Справа № 521/2129/26
Номер провадження:1-о/521/4/26
26 травня 2026 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд м.Одеси у складі головуючого судді ОСОБА_1 , дослідивши заяву адвоката ОСОБА_2 діючого в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в порядку ст.459 КПК України, суд
Як вбачається з заяви та додатків, 07.04.2026 року ухвалою слідчого судді Хаджибейський районного суду м.Одеси, задоволено клопотання старшого детектива Підрозділу ТУ БЕБ в Одеській області ОСОБА_4 погоджене з заступником керівника Одеської обласної прокуратури ОСОБА_5 про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудового розслідування за №72024161010000002 від 07.06.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4,5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, до 4 /чотирьох/ місяців, тобто до 18.06.2026 року.
Заявник у своїй заяві, посилається на порушення органом досудового розслідування норми ч.2 ст.295-1 КПК України, а саме відсутність оригіналів чи належним чином засвідчених копій якими прокурор, слідчий обґрунтовував процесуальні дії, проведення або завершення яких потребує додаткового часу та обставини, що перешкоджали здійснити ці процесуальні. Вищевказані обставини на думку заявника вказують на наявність підстав передбачених ч.2 ст.459 КПК України для вжиття заходів передбачених ч.1 ст.460 КПК України.
Дослідивши заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими, суд дійшов до наступного висновку.
Рішення КСУ від 10 квітня 2024 року, у якому розглядалась відповідність Конституції України (Конституція) положення частини 1 статті 459 КПК, яка передбачає: «судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами».
КСУ в цьому рішенні дійшов висновку, що це положення відповідає Конституції, оскільки не містить заборони на перегляд за нововиявленими обставинами будь-яких судових рішень, що набрали законної сили, зокрема ухвал слідчих суддів.
Положення частини 1 статті 459 КПК, якщо розглядати його ізольовано від інших положень законодавства, не виключає можливості перегляду за нововиявленими обставинами будь-яких судових рішень, ухвалених під час кримінального провадження.
У той же час при вирішенні питання про можливість перегляду за нововиявленими обставинами судових рішень, якими не закінчується розгляд справи, слід взяти до уваги інші положення законодавства, а також правову природу і призначення інституту перегляду за нововиявленими обставинами.
Стаття 460 КПК передбачає, що право подати заяву про перегляд за нововиявленими або виключними обставинами судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, мають учасники судового провадження. Стаття 3 КПК чітко розрізняє стадії досудового розслідування і судового провадження (пункт 10 частини 1 статті 3 КПК) і визначає судове провадження як кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами (пункт 24 частини 1 статті 3 КПК).
Об'єднана палата ККС звертає увагу на використану в статті 459 КПК термінологію, яка свідчить про те, що законодавець має на увазі «обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути». Вжитий законодавцем термін «ухвала» в контексті цієї статті безсумнівно стосується ухвал, якими закінчується розгляд справи: про застосування примусових заходів медичного характеру (стаття 513 КПК), про застосування примусових заходів виховного характеру (стаття 501 КПК), про застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру (стаття 483-15 КПК), про звільнення особи від кримінальної відповідальності (стаття 288 КПК).
Об'єднана палата також бере до уваги підхід законодавця до перегляду за нововиявленими обставинами в інших юрисдикціях. В цивільному, господарському або адміністративному процесі предметом перегляду за нововиявленими обставинами може бути лише судове рішення, яким закінчено розгляд справи (стаття 423 Цивільного процесуального кодексу України, стаття 320 Господарського процесуального кодексу України, стаття 361 Кодексу адміністративного судочинства України). Ці положення не суперечать Конституції, оскільки становлять собою виправдані обмеження, спрямовані на забезпечення швидкого і ефективного судочинства.
Вказані положення законодавства дають достатні підстави для висновку, що перегляд за нововиявленими обставинами є надзвичайною (екстраординарною) процедурою перегляду судових рішень у виняткових випадках, коли після завершення розгляду кримінальної справи в звичайному порядку (в судах першої, апеляційної і касаційної інстанцій) виявлені обставини, що могли суттєво вплинути на прийняті судові рішення, але внаслідок завершення кримінального провадження, розгляд цих обставин у звичайному порядку кримінального провадження став недоступним.
КСУ у рішенні, також підкреслив екстраординарний характер перегляду за нововиявленими обставинами і зазначив в обґрунтування свого висновку, що право на перегляд ухвали слідчого судді зумовлено наявністю істотних та переконливих передумов для такого перегляду й з урахуванням потреби додержання вимог щодо розумних строків досудового розслідування, а також, якщо чинність такої ухвали суперечитиме меті здійснення кримінального судочинства. Тому право на перегляд за нововиявленими обставинами має бути узгодженим з екстраординарною сутністю такого виду перегляду судових рішень.
Отже КСУ виходить з того, що не будь-яке рішення слідчого судді може бути переглянуте за нововиявленими обставинами, а лише таке, яке попри виявлення обставин, що свідчать про його помилковість, може залишитися чинним і впливати на долю зацікавленої особи через відсутність правових засобів виправлення таких помилок.
