Віньковецький районний суд Хмельницької області
Єдиний унікальний номер № 670/107/26
Провадження № 1-кп/670/19/26
22 травня 2026 року селище Віньківці
Віньковецький районний суд Хмельницької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
представника потерпілого-цивільного позивача - ОСОБА_4
обвинуваченої-цивільного відповідача - ОСОБА_5
захисника - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву захисника обвинуваченої про відвід прокурору в кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024242240000031 від 16.09.2024, щодо обвинуваченої ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України,
На розгляді у Віньковецькому районному суді Хмельницької області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024242240000031 від 16.09.2024, щодо обвинуваченої ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.
В судовому засіданні захисник обвинуваченої - ОСОБА_6 заявив в усній формі відвід прокурору як такому, який є заінтересованою особою у кримінальному провадженні.
Заяву обґрунтовує тим, що прокурор, не знаючи рішення суду, не маючи вироку суду, в порушення ст. 62 Конституції України та КПК України, проявив упередженість, сказавши в судовому засіданні, що ОСОБА_5 привласнила кошти, поклавши їх у карман. Крім того, вважає, що кримінальне провадження відкрито незаконно, без належних на те підстав. Прокурор вийшов за межі Конституції України, Закону України «Про прокуратуру», ст. 36, 214 КПК України, порушив порядок ведення та формування Єдиного реєстру досудових розслідувань визначений відповідним положенням, затвердженого наказом Генеральної прокуратури №298 від 30.06.2024. А саме, прокурор не пояснив та не вказав, з яких процесуальних джерел були отримані відомості, які стали підставною для відкриття кримінального провадження про вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.191 КК України. Жодні відомості, з приводу цього, стороні обвинувачення на досудовому розслідуванні не надавалися. Отже, прокурор незаконно вніс відомості до ЄРДР, відтак є заінтересованою особою. Зазначає, що прокурор не може бути заявником, заінтересованою особою під час розгляду кримінального провадження. Подальша позиція прокурора матиме виключно обвинувальний характер, що суперечитиме Конституції України та вимогам КПК України. Не здійснив належний контроль, процесуальний нагляд і надав до суду підроблені документи, а саме постанови, які не були відомі стороні обвинувачення при ознайомленні з матеріалами кримінального провадження на досудовому розслідуванні, оскільки під час ознайомлення вони були не підписані, однак до суду прокурор надав вже підписані постанови, тому вважає такі підробленими. Відтак просить суд вирішити питання заявленого відводу прокурору.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти заявленого відводу, посилаючись на відсутність підстав, передбачених КПК України. Захисником не обґрунтовані підстави заявленого відводу, не наведено належних аргументів.
Обвинувачена-цивільний відповідач ОСОБА_5 підтримала позицію захисника.
Представник потерпілого-цивільного позивача ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував щодо заявленого відводу прокурору.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження стосовно заявленого захисником відводу прокурору, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до статті 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України.
Прокурор є стороною кримінального провадження з боку обвинувачення та здійснюючи свої повноваження є самостійним у своїй процесуальній діяльності (статті 3, 36 КПК України)
З аналізу положень ст. 80 КПК України вбачається, що заява про відвід прокурору, може бути заявлена особами, які беруть участь у кримінальному провадженні за наявності підстав, передбачених ст. 77 КПК України.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 80 КПК України заяви про відвід можуть бути заявлені під час судового провадження до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.
У заявленому відводі захисник стверджує, що про його підстави стороні захисту стало відомо вже під час судового розгляду в судовому засіданні 22 травня 2026 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 81 КПК України, усі відводи, окрім відводу судді, під час судового провадження розглядає суд, який його здійснює.
Відповідно до ст. 77 КПК України, прокурор не має права брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім'ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
Згідно з ч.5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.
Отже, заява про відвід має містити посилання на конкретні обставини, що об'єктивно можуть свідчити про упередженість прокурора та повинні бути підтверджені відповідними доказами.
Водночас, суд зауважує, що норми кримінального процесуального законодавства не містять переліку ознак, які б розкривали сутність упередженості. Вказане дає підстави для висновку про оціночний характер цієї категорії, яка має встановлюватися у кожному випадку на підставі конкретних обставини, які підтверджені відповідними доказами.
Вмотивованість відводу означає, перш за все, спроможність представлених заявником аргументів обґрунтувати сумніви у неупередженості прокурора, можливість впливу вказаних факторів (підстав) на вирішення даної справи або об'єктивну неможливість його участі в цьому провадженні. Будь-який учасник кримінального провадження може не погоджуватися з вчиненими діями або постановленими рішеннями прокурора і оцінювати їх з позиції свого процесуального статусу і власного процесуального інтересу, обраного способу і методу захисту. Однак тлумачення таких дій і рішень у сенсі підстав для відводу має базуватися не лише на власному переконанні в їх умисній необ'єктивності, а й на фактичних обставинах, які підтверджують такі підстави.
