Справа № 594/1157/25
22 травня 2026 року м.Борщів
Борщівський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої судді - Губіш О.А.
з участю:
секретаря - Окулянко У.Г.
розгляднувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрополіс», в особі представника - адвоката Голованова Сергія Анатолійовича, до ОСОБА_1 , фермерського господарства «Агро-Фортуна К», третя особа - державний реєстратор відділу надання адміністративних послуг Чортківської міської ради Кельба Ганна Михайлівна, про визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення державного реєстратора та державної реєстрації іншого речового права з одночасним припиненням права оренди,-
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрополіс» (далі ТОВ «Агрополіс») звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 , фермерського господарства «Агро-Фортуна К», третя особа - державний реєстратор відділу надання адміністративних послуг Чотківської міської ради Кельба Г.М., в якому просить: визнати недійсним договір оренди землі б/н від 18.03.2025 року, укладений між ОСОБА_1 та фермерським господарством «Агро-Фортуна К» відносно земельної ділянки площею 1, 01 га, кадастровий номер 6120883700:01:001:0039, розташованої на території Чортківського (в минулому Борщівського) району Тернопільської області; скасувати рішення державного реєстратора Чортківської міської ради Тернопільської області Кельби Г.М., індексний номер 78104216 від 31 березня 2025 року та проведену державну реєстрацію іншого речового права (права оренди), номер запису про інше речове право: 59240386, фермерського господарства «Агро-Фортуна К», з одночасним припиненням права оренди фермерського господарства «Агро-Фортуна К» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6120883700:01:001:0039 площею 1, 016 га.
В обґрунтування позову позивач вказує, що 10 лютого 2007 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Золота нива», правонаступником якого є ТОВ «Агрополіс», укладено договір оренди землі № 172, предметом якого є земельна ділянка площею 1,02 га, розташована на території Королівської сільської ради Борщівського району Тернопільської області, строк дії договору складає 20 років. Сторонами договору оренди землі складено акт про передачу та прийом земельної ділянки б/н від 10 лютого 2007 року. 22 листопада 2007 року орендарем проведено державну реєстрацію договору оренди землі в Борщівському реєстраційному відділенні РФ ДП Центру Держкомзему Тернопільської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 040765506942, що підтверджується відміткою у договорі. Відтак, 20-річний строк дії договору оренди землі від 10 лютого 2007 року, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «Золота нива», починається з дати його реєстрації - 22 листопада 2007 року, тобто, термін дії договору оренди землі закінчується 22 листопада 2027 року.
03 грудня 2020 року власником вищезазначеної земельної ділянки став ОСОБА_1 , як спадкоємець ОСОБА_2 23 березня 2020 року останній подав до позивача заяву, відповідно до якої в подальшому саме йому проводилось нарахування та виплата орендної плати.
У березні 2025 року позивач отримав інформацію про те, що належгу на праві власності ОСОБА_1 земельну ділянку, яку орендує, намагається засіяти інша особа.
Шляхом отримання Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 31 березня 2025 року позивач довідався, що 26 березня 2025 року державний реєстратором відділу надання адміністративних послуг Чортківської міської ради Кельбою Ганною Михайлівною проведено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки належної ОСОБА_3 за Фермерським господарством «Агро-Фортуна К» (код ЄДРПОУ 38543427), номер запису про інше речове право: 59240386. Підставою для реєстрації іншого речового права, став укладений договір оренди землі (кадастровий номер: 6120883700:01:001:0039), б/н від 18 березня 2025 року між відповідачами.
Відтак, вважає, що наявні достатні правові підстави для визнання недійсним спірного договору оренди, оскільки його укладено, і відповідне право оренди землі зареєстровано за відповідачем Фермерське господарство «Агро-Фортуна К» протягом строку дії раніше укладеного між орендодавцем ОСОБА_2 ( спадкоємцем якого є ОСОБА_1 ) та орендарем ТОВ «Золота нива» договору оренди землі, а оскаржуване рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки на підставі оспорюваного договору, зумовило існування "подвійної реєстрації" права на земельну ділянку та порушення прав позивача, який має чинний договір оренди землі.
Ухвалою суду від 22 вересня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у підготовчому судовому засіданні, при цьому, сторонам визначено строк для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень щодо останньої.
Як слідує з наявних у справі поштових повідмлень, ухвалу про відкриття провадження у справі, позовну заяву та додані до неї документи відповідач відповідач ФГ «Агро-Фортуна К» отримав 30.09.2025рр., третя особа - державний реєстратором відділу надання адміністративних послуг Чортківської міської ради Кельба Г.М. - 25.09.2025р.
