Справа № 521/8240/26
Номер провадження:1-в/521/450/26
26 травня 2026 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з секретарем ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
засудженого ОСОБА_4 (у режимі відеоконференції),
представника ДУ «Одеська виправна колонія (№ 14)» - ОСОБА_5 (у режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі в режимі відеоконференції подання начальника Державної установи «Одеська виправна колонія (№14)» ОСОБА_6 про застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом під час особливого періоду та встановлення адміністративного нагляду відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бондарі Подільського району Одеської області, з середньою освітою, не одруженого, до арешту иешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , матрос в/ч НОМЕР_1 , нреодноразово судимого, останній раз засудженого:
- 18.09.2025 р. Ковпаківським районним судом м. Суми за ч. 5 ст. 407, на підставі ч. 1 ст. 71, ч. 5 ст.72 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців;
До Хаджибейського районного суду міста Одеси надійшло подання начальника Державної установи «Одеська виправна колонія (№14)» ОСОБА_6 про застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом під час особливого періоду відносно засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зі змісту подання вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше судимий, останній раз:
- 18.09.2025 р. Ковпаківським районним судом м. Суми за ч. 5 ст. 407, на підставі ч. 1 ст. 71, ч. 5 ст. 72 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців.
Як вбачається з наданих матеріалів ОСОБА_4 до Державної установи «Одеська виправна колонія (№14)» прибув 15.11.2025 року з ДУ "Сумський слідчий ізолятор".
За весь період перебування в установі виконання покарань, відповідно до основних вимог ст. 102 КВК України, мав два стягнення за порушення встановленого порядку виконання та відбування покарання, заохочення відсутні. Вину за скоєний злочин визнав повністю.
Засуджений ОСОБА_4 виявив бажання проходити військову службу за контрактом, а саме: подав заяву до адміністрації державної установи «Одеська виправна колонія (№14).
Початок строку покарання 18.09.2025 р. Кінець строку покарання 04.12.2030 р.
За результатами попереднього розгляду 20.05.2026 року комісією державної установи «Одеська виправна колонія (№14)», за участі представника територіального центру комплектації та соціальної підтримки м. Одеси першого інструктора відділення рекрутингу капітана ОСОБА_7 , ОСОБА_4 можливо представити до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом.
За результатами військово-лікарської комісії ОСОБА_4 за станом здоров'я придатний до військові служби.
Згідно з письмовою згодою, військової частини № 4862 командуванням відібрано та погоджено засудженого ОСОБА_4 , як кандидата для призову за контактом на військову службу.
Представник ДУ «Одеська виправна колонія (№14)» ОСОБА_5 в судовому засіданні подання підтримав, просив задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 заперечував проти задоволення подання, оскільки до засудженого ОСОБА_4 раніше вже застосовувалась ст. 81-1 КК України.
Засуджений ОСОБА_4 підтримав подання, просив задовольнити.
Прокурор висловив заперечення щодо подання, мотивуючи повторним СЗЧ з боку засудженого ОСОБА_4 ..
Суд, заслухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.
Положеннями ч. ч. 1, 6 ст. 9 КПК України встановлено, що під час кримінального провадження суд зобов'язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, вимог інших актів законодавства. У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання, про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 539 КПК України, клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається: до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 2-4, 6, 7 (крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні), 13-1, 14 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 81-1 КПК України, під час проведення мобілізації та/або дії воєнного стану до осіб, які відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, судом може бути застосовано умовно-дострокове звільнення для проходження ними військової служби за контрактом.
Суд вважає, що підстави для застосувати умовно-дострокове звільнення для проходження засудженим ОСОБА_4 військової служби за контрактом та кримінальне правопорушення, за яке він був засуджений не відноситься до переліку кримінальних правопорушень, зазначених в абз.2 ч.1 ст. 81-1 КК України.
Разом з тим, з вироку Ковпаківського районного суду м. Суми від 18.09.2025 р. вбачається, що ОСОБА_4 , засуджений за ч. 5 ст. 407 КК України, а саме за самовільне залишення військової частини тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
Так, 02.07.2024 року ухвалою Вознесенського районного суду ОСОБА_4 звільнено умовно-достроково від відбування основного покарання у виді позбавлення волі, на невідбуту частину 5 років 2 місяці 4 дні за вироком Фрунзенського районного суду Одеської області для проходження військової служби за контрактом, як особу, яка виявила бажання проходити війському службу за контрактом. І вже після звільнення від ввідбування покраання ОСОБА_4 засуджнено з ч. 5 ст. 407 КК України (самовільне залишення місця служби військовослужбовцем, тривалістю понад три доби в умовах воєнного стану).
Відповідно до вимог ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Невідворотність покарання є одним з головних принципів кримінального права, адже саме невідворотність покарання має головний вплив на осіб, які можуть вчити кримінальні правопорушення.
Таким чином, суд приходить до висновку що повторне дострокове звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності при викладених вище обставинах та з урахуванням даних про особу засудженого, не буде відповідати меті покарання.
Так, на думку суду, з урахуванням викладених вище обставин, ОСОБА_4 може використати право, надане ст. 81-1 КК України не лише для звільнення від відбування покарання, а й для уникнення надалі від проходження військової служби.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо запровадження інституту умовно-дострокового звільнення осіб від відбування покарання для безпосередньої їх участі в обороні країни, захисті її незалежності та територіальної цілісності» від 08.05.2024 № 3687-IX, ст.81-1 КК України, ст. 154-1 КВК України, ст. ст. 376, 537, 539 КПК України, суд
У задоволенні подання начальника ДУ «Одеська виправна колонія (№14)» ОСОБА_6 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом під час особливого періоду та встановлення адміністративного нагляду відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Хаджибейський районний суд міста Одеси протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1