Справа № 496/6113/25
Провадження № 2/496/1363/26
25 травня 2026 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Пасечник М.Л.
за участю секретаря - Кабанової К.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження заяву відповідача про зупинення провадження по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
В провадженні суду перебуває вказана цивільна справа.
22.05.2026 року від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява, в якій він просить суд зупинити провадження у справі до припинення його перебування у складі Збройних Сил України.
В обгрунтування заяви зазначено, що ОСОБА_1 з 24.10.2025 року проходить військову службу у складі Збройних Сил України та фактично позбавлений можливості брати участь у розгляді справи, готувати процесуальні документи та реалізовувати процесуальні права.
Представник позивача у судове засідання не з'явилася, в прохальній частині позову просила справу розглянути за її відсутності.
Відповідач у судове засідання не з'явився, надіслав заяву про зупинення провадження у справі.
Судом, на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Пунктом 2 ч.1 ст. 251 ЦПК України передбачено, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції (п.2 ч.1 ст. 253 ЦПК України).
Судом встановлено, що 25.10.2025 року ОСОБА_1 призваний до лав Збройних Сил України за мобілізацією, що підтверджуться копією військового квитка серії НОМЕР_1 .
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.11.2025 року по справі №754/947/22 роз'яснила щодо тлумачення терміну «переведені на воєнний стан». Указом Президента України введено воєнний стан на всій території України. Цим же Указом на військове командування усіх рівнів покладено обов'язок здійснювати заходи, необхідні для забезпечення оборони України.
Профільне законодавство, зокрема Закон № 3543-XII та Закон № 1932-ХІІ, хоч і не використовує термін «переведення на воєнний стан», натомість оперує поняттям «переведення на організацію і штати воєнного часу». Така трансформація військових формувань є одним із ключових заходів, що вживаються у випадку введення в державі воєнного стану та загальної мобілізації.
З моменту оголошення загальної мобілізації та введення воєнного стану Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування переводяться в спеціальний правовий режим функціонування в цілому. Це виключає необхідність у додатковому з'ясуванні питання щодо переведення певної військової частини «на воєнний стан». Юридичний статус з'єднань, військових частин, підрозділів та інших складових структури ЗC України та інших військових формувань, що функціонують в умовах воєнного стану, не залежить від місця їх дислокації чи характеру виконуваних ними завдань, як-то перебування в районі воєнних (бойових) дій та участь в них.
Водночас приписи пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України не пов'язують можливість застосування цієї норми права з умовою перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, -військовослужбовця у військовій частині, що залучена до ведення безпосередніх бойових дій. До того військовослужбовець упродовж особливого періоду може в будь-який момент бути відрядженим до військової частини, задіяної до таких дій (підпункт 4-1 пункту 251 розділу XIV Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008). Сучасні форми та способи ведення війни, виконання бойових завдань вимагають участі у бойових діях та захисті суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності України не тільки по умовній лінії фронту.
Згідно ст. 6 Європейської конвенція про захист прав людини і основоположних свободкожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються і передбачають усталений порядок їх застосування. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (п.47 рішення Європейського суду з прав людини від 21.10.2010 року у справі «Дія 97» проти України», заява за №19164/04). Тобто, принцип правової визначеності передбачає зрозумілість, прогнозованість та усталений порядок застосування процесуальних норм.
У даному випадку норми процесуального права, зокрема п.2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, які покладають на суд безумовний обов'язок зупинити провадження у справі у разі перебування сторони у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан, є чіткими та прогнозованими в частині того, що вони встановлюють неможливість вирішення спору у відношенні сторони, яка перебуває у складі Збройних Сил України під час воєнного стану, а тому позивач не вправі мати законних очікувань з приводу розгляду та вирішення справи за такої обставини.
Розгляд справи у відношенні сторони, яка перебуває у складі Збройних Сил України в період воєнного стану з порушенням приписів процесуального закону та за підстав, які не видаються переконливими, буде порушувати законні права та інтереси такої сторони і суперечити принципу юридичної визначеності (рішення ЄСПЛ від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України», п. 53 рішення ЄСПЛ від 29.10.2015 року у справі «Устименко проти України»).
За таких обставин постановлення судом ухвали про зупинення провадження у справі на час перебування відповідача на військовій службі, ґрунтується на законі та переслідує легітимну мету, а також має розумний ступінь пропорційності між застосованими засобами і поставленою метою та не суперечить принципу юридичної визначеності.
Враховуючи вищевикладене, в зв'язку з неможливістю належної реалізації відповідачем своїх процесуальних прав та обов'язків через його перебування у лавах Збройних Сил України в період дії воєнного стану, суд вважає необхідним зупинити провадження у справі до моменту припинення перебування відповідача у справі у складі Збройних Сил України чи інших військових формувань.
Керуючись ст.ст. 251, 253, 260, 353 ЦПК України, суд -
Заяву відповідача про зупинення провадження по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Зупинити провадження по цивільній справі №496/6113/25 за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості до припинення перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у складі Збройних Сил України чи інших військових формувань.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення.
Суддя М.Л. Пасечник