В цьому контексті Об'єднана палата бере до уваги правову природу, зокрема, рішень слідчого судді. Ці рішення є тимчасовими та діють у будь-якому випадку не довше, ніж набрання вироком законної сили, тому не є res judicata у строгому сенсі цього поняття. Такі рішення або підлягають періодичному перегляду (як, наприклад, рішення про тримання під вартою або інший запобіжний захід), або можуть бути переглянуті за клопотанням зацікавленої особи про зміну або скасування певного обмеження, або оцінені під час підготовчого судового засідання чи на стадії судового розгляду тощо. Ці засоби захисту надають зацікавленій особі набагато ширші можливості для поновлення своїх прав, оскільки не обмежуються розглядом лише обставин, які існували на час постановлення первісного рішення, а дає можливість враховувати також і обставини, які виникли після його ухвалення.
Європейський суд з прав людини вважає, що права особи, підозрюваної чи обвинуваченої у кримінальному правопорушенні, вимагають більшого захисту, ніж права сторін у цивільному процесі, і держави-учасниці мають більшу свободу дій, коли йдеться про цивільні справи, ніж коли мова йде про кримінальні справи. У кримінальних справах мета статті 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на розгляд впродовж розумного строку, полягає у тому, щоб забезпечити, щоб обвинувачена особа не перебувала під обвинуваченням занадто довго.
Необмежена можливість вимагати перегляду ухвал слідчого судді або процесуальних рішень суду суперечить самій побудові кримінального провадження, яка виправдано обмежує окреме оскарження таких рішень.
Об'єднана палата ККС не виключає можливості, що у певних випадках встановлена законом система ординарного перегляду ухвал слідчого судді або процесуальних ухвал суду може виявитися недостатньою для виправлення фундаментальних дефектів спірного рішення. У таких виключних випадках така ухвала може підлягати перегляду за нововиявленими обставинами.
У той же час Об'єднана палата звертає увагу, що перегляд за нововиявленими обставинами не має перетворюватися на приховану апеляцію, і лише незгода сторони з оцінкою фактів або їх кваліфікацією не є достатньою підставою для перегляду.
Таким чином, вирішуючи питання, чи може бути переглянута ухвала слідчого судді (про продовження строку досудового розслідування), постановлена під час незакінченого досудового розслідування, залежить від характеру рішення та доступності засобів ординарного оскарження, передбачених КПК.
Згідно до ч.3 ст. 464 КПК України до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена згідно з вимогами, передбаченими статтею 462 цього Кодексу, застосовуються правила частини третьої статті 429 цього Кодексу. Копія ухвали невідкладно надсилається особі, яка її подала, разом із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами й усіма доданими до неї матеріалами.
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
За змістом наведених норм процесуального закону, роль суду при перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами зводиться лише до встановлення наявності таких обставин, оцінки їх з точки зору істотності для конкретної справи, їх дослідження та прийняття відповідного рішення. Однак суд не уповноважений збирати докази існування нововиявлених обставин, у тому числі шляхом дачі відповідних судових доручень, лише на підставі припущення сторони кримінального провадження про існування таких обставин та доказів, що їх підтверджують.
Відповідно до вимог п. п. 4, 5 ч. 2 ст. 462 КПК України, у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами зазначаються обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду або обґрунтування з посиланням на обставини, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин, та зміст вимог особи, яка подає заяву, до суду.
Разом з тим, адвокат ОСОБА_2 в заяві, всупереч вимог ч. 2 ст. 462 КПК України, не зазначає жодної обставини, що могла суттєво вплинути на судове рішення, але не була відома та не могла бути відома суду, під час судового розгляду, не вказує підтвердженням чого саме вони є, не наводить жодного обґрунтування з посиланням на обставини, що підтверджують наявність нововиявлених обставин.
Натомість всі доводи заяви адвоката зводяться до нової оцінки доказів, які були наявні та відомі суду першої інстанції, та їм відповідно була надана оцінка в ході розгляду кримінального провадження.
Таким чином, судом не встановлено обставин суттєвого і неспростовного характеру, які б не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення, і які самі собою або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність ухвали, що належить переглянути, у розумінні п. 4 ч. 2 ст. 459 КПК.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 464 КПК не пізніше наступного дня після надходження заяви до суду суддя перевіряє її відповідність вимогам статті 462 цього Кодексу і вирішує питання про відкриття кримінального провадження за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до висновку викладеного у постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 03 лютого 2020 року в справі № 522/14170/17/17 положення ч. 2 ст. 464 КПК про те, що "суддя … вирішує питання про відкриття кримінального провадження за нововиявленими або виключними обставинами", слід розуміти як такі, що надають судді повноваження перевірити наявність підстав для відкриття провадження за нововиявленими обставинами та ухвалити рішення про відкриття такого провадження або відмову у його відкритті.
Керуючись ст. 429, 462, 464 КПК України, суд
Відмовити у відкритті провадження за заявою адвоката ОСОБА_2 діючого в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в порядку ст.459 КПК України.
Копію ухвали надіслати заявнику разом з його заявою про перегляд за нововиявленими обставинами та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом семи днів з дня її отримання.
Суддя: ОСОБА_1