Направлені за місцем реєстрації відповідача ОСОБА_1 процесуальні документи, позовна заява з додатками, повернулись до суду без вручення з відміткою « адресат відсутній за вказаною адресою».
Що в свою чергу, згідно ст. 128 ЦПК України, дає суду підстави дійти висновку про належне сповіщення відповідача про надходження позову та відкриття провадження у справі, та узгоджується з висновками ВС, викладеними у Постановах ВС від 21 грудня 2022 року у справі № 757/15603/19 (провадження № 61-7187св22), 30 листопада 2022 року у справі № 760/25978/13-ц (провадження № 61-6788св22), 31 серпня 2022 року у справі № 760/17314/17).
Крім того, з метою дотримання законних прав та інтересів відповідача ОСОБА_1 , такий про час та місце проведення судового розгляду повідомлявся шляхом поміщення відповідного оголошення 24 жовтня 2025р., 17 листопада 2025р., 05 грудня 2025р., 16 січня 2026р., 17 лютого 2026р., 27 березня 2026р. на офіційному веб-сайті суду.
03 жовтня 2025 року від терьої особи до суду подано відзив на позовну заяву, згідно якого просила у задоволенні позову відмовити. При цьому, зазначила, що при прийнятті спірного рішення нею було дотримано вимог п.1 частини 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на не рухоме майно та їх обтяжень» де передбачено, що державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, перевіряє документи на наявність підстав для «проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення. Крім того, абзацом 2 пункту 12 Постанова Кабінету Міністрів України №1127 «Про державну реєстрацію речових прав не нерухоме майно», встановлено, що під час розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор використовує відомості Державного реєстру прав, зокрема його невід'ємної архівної складової частини, а також Державного земельного кадастру та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав.
Так, відповідно до відомостей Державного земельного кадастру (додаток №1) зареєстрованих прав оренди та зареєстрованих дійсних Договорів орендн в Державному земельному кадастрі не відображалось, тому нею було прийнято рішення про реєстрацію іншого речового права (права оренди) оскільки розділ був відкритий і право власності зареєстроване в порядні спадкування - Прокопович Л.П., приватним нотаріусом Борщівського районного нотаріального округу Тернопільської області. Також нею було встановлено власника земельної ділянки по зареєстрованих правах, вивчено відомості Державного земельного кадастру на момент реєстрації права власності з відкриттям розділу щодо наявних відомостей про зареєстровану оренду, проте, відомостей про реєстрацію права оренди в Державному земельному кадастрі не було.
З огляду на що, у неї, як державного реєстратора, в силу вимог законодавства не було підстав для відмови у проведенні державної реєстрації права оренди Фермерському господарству "АГРО-ФОРТУНА К".
За таких обставин, вважає, що у даному випадку має місце халатне відношення Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОПОЛІС» до наявної в них документації щодо права оренди землею, а саме не внесення записів про оренду до Державного реєстру.
Законність її дій щодо спірного питання була підтверджена і рішенням Міністерства юстиції України, прийнятого за скаргою позивач, яким у задоволенні скарги було відмовлено.
02 грудня 2025 року через систему електронний суд представником відповідача ФГ «Агро-Фортуна -К» подано відзив на позов, згідно якого зазначив, що відповідач такий не визнає і в задоволенні позову просить відмовити. При цьому, вказав, що на початку березня 2025 року до ФГ «Агро-Фортуна К» звернувся ОСОБА_1 про укладення договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6120883700:01:001:0039, площею 1, 01 га, яка розташована на території Королівської сільської ради. Перед підписанням договору ОСОБА_1 повідомив, що земельна ділянка в оренді не перебуває та він самостійно сплачує податок на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов'язання, що підтверджується квитанцією №3 від 01.08.2024р.
18 березня 2025 року між сторонами було укладено спірний договір, реєстрація якого була проведена 26 березня 2025 року. При прийнятті рішення Державним реєстратором дотримано вимоги п.1 частин 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на не рухоме майн обтяжень» де передбачено, що державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.
Відповідно до відомостей Державного земельного кадастру зареєстрованих прав оренди та зареєстрованих дійсних Договорів оренди в Державному Земельному кадастрі не відображалось, а тому реєстратором проведено реєстрацію іншого речового права (права оренди), оскільки розділ був відкритий і право власті зареєстроване в порядку спадкування - ОСОБА_4 , приватним нотаріусом Борщівського районного нотаріального округу Тернопільської області. Реєстратором встановлено власника земельної ділянки по зареєстрованих правах, вивчено відомості Державного земельного кадастру на момент реєстрації права власності з відкриттям розділу щодо наявних відомостей про зареєстровану оренду відомості про реєстрацію права оренди в Державному земельному кадастр: відсутні.