Так, під час розгляду заяви про відвід прокурора ОСОБА_3 встановлено, що підставою для звернення з цією заявою стало посилання захисника на зацікавленість та упередженість прокурора у кримінальному провадженні з підстав, зокрема, що кримінальне провадження відкрито незаконно, без належних на те підстав, оскільки прокурор вийшов за межі Конституції України, Закону України «Про прокуратуру», ст.36, 214 КПК України, порушив порядок ведення та формування Єдиного реєстру досудових розслідувань визначений відповідним положенням, затвердженого наказом Генеральної прокуратури №298 від 30.06.2024. А саме, за твердженням сторони захисту, прокурор не пояснив та не вказав, з яких процесуальних джерел були отримані відомості, які стали підставною для відкриття кримінального провадження про вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України. Жодні відомості з приводу цього стороні обвинувачення на досудовому розслідуванні не надавалися. Оскільки прокурор незаконно вніс відомості до ЄРДР, відтак є заінтересованою особою. Прокурор не може бути заявником, заінтересованою особою під час розгляду кримінального провадження, тому подальша позиція прокурора матиме виключно обвинувальний характер, що суперечитиме Конституції України та вимогам КПК України. Крім того, прокурор не здійснив належний контроль, процесуальний нагляд і надав до суду підроблені документи, а саме три постанови, які не були підписані при ознайомленні стороною захисту з матеріалами кримінального провадження на досудовому розслідуванні, однак до суду прокурор надав вже підписані постанови. Також, прокурор безпідставно, в порушення ст. 62 Конституції України та КПК України, проявив упередженість, сказавши в судовому засіданні, що ОСОБА_5 привласнила кошти, поклавши їх у карман.
З огляду на зазначені захисником вище підстави відводу, суд зазначає, що надання судом оцінки недопустимості, належності та недостовірності поданих прокурором доказів у кримінальному провадженні для обґрунтування ним пред'явленого обвинувачення виходить за межі предмету розгляду заяви про відвід, а стосується безпосереднього судового розгляду кримінального провадження та ухвалення судового рішення, доведення винуватості чи невинуватості обвинуваченої.
Водночас, щодо зазначення захисником про упереджене висловлення прокурора в судовому засіданні відносно обвинуваченої, суд зауважує, що суть презумпція невинуватості у тому, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, закріплена у ст. 62 Конституції України та ст. 17 КПК України.
Так, закріплюючи у ч. 2 ст. 17 КПК України правило, згідно з яким ніхто не зобов'язаний доводити невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення, законодавець покладає обов'язок (тягар) доказування вини підозрюваного та обвинуваченого на сторону обвинувачення.
Відповідно до повноважень, визначених ст. 36 КПК України, прокурор є стороною обвинувачення та, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений, зокрема: починати досудове розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом; погоджувати або відмовляти у погодженні клопотань слідчого до слідчого судді про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій у випадках, передбачених цим Кодексом, чи самостійно подавати слідчому судді такі клопотання; затверджувати обвинувальний акт; звертатися до суду з обвинувальним актом; підтримувати державне обвинувачення в суді.
Отже, позиція під час здійснення повноважень прокурора у кримінальному провадженні не може вважатися упередженістю та, відповідно, слугувати підставою для його відводу, оскільки зумовлена процесуальним статусом та процесуальними повноваженнями прокурора, визначеними ст. 36 КПК України, а законність процесуальних дій (бездіяльності) прокурора, вчинених у порядку нагляду за досудовим розслідуванням, не може перевірятися поза межами передбаченого законом процесуального контролю. В іншому випадку інститут відводу може стати інструментом усунення з кримінального провадження прокурора виключно лише за одним твердженням сторони захисту, а відтак і вибором таким учасником бажаного для нього прокурора, що не відповідає засаді змагальності сторін.
На думку суду, лише факт висловлення позиції прокурора під час судового розгляду щодо доведеності винуватості обвинуваченої не може свідчити про упередженість прокурора. При цьому, відповідні висловлювання сторони обвинувачення повинні оцінюватися з урахуванням їхнього контексту, а навіть використання певних невдалих формулювань у межах конкретного провадження саме по собі не є підставою для сумнівів в неупередженості.
На переконання суду, заявлений прокурору відвід ґрунтується на суб'єктивних, оціночних судженнях та не містить об'єктивно підтверджених відомостей про існування обставин, які викликають обґрунтовані сумніви у неупередженості або особистій заінтересованості прокурора, тоді як сама по собі незгода сторони кримінального провадження з позицією прокурора та його процесуальними діями при виконанні ним своїх процесуальних обов'язків, за умови відсутності об'єктивних даних, які б свідчили про його упередженість до сторони провадження, не є підставою для його відводу.
З огляду на наведене, перевіривши підстави, якими обґрунтована заява про відвід прокурора ОСОБА_3 , оцінюючи обставини, встановлені за наслідками розгляду заяви, аналізуючи їх за суб'єктивним та об'єктивним критеріями, суд дійшов висновку, що обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості прокурора у розумінні ст. 77 КПК України у даному кримінальному провадженні відсутні, а тому в задоволенні заяви необхідно відмовити.
Керуючись ст. 77, 80, 81, 371, 372, 376, 392 КПК України, суд
У задоволенні заяви захисника ОСОБА_6 про відвід прокурора ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024242240000031 від 16.09.2024, щодо обвинуваченої ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною 1 статті 392 КПК України.
Повний текст ухвали складено 25 травня 2026 року о 14 год 00 хв.
Суддя ОСОБА_1