопотання докази, суд вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Статтею 178. КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Ч.1 Статті 194 передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Ч.2 Статті 194 зазначено, що слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
При розгляді відповідних клопотань, виконуючи вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.
Відповідно до практики ЄСПЛ, «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.F. проти Німеччини, 27.11.1997 р., § 57).
Відповідно до п. 219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» («NechiporukandYonkalov. Ukraine») від 21 квітня 2011 року, заява №42310/04 суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Відповідно до вищевказаних вимог Закону та Конвенції, наявні на час розгляду клопотання в кримінальному провадженні підозри обґрунтовані, щодо підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому злочину, а також наявні зазначені у клопотанні ризики, тому суд, вважає за необхідне застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, і застосування саме такого запобіжного заходу забезпечить належне виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків.
Керуючись ст.ст.181, 193, 194, 376 КПК України, -
Клопотання слідчого СВ відділення поліції №1 Одеського районного управління поліції №2 ГУ ОСОБА_4 , що погоджене з процесуальним керівником - прокурором Чорноморської окружної прокуратури в Одеській обл. ОСОБА_3 , в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026162380000215 від 13.05.2026, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.361, ч.4 ст.185 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 , задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби з 20 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. на строк 60 діб, а саме, до 26.07.2026 року.
Відповідно до ч.5 ст.194 КПК України, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов'язки:
1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;
5) щодня, на строк дії запобіжного заходу, не залишати місце фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора, або суду у встановлений час доби у період з 20:00 години до 06:00 години.
Роз'яснити підозрюваному положення ст.181 ч.5 КПК України.
Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію 26.07.2026 року.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду на протязі п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1