Також зауважив, що у договорі оренди землі вказано, що Державна реєстрація здійснена 22.11.2007 р., а не 28.12.2007 року як зазначено в позовній заяві. Пунктом 37 договору оренди землі передбачено, зокрема, що дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Копія спірного договору оренди земельної ділянки №172 від 10.02.2007 року, надана позивачем, містить виправлення в частині строку дії в п. 8, встановленого проценту орендної плати в п. 9, строку внесення орендної плати в п. 11, а також в назві населеного пункту де укладено договір.
Згідно листа Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській №5104/0/2-25 від 26.11.2025 року встановлено, що договір оренди землі за 10.02.2007 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Золота Нива» укладений строком на 20 років. Однак, витребувана представником ФГ «Агро-Фортуна К» копія екземпляра договору оренди від ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області також містить виправлення в п.9, , п.11 та п. 8. У витребуваній копії договору також відсутній запис про дату реєстрації в Державному реєстрі земель, ініціали та прізвище посадової особи, яка провела державну реєстрацію, підпис посадової особи та печатка Борщівського реєстраційного відділу Тернопільської регіональної філії ДП Центр ДЗК.
З огляду на що, вважає, що встановити строк дії договору неможливо.
16 грудня 2025 року позивачем подано відповідь на відзив, в якій зазначено, що у зв'язку із оформленням спадщини та отриманням правовстановщоючих документів (витяг) на земельну ділянку (пай), 23 лютого 2020 року ОСОБА_1 особисто подав заяву до ТОВ «Агрополіс» про виплату орендної плати за період 2017 - 2027 років но договору оренди від 10.02.2007 р. зареєстрованого 22.11.2007 року, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6120883700:01:001:0039, площею 1,016 га. Що ніяким чином не є свідченням того, що дія договору оренди землі була зупинена.
Поряд з тим, позивачем виплачено орендну плату за період з 01.01.2018 по 31.12.2021р. на загальну суму 19296,1 грн, 01.01.2022 по 31.12.2024р. на загальну суму 30909, 91 грн. Отримання ОСОБА_1 від ТОВ «Агроноліс» орендної плати, за користування його земельною ділянкою, однозначно свідчить про висловлення волевиявлення Відповідача на продовження договірних відносин оренди землі.
Щодо дій державного реєстратора то вважає, що такі не відповідали вимогам закону - так реєстратор не здійснював запити у відповідні органи щодо оренди спірної земельної ділянки. Як слідує з інформації ГУ Держгеокадастр у Тернопільській області №5160/0/2-25 від 28.11.2025 року, договір між ОСОБА_2 та 'ГОВ «Золота нива» укладено на 20 років, у 2007 р. проведено державну реєстрацію договору оренди землі в Борщівському реєстраційному відділенні РФ ДП Центру Держкомзему Тернопільської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за N 04076550642. Що слідує з витягу з Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю на право постійного користування землею, договорів оренди землі.
Право користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України « Про державну реєстрацію речових прав на нерухомо майно та їх обтяжень», статтею 10 якого встановлено, що державний реєстратор у ході здійснення реєстраційних дій, зокрема, встановлює відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; під чає проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 01 січня 2013 року, запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.
Просив врахувати, що державним реєстратором не було надано доказів, що під час державної реєстрації оспорюваною договору оренди землі № б/н від 18.03.2025 року було здійсні необхідні занити до відповідних органів, з метою перевірки наявності вже зареєстрованих прав на спірну земельну ділянку, унаслідок чого відбулась подвійна реєстрація прав оренди земельної ділянки.
Інших заяви, клопотання від сторін не надходило.
Ухвалою суду від 14 січня 2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
В судове засідання сторони не прибули, хоча про час та місце проведення такого були сповіщені у визначеному законом порядку.
Кожна з сторін, зокрема, клопотала про розгляд справи без її участі.
За таких обставин, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, надані сторонами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом, що сторонами не оспорювалось, 10 лютого 2007 року між ТОВ «Золота нива» та ОСОБА_2 укладено договір оренди землі № 172, земельної ділянки площею 1,02 га. Державна реєстрація зазначеного договору здійснена 22 листопада 2007 року у Борщівському реєстраційному відділі Тернопільської регіональної філії ДП Центр Держкомзему, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 040765506942.
Сторонами договору оренди землі складено акт про передачу та прийом земельної ділянки б/н від 10.02.2007.
З даних договору, зокрема п.8 такого слідує, що договір укладено на двадцять років. У разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору, він вважається поновленим на той самий термін і на тих самих умовах. Письмове заперечення здійснюється листом - попередженням з повідомленням про вручення.
Також встановлено, що відповідно до положень п. 3.1 Статуту ТОВ «Агрополіс», до Товариства приєднано ТОВ «Золота нива», (код ЄДРПОУ: 30811482) в результаті чого ТОВ «Агрополіс» (далі за текстом - позивач) є правонаступником всього майна, усіх прав та обов'язків ТОВ «Золота нива».
Діюче до 01.01.2013 законодавство визначало, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації (стаття 18 Закону «Про оренду землі»).
У відповідно до статті 20 Закону «Про оренду землі», укладений договір оренди підлягає державній реєстрації, і право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
22 листопада 2007 Договір оренди землі від 10.02.2007 року у встановленому законом порядку зареєстровано у Борщівському реєстраційному відділі Тернопільської регіональної філії ДП Центр Держкомзему, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис № 040765506942.
На момент реєстрації договору оренди землі від 10 лютого 2007 року, укладеного між ТОВ «Золота нива» та ОСОБА_2 , діяла Постанова Кабінету міністрів України від 9 вересня 2009 р. N 1021 «Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі» та Тимчасовий порядок ведення державного реєстру земель затверджений наказом Державного комітету України по земельним ресурсам 02.07.2003 року № 174, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.07.2003 року за № 641/7962.
Відповідно до пунктів 4.2, 4.3, 4.4. Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель Державна реєстрація державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі здійснюється шляхом внесення записів реєстрації до книги реєстрації.
У книзі реєстрації реєструються: державні акти на право власності на земельну ділянку; державні акти на право постійного користування земельною ділянкою; договори оренди землі. Книга реєстрації є власністю держави.
Реєстрація договору оренди земельної ділянки від 10 лютого 2007 року, укладеного між ТОВ «Золота нива» та ОСОБА_2 , проведена відповідно до Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель затвердженого наказом Державного комітету України по земельним ресурсам 02.07.2003 року № 174, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.07.2003 року за № 641/7962, а тому на вказані договори оренди землі поширюється дія частини 3 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Отже, договір оренди землі від 10.02.2007, укладений між ТОВ «Золота нива» та ОСОБА_2 , набув чинності 22.11.2007 року та, враховуючи строк дії, визначений у п. 8 є чинними до 22.11.2027 року.
Правонаступник ТОВ «Золота Нива», а у даному випадку - позивач, протягом всього часу відкрито, добросовісно та законно користувався земельною ділянкою, належним чином виконував обов'язки покладені на нього у відповідності до укладеного договору, сплачував орендну плату власнику земельної ділянки, обробляв земельну ділянку.
Вказаний договір не розривався та в судовому порядку не визнавався недійсним, всі істотні умови договору позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрополіс» виконувались і виконуються досі, а тому, договір є чинним.
Як слідує з інформації ГУ Держгеокадастр у Тернопільській області №5160/0/2-25 від 28.11.2025 року, договір між ОСОБА_2 та 'ГОВ «Золота нива» укладено на 20 років, 22 листопада 2007 року проведено державну реєстрацію договору оренди землі в Борщівському реєстраційному відділенні РФ ДП Центру Держкомзему Тернопільської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за N 040765506942. Що слідує з витягу з Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю на право постійного користування землею, договорів оренди землі.
Згідно даних витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 31.03.2025 року вбачається, що 26.03.2025р. державним реєстратором Чортківської міської ради Тернопільської області Кельбою Ганною Михайлівною проведено державну реєстрацію іншого речового права: права оренди земельної ділянки кадастровий номер: 6120883700:01:001:0039, за іншим суб'єктом ФГ «Агро-Фортуна К» (код ЄДРПОУ 38543427), номер запису про інше речове право: 59240386. Підставою для реєстрації іншого речового права, став укладений договір оренди землі б/н від 18 березня 2025 року між відповідачами.
З огляду на що суд приходить до висновку, що на момент укладання та державної реєстрації нового договору оренди земельної ділянки між ФГ «Агро-Фортуна К» та ОСОБА_1 ( спадкоємця ОСОБА_2 ) діяв договір оренди на ту ж саму земельну ділянку від 10 лютого 2007 року, укладеним між ТОВ «Золота нива» та ОСОБА_2 , строк якого не сплив та дія якого припиняється в 2027 році, тобто на сьогоднішній день наявна подвійна реєстрація права оренди на одну і ту ж земельну ділянку.
При зверненні до суду позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрополіс» посилався на те, що оспорюваний договір оренди між ФГ «Агро-Фортуна К» та ОСОБА_1 був укладений у період чинності попереднього договору оренди, на підставі якого позивач набув право користування спірною земельною ділянкою, що суперечить вимогам законодавства та порушує його право, як законного орендаря.
Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України «Про оренду землі».
Частиною першою статті 4, частиною першою статті 5 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи. Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.
Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку (частина перша статті 16 Закону України «Про оренду землі»).
Частиною першою статті 19 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін.
Частиною першою статті 90 ЗК України передбачено право власників земельних ділянок продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину.
Згідно зі статтею 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.
Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність (частина перша статті 206 ЦК України).
Частиною першою статті 210 ЦК України передбачено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої-п'ятої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).
Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (частина перша статті 216 ЦК України).
При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України, якими передбачено право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене, у чому полягає порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.
Враховуючи те, що станом на дату укладення оспорюваного договору, земельна ділянка ще перебували в оренді позивача, відповідач ОСОБА_5 не мала права повторно передавати її в оренду, суд дійшов висновку, що оспорюваний договір підлягає визнанню недійсним на підставі частини першої статті 215 та частини першої статті 203 ЦК України, так як є укладеним з порушенням вимог статті 15 Закону України «Про оренду землі», адже одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну і ту саму земельну ділянку суперечить вимогам закону, який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою речових та інших прав, які підлягають державній реєстрації, та призводить до порушення права позивача як орендаря.
Вказані правові висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 587/2331/16-ц, провадження № 14-411цс19, від 09 жовтня 2019 року у справі № 387/1095/17, провадження № 14-414цс19, від 20 листопада 2019 року у справі № 669/930/16-ц, провадження № 14-486цс19, від 15 січня 2020 року у справі № 587/2326/16-ц, провадження № 14-442цс19; постановах Верховного Суду від 22 листопада 2022 року у справі № 394/1030/19, провадження № 61-8430св21, від 05 січня 2023 року у справі № 342/1026/21, провадження № 61-6886св22, від 20 лютого 2023 року у справі № 342/1025/21, провадження № 61-6885св22.
Визнання недійсним договору оренди землі б/н від 18 березня 2025 року, укладеного між ФГ «Агро-Фортуна К» та ОСОБА_1 , передбачає, що державна реєстрація іншого речового права на нерухоме майно, похідного від права власності (права оренди), вчиненого на підставі такого договору підлягає скасуванню з одночасним припиненням за ФГ «Агро-Фортуна К» права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 61208837000:01:001:0039.
Поряд з тим, на підставі статті 141 ЦПК України з відповідачів підлягають стягненню на користь позивача понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 6056 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. ст. ст. 12, 13, 81, 141, 263, 265 ЦПК України, суд -
Позов - задоволити.
Визнати недійсним Договір оренди земельної ділянки б/н від 18.03.2025, укладений між Фермерським господарством «Агро-Фортуна К» та ОСОБА_1 відносно земельної ділянки площею 1, 01 га, кадастровий номер 6120883700:01:001:0039, розташованої на території Чортківського (в минулому Борщівського) району Тернопільської області.
Скасувати державну реєстрацію іншого речового права на нерухоме майно, похідного від права власності (права оренди), вчиненого 26 березня 2025 за номером 59240386 на підставі Договору оренди земельної ділянки, укладеного між Фермерським господарством «Агро-Фортуна К» та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6120883700:01:001:0039 з одночасним припиненням за Фермерським господарством «Агро-Фортуна К» права оренди цієї земельної ділянки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрополіс» витрати зі сплати судового збору в сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн.
Стягнути з Фермерського господарства «Агро-Фортуна К» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрополіс» витрати зі сплати судового збору в сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі такої скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрополіс», місцезнаходження: смт Заводське вул. І.Франка, 1 Чортківського району Тернопільської області, код ЄДРПОУ 30834410.
Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 .
Відповідач: Фермерського господарства «Агро-Фортуна К», місцезнаходження: с. Королівка, вул. До моста, 47, Чортківського району Тернопільської області, код ЄДОПОУ 38543427.
Третя особа: державний реєстратор відділу надання адміністративних послуг Чортківської міської ради Кельба Ганна Михайлівна, адреса для листування: м. Чортків, вул.Т.Шевченка, 40, Чортківського району Тернопільської област.
Головуюча: